«Hej, hej, hej sokoly»: у Кременчуці 80-тисячне польсько-козацьке військо розбило 200-тисячну турецьку армію

21 травня на центральному пляжі Кременчука лунали гарматні постріли - 80-тисячне об'єднане військо Речі-Посполитої у кривавому бою зійшлося 200-тисячною армією Османської імперії, захищаючи Європу від басурманської навали.

Кременчужани та гості міста стали свідками цікавого історичного дійства - театрального відтворення подій XVII: Хотинської битви 1621 року між військами Речі Посполитої та Османської імперії біля Хотина, завершального етапу Хотинської війни 1620–1621.

Спеціально для наших читачів «ТелеграфЪ» зняв відео вирішальних боїв:

А ось як круто все це виглядало з неба:

Відео: Творческая Студия ПОЛЁТ

Хід бою:

Війна 1621 року між турками і поляками, які володіли тоді величезною територією України, була найвідомішою і найважливішою історичною подією XVII століття. Вирішальну роль у ній зіграли українські запорозькі козаки на чолі з гетьманом Петром Конашевичем Сагайдачним.

На початку серпня 1621 року турецький султан Осман ІІ зосередив під Хотином майже 200-тисячну армію, яка мала більш як 300 гармат, велику кількість верблюдів, мулів, коней, чотири бойові слони. Польща на той час змогла протиставити туркам лише 35 тисячну армію на чолі з Яном Ходкевичем.

1 вересня 1621 р. козацьке військо прибуло під Хотин.

2 вересня Петро Сагайдачний на чолі більш як 40-тисячного війська, вступає в бій з турками. Перед боєм Султан запропонував козакам підписати мир, але ті відмовили.

Натомість підбадорити обидва війська перед боєм вийшли найсильніші та найвправніші лицарі з обох боків, які зійшлися у поєдинку.

Бій почався з гарматного обстрілу. Увесь день, від самого ранку до вечора тривали жорстокі бої. Бій був таким жорстоким, що ніч заледве могла його зупинити. Турецька артилерія безперервно обстрілювала запорозькі окопи. Татари люто атакували передові загони запорожців, намагались відрізати їх від решти військ.

Але козацьке військо стійко витримувало удари величезної турецької армії, завдавало ворогам значних втрат, похитнуло їх впевненість у своїх силах. Турки понесли значні втрати.

Щоб підбадьорити себе, турки влаштовують у таборі нічні гучні бенкети, на яких танцями розважають його наложниці.

А козаки, тим часом, влаштовують вдалі вилазки та звільняють українських бранок з турецького табору.

Султан аби збити норов з супротивника 5 годин поспіль обстрілює ворожий табір з гармат великого калібру. Досвідчений у боях Ян Кароль Ходкевич зізнався, що "ціле життя не чув подібного гулу гармат".

Уміло маневруючи, Петро Сагайдачний добився позиційної переваги над ворогом, з’являючись у зовсім не сподіваному для цього місці, цим самим він деморалізував вороже військо і надалі спрямував подальший перебіг подій у бік повного розгрому супротивника.

З ранку до вечора, а потім з невеликими перервами і в наступні дні, точилися криваві бої. Козаки вистояли, незважаючи на те, що противник значно перевищував їх силою. Успішні дії козаків, вмілі маневри польських військ поступово підточували сили турків.

28 вересня Осман ІІ вирішив дати генеральний бій. Головну роль у цій битві, як і в попередніх, відіграли козацькі полки. Вимотавши сили турків, Петро Сагайдачний повів запорожців у контрнаступ. В атаку пішли і польські війська. Султан Осман змушений був укласти з Польщею Хотинський мир, який прирівнювався до поразки.

Після таких напружених боїв і "козаки", і "турки" охоче фотографувались з пересічними кременчужанами, запрошували охочих у свої табори та влаштували салют на честь публіки.

Гарного настрою та відчуття тієї епохи додали кременчужанам кращі колективи українського козацтва Омельника, троїсті музики та творчі колективи Міського палацу культури.

У Кременчуці воювали:

• Орден Православних Козаків ім.Івана Сірка – отаман Микола Ревеко
• Полтавське Крайове козацьке товариство Українського козацтва на чолі з Олексієм Жовтобрюхом
• Вище професійне училище №7 (директор Микола Несен)
• громадське формування «Наддніпрянська флотилія українського козацтва» - отаман Олександр Мартиненко
• клуб історичного фехтування «РІТТЕР» ( місто Полтава –керівник Гармаш, місто Кременчук – Костянтин Мачикін)
• громадське формування «Українські козаки, Омельницька сотня під керівництвом Миколи Підгорного
• Відокремлений структурний підрозділ Українського козацтва Полтавської області «Полтавський обласний осередок Українського козацтва» під орудою отамана Андрія Касаткіна
• громадське формування з охорони громадського порядку і державного кордону «Українські козаки» під орудою отамана Володимира Павлова
• структурний підрозділ Українського козацтва на чолі з отаманом Геннадієм Лисенком
• Кременчуцький ліцей з підвищеною військово–фізичною підготовкою під керівництвом майора В’ячеслава Марченка
• Кременчуцьке училище №5
• Козацький Гвардійський корпус Полтавщини
• Полтавське Крайове об’єднання громадських формувань українського козацтва з охорони громадського порядку і державних кордонів.

За матеріалами: Вікіпедія, Хотинська фортеця.