Подорожуй з «Телеграфом». Оксамитовий сезон: бюджетний відпочинок в Одесі

Останній тиждень своєї відпустки я мала нагоду провести в «південній Пальмірі» - так ще називають Одесу. Спочатку думали їхати в Затоку, проте не були певні, що погода подарує достатньо теплі дні. Тому в останній момент спинилися на Одесі: у столиці гумору принаймні не доведеться нудьгувати в дощову погоду і знайдеться купа занять.

Житло

У вересні величезне курортне місто ще приймає багато відпочивальників, але вже не переповнене ними вщент. Тому ціни на житло спадають у півтора раза, а подекуди й удвічі. Маклери великим натовпом зустрічають гостей міста на пероні вокзалу та пропонують різні варіанти.

Житло можна підшукати від 100 гривень з людини за добу (інші відпочивальники говорили і про 80, але я особисто таких пропозицій не зустрічала). Спочатку ми планували наймати недорогу кімнату в приватному секторі на Лузанівці – віддалений район, але з хорошим пляжем. Та, як співають у відомій пісні, «я вам не скажу за всю Одессу, вся Одесса очень велика» - витрачати годину на поїздку до центру не хотілося, тим паче, що на носі був день міста з грандіозним концертом. І врешті за оголошенням я знайшла кімнату в самісінькому центрі міста за 250 гривень на двох, від якої було 3-4 хвилини пішки до знаменитого оперного театру в Одесі і до Дерибасівської.

Сама кімната - «нічого зайвого», але нове ліжко, тумбочка від якогось дорогого гарнітуру і шафа-купе, де майже не їздять дверцята. На поверсі в цьому крилі здавали чотири кімнати під ключ, загальна кухня та два санвузли на всіх. Нагадує Одеську комуналку.

Будинок із найдовшим балконом та стрип-клубом

Але сам будинок на розі Грецької та Катерининської заслуговує на окремий опис. Він відомий як архітектурна пам’ятка - будинок із найдовшим балконом (на третьому поверсі). Колись це був прибутковий дім грека Маврокордато. Стелі – під чотири метри. Монументальні мармурові сходи.

З фасаду – краса неймовірна. Але якщо зазирнути у внутрішній одеський дворик… Пошарпані стіни, балкони, на які страшно стати (це не ті балкони, які складають один найдовший). Проте дехто вже «покурочив» пам’ятку архітектури з внутрішнього боку, зашивши балкони пластиком. А якийсь «крутько» прилаштував собі навіть окремий ліфт. На довершення картини – голуби, які нещадно заси.ають балкони з внутрішнього боку, ці нахаби навіть лізуть у вікна.

Контрасти всюди. Спочатку я була певна, що наші сусіди знизу, крім магазинів – спілка адвокатів: читала табличку вгорі. Але, поглянувши вниз, побачила під нею іншу назву «Стрип-клуб Open Office». З’ясувалося, що адвокати з будинку виїхали - sexy ladіеs залишилися. Сусідство нічим не заважало – добра звукоізоляція. Натомість колись вночі було чути, як поліція (чи охоронці sexy ladіеs) ганяють з внутрішнього дворику бомжів.

Море і пляж

Якщо зупинитесь у центрі Одеси – будьте готові йти до пляжу хвилин 25. Саме стільки було від нас йти, гуляючи, до пляжу Ланжерон через парк Шевченка. Сам пляж виявився надто людним, навіть для оксамитового сезону. Але погуляти в тих місцях варто – тут же знаходиться дельфінарій «Немо», чудовий фонтан.

Втім, ми облюбували Аркадію (доводилося їхати). Вона відома як район найкрутіших нічних клубів та помпезних платних пляжів із пальмами і басейнами. Але поруч знаходяться і безплатні пляжі, а пальмами можна досхочу милуватися у парку Аркадії.

Як не дивно, поряд із помпезністю та шиком у вересні можна знайти небагатолюдне місце відпочинку – нам сподобався пляж санаторію прикордонної служби. До нього йти буквально хвилин 7 від крутого пляжу «Ітака» по «Стежці здоров’я». Вхід на пляж – вільний. Вода напрочуд чиста, як у заповіднику, та мальовничі місця для фотосесій.

«Стежка здоров’я», яка поєднує Аркадію та Ланжерон, тягнеться на 7,5 км. Справжній рай для велосипедистів. Більше ніякого транспорту, крім прогулянкових електромобілів. Та й гуляти пішки – насолода. Майте на увазі: якщо заглядатимете, де які пляжі понад стежкою, побачите безплатний стриптиз – десь посередині шляху знаходиться нудистський пляж.

Розваги: за гроші та задарма

В Одесі безліч цікавих місць, які варто відвідати, і це – окрема тема, кожен знайде щось своє.

Шарм Дерибасівської вулиці, ошатного Приморського бульвару, неодмінно – спуститися Потьомкінськими сходами, а піднятися фунікулером. Пройтися аж до Тещиного мосту, відчути, як він двигтить, і послухати в різних варіаціях історію про те, як впливовий «зять» із радянських партійців збудував міст над райончиком «у ямі». За однією версією – щоб не об’їжджати та зручно ходити до тещі на обід. За іншою – навпаки, щоб рідше бачити тещу в себе в гостях, бо їй буде лячно ходити тим мостом…

Ми із задоволенням ходили історичним центом міста, милувалися старовинними будинками, роздивлялися одеські дворики.

На що було не шкода грошей (по 250 гривень) – так це на екскурсію в катакомби на Молдаванці (район Одеси, пам’ятаєте – знову-таки з пісні «но даже Молдаванка и Пересыпь обожают Костю-моряка»). Ентузіасти місцевої громадської організації «Пошук» - реально молодці. Тут вас проведуть через кілька історій: і підземне тюремне бомбосховище для зечок; і трагічна історія партизан, в яких тьмарився розум у катакомбах; і работоргівля – у катакомбах ховали жінок; і воровська «малина» та школа для кишенькових злодіїв.

Втім, на день Одеси – 3 вересня можна було відвідати іншу, набагато меншу ділянку катакомб, безплатно. А також покататися трамваєм з екскурсією і відвідати шикарний безплатний концерт на Потьомкінських сходах. На день Одеси тут, біля пам’ятника Дюку, на Приморському бульварі яблуку ніде було впасти. Люди всідалися просто на траві на схилах – кому не вистачило місця на сходах. І ніхто не забороняв сідати на газони, як це практикується у Кременчуці у сквері Бабаєва та в «Міському саду». Родзинкою вечора був «Океан Ельзи». Вакарчук спізнився майже на півгодини – слідом за ним на півгодини спізнився і святковий салют. Але це не зіпсувало настрій одеситам та гостям міста. Газони ж благополучно вижили…

Ціни на відпочинок в Одесі у вересні

Житло

Від 100 грн за добу на людину (приватний сектор), за 150 гривень можна знайти місце в хостелі. Окрема квартира: від 300 гривень, кімната – від 250.

Харчування

Комплексний обід – 80-85 гривень, приблизно стільки ж обійдеться добрий обід у недорогій мережі «Буфет-Столовая» - заклад є і на Дерибасівській, просто біля одеського «Міського саду», і в Аркадії. Перші страви тут стартують від 15-18 грн, салати та нарізки (будь-що з фуршетного столу – 19,80 грн).

Келих пива, сидру – від 20 грн.

Чебурек – від 25 гривень

Лайфхак «Як поїсти за 45 гривень із пивом або колою» - звертайте увагу на знижки в кафе для страв на винос. Зокрема ця пропозиція діяла в найдорожчому пляжному районі – Аркадії на маленьку піцу (якраз одна порція).

Недорогі продукти на знаменитому Привозі: виноград без кісточок – від 18 грн, персики – від 20 , ковбаси місцевих виробників, копченості – дешевші, ніж у Кременчуці.

1 л сухого вина у фірмовому магазині на Привозі – від 50 грн. Для порівняння: 1 л вина на пляжі в Аркадії пропонують за 100 грн.

Розваги, сервіс

Маршрутка в Одесі – 5 грн, трамвай – 3 грн, фунікулер – 3 грн.

Лежак – 50-100 грн (залежно від пляжу)

Канатна дорога (від Французького бульвару, ближче до пляжу «Отрада», що теж по «Стежці здоров’я») – 40 грн

Електромобіль від Аркадії до Ланжерону по «Стежці здоров’я» - 70 грн.

Прогулянка катером – 100 грн від Морвокзалу (від Аркадії те саме пропонують за 300 грн).

Аквапарк в Аркадії – 350 грн з 9.00 до 14.00 (найдешевший варіант)

«Місце під сонцем» на крутому пляжі в Аркадії – від 100 грн/день (лежак на пірсі) до 400 грн (за місце в зоні басейну).

Про безкоштовні малі зручності

Що справді сподобалося в Одесі – так це охайні громадські туалети. Легкі споруди з пластику, куди підведена вода і є де помити руки. Такі вбиральні є і на Потьомкінському бульварі, і по всій «Стежці здоров’я».

Тут виявилося чистіше, ніж у туалетах деяких закладів громадського харчування тієї ж Одеси – прибиральниці сидять тут же, доглядають за своїми «об’єктами» та сумлінно роблять свою роботу. Платить їм місцевий муніципалітет. Самі послуги – безкоштовні, хоча підприємливі одеські бабулі ставлять коробочки «для вдячності». За їхнє сумління пару гривень – не шкода!

Не можу не порівнювати з нашим містом. Повернувшись до Кременчука, ми пішли на чудовий фестиваль «ДеМед» у парку «Придніпровський». За сценою стояли платні біотуалети, руки помити – ніде. На наше запитання бабуся-наглядачка жартома відповіла: «Он, у басейні!» Це там, де плавав човник-качечка… Запитали мера на брифінгу про громадський туалет у головному парку міста: хочеться ж нам, щоб було охайно, як в Одесі! Той заявив, що для всіх відвідувачів парку безкоштовний туалет від кафе «Барбарис». Щоправда, таблички там нема: у мерії обіцяли про це подбати…