Беззахисні кременчуцькі школи: муніципальна поліція не охороняє навчальні заклади

У школі № 18, розташованій у щільно заселеному районі, зрізали чималу частину паркану. Наразі шкільне подвір’я стало «прохідним двором», а на спортивному майданчику збираються громадяни, охочі випити на свіжому повітрі. Кременчуцька журналістка Олена Ліпошко розповіла «Телеграфу», що живе поруч зі школою і одного разу ввечері навіть викликала патрульну поліцію, бо на шкільному спортивному майданчику сиділо дві пари – одна з малим дитям – і випивали. Олена розповіла, що неодноразово бачила тут осіб із пляшками. Пляшок «ТелеграфЪ» на спортмайданчику не побачив, а ось недопалків було вдосталь.

Директор школи № 18 Валентина Шендрик розповіла, що шкільний паркан невідомі особи вирізали та крали цілими секціями. Адміністрація школи ніяк не могла цьому зашкодити, крадії діяли ввечері та вночі.

Шкільний паркан стоїть впритул до багатоповерхового будинку (на фото), натомість жоден із мешканців не зателефонував до поліції, хоча важко уявити, що ніхто не чув, як різали та виламували шкільний паркан – адже наврядчи крадії зробили це абсолютно безшумно.

Директор школи пояснила, що у навчальному закладі працює охоронець, але він мало що може зробити, коли на шкільному подвір’ї збираються якісь асоціали або підлітки-бешкетники. Валентина Шендрик каже:

Директор школи розповіла, що одного разу злодії намагалися вкрасти навіть шкільний сміттєвий бак, який стоїть на подвір’ї. Вони вивернули з нього сміття та тягли з двору, коли їх побачили та наполохали працівники школи. Бак злодії все-таки витягли, але далеко не віднесли, кинули поблизу та втекли, тож бак вдалося відшукати та повернути на шкільне подвір’я.

Валентина Шендрик розповіла, що офіційно зверталася до міського відділення Національної поліції з проханням забезпечити патрулювання шкільної території у нічний час, та відповіді на лист не отримала.

Натомість у Кременчуці, крім Нацполіції, існує ще міська муніципальна поліція, яку створювали саме для охорони шкіл. Тож «ТелеграфЪ» звернувся до керівника муніципальної поліції Максима Березіна, аби дізнатися, чому вони не охороняють 18-ту школу та коли охоронятимуть усі міські школи?

А що робить муніципальна поліція?

У 2017-му у Кременчуці створили міську муніципальну поліцію. Ідею озвучив міський голова, депутати міськради її підтримали та запланували виділити на утримання підрозділу близько трьох мільйонів гривень. Муніципальна поліція мала заступити до роботи 1-го квітня, проте почала працювати пізніше, з 1-го вересня.

Коли створювали муніципальну поліцію, міська влада декларувала, що це робиться для того, щоб забезпечити повноцінну охорону міських шкіл. Та 1-го вересня міський голова повідомив, що цього року муніципальна поліція охоронятиме лише 10 шкіл:
№№ 1; 4; 5; 11; 12; 17; 19; 22; 25; 30.

Мер пояснив, що школи обрали за чисельністю учнів – тут навчається найбільше дітей, тож їх охоронятимуть у першу чергу.

Наразі у муніципальній поліції служить 25 охоронців, а на жовтневій сесії (12-го жовтня) депутати мають дати згоду на збільшення кількості охоронців до 40 осіб (тобто ще + 15). В цілому ж особовий склад підрозділу планують збільшити аж до 61 особи. Заплановані такі екзотичні для поліції посади, як «менеджер з розвитку» та «робітник з благоустрою» (до речі, це двірник).

Відповідно, «ТелеграфЪ» запитав керівника муніципальної поліції Максима Березіна, чому 25 охоронців не охороняють 25 шкіл, а лише 10, та чи охоронятимуть усі школи, коли охоронців стане 40? І керівник «поліції» розповів нам дивні речі.

«Наше першочергове завдання – отримувати прибуток!»

– Пане Максиме, муніципальна поліція охороняє 10 шкіл. Скільки охоронців чергують у школах?
– 10, по одному на школу.

– Яка тривалість чергування?
– У них восьмигодинний робочий день.

– Тобто нічних чергувань чи патрулювань території шкіл немає?
– Ні.

– З якої години охоронці заступають на чергування?
– У різних школах по-різному. Десь о 7.30, десь о 8.00, це передбачено угодою по кожній школі.

– Які задачі виконують співробітники муніципальної поліції у школах?
– Їхнє завдання – забезпечення пропускного режиму, забезпечення безпеки дітей.

– Яким чином вони виконують це завдання?
– Нікого зі сторонніх до школи не пропускають, якщо заходять вчителі або технічні працівники, вони розписуються у журналі, нікого з батьків до школи не пускають, виняток лише для батьків першокласників. У деяких школах дозволено, щоб батьки заходили всередину, щоб донести ди­тині-першокласнику важкий рюкзак.

– Скільки наразі охоронців працює у муніципальній поліції?
– 25.

– Які об’єкти вони охороняють?
– 10 шкіл і чотири комунальних підприємства – це Крюківський парк, Міський сад, лікарня «Кременчуцька» і тролейбусне управління.

– Чому охоронці працюють ще й на комунальних підприємствах, якщо їх не вистачає навіть на охорону шкіл?
– Нам треба заробляти гроші. Наше першочергове завдання – отримувати прибуток! Так нам ставили задачу. Комунальні підприємства нам доплачують за охорону, а школи ми охороняємо безкоштовно.

– Хіба безкоштовно? Адже вашим людям з міського бюджету виплачують зарплату?
– Так, охоронці отримують зарплату, але ж це – «мінімалка», 3200 гривень, а в руки – 2800. Хто ж із хлопців на такі гроші працюватиме? Тому ми й охороняємо комунальні підприємства, бо вони нам за це доплачують, а ми за рахунок цих коштів збільшуємо зарплату охоронців. На цей рік нам ставили задачу забезпечити охорону одного комунального підприємства, а ми завдання перевиконали – уклали угоди на охорону одразу чотирьох.

– Але коли муніципальну поліцію створювали і виділяли на її забезпечення бюджетні кошти, мова йшла про те, що ваше завдання – охороняти школи, хіба ні?
– Так ми охороняємо.

– Ви охороняєте лише 10 шкіл, скільки потрібно охоронців, щоб забезпечити охорону всіх кременчуцьких шкіл?
– Не менше 40. У наступному році ми плануємо розширити штат до 80 осіб, 40 охоронятимуть школи, 40 працюватимуть на охороні комунальних підприємств і зароблятимуть гроші на всю організацію. Ми можемо також забезпечувати охорону приватним особам.

– Це плани на наступний рік. Та вже цього року, на жовтневій сесії розглядатиметься питання про збільшення штату охоронців з 25 до 40. Ці сорок охоронятимуть усі школи?
– Ні, на всі школи їх не вистачить.

– Тоді де працюватимуть 15 додаткових охоронців?
– Вони перекриватимуть тих, хто пішов у відпустку. Ви ж знаєте, що у нас працюють переважно учасники АТО, у них є свої права. Ось він зранку прокинувся, прийшов і каже – я йду в законну відпустку на 14 діб як учасник бойових дій. А поки він у відпустці, хтось же має його підміняти.

– Тобто цього року навіть якщо кількість охоронців вам збільшать, муніципальна поліція не охоронятиме більше шкіл?
– Мабуть, так.

Чи мають шкільні охоронці зброю?

«ТелеграфЪ» розпитав начальника муніципальної поліції як конкретно її співробітники охороняють школи:
– Пане Максиме, чи має шкільний охоронець якісь спецзасоби – газовий балон, зброю тощо?
– Ні, при охороні шкіл ми ніякі спецзасоби не використовуємо.

– Яким чином діє ваш охоронець у разі виникнення конфліктної ситуації? Адже він не має права затримувати порушника?
– Охоронець проводить бесіду, переконує, щоб особа не порушувала порядок.

– Це діє?
– Зазвичай діє.

– Що має робити охоронець, якщо йому не вдається переконати порушника не порушувати режим?
– Є така функція – швидкий виклик, охоронець телефонує і наша група виїздить на його виклик.

– Це група швидкого реагування?
– Ні. Такої групи у нас ще немає, але є люди, які мають машини, вони виїжджають на виклик. Це начальник охорони, його заступник та два інструктори. Загалом це 2–3 людини, за 10 хвилин вони вже на місці. Вони допомагають охоронцю домовитись із порушником.

– Які випадки порушень режиму траплялися під час чергування у школах?
– Іноді хтось із батьків будь-що намагається пройти до школи, іноді нетверезі громадяни приходять і намагаються поставити школу «на вуха», було й таке, що приходили нетверезі учасники АТО і розповідали, що їм можна ходити будь-де по школі.

– Що роблять ваші охоронці, якщо їм навіть втрьох не вдається домовитися з порушником режиму?
– Викликають поліцію. Але ті їдуть не дуже охоче, іноді по 40 хвилин.

Такі справи. «ТелеграфЪ» показав ситуацію з охороною конкретної школи, бо конкретний приклад завжди наочніший, ніж узагальнені заяви. Отже, ми маємо школи, які наразі нікому реально охороняти, та муніципальну поліцію, яку створювали для їхньої охорони, натомість вона охороняє комунальні підприємства, які їй за це доплачують. Але ж комунальні підприємства самі знаходяться на утриманні міського бюджету. Тобто, муніципальна поліція подвійно фінансується з міського бюджету – спершу через гроші, виділені на її утримання, а потім ще й через доплати комунальних підприємств. Водночас дві третини міських шкіл залишаються без охорони. Тоді навіщо насправді влада створювала муніципальну поліцію? Чи не заплановане її перетворення з часом на охоронну структуру, яка існуватиме на бюджетні гроші, а послуги надаватиме (за окрему оплату) приватним структурам та фізособам?