Медреформа: що безкоштовно, а за що платитимемо

Верховна Рада ухвалила два ключових законопроекти медреформи. Кременчуцькі нардепи Шаповалов та Жеваго прогуляли засідання, на яких розглядалася медреформа.

Ухвалені законопроекти ще має підписати президент, та це лише справа часу. Медреформа таки стартувала. Міністерство охорони здоров’я (МОЗ) та реформатори різних рівнів запевняють, що медреформа вирішить дві надважливі проблеми:

• надалі держава оплачуватиме медикам конкретну послугу, надану пацієнту, а не фінансуватиме існування медзакладів взагалі;
• завдяки медреформі українці отримають реально безоплатну медичну допомогу.

Щодо першої заяви, вона відповідає дійсності. Реформою дійсно передбачено, що надалі лікарням не виділятимуть певну суму на бюджетний рік, натомість вони отримуватимуть кошти за виконання конкретних медичних послуг – 1000 пацієнтів прооперував, отримаєш гроші за 1000 послуг, прооперував 200 – отримаєш за 200.

А ось обіцянки щодо реально безоплатної медичної допомоги «Телеграфу» видаються сумнівними. Головне науково-експертне управління у висновках щодо законопроектів медреформи зазначає, що Конституція України передбачає повну безоплатну медичну допомогу, а закони медреформи звужують цю норму Конституції, пропонуючи надавати безоплатну медичну допомогу лише в окремих випадках (на рівні первинної ланки).

Ось про це і поговоримо – що медреформа обіцяє пацієнту. За що він платитиме, а що отримає безоплатно.

Зелений список

Обіцянки:

100% безоплатні для пацієнта медичні послуги отримали назву «Зелений список».

• МОЗ обіцяє, що до нього зараховані такі послуги:
• послуги сімейного лікаря;
• екстрена медична допомога (служба швидкої допомоги; термінові операції за життєвими показаннями (апендицит, виразка тощо); переломи; інсульти тощо);
• медична допомога дітям до 16 років;
• медична допомога вагітним та пологи;
• паліативна допомога (догляд за смертельно хворими, зокрема забезпечення їх знеболювальними препаратами).

Ризики:

Ризик у тому, що реального, вже складеного пакету гарантованих безоплатних медпослуг, який би ухвалила Рада, не існує.
Ані МОЗ, ані інші реформатори його не склали та не затвердили. Надалі такий список безоплатних послуг складатимуть щорічно. Складатиме його МОЗ, затверджуватиме Кабінет міністрів, а ухвалюватиме Верховна Рада. Небезпека в тому, що Кабмін щороку наново затверджуватиме список, виходячи з можливостей державного бюджету – більше там грошей заклали на медицину, більше буде безоплатних послуг, менше грошей – менше послуг.

Для прикладу – МОЗ та реформатори просили виділити у 2018-му році з держбюджету на медицину 5% ВВП. Натомість у Раді вирішили відкласти це рішення і поговорити про 5% ВВП для медицини трохи пізніше – аж у 2020-му році. Наразі ж, у 2017-му, на медицину виділено лише 3,5% ВВП. Цього замало, і з нас усюди, куди не поткнешся, деруть примусові благодійні внески. Питання: якщо на фінансування медичної галузі у 2018-му році не виділили значно більшу суму, звідки ж візьмуться реальні безоплатні послуги? Хто їх оплатить?

Червоний список

Перелік медичних послуг, які пацієнт у повному обсязі оплачує з власної кишені, отримав назву Червоний список. З цим списком плутанини та невизначеності ще більше, ніж із Зеленим. Бо якщо про Зелений список безоплатних послуг чиновники МОЗ та реформатори різних рівнів говорять багато і з великим натхненням, то теми Червоного списку воліють уникати. «ТелеграфЪ» не знайшов чіткого переліку платних послуг із Червоного списку ані в ухваленому законопроекті медреформи, ані в офіційних роз’ясненнях МОЗ. Більш-менш чітке роз’яснення дав заступник в. о. міністра охорони здоров’я Ковтонюк. У публічному інтерв’ю він сказав: «До Червоного списку послуг увійде все, що не увійшло до Зеленого – бо іншого виду послуг немає, або безоплатні, або платні».

Наразі відомо, що платними будуть послуги медичних закладів вторинної та третинної ланки. Вторинна ланка – це спеціалізовані лікарні, діагностичні центри тощо (тобто міські лікарні та диспансери). Третинна ланка – це високоспеціалізовані медзаклади (Інститут серця, Інститут раку тощо).

 Послуги у таких закладах дуже дорогі, вони не по кишені пересічним українцям. Скільки ж коштуватимуть такі послуги після медреформи, посадовці не кажуть або хитрують. Наприклад, заступник в. о. міністра охорони Ковтонюк, відповідаючи на запитання журналістів, зазначив, що платними можуть бути медичні послуги, від яких не залежить безпека життя: наприклад, деякі послуги стоматології, косметична медицина, планові операції. Як приклад, чиновник навів випадок, коли людина хоче видалити зуб мудрості, який не загрожує її життю – тоді їй доведеться за це заплатити. «Телеграфу» на думку спадає інший випадок – людина хоче видалити камені, які забили її жовчний міхур, раніше, ніж це почне загрожувати її життю – це не ургентна, а планова операція, виходить, тоді їй теж доведеться за це заплатити. А чим платити?

Обіцянки:

МОЗ в офіційних роз’ясненнях до програмних документів медреформи обіцяє, що пацієнти зможуть отримувати дорогу медичну допомогу у спеціалізованих та високоспеціалізованих медзакладах через державні програми – наприклад, програми лікування онкологічних захворювань, туберкульозу, СНІДу, гепатитів тощо.

Ризики:

Державні програми дійсно працюють і через них певна кількість українців дійсно отримує медичну допомогу і залишається жити. Натомість паралельно з цим ми все частіше бачимо повідомлення про те, що конкретному онкохворому терміново потрібні гроші на операцію, бо він не встигне залишитися живим, стоячи в черзі на послуги за держпрограмою. «ТелеграфЪ» поки що не побачив в ухвалених законопроектах підстав сподіватися, що медреформа вирішить цю проблему.

Крім того, державні програми в Україні теж фінансуються в залежності від показників держбюджету – виділили достатньо коштів, програма фінансується, немає коштів – програма заморожується або фінансується не в повному обсязі.

Наразі чітких роз’яснень МОЗ та Кабміну про те, яким чином українці оплачуватимуть медичні послуги у спеціалізованих та високоспеціалізованих медзакладах, немає.

Що робити у 2017-році

Глибоко дихати, не нервувати,і вдумливо підшукувати собі та родині сімейного лікаря, терапевта та педіатра для дитини. Два місяці, які залишилися до кінця року, ви можете використати саме на це.

Офіційно зміни, передбачені медичною реформою, для пацієнтів почнуться не раніше 1 січня 2018-го року.

Приписна кампанія з укладання угод із сімейними лікарями почнеться не раніше, ніж президент Порошенко підпише законопроекти медреформи, проголосовані в Раді. МОЗ обіцяє офіційно повідомити про початок приписної кампанії. «ТелеграфЪ» обіцяє поінформувати про це читачів.

Що робити у 2018-му році

У 2018-му кожен пацієнт, якщо він хоче отримати хоча би базовий пакет безоплатних медичних послуг, має укласти угоду з конкретним сімейним лікарем.

Ось перелік базових безоплатних послуг, які у такому разі отримує пацієнт:

• консультації сімейного лікаря (кількість консультацій необмежена);
• профілактичні огляди;
• базові аналізи;
• рецепти на доступні ліки;
• направлення до лікарів-вузькопрофільних спеціалістів;
• видача довідок та листів непрацездатності.

Підводні камені безоплатних послуг

Доступ до інформації про пацієнта

Після укладання угоди із сімейним лікарем, пацієнта автоматично реєструють в електронній обліковій системі eHealth. Туди ж сімейний лікар має вносити інформацію про результати оглядів пацієнта та перелік призначених йому процедур та медпрепаратів. МОЗ стверджує, що це потрібно для обліку реальних, а не вигаданих пацієнтів, і називає eHealth «електронною системою охорони здоров’я».

Натомість Головне юридичне управління в зауваженнях до законопроекту медреформи № 6327 зазначає, що eHealth – це не електронна система охорони здоров’я, а база даних. І документом не визначений власник цієї бази, обсяг його повноважень, межі доступу до інформації та відповідальність за розголошення інформації з обмеженим доступом, яка має статус конфіденційної (інформація про стан здоров’я пацієнта тощо).

Це серйозне застереження – адже мало хто з пацієнтів забажає, щоб інформація про його хронічні, спадкові або набуті під час відпочинку в Туреччині хвороби вільно гуляла інтернетом і ніхто не ніс за це відповідальність. Маємо сподіватися, що це питання якось унормують.

Базові аналізи

Вичерпного переліку безоплатних аналізів немає. Наразі з інформаційних повідомлень МОЗ відомо, що до переліку безоплатних базових аналізів, найімовірніше увійдуть:

• загальний аналіз крові з лейкоцитарною формулою;
• аналіз сечі;
• електрокардіограма у стані спокою;
• мікроскопія мокротиння;
• швидкі тести на ВІЧ, вірусний гепатит, сифіліс.

Це не остаточний перелік, бо він не набув ще офіційного статусу. Сподіватимемось, що його розширять. Та, нагадаємо, перелік базових безоплатних аналізів змінюватиметься щорічно, залежно від обсягів бюджетного фінансування медичної галузі.

Добра новина: чого не робити у 2018-му році

У 2018-му нам ще не доведеться офіційно оплачувати платні медичні послуги у спеціалізованих та високоспеціалізованих медзакладах. МОЗ запевняє, що у 2018-му році обслуговування пацієнтів у цих медзакладах жодним чином не зміниться, тож і тотально платні послуги ще не запровадять. Ця історія почнеться трохи пізніше – у 2019-му. А, зважаючи на те, що у 2019-му вибори президента, може й платні послуги ще на рік відтермінують, щоб не псувати провідному кандидату виборчу кампанію.

Матеріал було опубліковано у тижневику «Кременчуцький ТелеграфЪ» №43 від 26 жовтня 2017 року.