Кого «нагрівають» на тарифі лічильники тепла у Кременчуці

Для того, щоб зробити висновки, кому вигідні теплові лічильники, а кому - ні, за інформаційним запитом ми отримали дані з комунального підприємства «Теплоенерго» за два сезони: 2015-2016 років та 2016-2017 років. Ретельно аналізували інформацію за останній опалювальний сезон - річ у тім, що тоді в зоні обслуговування підприємства було набагато більше лічильників, ніж у 2015-2016 роках. І дані є показовими для того, щоб робити висновки. 

Як ми рахували:

1. Базою слугувало споживання (і тариф за квадратний метр) за 5 повних місяців опалювального сезону (з листопада по квітень).

2. Ми порахували середній тариф за 1 кв м за 5 місяців в будинках з лічильниками.

3. Також ми порахували середній тариф за 5 місяців у будинках, не обладнаних тепловими лічильниками (з урахуванням коригування на температуру повітря) - для порівняння.

4. Проаналізувавши дані споживання у та тепловий тариф, ми поділили будинки на «транжир» та «економів» 

29,45 грн /кв м— таким був середній тариф за 5 повних місяців (листопад — березень) опалювального сезону 2016-2017 років з урахуванням коригування на температуру повітря.

Саме з цим тарифом слід порівнювати «транжир» та «економів» (середній тариф за 5 повних місяців опалювального сезону у будинках з лічильниками).

10 найбільших транжир та економів (клікніть для збільшення)

Найбільші «транжири» - будинки, нижчі за 5 поверхів

Що менше поверхів у будинку - то більші витрати теплової енергії: це закони фізики, завжди важче обігріти те, що ближче до землі. Не дарма чинні нормативи витрат теплової енергії для будинків та споруд (КТМ 220) враховують такий показник, як кількість поверхів. Так само, залежно від кількості поверхів, нормуються і витрати теплової енергії (з використанням будинкових приладів обліку) для призначення субсидії окремо – для 1-4-поверхових будівель; окремо – для будівель 5 поверхів і вище.

Для Полтавської області на 1 кв метр опалювальної площі на місяць в опалювальний період (з урахуванням коригувальних коефіцієнтів) ці показники складають:

• 0,0343 Гкал для будинків 1-4 поверхи;
• 0,023 Гкал – для будинків 5 поверхів та вище.

Тож немає нічого дивного в тому, що у Кременчуці у першу п'ятірку теплових «транжир» потрапили саме дво-, три- та чотириповерхові будинки. Два із них (на вулиці Приходька, 11 та 111) — сталінки з високими стелями. А це – підвищені витрати тепла, адже ми гріємо не квадратні метри (на які нараховується оплата), а об’єм повітря у кімнаті.

Втім, ми порахували не лише тариф, а й витрати теплової енергії у цих п’яти будинках, що посідають перші позиції за витратами та величиною тарифу. Підрахунки свідчать: витрати не перевищують соціальну норму. Тобто мешканці, в яких є субсидія, не переплачують. А ось усім іншим доводиться переплачувати. Бо кожна гігакалорія (незважаючи на різні нормативні витрати залежно від кількості поверхів) коштує однаково, як для мешканця двоповерхової сталінки, так і для дев'ятиповерхівки.

Єдиний вихід для мешканців низькоповерхових будинків – регулювати своє споживання: встановити індивідуальний тепловий пункт з автоматикою, ставити відсікаючі крани на батареях у квартирах та перекривати їх, якщо вони занадто гріють. І у підсумку зменшити споживання всього будинку. Як показали наші спостереження, резерв для економії у цьому таки є. Наприклад, у будинку №20 у пров. Правобережному ми побачили відчинені двері під’їзду.

У сталінці на Приходька, 11 (перше місце у рейтингу транжир) ми нарахували одночасно шість відкритих кватирок на різних поверхах - тобто мешканці явно не мерзли. А відповідно, могли б зекономити, регулюючи подачу тепла.

Будинок-катастрофа

Будинок № 20 на вулиці Східній (друге місце у рейтингу «транжир») вразив нас цілим букетом комунальних негараздів.

Причину перевитрат тепла видно одразу: це покинутий перший поверх, де раніше розташовувалися якісь магазини. Тепер тут побиті вікна, роздовбані дверні рами, а саме приміщення затулене металевими листами. Крім того, побиті шибки на сходових клітках у приміщеннях.

Виглядає усе це депресивно та жалюгідно. За версту чути сморід каналізації, на козирку біля входу в під'їзд виріс цілий газон із травичкою... Можна одразу здогадатися, що не в ліпшому стані й теплові мережі. А«викинуте» в нікуди тепло у підсумку впливає на тепловий тариф. Будинок обслуговує керуюча компанія «Місто для людей. Кременчук». А покинуте приміщення, яке фактично краде тепло в мешканців — комунальна власність, що знаходиться на балансі КГЖЕП «Автозаводське».

Тим часом до розмови долучаються сусідки Лариси Вікторівни. Розповідають, що два роки тому тут спіймали бомжів, які тягли здавати на метал батарею з покинутого магазину. Потім з'явилися працівники «Добробиту» (нині це «Місто для людей») зі зварювальними апаратами: зрізали та заварили половину батарей, а половину залишили — для циркуляції теплоносія. У підсумку при захмарному тарифі ще й мерзнуть.

Начальник КГЖЕП «Автозаводське» Оксана Кійло запевняє, що теплових втрат у приміщенні магазину, що знаходиться в будинку на Східній, 22, не повинно бути — мовляв, усе закрито. Але вигляд приміщення на першому поверсі та мешканці будинку говорять про інше. Холодна «роздовбана» комунальна власність краде тепло та гроші в людей. І мешканці самотужки цю проблему не вирішать.

Плата за спеку в квартирах

Мешканці панельних будинків, на відміну від цегляних, часто скаржаться на холоднечу. Та, судячи з відчинених та підпертих цеглинкою дверей під'їзду,

які ми бачимо на вул. Лейтенанта Дніпрова, 76, для мешканців холод — не актуальний.

Мешканець будинку, Леонід, який виходить з під'їзду, усе ж зачиняє двері.

З іншого боку, він скаржиться, що люди позбавлені можливості контролювати показники будинкового теплового лічильника:

Проблема надлишкового тепла актуальна і для панельних будинків Першого Занасипу. Люди навіть влаштовували мітинги «проти опалення» у минулі роки. Свого часу в мікрорайоні збудували нову котельню. Обіцяли автоматичний облік та регулювання подачі тепла з котельні — натомість низка будинків на Великій Набережній теж стабільно потрапляє у теплові «транжири» не з власної волі. У сезоні 2015-2016 років сім будинків були в першій десятці теплових «транжир». У сезоні 2016-2017 років (коли більше лічильників встановили на крюківській стороні) перші місця в антирейтингу дісталися, як уже сказано, низькоповерховим будинкам. Але проблема з опаленням на Занасипу не зникла.

Економлять там, де є ефективний власник

А тепер подивимося уважніше на список перших 10 «економів». Два будинки — утеплені. Ще чотири будинки із десяти тих, хто найліпше економить тепло і гроші — це ОСББ. Тут контролюють витрати. Щонайменше, «крутять засувку» на тепловому вводі, щоб не платити за спеку у квартирах. Хоча, за правилами, ні лічильник, ні засувка (сопло) не призначені для регулювання подачі тепла, у самому «Теплоенерго» зізнаються, що, як правило, закривають на це очі. Але самі не беруться крутити засувку — тому механізм «ручного» регулювання працює там, де є організовані мешканці — відповідальні співвласники будинку.

Але найліпше — ставити індивідуальний тепловий пункт (ІТП) з автоматичним регулюванням теплоносія. Про ефект — у наших наступних публікаціях.

Найекономнішим серед будинків, які обслуговує КП «Теплоенерго», виявився новий цегляний будинок на Великій Набережній, 55 (на фото). Навіть без додаткових заходів з термомодернізації.

Лічильник – не панацея

Руслан Радченко, головний інженер КП «Теплоенерго»:

- Лічильник дає потенційну можливість населенню економити. Люди можуть утеплюватися, міняти вікна, зачиняти двері, регулювати подачу тепла. Це перший крок до шляху економії. Ми теж аналізуємо причини перевитрат. Буває, стоїть ненормативне сопло в будинку. Починаємо спілкуватися з людьми, а нам кажуть: не треба зменшувати! У нас пільги і субсидії - нам добре. Але є люди, які призначають відповідальну особу, регулюють подачу тепла. І таким чином економлять. Там, де багато платять, виходить, не хочуть економити. Або немає толкової ініціативної людини, яка візьме це на себе.

- Але мешканці будинку № 76 на Набережній Лейтенанта Дніпрова, наприклад, кажуть, що їх, навпаки, не допускають до лічильника – і вони не бачать, які насправді в них показники.

- Ми будемо раді, якщо люди самі зніматимуть показники лічильника і надаватимуть нам. Ми лише вітаємо, коли люди контролюють витрати. Нехай ці люди звернуться до нас письмово.

- Що потрібно зробити першочергово, аби зменшити теплові витрати?

- Елементарно: закривати двері у під’їзд. Ставити доводчики, кодові замки, міняти старі, нещільні вікна, двері. Слідкувати, щоб вони завжди були зачинені. Адже найбільші витрати — в під’їздах. Це тепло, яке просто викидається на вітер, а люди за нього платять.

- З іншого боку, люди поміняли вікна, двері — але ж їм подають таку саму кількість гігакалорій тепла, як і раніше. І в квартирах просто стане спекотніше, але економії – не буде.

- Якщо говорити про комплексне вирішення проблеми, то ми ставимо питання про установку індивідуальних теплових пунктів там, де «Теплоенерго» є виконавцем послуг. Ця програма розглядається міською владою, ми її ініціювали. Це буде дуже добре, оскільки місто візьме кредит на котельню на Раківці. А щоб зменшити споживання, вироблення теплової енергії, ми запропонували йти від зворотнього: встановити теплові лічильники, ІТП на кожен житловий будинок. Це дуже велика програма, її не зробити за 2-3 роки, але починати ми будемо з великих будинків, які споживають найбільше теплової енергії (9-ти, 14-поверхівки). Поступово хочемо встановлювати ІТП на всі будинки, щоб зменшити виробництво теплової енергії. Крім того, в нас планується заміна всіх мереж на передізольовану трубу. Це колосальний проект. Але іншого виходу немає.

Наостанок

Планами глобального будівництва «ТелеграфЪ» поцікавився і в мера Віталія Малецького. Мер відповів: наступного року планується лише розробити проектно-кошторисну документацію... Повний коментар мера — на сайті «ТЪ», за посиланням. 

Ми зрозуміли головне: ІТП за рахунок міста — це перспектива надто далека і примарна. А ймовірно — і взагалі нездійсненна. Тож якщо хочете економити «тут і зараз» - ваш шлях до ОСББ та теплого кредиту від держави. Як це працює — в наших інших публікаціях.

А дані про споживання і тариф у кожному будинку за два опалювальні сезони можна скачати нижче.

2015-2016-nformacya.xlsx [53,36 Kb] (cкачиваний: 40) 2016-2017-nformacya.xlsx [70,53 Kb] (cкачиваний: 67) dlya-donchenko.docx [53,7 Kb] (cкачиваний: 35) teploenergo.pdf [63,65 Kb] (cкачиваний: 40)