Лічильник рахує: скільки тепер коштує спека у кременчуцьких квартирах

Кременчужанин шокований платіжкою за опалення

Мешканці п’ятиповерхівки №4 у провулку Правобережному шоковані своїми рахунками за опалення. Будинок утеплений, у ньому встановлений лічильник тепла, але це не врятувало від гігантських платежів. Не врятувала від них і субсидія: навіть ті, в кого вона оформлена, скаржаться на те, що, крім обов’язкового платежу, довелося викласти з кишені кругленькі суми. Ось що розповів про свою оплату мешканець цього будинку Анатолій.

Сусід Анатолія за опалення своєї двокімнатної квартири в січні заплатив майже 2300 гривень (субсидія лише 195 гривень).
Мешканці будинку №4 у провулку Правобережному – не єдині, хто замислюється над захмарними платіжками. Днями про аналогічну проблему на Раківці в будинку №54 на вулиці Лейтенанта Дніпрова говорила на засіданні виконкому депутат Оксана Піддубна.

Крім того, нам написав і абонент «Полтаваобленерго», який теж отримує субсидію. Кременчужанин звернув увагу, що з лічильником він став платити більше, ніж минулого опалювального сезону.

Комунальники примудрилися «дати жару» утепленому будинку – та так, що люди схопилися за голови від платіжок за опалення:
95,16 Гкал спожив будинок №4 у пров. Правобережному у січні цього року
82,77 Гкал – таким було найбільше споживання за минулорічний опалювальний сезон (у лютому).

Чому ж субсидії стало не вистачати

Перше, про що запитали в Анатолія: якою була температура в квартирі?

Ми подивилися на його рахунки і на повідомлення про призначення субсидії. І зрозуміли причини захмарного рахунку за січень.

1. Плата за спеку – тобто за перевитрати теплової енергії. Зауважимо, що нормативна температура у квартирі – це 18 градусів, а в наріжних кімнатах – 20 градусів, тож у даному випадку ми маємо справу з так званим «перетопом», за який доводиться переплачувати. Яким же чином це рахує лічильник? Існують соціальні нормативи витрат на опалення для будинків із тепловими лічильниками (тобто це нормативи, за яких квартира якраз, теоретично, має прогрітися до 18 градусів). Соціальні нормативи вимірюються у гігакалоріях (Гкал). У повідомленні про субсидію (у графі «об’єм норм. споживання, од. виміру) вказується норматив споживання для конкретної квартири. Ми порівняли нормативне споживання для квартири Анатолія і фактичне споживання у платіжці за січень.

Цифри

• 1,0549 Гкал – соціальна норма споживання на 58 кв м в опалювальний сезон 2017-2018 років, на який призначена субсидія
• 1,717 Гкал – фактична частка споживання абонента за січень (показники лічильника діляться пропорційно площі квартир)
• 0,6621 – «перетоп», тобто зайво спожиті Гкал, які впливають на оплату
• 42,62 грн – таким вийшов тариф у будинку з лічильником у розрахунку на 1 кв м (для порівняння: розрахунковий тариф без лічильника складає 38,2 грн).
• 955,59 грн – стільки коштував Анатолію «перетоп» у січні
  Дані за адресою пров. Правобережний, 4.

2. Уряд зменшив соціальний норматив на опалення. Наприкінці минулого року «ТелеграфЪ» опублікував аналітичний матеріал на основі даних по платежах за опалення у будинках із лічильниками в опалювальному сезоні 2016-2017 років. Стаття мала назву «Кого «нагрівають» на тарифах лічильники тепла». Ми визначили теплових «транжир» - будинки, де тариф із лічильником (за 5 повних місяців опалювального сезону) виявився вищим за той, що в будинках без лічильників (з коригуванням на температуру повітря). І додатково порахували, чи вистачає соціального нормативу гігакалорій для опалення «транжир», тобто чи «покриває» витрати субсидія? Чи доводиться переплачувати з власного гаманця за перевитрати? На той час із субсидією все було добре. І платіжка Анатолія із зекономленою субсидією – тому свідчення. Але й тоді теж було 25 градусів у квартирі. То що ж цього року пішло не так?

Річ у тім, що минулого року уряд своєю Постановою зменшив соціальні нормативи на опалення – як на газ, так і на теплову енергію для централізованого опалення. Постанова набула чинності у травні, коли минулорічний опалювальний сезон закінчився. І українці відчули на собі нововведення лише в новому опалювальному сезоні. Розберемо, що змінилося, у цифрах і на прикладі Анатолія, який пояснює аналогічні проблеми інших мешканців (у тому числі й абонентів «Полтаваобленерго», які помітили, що з лічильником раптом стали платити більше).

Як змінилися соціальні нормативи

(з урахуванням коригуючого коефіцієнта для Полтавської обл.)

Як соціальні нормативи зменшили субсидію Анатолія

• 1,3398 Гкал – такою була соціальна норма споживання на 58 кв м для квартири Анатолія минулого опалювального сезону (2016-2017 років).
• 0,2849 Гкал – на стільки квартира Анатолія має скоротити нормативні витрати (до нової соціальної норми, на яку призначена субсидія - 1,0549 Гкал).
• 410 гривень – таку суму субсидії (на місяць) втратила родина Анатолія у сезоні 2017-2018 завдяки зменшенню соціальних нормативів ( 0,2849 Гкал * 1439,54 грн за 1 Гкал).

3. «Теплоенерго» підвищило тарифи. Подорожчання послуг з 1.11.17 року теж не треба знімати з рахунків. Звичайно, вірно і те, що при підвищенні вартості комунальних послуг збільшується й сума субсидії в людини. Але, якщо комунальники влаштували вам «перетоп», то за зайві гігакалорії доводиться платити з власного гаманця! Нагадаємо, 1 Гкал тепла від «Теплоенерго» подорожчала на 11,4%. Якби не цей фактор, рахунок Анатолія був би майже на 132 гривні меншим.

Ні мерія, ні комунальники вчасно не помітили «лиха»

Коли меру Віталію Малецькому дорікають підвищенням тарифів на опалення для комунального підприємства «Теплоенерго», він завжди підкреслює, що соціально незахищені кременчужани отримують субсидію. Та, як бачимо, з новими соціальними нормативами, насправді, із субсидіями не так добре.

Проте у мерії могли передбачити проблему з «перетопом», проаналізувавши дані споживання будинків за минулий опалювальний сезон. З урахуванням нових соціальних нормативів (бо зміни ухвалили ще в лютому минулого року, хоча вони набули чинності у травні). Отже, якщо брати до уваги новий норматив, то ще минулого року можна було помітити, що є проблемні будинки, які в нього не вкладаються (наша перша п’ятірка теплових «транжир» і будинок №4 у пров. Правобережному, приклад якого ми аналізуємо – теж). Тобто якби минулого року діяли такі ж соціальні норми, як зараз, то Анатолій з листопада по лютий нічого б не зекономив, а, навпаки, переплатив…

Що потрібно було зробити владі та комунальникам? Ретельно проаналізувати дані та на їх основі ухвалити управлінське рішення: можливо, щось не так із гідравлічним режимом у будинках-«транжирах», і вистачить «ручного» регулювання? Можливо, потребує реконструкції система опалення будинку? Врешті, потрібна міська програма установки індивідуальних теплових пунктів (ІТП) у найбільш проблемних будинках, щоб люди мали можливість економити тепло. Адже лічильник не вирішує проблему економії, і це факт. І утеплення (як бачимо на прикладі у пров. Правобережному, 4) теж не завжди її вирішує.

Та натомість влада подбала про тролейбусний кредит, хоче взяти ще в кредит автобуси, а до програми термомодернізації житла руки не дійшли… Зате у нас ялинка найкраща і опудало на Масляну найбільше!

Як рятуватися від високих рахунків

Ми не радимо сподіватися на владу (хоча, на нашу думку, було б логічно, якби ІТП в найбільш проблемних будинках профінансував міський бюджет за умови співфінансування мешканців-співвласників).

Та ми радимо «брати владу в свої руки» - створювати об’єднання співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ), брати «теплий» кредит від держави та приводити до ладу свій будинок – робити комплексну термомодернізацію. Бо інакше й субсидія не врятує.