Ситуація така: у 2017-му році у Кременчуці на туберкульоз захворіла 101 особа. П’ятеро з них належать до декретованої групи осіб – тобто це ті, хто працює в системі «людина-людина» і входить до групи підвищеного епідемічного ризику. Це кухарі, продавці, офіціанти, касири супермаркетів тощо. П’ять таких хворих – начебто і небагато, але так здається, поки не уявиш, скільки покупців пройшли за день через такого касира чи продавця. Втім із цих п’яти лише один становив пряму небезпеку для інших людей – він був бактеріовидільником. Далі маємо дві новини – погану і непогану. Погана новина – у Кременчуці зросла захворюваність на туберкульоз. Непогана новина – смертність від туберкульозу у Кременчуці зменшилась.
Маємо ще одну новину, статус якої визначити складно, бо наразі вона непогана, але будь-якої миті може змінити статус – лікарі повідомляють, що у Кременчуці ще не перейдено епідпоріг, після подолання якого у місті треба буде офіційно оголошувати епідемію туберкульозу. Наразі рівень захворюваності на туберкульоз у місті становить 45,4 % (кількість хворих на туберкульоз на 100 тисяч населення). Про епідемію медики починають говорити, якщо кількість хворих сягне показника 50% і вище. Зокрема, за результатами 2017-го року у Полтавській області цей показник становить 52,8%. На жаль, показник по нашій області навіть вищий за загальноукраїнський, який становить 51,9% (2017р.).
Тому кременчуцькі лікарі, розповідаючи про показники захворюваності у Кременчуці, поводяться обережно – адже захворюваність зростає і невідомо, наскільки вона зросте.
Після повідомлення основних новин, мабуть, час пояснити, чому «ТелеграфЪ» заговорив про туберкульоз. Річ у тім, що в області з 1 березня до 1 квітня оголошено місячник боротьби з туберкульозом. Словосполучення «місячник боротьби з туберкульозом» виглядає якось дивно, бо навряд чи за місяць хтось цей туберкульоз подолає. Натомість кременчуцькі медики звернулися до кременчуцьких ЗМІ з проханням надати громадянам корисну інформацію про туберкульоз. Що ми і виконуємо, бо справи з туберкульозом в Україні, дійсно, кепські – показники захворюваності стабільно перевищують епідпоріг (дивись графік 2).
Як бачимо, пікові показники захворюваності припали на 2006-й (41,2%) та 2013-й (42,5%). Натомість у 2017-му спостерігаємо найвищий показник захворюваності – 45,4%.
(Графік надано головним міським епідеміологом Ларисою Коровіною).
У Полтавській області найвищі показники захворюваності припали на 2012-й (61,6%) та 2013-й (62,9%). Та протягом усіх цих років Полтавщина все-таки не перевищувала загальноукраїнські показники захворюваності на туберкульоз. Але у 2016-му та 2017-му область опинилася попереду всієї України за показниками захворюваності – відповідно 55,8% та 52,8%. А в Україні вони на цей період становили 54,7% (2016р) та 51,9% (2017р). Натомість смертність від туберкульозу на Полтавщині нижча, ніж в Україні – 6,8% (2017р) проти 8,2% по Україні. (Інформація надана Полтавською ОДА)
Інформацію про безоплатне лікування туберкульозу «Телеграфу» підтвердила керівник Кременчуцького обласного протитуберкульозного диспансеру Юлія Сущенко. Пацієнт не платить за рентген, лабораторні дослідження та ліки. Диспансер забезпечений ліками на проведення пацієнту повного курсу терапії.
Результати аналізів кременчуцькі пацієнти отримують протягом доби. Треба здати аналіз у міському протитуберкульозному диспансері, далі вони відсилають лабораторний матеріал до Полтави. За добу пацієнт отримує результат аналізів.
Головна відмінність сучасної схеми лікування туберкульозу – це можливість лікуватися амбулаторно. Раніше лікування туберкульозу відбувалося виключно у стаціонарі. Наразі 50% пацієнтів лікуються у поліклініці, без відриву від родини та роботи.
Початок захворювання на туберкульоз може виглядати як штатна ГРВІ – кашель, млявість, невелике підвищення температури, біль у горлі тощо. Після самолікування симптоми можуть зникнути. Тривожні симптоми: ввечері підвищується температура, з’явилась млявість і нічна пітливість, сухе підкашлювання. При наявності цих симптомів необхідно терміново звертатися до лікаря-фтізіатра.
Термін лікування: від 6 місяців до 20-30 місяців. Курс терапії не можна переривати. Якщо пацієнт кидає лікуватися, це може спричинити розвиток у нього резистентних та мультирезистентних форм туберкульозу – це коли виникає стійкість до медичних препаратів. Це ускладнює лікування і дуже підвищує його вартість. Якщо стандартна схема лікування (термін 6 місяців) коштує близько 1000 грн., то лікування мультирезистентної форми туберкульозу може коштувати від 58 до 200 тисяч гривень. Відповідно, якщо пацієнт кілька разів самовільно перервав терапію, він може втратити право на безкоштовне лікування.
Наостанок «ТелеграфЪ» запитав кременчуцьких лікарів, чим вони пояснюють зростання захворюваності на туберкульоз у нашому місті.
Головний міський епідеміолог Лариса Коровіна відповіла:
Завідувач поліклінічного відділення Кременчуцького обласного протитуберкульозного диспансеру Андрій Степаненко сказав:
(У матеріалі використана інформація, надана міським епідеміологом Ларисою Коровіною, головним лікарем Кременчуцького обласного протитуберкульозного диспансеру Юлією Сущенко, а також інформація, надана Полтавською ОДА).
Інформація
Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.