Мало хто знає, що на місці сучасних меморіалів/парків, житлових будинків, дитячих майданчиків у Кременчуці теж існували концтабори. А на місцях, де сьогодні працюють, живуть та проводять вільний час кременчужани були скоєні страшні злочини. За різними даними, у Кременчуці під час окупації загинуло від 8000 до 14000 євреїв
Протягом 12 років, з 1933 по 1945 роки, нацисти масово знищували єврейський народ. Місто Кременчук це лихо не обійшло стороною.
Голокост - це загальноприйнятий термін для позначення геноциду євреїв нацистами і їх посібниками в 1933-1945 рр.
Жителі міста Кременчук напевно чули про таке страшне місце як Аушвіц або Бухенвальд. Але мало хто знає, що на місці сучасних меморіалів/парків,житлових будинків, дитячих майданчиків у Кременчуці теж існували концтабори. А на місцях, де сьогодні працюють, живуть та проводять вільний час кременчужани були скоєні страшні злочини. За різними даними, у Кременчуці під час окупації загинуло від 8000 до 14000 євреїв*
Я вважаю за потрібне нагадати/розповісти не тільки про страшний злочин нацистів та їх засудження, а й про небезпеку переслідування людей за ознакою їхньої расової, етнічної, релігійної приналежності.
Перед тим як почати працювати над матеріалами для цієї статті, ми вирішили провести опитування серед жителів міста, щоб дізнатись на скільки добре вони знають свою історію.
Що ж, ми опитали на вулицях міста більше 20 жителів Кременчука. Звісно, не всі відповіді увійшли у репортаж. Адже не всі з них були коректні.
Нас здивувало те, що літні люди, віком від 65 років, також ніколи не чули про Холокост. Мабуть, це пов'язано з тим, що у часи, коли вони навчались у школі існувала традиція не розділяти жертви, говорячи про Другу Світову Війну. Було прийнято говорити, що Радянський Союз витратив у війні з фашизмом 27 мільйонів чоловік. А про те, що навмисно знищувалась окрема нація - ніхто не знав.
Як свідчать документи Нюрнберзького трибуналу в Україні в період німецької окупації було знищено близько півтора мільйонів євреїв.
У Кременчуці в районі від вул. Київської до Парку Миру та Піщаного кар'єру нацистами було розстріляно і поховано, за різними даними, в ямах-могилах від 8000 до 14000 жителів міста єврейської національності.
Завдяки архівним документам, було достовірно встановлені місця розстрілів єврейського мирного населення. Більше 30 ям-могил знаходились від місця сучасної зупинки "Ново-Іванівка" (вул. Київська, біля сучасного ТЦ "Гранд"), вздовж по вулиці Київська та до Парку Миру.
Відомо, що у єврейському гетто, яке знаходилось по дорозі на село Піщане, у бараках одночасно знаходилось до 6 тис. чоловік). Їх розстрілювали на Піщаній горі та у Піщаному кар’єрі. Всього було знищено понад 8 тисяч чоловік.
Після війни район Піщаної гори зник. Зараз це частина міста в районі вулиці Київська і Парку Миру. На цьому місці знаходяться житлові будинки, школи і училища.
Розстріли євреїв в Кременчуці здійснював оперативний штаб вищого командування СС і поліції «Росія-Південь», який знаходився в місті з 18 жовтня 1941 року. Криваву «роботу» зі знищення єврейського населення Кременчука виконувала айнзацкоманді ЄК 4-Б на чолі з її командиром - штурмбанфюрером СС Брауном.
Особливу жорстокість німці виявляли в момент винищення єврейського населення, що проживає в Кременчуці. З перших днів окупації для всього єврейського населення був встановлений особливий режим, який спрямований був на повну ізоляцію їх від інших жителів міста.
Детальніше про Голокост у Кременчуці ви можете дізнатися на сторінці авторського проекту Анни Сорочан
Масове заселення єврейським населенням південно-західних територій Російської імперії почалося в другій половині XVIII ст., Коли імператрицею Катериною II були зняті заборони (1769р.), встановлені за часів її попередниці імператриці Єлизавети, на умови проживання в цьому краю євреїв. Євреям дозволили селитися тільки в Новоросійської губернії. Таким чином, Новоросійська губернія з губернським центром в Кременчуці стала першим офіційним притулком євреїв в Росії, де вони отримали право проживання.
Згідно Першого всеросійського перепису населення 1897 року у Кременчуці проживали 63007 жителів представників 65 національностей. Євреїв 29869 осіб або 47,4%, найбільша етнічна група.
Відповідно до перепису, проведеного у СРСР в 1926 році населення міста складало 54976 осіб, із них євреїв 44,3%, тобто близько 24300.
По результатам перепису 1939 року в Кременчуці проживало 89723 громадян, із них 19880 євреїв, що складало 22,16%.
Голокост (з дав.-гр. — «всеспалення») — систематичне переслідування і знищення європейських євреїв нацистською Німеччиною протягом 1933 — 1945 років; геноцид єврейського народу в часи Другої світової війни, внаслідок якого загинуло до 6 мільйонів осіб. Як жертв Голокосту зазвичай сприймають також інші етнічні та соціальні спільноти, яких нацисти переслідували і знищували за приналежність до цих спільнот. Тобто, у ширшому розумінні, голокост — систематичне гоніння і знищення людей за ознакою їхньої расової, етнічної, національної приналежності, сексуальної орієнтації або генетичного типу як неповноцінних, шкідливих.
Масове знищення євреїв німці почали на 4 (четвертий) день після взяття Кременчука, тобто ще до відомих подій у Київському Бабиному Яру.
Для єврейського населення німці створили в Кременчуці два спеціальних табори. Перший в лівобережній частині міста, а другий на правобережній.
Посилаючись на дані з книги «Освятившие имя создателя» Бориса Шепетовского, чисельність єврейського населення, загубленого нацистами у Кременчуці в період Голокосту складає близько 14000 осіб.
При цьому доцільно врахувати, що крім місцевого єврейського населення, нацисти знищували в Кременчуці також євреїв, пригнаних в нього із окружних міст та сел. В тому числі, із Хорола ( Шаблій О.П., Шаблій О.О. «Фашистський окупаційний режим у Кременчуці») і Градизська ( на це вказують Листи свідків, які знаходяться в архіві Яд ва-Шем). Проте кількість цих людей привести неможливо з причини відсутності навіть оціночних даних.
*дані приведені з книги Бориса Шепетовського «Освятившие имя создателя» та з офіційного сайту музею пам’яті Яд ва-Шем
Інформація
Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.У цьому сюжеті «Кременчуцький ТелеграфЪ» зібрав інтерв'ю, розповіді, документальні факти та легенди про історію Кременчука.
Кременчуг и Крюков: 200 лет вместе!
Як у Кременчуці шили білизну для військових під час Першої світової війни
Знайшли невідому картину Куруківської битви
Просто космос: секретные разработки и история кременчугских заводов