Відлік історії Кременчука можна вести з моменту появи перших поселень слов'янських племен у XII столітті, – археолог

Кременчуку понад 900 років. Про це під час проведення наукової конференції «Старожитності та давня історія Кременчука» повідомив директор Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник, заслужений працівник культури України Олександр Супруненко.

Археолог і науковець зазначив, що докази виявили при проведенні розкопок під будівництво готелю Helicopter по вулиці Генерала Жадова, 1В.

Олександр Супруненко розпочав свою доповідь з того, що відлік історії Кременчука можна вести не з часу зведення тут козацької фортеці в середині XVI століття, а з моменту появи перших поселень слов'янських племен у XII столітті.

Вивчаючи кургани X-XI ст. поблизу Кременчука, археологи дійшли висновку, що освоєння давньоруського населення найближчих околиць Кременчука пов'язано з колонізацією пониззя річок Ворскляно-Сульського межиріччя (2 половина ХІІ ст - 1 третина ХІІІ ст.). Для захисту територій в пониззі Сули споруджується поселення, яке укріплюється земляними стінами і валами. Захищаючись від нападів кочівників, створюється вал від пониззя Сули до самого Градизька. Під час зведення цього валу з'явилися нові поселення вздовж Дніпра аж до переправ в гирлі Псла.

У Градизьку знайдені залишки одного з давньоруських градів - колишнього городища, яке було центром наддніпрянського поселення давньоруського населення в кінці Х століття. поруч з Градизьком, на схилах гори Пивихи, знаходився один з найдавніших монастирів Полтавщини, в якому знайшли останки цегельного будівництва. Тут населення вело традиційне господарство займаючись ремеслами, а також обслуговувало дніпровські переправи, через які проходили торговельні шляхи.

У XII-XIII ст. територія перебувала під контролем кочівників, про це говорить знахідка знайдена в Єристівці Кременчуцького району - кам'яна баба. Зараз ця знахідна знаходиться на території краєзнавчого музею Кременчука. А на правому березі в районі Крюкова, на курганах і високих місцях розташовувалися близько 10 таких половецьких стел — вівтарів культу предків.

В урочищі Барбара в Горішніх Плавнях в 90-х роках знайшли кераміку кінця ХІ-ХІІІ століть, а також залізний наконечник списа ХІІ-ХІІІ століть. Знайшли також залишки кузні і спорядження ремісника ХІІ століття. Таким чином, з ХІІ століття узбережжя Дніпра від гирла Сули до пониззя Псла, а то і Ворскли, поступово входило до складу переяславської землі. Осередком влади цієї території, ймовірно, стало городище - цитадель козацької фортеці в історичному центрі сучасного Градизька. Нижче по Дніпру, в 35 км від Градизька в історичному центрі Кременчука, могла перебувати така ж споруда. На території Кременчука були знайдені історичні артефакти ХІІ- поч. ХІІІ ст.

Активна забудова центральної частини Кременчука відкриває ще більше археологічних знахідок. Так у 2003 році при будівництві готелю знайшли приміщення, яке відносять до ХІІ-ХІІІ століття. Це територія відноситься трохи на захід від укріпленого замку. Територія розкопок складала 17 квадратних метрів. На глибині 1 метра археологи знайшли контури великого приміщення - провіантського/речового магазину, тобто армійського складу часів російсько-турецької війни (1735-1739 років). Зараз ці знахідки знаходяться в Кременчуцькому краєзнавчому музеї.

Вже на відстані 1 метра 20 сантиметрів були знайдені залишки давньоруської печі та горщиків. Після вивчення решток цієї будівлі був встановлений факт існування неподалік замку давньоруського поселення. Крім того, тут же знаходилося ще більш давнє поселення - епохи пізньої бронзи, що простягнулося до самої скелі «Реєстр».

Навесні 2006 року древній вік Кременчука підтвердили експедицією охоронної археологічної служби Інституту археології НАН України отримавши археологічне підтвердження 900-річного віку Кременчука.

Археологічні знахідки, які знайшли на території перехресть вулиць Поштової та Жадова: