Сьогодні, 31 жовтня, багато людей святкують Ґеловін – напередодні католицького Дня усіх святих (1 листопада). З кожним роком традиція перевдягатись у нечисть на ґеловінські вечірки все міцніше укорінюється і у традиційно некатолицьких країнах, приміром в Україні. Багато років довкола святкування чи несвяткування Ґеловіну в Україні точаться дискусії, але, доки противники святкування кричали про язичництво, поклоніння демонам та чужість традиції, то проґавили, як День усіх святих міцно вкорінився і став невід'ємною частиною річного кола свят...
Десь так само, як і чужинський Валентинів день - улюблене свято малечі у початковій школі. Як і День святого Валентина, Ґеловін найбільш популярний серед малечі, молоді і маркетологів. Скоріше за все, через те, що яскравий, має безліч атрибутів та не має жорстких традицій святкування. Суцільні мішура та веселощі. До того ж, батьки його, переважно, не святкують - чи не виклик родині та суспільству. Більше того, особливо набожні, а інколи і патріотичні, святкувати ще й забороняють. Ось вам і ідеальне підліткове свято.
Тож нині питання святкувати чи ні вже не актуальне. Актуальне питання як організовувати святкування в школах, які костюми обирати дітям і як вкласти в ґеловінську вечірку правильний сенс.
Ще у 2013 році Владика Кременчуцький і Лубенський Миколай закликав православних християн не брати участі в святкуванні Ґеловіна, назвавши його звичаї диявольськими, через історію їх виникнення.
Але ж сучасний Ґеловін не лише не має жодного відношення до стародавнього кельтського дня поминання померлих, але й до спроби католицьких місіонерів Британії зробити його церковним поминальним вечором напередодні Дня всіх святих.
Коріння у Ґеловіну ті ж самі, що і у нашої Коляди або щедрування на Маланки. Колядування на Різдво – язичницька традиція, наповнена християнським сенсом. Якщо ми перестанемо сприймати її як прославляння Христа, а повернемось до маскараду та збирання грошей і їжі вона швидко перетворитися на язичницьку Коляду. А Масляна без згадування Сонця-Христа, Прощеної неділі та підготовки до Великого посту – на язичницьку оргію, добре показану в «Сибирському цирульнику». Збирання ж дітьми цукерок з могил у поминальний день, як на мене, значно моторошніше за ґеловінські перевдягання...
Ґеловін у тому вигляді, в якому він прийшов до нас, — скоріше комерціалізований культ індустрії розваг, ніж поминальний день чи релігійне свято. Саме так до нього ставиться абсолютна більшість тих, хто бере участь в Ґеловінських вечірках чи прикрашає павутиною і гарбузами класні кімнати, торгівельно-розважальні центри, офіси, магазини, кафе...
За словами Єпископа Кременчуцького і Лубенського Миколая, він сам, і будь-який священик на сповіді зустрічав людей, які зізнавалися, що їх «ігри в нечисту силу» закінчувалися хворобами, стражданнями, внутрішньою порожнечею.
Психологи говорять, що подібні перевтілення допомагають людям долати страх перед смертю. Або забути про справжню смерть, сховатися від неї під маскою.
Кому вірити обирайте самі.
Святкування бере коріння ще у древніх кельтів, які вірили, що у цей день на землю повертаються духи померлих, аби зустрітись з живими родичами. Разом з ними можуть завітати і злі духи, які уміють не лише нашкодити живим, а й викрасти їх дітей. Тож кельти дітей маскували, переодягаючи у нечисть. Звідси і традиція вбирати дітей у мерців, монстрів, привидів.
Нині ті ж хто бояться одягатись монстрами чи демонами цілком можуть обрати не страшний костюм - популярні кішки, супергерої, діснеївські принцеси, школярки, чаклуни з Гаррі Поттера тощо.
Незмінним і найвідомішим символом Ґеловіну є так званий Ліхтар Джека. Ви його знаєте – гарбуз із вирізаним обличчям і сяючими оченятами. З ним пов'язана не менш цікава легенда. Розповідають, що жив колись в Ірландії коваль на ймення Джек – пияк і скнара. Однак хитрому парубкові вдалось двічі обдурити диявола і вторгувати собі кілька років життя. Коли ж таки прийшов його час, Небеса не бажали прийняти Джека, а через договір з Дияволом до пекла він потрапити також не міг. Душі чоловіка довелось блукати землею. Наостанок Джек одержав тільки дві розпечені вуглинки, які помістив у гарбуз замість ліхтаря. Одні кажуть, що цей подарунок дали йому Небеса, аби він міг відлякувати Диявола. Інші стверджують, що це був останній дарунок з пекла, який мав освітлювати йому шлях у вічній темряві. У будь-якому випадку цей специфічний ліхтарик використовують для тих же цілей, що й перевдягання – захист від нечисті.
Знову ж, щоб відкупитись від нечисті господар мав лишити на порозі частування для нечистої. Згодом традиція трансформувалась і діти почали ходити по родичах і «вимагати» солодощі, або ж «колядувати».
Неодмінний атрибут Ґеловіна — обряд «Trik or trak» («Цукерки або смерть», «Пакость чи солодощі»). У цю ніч діти стукають у будинки з криками: «Treat or trick!» — «Частуй або пошкодуєш!». Якщо ви не принесете жертву, ці маленькі злі демони можуть жорстоко пожартувати над вами, наприклад, вимазати сажею ручки дверей чи обкидати будинок туалетним папером.
Ну, про те, як створити Ґеловінську атмосферу нема чого багато говорити. Нині, як і будь-коли, для створення атмосфери свята не обов'язково проводити час на кладовищі, розриваючи могили і прикрашаючи знайденим місце проведення вечірки. Все необхідне можна знайти в магазинах святкової атрибутики. Недарма маркетологи так люблять Ґеловін!
Для свого інтер'єру ви можете обплести люстри і кути прикольною штучної павутиною. Частину декору не складно зробити власноруч: гірлянди з паперових кажанів і павуків, привиди з наволочок і таке інше.
Звичайно, не обійтися на святі без традиційного гарбуза. Чим більше гарбузів і свічок - тим святковіше. Головне - не забувайте, що свічки мають бути в підсвічниках. Добре вписуються в атмосферу і новорічні електричні гірлянди, бажано, жовтого, червоного або синього кольорів.
У якості костюму ви можете підібрати щось у власному гардеробі, пройтися по магазинах секонд-хенду, або звернутися до професіоналів. У будь-якому випадку, костюм або його відсутність завжди можна витягнути макіяжем чи гримом.
Отже, все вже підготовлено: прикрашений будинок, підібраний костюм, куплені подарунки і стіл ломиться від смачних і стильних страв. Залишилося тільки дочекатися гостей і влаштувати з ними шабаш.
Вам знадобляться: маленький мішечок; кілька дивних або неприємних на дотик предметів – сушені сливи, зморщена морквина, капелюшок гриба, волога губка і так далі. Складіть всі предмети в мішечок, бажано ще до приходу гостей.
Учасники сідають у коло. Ведучий моторошним тоном розповідає страшну історію про те, як він знайшов мішечок. Наприклад, на кладовищі, в будинку з привидами, або це подарунок примари.
Першому гравцеві пропонується намацати що-небудь у мішечку. Заглядати всередину і обмацувати мішечок не можна! Виймати предмет також. Після того, як гравець схопив якусь річ, він повинен вигадати про неї якомога страшнішу історію.
Наприклад, гравцеві попалася сушена слива, і він передбачає, що це чиїсь вирвані та всохлі очі. І придумує історію про це.
В кінці історії оповідач, нарешті, витягає цю річ з мішечка і, як правило, сам дивується, як далеко може відвести його фантазія.
Після цього мішечок передається наступному гравцеві, який розповідає свою історію про інший предмет.
Вам знадобиться: хустка.
Для початку ви повинні вибрати «мисливця за привидом». Йому потрібно зав'язати очі. Решта учасників тепер - привиди, вони танцюють навколо мисливця, поки той намагається їх схопити.
Якщо йому це вдалося, то спійманий привид жалібно стогне і голосить. Якщо мисливець впізнав привида по голосу і назвав його ім'я – вони міняються ролями. Однак якщо мисливець не вгадав, він повинен спробувати щастя з іншим спійманим гравцем.
Вам знадобляться: музика і мітла. Замість мітли можна використовувати віник, швабру і так далі.
Учасники стають в коло разом з мітлою. Коли включається музика – починають весело танцювати і передавати мітлу з рук в руки. Той, у кого мітла залишиться після того, як музика стихне, вилітає з гри (природно, без мітли).
Виграє той, хто залишиться останнім танцювати з мітлою.
Веселого вам Ґеловіну, не зважаючи на те, святкуєте ви його чи ні;)
Використані матеріали з: tsn.ua, stb.ua, life.pravda.com.ua, uamodna.com, religion.in.ua.