День Святого Миколая: дітям - цукерки, дорослим - пиво

19 грудня в Україні відзначають День святого Миколая. Саме з цього дня починається цикл різдвяно-новорічних свят, яких з нетерпінням чекають малюки та дорослі. Хто ж такий цей Миколай і що кременчужанам робити у свято розбирався «ТелеграфЪ».

Хто такий Святий Миколай

Той, хто «на всякий час помагай» – так співають у пісні. І, як виявляється, це не просто рима у куплеті. На відміну від більшості святих, яких впізнаємо за повір'ями чи легендами, цей був історичною постаттю.

Народився він у 270-му році нашої ери в Патарі. На той час це було найбагатше місто півострова Лікії, що у Середземному морі. Батьки хлопчика – Феофан і Нона, жили заможно, глибоко вірили в Бога, але довго не мали дітей. В молитвах вони обіцяли Богу, що віддадуть своє дитя на служіння йому. Миколай справді став священиком, а згодом – єпископом у Мирі (сучасна Туреччина).

Коли його батьки померли, він отримав величезний спадок, але відзначився неабиякою щедрістю, допомагаючи бідним. Про його діяння складено чимало легенд. Найвідомішою є оповідь про бідного чоловіка та його трьох доньок, котрих він не міг видати заміж, бо не мав для них приданого. Святий Миколай таємно, вночі, через вікно підкинув для кожної з сестер шматок золота (за іншою версією, скидав у хату через димар мішечки з монетами), таким чином не допустивши, щоб дівчата заробляли на життя неправедним способом. Існує версія, що подарунки впали якраз у шкарпетки та взуття, які сушилися на комині.

Саме цю легенду вважають початком традиції підкладати дарунки від імені Святого Миколая. Згодом це стали робити в день смерті Святого – 6 грудня за григоріанським календарем та 19 грудня – за юліанським.

Чому Діда Мороза «декомунізували», а Миколая - ні

У всьому світі діти пишуть різдвяні листи саме Святому (Клаусу, наприклад). Дід Мороз як символ свята з'явився відносно недавно. З приходом на більшу частину українських земель радянської влади, святий Миколай, як і всі інші релігійні символи, був витіснений. Згідно з постановою ЦК КПРС від 1937 року на заміну йому прийшов Дід Мороз, який дарує подарунки на Новий Рік.

Образ Діда Мороза (Морозка), героя російських казок, що уособлював злого духа зими, вирішили зробити культовим героєм дитячих ранків у 1937 році за наказом партійного лідера й соратника Сталіна Павла Постишева. З тих пір до радянських дітей приходив міфічний Дід Мороз зі своєю онучкою Снігуркою.

Цікаво й те, що всі діти світу писали листа саме до релігійних свят, а в Союзі, щоб не згадувати релігійне Різдво, головним святом вважався Новий рік, тому й радянські діти замовляли подарунки в Діда Мороза. 

Ким опікується Миколай-чудотворець

Під покров Миколая потрапляють не лише дітлахи, які у ніч на 19 грудня терпляче чекають від святого дарунків. Він також опікується студентами, мандрівниками, водіями, моряками та продавцями. Моряки, йдучи на риболовлю, часто беруть із собою іконку Миколая. Адже вірять, що він береже людей від лиха на воді.

Моляться Миколаю-чудотворцю також заміжні жінки, які просять злагоди в родині, також сироти і бідні люди, які переживають непрості часи.

Доктор Хаус про Святого Миколая:

Як святкують Миколая

У світі

Ймовірно, ця традиція пішла з середньовічної Німеччини, де напередодні свята батьки презентували дітям новий зимовий одяг. З часом це почали робити таємно, вночі, щоб діти вірили в чудеса святого. Згодом почали також дарувати ласощі:

горіхи, сухофрукти та особливі солодкі хлібці з сушеними грушами; шкільне приладдя, іграшки, які клали в нові чи начищені та відремонтовані старі черевики, які ставили поблизу коминів, чи у панчохи, які вішали біля вогню. Діти вірили, що святий саме через димар закидає в дім подарунки. Неслухняним дітям клали в'язку різок. Вважалося, що імена тих хто гідний чи не гідний подарунка записувалися в Золотій книзі, якою володів Святий. 

У Австрії напередодні свята містами бігає чортівня, яку згодом розганяє святий Миколай, вирушаючи роздавати подарунки.

В Чехії вірять, що святого супроводжують чорт і янгол: кожен з них має книгу, де занотовуються добрі і погані справи дитини, на основі яких святий вирішує, чи гідний малюк подарунків.

В Голландії діти вірили, що святий щороку приїжджає до Роттердаму на кораблі з Іспанії, яка уособлювала «теплі країни». Миколай в'їжджав у місто на коні у супроводі «Чорних Пітів» — помічників-негренят, — у червоному облаченні католицького єпископа й з єпископською палицею, і, їздячи країною, дарував подарунки. Сьогодні на основі цієї легенди щороку відбувається театралізоване дійство.

З часом діти почали писати листи святому, в яких перелічували добрі справи, просили пробачення за погані і писали, який саме подарунок хочуть отримати.

З Німеччини звичай розповсюдився на сусідні країни — Австрію, Нідерланди, Чехію, Словаччину, Польщу, звідки він, ймовірно, перейшов на українські землі. 

В Західній Європі, в часи Реформації, коли засуджувалося шанування святих, в протестантських країнах святий Миколай був замінений новонародженим Ісусом, відповідно, подарунки, саме від його імені, стали даруватися на Різдво Христове. З приходом Контрреформації, традиція дарувати подарунки від імені Миколая відродилася, однак, була вже міцно прив'язана до Різдва. Згодом, образ святого Миколая перестав асоціюватися напряму зі святим, перетворившись в міфічний та комерціалізований образ Санта Клауса.

В Україні подібна практика не прижилася через те, що вона в той час належала Польщі та Росії, традиційно католицькій та православній державам, де ні про яку Реформацію не було й мови.

В Україні: кутя, пиво і розваги

Зараз Миколая в Україні чекають лише дітлахи, та й то, в основному, через подарунки. Проте у давнину свята Миколая чекали і дорослі. Традиційно у цей день вони сходилися варити пиво та веселилися. А після гулянь запрягали в сани найкращих коней і каталися навколо села. Мовляв, так хотіли знати, наскільки слизький сніг випав цього року. 

На Харківщині святкування продовжувалось аж три дні. В цей час варили узвар і кутю, щоб в наступному році був урожай на плоди та жито.

На Поділлі ж уважно стежили за тим, хто цього дня зайде у хату, нарікали його «полазником» і дуже тішилися, якщо ним виявилася людина з позитивною енергетикою. 

А на Київщині господар приходив зранку із церкви з освяченою водою і святив усі володіння: будинок, двір, худобу.

Важливим 19 грудня було і для дівчат, які готувалися стати під вінець. Вони знали, що засватати їх можуть перед Різдвом, тому заздалегідь наводили лад у своїх скринях: готували одяг і прикраси, в яких мали зустрічати сватів, а також прибирали.

У Києві перше офіційне свято Миколая було влаштоване 19 грудня 1990 року для 700 хлопчиків і дівчаток — сиріт та дітей з багатодітних сімей. Через рік, 19 грудня 1991 року, намаганням Всеукраїнського православного братства, на гроші, зібрані Товариством святого Андрія Первозванного у США, дитячі свята святого Миколая влаштовано вже у 20 містах України.

Сьогодні українська резиденція Святого Миколая знаходиться у Карпатах. У Національному природному парку «Гуцульщина» навіть є садиба святого Миколая, куди кожен може приїхати на екскурсію.

У Кременчуці на День Святого Миколая, зазвичай, відкривають головну ялинку міста. Але через пандемію в нашому місті вже кілька років на Миколая не влаштовують концертів чи гулянь. Цьогоріч ялинку засвітили раніше - 17 грудня.

Народні прикмети 19 грудня

• Який день на Миколу зимового, такий і на Миколу літнього (мається на увазі день Святого Миколая, що відзначається навесні – 22 травня).
• У кожному році два Миколи: до першого Миколи не буває холодно ніколи, а до другого Миколи не буває тепла ніколи.
• Як впаде великий іній – на гарний врожай хліба.
• Як на Миколу піде дощ, то врожай на озимину.
• Морозяний день – на уроду хліба й городини.
• З цього дня підходять другі морози – Миколині: «На Студеного Миколу снігу навалить гору».
• Якщо в день Миколая замітає слід, дорозі не стояти від Миколи до Різдва.
• Скільки дає день Миколая снігу, стільки буде трави на Миколу теплого.

За матеріалами: wikipedia.org, kolobok.ua, 24tv.ua, vsviti.com.ua.