Кременчужанин Анатолій Пряшин, мешканець будинку, що на вулиці Троїцькій, 63/62, обурено показує нам свої платіжки за газ. У будинку встановлений лічильник, та він не працює з квітня 2018 року. Весь цей час оплату мешканцям нараховують за середніми показниками за попередні три місяці. Проте, порівнявши квитанції, пенсіонер зауважив, що «середні показники» якимось дивним чином ростуть..
За платіжками Анатолія Пряшина ми склали таблицю, де видно, як змінювалися «середні показники» (дані з квітня 2018 року)
Місяць |
Показники, на 2 особи (куб м) |
квітень |
17,88 |
травень |
17,73 |
червень |
18,66 |
липень |
18,10 |
серпень |
18,17 |
вересень |
18,32 |
жовтень |
18,32 |
листопад |
21,74 |
грудень |
18,99 |
Платіжки пенсіонера нам теж видалися дивними. Ми вирішили розібратися разом, і 4 лютого рушили до газопостачальників шукати відповіді на запитання споживача. А заодно й перевірити, чи здатні особи, які працюють із абонентами, зрозуміло та адекватно пояснити літній людині, що за цифри стоять у її платіжці.
У ПАТ «Кременчукгаз» пенсіонеру відповіли, що постачанням газу та нарахуваннями за нього тепер відає інша організація — ТОВ «Кременчукгаз-постачання», чий офіс розташований навпроти міськгазу.
Що ж, ідемо туди. Та спроба знайти відповіді на наші запитання в ТОВ «Кременчукгаз-постачання» нам не вдалася.
Це не до нас, показники лічильників ми не знімаємо, - ось що ми почули в ТОВ «Кременчукгаз-постачання». - Он у сусідній будівлі займаються показниками лічильників. А ми відповідаємо за нарахування, а не за показники і не за лічильники.
І нас знову послали туди, звідки ми прийшли — до абонентської групи сусіднього підприємства ПАТ «Кременчукгаз».
У ПАТ «Кременчукгаз», де сидять «інженери групи комунікацій з фізичними особами», врешті вислухали наше питання про дивну зміну середніх показників та запевнили: усе правильно. Як нам пояснила працівниця-комунікаторка, середні показники споживання газу будинком брали за попередні три місяці, коли працював лічильник: січень, лютий та березень 2018 року. І ці показники залишилися незмінними. Потім щомісяця рахували споживання на одну особу: будинкові показники при цьому діляться на кількість фактично зареєстрованих. Люди в будинку то прописувалися, то виписувалися — і тому змінювалися середні показники на одну особу.
Розповідаючи про механізм нарахувань, працівниця міськгазу послалася на Постанову КМУ №620 від 16.05.02 «Про затвердження Тимчасового положення про порядок проведення розрахунків за надання населенню послуг з газопостачання в умовах використання загальнобудинкового вузла обліку».
На запитання, коли ж відремонтують будинковий лічильник, нам відповісти не змогла — послала ще в один кабінет, до метрологів, і порадила писати письмову заяву.
- Ось бачите, ганяють із кабінету в кабінет, а толком нічого з'ясувати неможливо, ніби ніхто ні за що не відповідає, - поділився з нами враженнями пенсіонер.
У метрологічному відділі ми таки з'ясували, що будинковий лічильник був знятий на повірку, виявився несправним та його відправили на ремонт. Прилад уже повернувся із заводу, і в цьому місяці його (нарешті!) встановлять. Яким є нормативний термін ремонту лічильника, нам так і не відповіли – ніби це якась таємниця.
Письмову заяву про надання роз'яснень, як рахують газ, ми таки склали — і не дарма. Бо, вчитавшись у Постанову КМУ, на яку послалася працівниця «Кременчукгазу», ми дуже засумнівалися, що на підприємстві застосовують її належним чином. Про це — далі.
Постанова КМУ №620 визначає порядок розподілу між споживачами показників будинкового лічильника. Він такий: із загального обсягу газу, спожитого будинком, віднімаються показники квартирних лічильників. Потім обсяг, що залишився, ділять на кількість абонентів без приладів обліку пропорційно кількості зареєстрованих, що визначається до 25 числа місяця, що передує розрахунковому. При цьому обов'язок повідомляти про кількість зареєстрованих покладається на самого споживача.
А ось що каже Постанова про вихід лічильника з ладу:
«У разі виявлення представниками оператора газорозподільної системи порушень, пов’язаних із виходом з ладу будинкового вузла обліку, обсяг спожитого газу споживачами, які не мають квартирних лічильників газу, визначається згідно із середнім обсягом споживання газу за три попередні місяці до моменту виходу з ладу будинкового вузла обліку».
Отже, судячи з тексту Постанови, середній обсяг при виході з ладу лічильника визначається для СПОЖИВАЧІВ (не для будинку). Про споживачів, які знялися з реєстрації після виходу з ладу лічильника, у Постанові зовсім нічого не сказано. За логікою, якщо люди не проживають — вони не споживають і газ! Проте в газопостачальників логіка інша: вони вигадують власний механізм розподілу показників 9-місячної давності.
Постанова №620 посилається ще на один нормативний документ – Кодекс газорозподільних систем. Він теж не містить методики, за якою зафіксований за три місяці обсяг споживання газу чомусь ділиться на нову кількість зареєстрованих.
Натомість Кодекс дає відповідь на запитання, на яке нам не відповіли у метрологічному відділі «Кременчукгазу» - про термін ремонту газового лічильника. Розділ 8 Кодексу визначає порядок періодичної повірки ЗВТ (засобів вимірювальної техніки) для побутових споживачів. А тепер – увага, що мусив зробити Оператор ГРМ (у даному випадку – «Кременчукгаз»), цитуємо Кодекс: «На період зняття лічильника газу для проведення періодичної повірки Оператор ГРМ встановлює лічильники газу з обмінного фонду».
Кодекс передбачає розрахунки від середньомісячного (або середньодобового) споживання за умови, «якщо на період зняття лічильника газу на періодичну повірку неможливо встановити інший», при цьому «якщо знятий на періодичну повірку лічильник газу перебуває у власності Оператора ГРМ, Оператор ГРМ зобов’язаний протягом двомісячного строку з дати зняття лічильника за власний рахунок забезпечити встановлення розрахункового лічильника газу на місце знятого лічильника газу».
Будинковий лічильник якраз є власністю Оператора ГРМ, а отже, іншого терміну, ніж два місяці, для повірки (ремонту) не передбачено. До речі, такий же термін передбачено і для побутових лічильників, навіть якщо вони – власність споживача.
Що маємо у підсумку?
Що робити споживачам із цією інформацією? Можна поскаржитися на дії «Кременчукгазу» в АМКУ або до Держслужби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів. Цей шлях потребує часу та нервів – зазвичай наші люди воліють не витрачати і те, й інше.
Та сподіваємося, інформація буде корисною всім споживачам на майбутнє: вимагайте (письмово) від міськгазу лічильник з обмінного фонду і того, щоб термін повірки (ремонту) приладу обліку не перевищував два місяці.
Коментар
Богдан Оксененко, голова правління ПАТ «Кременчукгаз» каже, що служби підприємства розбираються з порядком нарахувань.
- На сайті «Кременчукгазу» ми зробимо інформаційне повідомлення про те, як здійснюються розрахунки на період повірки лічильника, з посиланням на нормативні документи. Якщо з’ясується, що підходи до нарахувань невірні, ми зробимо коригування. Зараз масово підходять терміни повірки будинкових лічильників. Інформацію про зняття приладів на повірку (адреси) ми теж повідомлятимемо на сайті, щоб був громадський контроль за тим, коли знімається і коли ставиться на місце прилад. Я згоден, що період (у будинку на Троїцькій, 63/62 – ред.) був затягнутий, це неправильно, я розберуся з цими питаннями.
- Чи має підприємство обмінний фонд лічильників?
- Має, але він невеликий, і всі ці лічильники задіяні. На жаль, ми не можемо добитися, щоб нам включили витрати на обмінний фонд лічильників до інвестиційної програми та у тариф.
Інформація
Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.