Директор КП «Теплоенерго» розповів, куди полетять далі теплові тарифи у Кременчуці

Передісторія цього інтерв’ю:

• 7.02 адміністрація КП «Теплоенерго» оприлюднила проект чергового підвищення тарифів на опалення та гарячу воду — на 8,5%.
• 19.02 зробили першу спробу провести відкриті слухання, яка завершилася штовханиною, криками «ганьба» та заявою до поліції.
• 21.02 сесія Кременчуцької міської ради ухвалила рішення про мораторій на підвищення теплових тарифів до проведення аудиту.
• 25.02 адміністрація КП «Теплоенерго», попри мораторій, таки скликала повторно відкриті слухання. Активісти знову прийшли з плакатами про найвищі тарифи в Україні та кричали «ганьба» Тепер тарифи «відлежуються» і чекають свого часу. За нашою версією, це час наступить після виборів Президента України.

Ми ж спробували відкинути емоції та глибше придивитися до тарифів. Вони відрізняються від попередніх версій тим, що КП «Теплоенерго» у складових показало економію — зменшило на 26,6% планові обсяги споживання газу та, відповідно, витрати на газ; на 17,7% зменшені планові обсяги реалізації теплової енергії. Зменшені витрати й на покупне тепло від ТЕЦ КВБЗ (на 9,5%). То чому ж витрати падають, а тарифи — навпаки — ростуть? Про це питали й активісти під час слухань, та відповідей адміністрації ми так і не почули. Відтак пішли самі питати в керівника КП «Теплоенерго».

Ви не повірите: тариф міг бути зменшений

- Пане Віталію, у нас залишилися запитання щодо розрахунків підприємства, на які не пролунало відповіді під час відкритих слухань по тарифах. Чому витрати на газ зменшуються, а тариф, навпаки, збільшується? Якщо витрати на газ — це головна складова?

- Дивіться, ми зменшили планові обсяги реалізації теплової енергії і, відповідно, витрати на газ. Ми рік проаналізували і побачили, що можемо знизити планові обсяги як виробництва тепла, так і його транспортування. У тарифи ми заклали реальні обсяги.

- Тому й запитання: якщо зменшилися ці показники, чому ж збільшилися тарифи?

- Ми зменшили обсяги реалізації тепла — відповідно, тариф мав би бути нижчим. Але зросли витрати на газ, які ми не змогли вчасно закласти в тариф, ця різниця склала 9,2 мільйона гривень, і це головна причина запланованого підвищення тарифів. Дивіться, яка ситуація: з 1 листопада зросла вартість газу, але ми змогли закласти це в тариф лише з 1 січня. Тобто два місяці купували газ собі у збиток. Із 16 грудня зросла вартість покупного тепла від вагонзаводу, яке використовується для мешканців Раківки, а в нашому тарифі це враховано лише з 1 січня. Законодавець передбачив відшкодування цих витрат шляхом закладання цієї різниці в наступний тариф, що ми й робимо зараз. Є ще й інші чинники для зростання тарифу: підвищилася заробітна плата в державі — і ми не можемо не збільшувати фонд зарплати.

Збільшився й тариф на електричну енергію.

Проект тарифу: як змінилися складові (клікніть для збільшення)

- Але зараз ми говоримо про ситуативні 9,2 млн грн як головну причину підвищення. Ви їх перекриєте за рахунок 2019 року. І після цього ми будемо переглядати тариф у бік зменшення?

- Так!

- Лювлю вас на слові.

- Якщо ціна на газ залишиться на тому ж рівні, тариф буде зменшено. Якби не ця складова — різниця в тарифах 9,2 млн грн — у нас тариф був би уже зменшений. Зараз він зменшується на інвестиційну складову — це 5,2 млн грн, бо не виконана інвестиційна програма 2018 року. І за рахунок цього у підсумку тариф збільшився лише на 4 мільйони.

Споживаємо менше — тариф росте

- Ви сказали, що зменшилися обсяги реалізації теплової енергії. Чому? Бо стало менше споживачів?

- Ні, їх менше не стало, але люди почали економити.

- Проте тариф все одно зростає. Тобто, виходить, що менше люди споживають теплової енергії, то вищий тариф «Теплоенерго»?

-  Це логічно, так і є. Розумієте, є умовно постійні витрати і умовно змінні витрати. Умовно змінні — це газ і те, що ми можемо економити. Умовно постійні — електроенергія на прокачку, адже обсяги системи не змінюються; це і проведення ремонтів — вони постійно збільшуються, обладнання і мережі погіршуються. Це й зарплата наших працівників також. За рахунок зменшення обсягів тариф росте. Але ж зменшується споживання, і в кінцевому випадку деякі споживачі платять менше (за більш високим тарифом). Майже всі будинки в нашій зоні обслуговування обладнані приладами обліку. І свідомі споживачі вживають заходи для зменшення споживання тепла: це й установка індивідуальних теплових пунктів у будинку, що дозволяє економити до 30% — тоді зменшується обсяг оплати і за гарячу воду, і за тепло. Утеплюють будинки…

- Зараз у мерії говорять про плани: відключити Ревівку від централізованого опалення, а також інші мікрорайони. Виходить, для решти споживачів тариф ще більше зросте?

- Чому? Витрати на опалення Ревівки теж знизяться. Це треба прораховувати, так не можна сказати.

Про невикористані інвестиції

- Чому не виконано інвестиційну програму 2018 року? Адже йдеться про труби, а це врешті теж витрати, собівартість тепла.

- Дивіться, яка ситуація склалася. До інвестиційної програми на 2018 рік було включено перекладання теплових мереж Раківки — магістральної ділянки 500 метрів. Передбачалися теплоізольовані труби. Вартість усього обсягу робіт складала 10,5 мільйона. Як бачите, ми знімаємо з тарифу лише 5,2 млн грн — це гроші, фактично отримані від людей. Були неплатежі, у нас брак обігових коштів. Тобто нам навіть не вистачило б на закупівлю цих труб.

- Скільки коштів на інвестпрограму закладається на 2019 рік?

- Стільки ж (10,5 млн грн), але там уже інші складові. Для чого інвестиційна програма? Для скорочення витрат підприємства. Можна при цьому зробити один великий комплекс робіт, а можна — кілька маленьких, які теж врешті призведуть до скорочення витрат. Програма на 2019 рік розроблена за іншими принципами, ніж на 2018. Ми зробили кілька заходів на рік, які легше виконати.

- А труба, про яку ви говорили, її що, вже не треба перекладати?

- Треба, але вона буде перекладена за рахунок спільного проекту з Dаnidа (юридичний орган уряду Данії для надання пільгових кредитів країнам, що розвиваються — ред.). Проект передбачає як будівництво нової котельні на Раківці, так і перекладання теплових мереж і обладнання двох третин житлових будинків Раківки індивідуальними тепловими пунктами.

- На якій стадії проект зараз?

- Ми сподіваємося, що у березні, максимум у квітні, буде підписано договір на розробку техніко-економічного обгрунтування (ТЕО). Банк, перш ніж виділяти кошти на проект, має зрозуміти, які є шляхи для вирішення тієї чи іншої проблеми. Поспілкувавшись із технічними фахівцями Dаnida, ми пропонували їм і помірну децентралізацію (декілька квартальних котелень), і в тому числі заміну труб, і модернізацію нашого котельного обладнання. Передбачається модернізація і в Крюкові — усього правобережжя. Поки що не підписані документи. Але на міжопалювальний період 2020 року вони вже планують розпочати роботи, так вони декларують.

Що змінить нова схема теплопостачання міста

- Зараз за кошти європейського гранту буде розроблена нова схема теплопостачання — про це розповідав мер. Хто розроблятиме схему? Фахівці, залучені Dаnida?

- Ми замовили схему теплопостачання, її розробляють тут, в Україні.

КП «Теплоенерго» витрачає без тендеру 999 999 гривень на «розробку схеми…»

- Ви говорите про фірму «Стікс-Оіл Інжиніринг»?

- Так, через недостатнє фінансування ця схема не завершена. Коли будуть виділені кошти, нова схема розвитку теплового господарства буде закінчена. На базі частини уже виготовленої документації ми спілкуємося з Dаnida по правому берегу, а з Європейським інвестиційним банком — по лівому берегу. Вони не розробляють теплову схему, вони розробляють техніко-економічне обґрунтуванням проектів, які можливі для вдосконалення системи теплопостачання. Скажімо так, теплова схема — це перспективний план розвитку теплового господарства всього міста. А робота фахівців європейського банку за кошти гранту, про який іде мова — це вже можливі варіанти розвитку.

- Стривайте, мер заявив, що за кошти європейського гранту розроблятимуть нову схему теплопостачання міста. Тому в нас і виникло питання: що ж робив «Стікс-Оіл Інжиніринг» протягом року?

- Це різні документи. Теплова схема — це перспективний план, як зараз прийнято казати — дорожня карта розвитку теплового господарства міста на найближчі 15-20 років. За кошти європейського банку розроблятиметься якась частина, якісь заходи з покращення, можливо, у певному мікрорайоні, або якийсь напрямок. Це не можна порівнювати. Так, напрацювання європейських фахівців будуть застосовані в розробці цієї теплової схеми. Так співпало, що теплова схема ще не завершена, і є можливості вносити до неї коригування. Чому б не скористатися передовим досвідом європейських колег?

- І коли «Стікс-Оіл Інжиніринг» завершить розробку схеми? Календарний план був до кінця 2018 року.

- Так, але ж не було передбачене фінансування на весь обсяг робіт. Зараз виконано трохи більше половини цієї теплової схеми. Кошти на продовження передбачені фінансовим планом на поточний рік.

Про закупівлі без тендерів

- Чому ви обрали для розробки схеми теплопостачання саме «Стікс-Оіл Інжиніринг»?

- Ми з нею співпрацювали по інших проектах, тому й обрали цю фірму. На той момент ми домовилися, що вони почнуть роботи без оплати.

- Я цікавилася роботами, які ще виконує «Стікс-Оіл Інжиніринг» за кошти бюджету — це здебільшого у Білій Церкві та у Кременчуці. Не бачила досвіду виконання подібних робіт — розробки схеми теплопостачання всього міста. Ви впевнені, що вони її зроблять?

- На базі робочих документів, які вони вже надали, ми зараз співпрацюємо з європейськими фахівцями.

- Чому на розробку схеми не проводився тендер? Можливо, були б пропозиції від інших фахівців?

- Розумієте, яка зараз ситуація. Якщо провести тендер, треба платити за договором. У підприємства немає грошей, і накопичити їх воно не може, тому що кожен день на рахунки підприємства надходять платіжні вимоги. Вони передбачають блокування рахунку до списання з нього певної суми до кінця дня. Потім рахунок розблоковується, але надходить інша платіжна вимога. Ми фізично не можемо накопичити гроші. Питання в тому, що ми не можемо провести платежі та виконати умови договору. У договорі передбачена оплата і постачання продукції. А ми можемо провести лише частинами або взяти товар у кредит. За труби, поставлені у вересні, ми розрахувалися лише в січні. І це за тендером. До того ж процедура тендера триває десь півтора місяця. А ми живемо з коліс, у нас немає великих товарних запасів. Ми мінімально розраховуємо, скільки нам необхідно, склали план закупівлі та працюємо з кількома постачальниками. Беремо цінові пропозиції, опрацювали — вибрали умови постачання, обговорили ціну. Ідеально було б, звичайно, щоб усі споживачі платили, щоб ми модернізували систему, скорочували викиди в атмосферу — усе це добре. Але маємо те, що маємо. Рік я намагаюся перебудувати це підприємство під сучасні умови. Не завжди виходить. На мене й скарги йдуть — і за затримки зарплат, і за те, що не так купуємо.

«Обхідники» тендерів: хто у Кременчуці маніпулює із сумами закупівель за бюджетні гроші

- Коли ви готові змінити підхід та більшу частину закупівель проводити через тендери?

- Я би дуже хотів на це сподіватися. Але зараз підприємство не працює навіть у нуль. У нас росте кредиторська заборгованість. З двох причин: несвоєчасно оплатить населення. Відповідно, вагонний завод, у якого ми закуповуємо тепло, подає на нас до суду і накладає штрафні санкції. Вони ростуть через неплатежі населення, це головне, і ці витрати не закладеш у тариф. І друге — це втрати тепла на Раківці. Втрачається до 60% тепла, яке ми використовуємо для приготування гарячої води: наприклад, закуповуємо 100 одиниць, реалізуємо 40. Через що це відбувається? Через діряві мережі, через крадіжки гарячої води, через недосконалість законодавства, внаслідок чого ми продаємо гарячу воду як продукт. Є багато нюансів. Ми намагаємося скоротити ці втрати, але ми не чарівники, а просто менеджери.