Передбачаються спрощені медичні закупівлі. Низка положень закону спрямована на захист соціальних, трудових, житлових прав громадян.
17 березня Верховна Рада України у терміновому порядку ухвалила законопроєкт №3219 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)». «За» проголосувало 336 депутатів, «проти» – 0, утримався – 1, не голосувало – 40. Що передбачає новий Закон?
На засідання багато хто з народних обранців прийшов у масках, хоча епідеміологи радять одягати їх хворим, а не здоровим людям.
Медпрацівникам – доплату до 200%
Передбачається, що медичним працівникам, які задіяні на роботах з ліквідації з коронавірусу в Україні, доплачуватимуть до 200% зарплати. Кабміну доручили встановити такі доплати в тижневий термін.
Також передбачені доплати окремим категоріям працівників, які забезпечують основні сфери життєдіяльності.
Спрощені медичні закупівлі
Законопроєкт вводить спрощену процедуру державних закупівель товарів для боротьби із коронавірусом. Це має підвищити оперативність закупівель.
Передбачаються норми тимчасового характеру:
- стовідсоткова попередня оплата за такі товари, роботи та послуги;
- звільнення від сплати ввізного мита та ПДВ лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, призначених для запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19);
- ціни на товари медичного призначення та соціально значущі товари контролюватиме Кабмін.
Штраф за порушення карантину
Встановлюється відповідальність за порушення санітарних норм під час поширення коронавірусної інфекції. Зокрема, для осіб, які можуть бути інфіковані COVID-19, за самовільне залишення місця обсервації (карантину) передбачена адмінвідповідальність.
За порушення санітарних правил і норм щодо запобігання інфекційним захворюванням буде підвищено кримінальну відповідальність.
Працівників – на роботу вдома
Закон передбачає заходи, пов’язані з трудовими правами під час карантину, а саме:
- роботодавець може доручити працівнику роботу вдома (це стосується й роботи державних службовців та службовців органів місцевого самоврядування);
- передбачене надання під час карантину відпустки за згодою працівника;
- надається право власникам змінювати режими роботи органів, закладів, підприємств, установ, організацій, зокрема, щодо прийому та обслуговування фізичних та юридичних осіб з обов’язковим інформуванням населення про це через веб-сайти та інші комунікаційні засоби.
Заборона на перевірки
Закон вводить низку заборон, спрямованих на захист прав громадян та бізнесу під час карантину:
- заборона на проведення органами державного нагляду планових заходів із здійснення державного контролю у сфері господарської діяльності.
- заборона на скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (на період карантину та на 30 днів після його відміни);
- заборона здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування;
- заборона на притягнення до адміністративної відповідальності іноземців та осіб без громадянства, які не змогли виїхати за межі України або не змогли звернутися до територіальних органів/підрозділів Державної міграційної служби України із заявою про продовження строку перебування на території України, у зв’язку із введенням карантинних заходів.
Карантин як форс-мажор
У той же час, закон відносить юридичний факт введення карантину до форс-мажорних обставин (це дає можливість суб’єктам господарювання тимчасово не виконувати свої зобов’язання під час карантину).
Також закон передбачає продовження термінів отримання та надання адміністративних та інших послуг (перебіг строків звернення призупиняється до припинення карантину).
Боржників не позбавлять компослуг під час карантину
Закон ввів низку норм на захист прав громадян України на житлово-комунальні послуги під час карантину.
Забороняється:
- нарахувати та стягувати неустойку (штрафи, пеню) боржникам за несвоєчасну оплату житлово-комунальних послуг;
- припинення житлово-комунальних послуг у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі;
- примусове виселення із житла та примусове стягнення житла громадян (за рішенням суду) через заборгованість за житлово-комунальні послуги;
- примусове виселення громадян за несвоєчасну оплату житлово-комунальних послуг із жилих приміщень у будинках державного, громадського житлового фонду та житлового фонду соціального призначення.
Автор:
Тетяна Донченко
Джерело фото: umoloda.kiev.ua