«Карантинні» протоколи, що відправили на доопрацювання - чи може справа завершитися штрафом?

Станом на 21 квітня до українських судів надійшов 4 851 протокол за статтею 44-3 «Порушення правил щодо карантину людей» Кодексу України про адміністративні правопорушення. Відповідні дані повідомляє Державна судова адміністрація України.

З цієї кількості протоколів в судах побували лише 1 279 адмінматеріалів. З цього числа лише для 105 осіб протокол завершився штрафом. Своєю чергою 493 протоколи повернули на доопрацювання.

На Полтавщині та у Кременчуці

Щодо Полтавщини, то до судів «прийшло» 195 карантинних протоколів. Через суддів пройшли лише 67 справ. Лише по шести випадках винесли рішення про штраф, 39 протоколів повернули на доопрацювання.

Як бачимо, у Полтавській області лише 9% випадків завершуються фінансовим покаранням. Інші протоколи або відправляють на доопрацювання, або людину визнають винною, але звільняються від адмінвідповідальності. Наприклад, таке рішення ухвалив Автозаводський районний суд Кременчука 22 квітня. Жінка перебувала 6 квітня об 11.30 на проспекті Свободи, 55, на дитячому майданчику без вдягнених засобів індивідуального захисту разом з групою осіб. За це на неї склали протокол за порушення ст. 44-3.

Жінка свою провину визнала. Розповіла, що підійшла поспілкуватися з товаришами. Марлева пов'язка в неї була, але в момент, коли до них підійшли співробітників поліції, вона її опустила за підборіддя та продовжувала спілкування.

Суд визнав особу винною, але звільнив від адмінвідповідальності та обмежився усним зауваженням.

Чи доопрацюють протоколи, - коментують юристи

Та яке майбутнє очікує на протоколи, що відправили на доопрацювання? Чи повернуться вони в суди та чи будуть по цих справах штрафи? На це запитання «Телеграфу» відповідали кілька українських юристів.

Голова Львівського юридичного товариства Ярослав Жукровський стверджує, що положення КУпАП не передбачають юридичних можливостей та механізмів «дооформлення» чи «належного оформлення» протоколів про адміністративні правопорушення. Не містить такої процедури й Інструкція з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції. Натомість, судова практика запровадила таку можливість. І мета такого «дооформлення» - повне і всебічне доведення органами поліції факту вчинення громадянином адміністративного правопорушення, тобто безпосереднього порушення правил карантину людей.

Що це означає?

По-перше, так зване «дооформлення» має відбуватись лише щодо складеного протоколу. Складення нового протоколу не може вважатись «дооформленням». Очевидно, йдеться про зібрання та долучення належних доказів вчинення адміністративного правопорушення.

По-друге, відповідна інструкція забороняє виправлення відомостей чи закреслень, додаткових записів, після того як протокол було складено. Тобто, уже складений протокол не може зазнавати фактичного втручання чи корегування. По-третє, якщо суб'єкт, який складав протокол, отримав його для «належного оформлення» («дооформлення») не надасть доказів адміністративного правопорушення, відповідна адміністративна справа підлягає закриттю.

У зв’язку з низькою якістю первинних протоколів по статті 44-3 КУпАП, можна припустити, що справи про «належне оформлення» будуть закриті у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення або давності притягнення до адміністративної відповідальності (тобто, трьох місяців).

Справу можна затягнути

Адвокат адвокатського об'єднання «Кредо» Вадим Володарський звертає увагу на два фактори. По-перше, строк накладення адміністративного стягнення - 3 місяці з моменту порушення. Тому, якщо справу направили на доопрацювання, потім поліція буде щось «доопрацьовувати», на що піде час. Потім справа повернеться до суду, потім її будуть розглядати (а особа, яка притягається до відповідальності, може заявити клопотання про відкладення, наприклад, з метою звернутися до адвоката тощо), - велика ймовірність, що справу у будь-якому випадку буде закрито за закінченням строку накладення адміністративного стягнення.

По-друге, як показує практика, досить часто недоліки протоколів, через які їх направляють на доопрацювання, - такі, що їх важко «виправити». Та й порядок внесення змін до протоколу Кодексом України про адміністративні правопорушення не передбачений.

Що не так з протоколами

Юрист Станіслав Маляр розповів про найбільш поширені помилки у заповненні адмінпротоколів. Недоліки полягають у тому, що особа, яка його складає, не описує детально суть адміністративного правопорушення та конкретну норму закону чи нормативно-правового акту, яку було порушено. Посилання у протоколі лише на порушення ст. 44-3 КУпАП або карантинних заходів без зазначення суті правопорушення є неналежним оформленням матеріалів, оскільки суперечить вимогам КУпАП України. Таким чином, має бути чітко описано, які протиправні дії вчинені особою та яку частину, якої статті та кого саме закону чи нормативно-правового акту ці дії порушують.

Крім того, низка протоколів не містить інформації, передбаченої ст. 256 КУпАП (дати і місця його складення, повної назви посади, прізвища та повного імені і по батькові особи, яка склала протокол, інформації про місце та час вчинення правопорушення, прізвищ та адрес свідків, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності тощо). Це свідчить про низький рівень підготовки працівників поліції та інших осіб, уповноважених на складання протоколів про адмінправопорушення, передбачені ст. 44-3 КУпАП.

Серед юристів точаться дискусії щодо правомірності направлення судами протоколів про адмінправопорушення на доопрацювання. Разом з тим, існує постанова Пленуму ВСУ № 14 від 32.12. 2005 року, якою суди керуються, направляючи протоколи на доопрацювання.

Проте направлення протоколу на доопрацювання свідчить, що особа не буде притягнута до адміністративної відповідальності, бо чинне законодавство не передбачає можливості доопрацювати протокол про адміністративне правопорушення.

Відповідно до пункту 7 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом №1376 від 06.11.2015, не допускається закреслення чи виправлення інформації, внесеної до протоколу про адмінправопорушення, а також внесення додаткових записів після підписання протоколу особою, щодо якої його складено. Із практики «доопрацювання» практично не можливе без внесення виправлень чи дописок. Тому, навіть після повторного отримання доопрацьованих матеріалів, суд має винести постанову якою закрити провадження у справі через неналежне оформлення протоколу.

Поки суд надішле матеріали на доопрацювання та отримає їх повторно і призначить справу до розгляду, швидше за все сплинуть строки притягнення особи до відповідальності. Тому, серед підстав закриття провадження у справі судом може бути зазначено і сплив тримісячного строку притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Аналізуючи законодавство та судову практику Станіслав Маляр зазначає, що у разі наявності у протоколі про адміністративне правопорушення недоліків, більш доцільним є закриття провадження у справі, оскільки доопрацювання протоколу у будь-якому разі не може призвести до притягнення особи до відповідальності.