Новий міст у Кременчуці — реальність, примара чи тендерний спам?

Від тендера — до політичного піару

21 жовтня, напередодні місцевих виборів, прилетіла радісна звістка від Служби автомобільних доріг Полтавської області — повідомлення про тендер на новий міст у Кременчуці. Ціна масштабного проєкту — 12,52 мільярда гривень (очікувана вартість закупівлі). Ба, навіть не один, а цілих два мости, як виявилося, хоче збудувати Укравтодор!

На радісній звістці встигли попіаритися «слуги народу», заробляючи електоральні голоси для партії. 

Нардеп Олексій Мовчан, чиї білборди з обіцянкою мосту замайоріли ще задовго до висування Порчиряна, теж не оминув тендер і прорекламував міст перед виборами. Раніше (коли борди щойно з’явилися в місті) ТЪ запитав нардепа, звідки візьмуться гроші на цей глобальний проєкт. На це Мовчан сказав, що є кілька варіантів: будівництво іноземними компаніями під державні гарантії, випуск облігацій. Але наостанок пообіцяв, що «слуги» будуть потроху «вибивати кошти з держбюджету, але це 5-7 років, мабуть».

Характеристики мосту: що передбачає документація

• Повна назва об’єкта – «Будівництво автомобільної дороги загального користування державного значення Н-08 Бориспіль-Дніпро-Запоріжжя (через м. Кременчук)-Маріуполь на ділянці обходу м. Кременчук з мостовим переходом через р. Дніпро в м. Кременчук, Полтавська область». Тобто йдеться не лише про міст, але й частину дороги.
• Протяжність об’єкта (довжина траси) – 3 км 488 м
• Орієнтовна протяжність мостового переходу через р. Дніпро – 1968,77 м, в т. ч. руслова частина – 720 м та естакадні переходи – 0,98 км (уточнюються проектною документацією).
• Проєктування, за умовами тендера, покладене на підрядника (проте детально прописана відомість обсягів робіт). 

Примітка: ці характеристики ми взяли з тендерної документації. До речі, є ще одна нестиковка: протяжність мостового переходу планується на 168 більша, ніж каже керівник Укравтодору.

Обіцяти — ще не одружитись

На перший погляд, зроблено реальний крок до мети — оголошено тендер. Але давайте подивимося на ситуацію прискіпливіше. Хибна думка, що тендер оголошують лише тоді, коли є гроші. Законодавство дозволяє проводити торги на очікувану суму закупівлі – тобто навіть тоді, коли фінансування лише планується, а реально кошти ще не виділені. 

І не рідкість, коли згодом тендер скасовують із формулюванням «у зв’язку з відсутністю подальшої потреби у закупівлі». Так, наприклад, область скасувала цьогоріч 40-мільйонний тендер на комунальну техніку, а КВП «Кременчуцьке міське управління капітального будівництва» - тендер на благоустрій парку «Юність».

А щодо обіцянок – то їх Кременчук наслухався вдосталь за 32 роки, коли політики перед черговими виборами «будували» язиками міст: і ексмери міста, і на той час президент Янукович, і прем’єр Гройсман, і нардеп Юрій Шаповалов, від якого «мостобудівну» естафету перейняв його племінник і нині теж нардеп Олексій Мовчан. 

Де гроші?

Отже, що маємо зараз? Грошей на міст на даний час немає, навіть на папері. Будівництво мосту в Кременчуці не включене до проєкту Державного бюджету на 2021 рік – видно, нардеп Мовчан ще не «вибив». Є обіцянки президента Зеленського та обіцянки прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, які він озвучив цьогоріч під час візиту на КВБЗ. Але ж вони  не ухвалюють державний бюджет удвох – на це є Верховна Рада, а там багато депутатів, які теж не проти щось «вибити» на свої  округи. 

Тендер на міст у Кременчуці оголосили на очікувану суму – джерело фінансування конкретно не визначене. Так, у плані закупівлі вказане джерело «Державний бюджет України» (де, як уже сказано, на міст і натяку немає), а в описі – «за рахунок коштів з державного бюджету, кредитних коштів та інших джерел фінансування». Зазначимо, що кредит на таку суму теж раптово не візьмеш – процедура узгодження з банком є тривалою, до того ж потрібні державні гарантії. 

Натомість в оголошенні про закупівлю вказані умови: аванс у розмірі 30% від суми протягом 90 днів (це 3 млрд 675 млн грн) – то де ж взяти гроші, навіть на початок робіт?

У проєкті договору (це додаток до тендерної документації) йдеться про фінансування «за рахунок коштів державного бюджету та виходячи з їх фактичного виділення Замовнику, але у будь-якому випадку в міру надходження таких грошових коштів від головного розпорядника бюджетних коштів – Державного агентства автомобільних доріг України (Укравтодор)». А бюджетні зобов’язання виникають «виключно у разі наявності відповідних бюджетних асигнувань». 

Закупівельна раптівка 

Ще один нюанс, який видається нам вкрай нелогічним (з точки зору реалізації проєкта). Служба автомобільних доріг Полтавської області внесла міст через Дніпро у Кременчуці до плану закупівель 21 жовтня, о 13.53. І цього ж дня, за годину, вже було оголошено тендер і завантажено у ProZorro тендерну документацію (о 15.07-15.09). 

Тобто фактично ми маємо справу з незапланованим об’єктом – йдеться лише про формальну вимогу внесення його до плану закупівель замовника, як того вимагає Закон України «Про публічні закупівлі». Спонтанність дуже підозріла, особливо враховуючи те, що будівництво коштує 12,52 млрд грн. Проста аналогія: людина не побіжить зненацька замовляти будівництво хати, раптом прокинувшись зранку та ще й не маючи при цьому грошей.

Отже, оскільки ніхто – ні політики, ні «господарники» (тобто керівництво «Укравтодору») - так конкретно й не пояснив, на які джерела фінансування розраховують, ми схильні вважати, що новий міст у Кременчуці – це все ще примара. І одночасно тендерний спам до виборів, бо існує вірогідність, що тендер, не забезпечений грошима, скасують. Або цей міст через відсутність фінансування стане довгобудом, як його побратим у Запоріжжі, який будують 16 років та охрестили «пам’ятником корупції». 

Арахіс та китайці, які не хочуть «вкусити яблуко»

Наразі триває період, коли учасники можуть звернутися за роз’ясненнями або зі скаргою. Представник іноземної компанії вже подав таку скаргу, про що ми довідались з Prozorro, вона перекладена українською. Цитуємо цей переклад: 

Крім того, запрошених може не влаштувати оплата праці, наголошує скаржник на умови тендера:

Скаржник просить змінити умови до закупівлі, врахувавши критерій не лише ціни, але й якості. А також не використовувати готовий проєкт ще з радянських часів і розрахунки «до останнього цвяху», давши можливість компанії підряднику виконати роботи з інжинірингу та будівництва «під ключ». 

Замовник відхилив вимогу про зміни до тендерної документації. Натомість скарга окреслює ще одну проблему: солідні іноземні компанії, які мають досвід будівництва мостів, можуть бути не зацікавлені у тендері на кременчуцький міст. А це – ще одна загроза того, що тендер не відбудеться. 

Втім, ми будемо раді, якщо наш скептицизм не справдиться. Аукціон на міст призначений якраз «під ялинку» - 29 грудня. Поживемо - побачимо.

* «Арахіс» в оригіналі скарги англійською мовою should be a peanuts for them – вочевидь, йдеться про сталий вираз «як горіхи лускати» - тобто китайцям легко збудувати міст через Дніпро. 

Терміни виконання робіт «не пляшуть»

Ми звернули увагу й на терміни виконання робіт, обумовлені тендерною документацією. І тут знайшли нестиковку. У проєкті договору вказаний строк виконання робіт «протягом 2020-2024 років». Але, як ми вже сказали, «під ялинку» цьогоріч лише проведуть аукціон, а сам договір після підбиття підсумків тендера може бути підписаний у 2021 році. Така нестиковка ще раз свідчить про те, що до тендера на 12,52 млрд грн Замовник поставився якось легковажно.

Проте далі сказано: «Термін початку виконання робіт за цим Договором обумовлюється датами його укладання Сторонами, затвердження Замовнику відповідних бюджетних призначень, проектної документації та передачі Підряднику будівельного майданчика, у порядку, визначеному цим Договором та чинними нормативно-правовими актами, про що Сторонами складається відповідний акт приймання-передачі». Отже, початок будівництва – суто умовна дата. 

А про історію всіх мостобудівних обіцянок читайте тут (матеріали, починаючи з 2006 року):