У якому випадку хворих на коронавірус можуть не ушпиталювати та не робити тест на COVID-19 при виписці

У цьому матеріалі ми розповімо вам, у яких випадках хворих на коронавірус можуть не ушпиталювати та не робити їм повторний тест на COVID-19 при виписці.

Розглянемо ситуацію на конкретному прикладі. До нашої редакції знову звернулася Світлана Ч., яка раніше розповідала нам, що її мати лікується від коронавірусної інфекції у лікарні, і вона не може зв'язатися з нею. Мати Світлани померла 8 жовтня, разом з тим, на коронавірус захворіли 93-річна бабуся та батько кременчужанки. Але вони перенесли цю хворобу у легкій формі (у бабусі – жодних симптомів, у батька – температура 38,5°С протягом трьох днів, йому приписували антибіотики), а тому лікувалися вдома.

1 жовтня батько Світлани здав ПЛР-тест на коронавірус, він показав позитивний результат; через 10 днів, 10 жовтня, йому зробили повторний тест, і знову – позитивний. 21 жовтня чоловік звернувся до сімейного лікаря по телефону, але той сказав, що більше його перевіряти лабораторно не будуть, нібито у бюджеті немає грошей на тестування. І додав: якщо відсутні симптоми, то пацієнт здоровий. Після цього родичі боялися контактувати з чоловіком, не знаючи достеменно, чи не є він переносником коронавірусу.

Тож у яких випадках пацієнта можуть виписати без ПЛР-тесту?

ТЪ запитав у начальника міського управління охорони здоров’я Максима Середи, чи мав право лікар не робити ПЛР-обстеження на коронавірус батьку Світлани. І як виявилося, дійсно мав. Пан Середа пояснив нам, що відповідно до нормативних актів Міністерства охорони здоров'я, при клінічному одужанні через 10 днів після того, як зникли симптоми, тестування не проводиться, і пацієнт вважається таким, що одужав. Тобто лабораторного підтвердження того, що вірусу немає в організмі, не потрібно. Відповідне рішення ухвалили на державному рівні, бо лабораторії по всій Україні перевантажені.

Згідно Стандартів медичної допомоги «Коронавірусна хвороба (COVID-19)», затверджених Наказом Міністерства охорони здоров’я України від 28 березня 2020 року №722, рішення про виписку людини, яка лікується амбулаторно, приймає лікуючий лікар, керуючись критеріями:

• відсутність клінічних проявів гострого респіраторного захворювання протягом 3 днів рахуючи з 10 дня від дати появи симптомів без лабораторного обстеження;
• відсутність клінічних проявів гострого респіраторного захворювання протягом 3 днів рахуючи з 10 дня від дати взяття матеріалу (при позитивному результаті на COVID-19 методом ПЛР) без лабораторного обстеження;
• відсутність клінічних проявів гострого респіраторного захворювання, за умови отримання одного негативного результату тестування методом ПЛР.

При наявності хоча б одного з цих критеріїв лікар може припинити самоізоляцію та лікування пацієнта.

Що стосується хворих, які проходили лікування на стаціонарі. Якщо у них відсутні клініко-лабораторні ознаки активного інфекційного процесу, але методом ПЛР визначаються фрагменти РНК збудника (позитивний або сумнівний результат на коронавірус), то таких пацієнтів можуть виписати додому на самоізоляцію, аби їх продовжував лікувати лікар первинної медичної допомоги.

І нарешті варто звернути увагу, що не контагіозними (або іншими словами, не заразними) вважають людей, у яких діагностували COVID-19, якщо:

• після 10 днів лікування є негативний результат ПЛР-тестування;
• або за відсутності клінічних проявів гострого респіраторного захворювання протягом 3 днів, рахуючи з 10 дня від дати появи симптомів без лабораторного обстеження.

За словами Світлани, її батько захворів ще раніше матері, 23 вересня, а отже лікар мав всі підстави виписати його без ПЛР-тестування.

За яких обставин кременчужан залишать лікуватися вдома

Досліджуючи питання далі, у тих же Стандартах медичної допомоги від Міністерства охорони здоров'я дізнаємося, що пацієнтів із легкою та середньої тяжкості формами захворювання, які не мають показань до госпіталізації, лікуватимуть в амбулаторних умовах, тобто вдома. Переводити на амбулаторне лікування також слід одужуючих пацієнтів, які вже не потребують цілодобового нагляду.

Легкий перебіг коронавірусної інфекції характеризується:

• невисокою гарячкою (до 38°C);
• нежитем та/або закладеністю носа;
• головним болем;
• болем у горлі;
• міалгією (біль у м'язах);
• кашлем без ознак дихальної недостатності (таких як утруднене дихання, збільшення частоти дихальних рухів, кровохаркання);
• шлунково-кишковими проявами (нудота, блювання, діарея) без ознак зневоднення; відсутністю змін психічного стану (порушення свідомості, млявість);
• спотворенням нюху (дизосмія), смаку (дизгевзія) та/або втратою нюху (аносмія), смаку (авгезія).

Перебіг захворювання середньої тяжкості має симптоми:

• клінічні ознаки пневмонії (гарячка, кашель, утруднене та прискорене* дихання);
• сатурація (насичення крові киснем) при вимірюванні пульсоксиметром не менше 92%.

*Прискореним диханням є: для віку до 2 місяців - ЧД ? 60, від 2 до 11 місяців - ЧД ? 50, від 1 до 5 років - ЧД ? 40.

У цьому матеріалі ви можете дізнатися, за яких умов пацієнта з коронавірусом мають ушпитали та лікувати стаціонарно.