ОСББ створювати доцільно, коли є люди, готові проявляти ініціативу та витрачати на об’єднання багато часу. Складно не помітити користь від ОСББ на прикладі зі статті
Усе більше багатоквартирних будинків утворюють ОСББ. Утім, чимало людей і досі скептично ставляться до цих об’єднань, адже вірять у різні міфи. ТЪ розбирався в непростих питаннях: чи варто створювати ОСББ та як його створити?
Деякі імена в статті змінені.
Розберімось, що ж означає ця таємнича абревіатура. В однойменному законі йдеться:
«Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку — це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна» (Закон України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку»)
Тож ОСББ передусім створюють для того, щоб самостійно керувати спільною власністю: сходовими клітками, горищами, підвалами, підсобними приміщеннями, прилеглою до будинку територією тощо.
Нам вдалося поспілкуватися з Григорієм, мешканцем одного з багатоквартирних будинків, які утворили об’єднання співвласників. Григорій певною мірою причетний до правління свого ОСББ. Чоловік розповів нам про індивідуальний тепловий пункт, що з’явився в підвалі його будинку саме завдяки об’єднанню співвласників.
— Григорію, які наслідки такої «автономії» ви відчули?
— Передусім я відчув, що можу впливати на місце, де я живу, на свою оселю. Чимало кременчужан зіштовхуються з проблемою, коли температура в їхніх квартирах сягає 26, а бувало й таке, що навіть 30 градусів. І мешканці нашого будинку не були винятком. Аж ось ми вирішили: візьмемо собі кредит на ІТП та й не будемо переплачувати за тепло, притому в листопаді не доведеться мучитися від спеки. Кредит, до речі, ми вже виплатили, тож зараз вирішуватимемо, як би ще покращити наш благоустрій.
— Ви згадали про ІТП. Розкажіть детальніше, що це взагалі таке?
— Це означає «індивідуальний тепловий пункт». Ось, наприклад, у сусідньому будинку ІТП немає. Фактично, у них опалення працює незалежно від температури на вулиці. Мешканцям того будинку доводиться сплачувати за пекло у своїх домівках, про що я вже казав. А ось у нас є ІТП. Там навіть усе комп’ютеризовано: коли на вулиці стає тепло, обладнання автоматично послаблює інтенсивність опалення. Людині залишається лише спостерігати!
— Чому ви впевнені, що змогли встановити тепловий пункт саме завдяки ОСББ? Невже жителі не могли добитися цього в управляючих компаніях?
— Богдане, будьмо реалістами. У ЖЕКу нам би точно ніколи такого не зробили. Вони й двір озеленити не завжди можуть за запитами мешканців, а тут ІТП. Сказали б, що грошей немає, та й годі.
— Отже, ви все ж порадите читачам створювати ОСББ?
— Звісно, причому якомога швидше. Якщо знайдеться гідний голова, то ви одразу ж відчуєте зміни.
Щоб створити ОСББ, слід виконати декілька «пунктів».
По-перше, треба зібрати ініціативну групу. Створення ОСББ починається з ініціативної групи, що складається мінімум із трьох власників приміщень будинку (ст. 6 ЗУ «Про ОСББ»). Група виконує підготовчу роботу, готує Статут, скликає та проводить установчі збори. Інакше кажучи, ці люди займаються безпосередньо створенням ОСББ. До складу групи слід включити найініціативніших та найенергійніших власників приміщень у будинку. Квартиронаймачі можуть бути включені до складу ініціативної групи на підставі відповідної довіреності, яку їм може видати власник квартири. Створення групи затверджується протоколом про її утворення, він є необхідним для початку роботи групи.
По-друге, необхідно скласти перелік власників. Ініціативна група починає свою роботу з того, що складає список власників приміщень будинку. У переліку мають зазначити площу кожного приміщення. Такий список необхідний для організації та проведення установчих зборів, оскільки у них мають право брати участь саме власники, а не люди, які просто зареєстровані за даною адресою. Проте, власник може видати довіреність на своє представництво на установчих зборах комусь іншому. Але знову ж — для того, щоб власник приміщення делегував свого представника на установчі збори, його (власника) необхідно повідомити про проведення таких зборів. Отже, необхідною є інформація саме про власників приміщень будинку. Такі дані можна отримати, звернувшись із відповідним запитом до Департаменту житлово-комунального господарства, БТІ або до відповідного відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно. Запит слід подавати у письмовій формі. Бланк заяви та вимоги до її оформлення викладені на сайті Міністерства юстиції. Не буде зайвим поквартирний обхід для уточнення інформації про співвласників.
По-третє, слід підготувати статут ОСББ. Паралельно зі складанням переліку співвласників будинку ініціативна група займається підготовкою проєкта статуту ОСББ. Істотні умови, які мають бути прописані в документі, викладено в Типовому статуті ОСББ, і його можна взяти за основу. Однак, у будь-якому випадку, не варто використовувати Типовий статут у незмінному вигляді. Законодавством також не заборонено створення власного Статуту, але для цього слід залучати фахівців юридичної справи та враховувати особливості ситуації в кожному конкретному будинку (стан будівлі, прибудинкової території, стосунки між співвласниками). Тому яким шляхом піти — вирішувати вам. Типовий статут об’єднання співвласників багатоквартирного будинку та Типовий договір між власниками житлових і нежитлових приміщень та управителем затверджено наказом Держжитлокомунгоспу № 141 від 27.08.2003 (поточна редакція від 26.05.2017).
По-четверте, необхідно скликати установчі збори. Ініціативна група надсилає листа про проведення установчих зборів усім співвласникам будинку. Повідомлення в письмовій формі або вручають кожному співвласнику особисто під розпис, або надсилають рекомендованим листом, не пізніше ніж за 14 днів до проведення установчих зборів. Законодавством не передбачено затвердженої форми повідомлення, а отже, воно має довільну форму. Однак, у ньому обов’язково має бути зазначено:
Якщо таке повідомлення надіслано не всім співвласникам будинку, як цього вимагає ч. 4 ст. 6 ЗУ «Про ОСББ», це може бути підставою для оскарження в суді результатів зборів та державної реєстрації ОСББ. Тож якщо деякі співвласники відмовляються від отримання повідомлення особисто, радимо надсилати його рекомендованим листом із описом вкладення. Поштові чеки про відправлення таких листів та описи слід зберегти. Зміна порядку денного установчих зборів після того, як повідомлення про проведення зборів було надіслано співвласникам, також може бути підставою для звернення до суду. Отже, якщо все-таки порядок денний було змінено, слід повторно надіслати співвласникам повідомлення з відповідними змінами.
По-п’яте, установчі збори мають бути проведені. Проведення установчих зборів є, напевно, найбільш значущим «пунктом» у процесі створення ОСББ. Саме на зборах приймається рішення про створення об’єднання. І якщо його не приймуть, то все, що було зроблено до зборів, — марно. Тому підготовку до зборів слід проводити дуже відповідально. Крім перелічених вище етапів варто провести ретельну агітаційну роботу серед співвласників будинку, щоб переконати в доцільності створення ОСББ тих, хто ще не визначився з власною позицією. А якщо вдасться, ще й перетягнути на свій бік тих, хто проти створення об`єднання. Для цього слід провести декілька зустрічей зі співвласниками ще до зборів. Отже, за 14 (або більше) днів після скликання проводяться установчі збори. На початку зборів обирається голова, який їх і веде. Голову зборів обирають загальним голосуванням із числа присутніх співвласників (або їхніх представників). Із числа присутніх також можна обрати секретаря зборів, який вестиме протокол. Якщо збори проводяться без секретаря, то протокол веде голова. Форма протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку затверджена наказом Мінрегіонбуду № 203 від 25.08.2015. Збори проводяться відповідно до порядку денного. Для підрахунку голосів із числа присутніх може бути обрано лічильну комісію. Кількість голосів, якою володіє кожен зі співвласників при голосуванні на зборах, визначається пропорційно до частки загальної площі його квартири або нежитлового приміщення у загальній площі всіх приміщень будинку. Наприклад, загальна площа будинку 3040 кв. м, а пану Петру належить квартира площею 76 кв. м. Частка голосів пана Петра на зборах становитиме 76/3040 * 100% = 2,5%. Таким чином, пан Петро на установчих зборах буде мати 2,5% голосів. Але якщо одна особа є власником декількох приміщень (або одного великого), сумарна площа яких становить понад 50% загальної площі всіх приміщень будинку, то кожен співвласник на установчих зборах має один голос незалежно від кількості та площі приміщень, якими він володіє. Для уникнення непорозумінь при підрахунку голосів перед початком зборів слід пояснити присутнім, як визначається кількість голосів кожного співвласника (або його представника). Рішення вважається прийнятим, якщо за нього віддано понад 50% загальної кількості голосів співвласників (наголошуємо, саме всіх голосів будинку, а не лише тих співвласників, що присутні на зборах). Результати голосування заносяться до протоколу зборів та затверджуються підписом кожного, хто проголосував. У разі прийняття рішення про створення ОСББ на зборах слід обрати особу з числа присутніх та уповноважити її проводити державну реєстрацію ОСББ. Зазвичай, це голова зборів або хтось із ініціативної групи.
По-шосте, за потреби проводиться письмове опитування. Якщо в результаті голосування рішення не прийняте, тобто жоден із варіантів «за» чи «проти» не набрав понад 50% голосів, то проводиться письмове опитування співвласників, які не голосували. На проведення опитування надається 15 днів з дати проведення установчих зборів. Голоси, які були віддані при голосуванні на зборах, також враховуються. Таким чином, немає необхідності опитувати всіх співвласників, якщо їх складно знайти або вони не йдуть на контакт. Достатньо лише набрати понад 50% голосів. В опитувальному листі має бути зазначено чітко сформульоване питання, щодо якого проводиться опитування, що не можна тлумачити по-різному. Співвласник (або його представник) вписує до опитувального листа дату проведення опитування, ПІБ, право власності, номер приміщення, загальну площу, якщо опитувальний лист заповнює представник — документ, що підтверджує його повноваження, відповідь «за»/«проти»/«утримався», підпис. Опитувальний лист також має підписати особа, яка проводила опитування. Результати опитування вносяться до протоколу зборів, опитувальні листи нумеруються та підшиваються до протоколу і є невід’ємною його частиною.
По-сьоме, необхідно обрати правління. Згідно зі ст. 10 ЗУ «Про ОСББ», правління є виконавчим органом об`єднання та обирається для керування поточною діяльністю ОСББ. Повноваження правління визначені тією ж статтею. Воно складається з голови та членів правління. Голова обирається на загальних зборах. Його обрання є обов`язковим. Кількість членів правління може бути будь-якою (їх може навіть і не бути). Встановлення терміну повноважень голови та членів правління, їхнє припинення та переобрання здійснюється на загальних зборах співвласників. Тож на установчих зборах слід одразу обрати правління (як мінімум голову). Йому можна буде доручити державну реєстрацію ОСББ. Також, щоб контролювати фінансово-господарську діяльність правління, на загальних зборах обирається ревізійна комісія або приймається рішення про залучення аудитора. Порядок діяльності ревізійної комісії та її кількісний склад затверджуються загальними зборами.
Документи для реєстрації ОСББ:
Ми також зв’язалися з головою правління одного з ОСББ у провулку Олега Кошового Василем Чурсіним та членом правління Дмитром Кавунником.
— Сьогодні я вже чув про ІТП. Що можете сказати про нього?
— Ми ІТП поставили вдвічі дешевше, ніж місто. Так, ми довго домовлялися й перебирали варіанти. Але ж наскільки вийшло дешевше!
— Які плани в ОСББ на майбутнє?
— Зараз хочемо поставити камери відеоспостереження. На території, у під’їздах.
— Зараз жителі будинку платять менше, ніж за управляючої компанії?
— Якщо врахувати підвищення комунальних тарифів. Скажімо так, без того ж ІТП ми б зараз платили більше.
— Що ви порадите ініціативним людям, які хочуть створити ОСББ?
— Терпіння. На управління об’єднанням іде чимало часу. Наприклад, збори провести — це місяць для мене. А проблеми з’являються постійно: то світло виб’є, то вода зникне… Головна проблема зараз — відсутність спеціалістів. Усі роз’їхалися, і за кожного тверезого двірника, електрика голови ОСББ борються.
Отже, ОСББ створювати доцільно, коли є люди, готові проявляти ініціативу та витрачати на об’єднання багато часу. Складно не помітити користь від ОСББ на прикладі зі статті. Сухі підвали та нові якісні труби не завжди можна зустріти в нинішньому Кременчуці. Також слід зауважити, що для створення об’єднання варто переконатися, що мешканці будинку — переважно громадяни, спроможні сплачувати початкові витрати на налагодження будинку. Будівлі після обслуговування управляючими компаніями, навіть новобудови, здебільшого перебувають далеко не в найкращому стані.
Інформація
Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.Усі жителі багатоповерхівок тепер, згідно із законом, є їх співвласниками. До 1 липня 2016 року кременчужани мали визначити, як управляти своїм житлом.
Найбільш перевірений і відповідальний з цих способів управління, при якому жителі, дійсно, можуть впливати на стан будинку – створити ОСББ. Діяльність його регулюється Законом «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку».
Як створити ОСББ, читайте тут.
Про практику роботи ОСББ ми розповімо в цьому сюжеті. Якщо у вас виникли питання, ми підготуємо відповіді, пишіть t.donchenko88@gmail.com