Станиця Луганська очима ТЪ: через міст життя і смерті

Тиша... вона розриває тебе зсередини й повертає на кілька років назад. Позаду легендарний блок-пост «Республіка міст» поблизу Пісків, до окупованого Донецька залишається близько 20 км, попереду село Первомайське. Це крайній населений пункт, де можна пересуватися вільно. Ще 5 років назад тут лунав дитячий сміх, діти наввипередки бігли за тим, хто мав велосипед... Й бабуся, сидячи на лавці, кричала вслід дітлахам, щоб далеко не від’їжджали від будинку, бо поруч йдуть обстріли. Зараз ти крокуєш спустошеним селом, проходиш будинок за будинком. Навколо тиша і нічого не відбувається - ти в порожнечі. Але крик, що виривається зсередини, роздирає тебе на частини. У тишу вривається вітер, він вривається крізь обстріляні ворота одного з будинків, чіпляючись за уламки залізяччя. Підходиш ближче до будинку в пошуках людей... Обстріл... знову чутно, як наші позиції обстрілюють за розкладом.

Жінка з чоловіком залишилися у рідному селі, їм навіть довелося перебратися з хати до літньої кухні, бо таке велике приміщення важко опалювати. У подружжя двоє дітей, один з яких працює в Україні, а інший – в окупованому Донецьку.

У селі залишилося близько десяти мешканців. Працює один магазин, і то люди, згуртувавшись з односельцем, скидаються йому на паливо й кілька разів на місяць їздять до найближчого села за продуктами, адже там дешевше, навіть враховуючи ціну за дорогу.

На питання, чи готові мешканці до розведення військ в їх районі, вони відповідають, що бояться приходу військ з того боку. Хоч за рік крім кількох точок Луганської та Донецької області розведення військ не відбулося, через пандемію коронавірусу, з нагоди річниці проведення саміту «Нормандської четвірки» Президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна готова продовжити розведення військ на Донбасі.

7-й рік війни. Цьогоріч до школи пішли діти, народжені в Україні у рік початку війни. Діти, народжені тоді ж, але в місцях, де війна триває досі.

«Між двох світів на переправі»: з лінії розмежування у Станиці Луганській

26 червня 2019 року відбулося розведення військ у Станиці Луганській.

У листопаді «Кременчуцький ТелеграфЪ» разом з «Полтавським ТВ» побував у Станиці Луганській напередодні відкриття відремонтованого мосту.

Міст через річку Сіверський Донець був зруйнований внаслідок обстрілів у 2015 році (на фото нижче).

На КПВВ існують свої негласні правила. Як розповіли нам місцеві, для проходження контролю часто використовують дітей, адже завдяки їм не доводиться вистоювати довгі черги. Тут працюють станичні «рикші». Раніше до запуску комфортабельних автобусів були популярні «рикші» або «бабковози», які за гроші підвозили людей, які не мають сил подолати перехід пішки.

Інший поширений бізнес на КПВВ - перевезення товарів з підконтрольної уряду України території до окупованої території. Людей, які цим займаються, називають «тачечниками». До окупованої Луганщини везуть здебільшого продукти харчування і засоби особистої гігієни, адже на підконтрольній уряду території вони дешевші та більш якісні. Серед «тачечників» бувають не лише місцеві мешканці, а й агенти Федеральної служби безпеки РФ.

Люди, які переходять лінію зіткнення в КПВВ (контрольний пункт в'їзду-виїзду) зазначать, що зарплати невеликі, проте комунальні послуги дешевші на окупованій території.

Черги до контрольно-пропускного пункту довжелезні. З нашого боку люди проходять перевірку документів та речей. Далі на них чекає автобус, який відвезе до переходу на окуповану територію. Ми вирішили цей кілометр пройти пішки до річки Сіверський Донець й оглянути місцевість.

Тим, хто переходить КПВВ, надали комфортні умови: крита зупинка, медичний пункт, туалет.

Дорога рівна, й через кожні кілька метрів розміщенні лавки для тих, хто проходить дорогу життя самотужки.

Й автобуси як для охочих, так і спеціально для літніх людей.

Місія ОБСЄ контролює дотримання миру не лише за допомогою автомобіля, а й камери, яка працює цілодобово.

Дорога легка, з обох боків оточена полем та деревами.

Дорога життя - сіра зона. Тут немає українських військових, лише жовто-блакитні стяги, вони гріють душу, й ти розумієш, що ти вдома.

Ми виходимо на фінішну пряму - далі прапори самопроголошеної «ЛНР».

Ми робимо крок вперед... позаду жовто-блакитні, попереду прапори блакитно-червоного кольору.

Затамовуєш подих... Ранкове тепле осіннє сонце зігріває замерзлі тіла, які один за одним рухаються в обидві сторони. Що відчувають люди, які переходять цю межу, які роблять крок в окуповану територію?

Вітер скосив подарунок з Росії

Цікавий момент про Станицю Луганську. На багатьох світлинах та відео символом Станиці Луганської стали ялинки з жовто-блакитним написом «Україна». Цього року від сильного вітру було пошкоджене одне з дерев. За словами волонтерів, ці ялини кілька років назад привезли у дарунок з Росії.

Осінь 2019 року

Літо 2020 року 

Серйозні та грізні, в комбінезонах та з суворим поглядом: які вони, чотирилапі прикордонники

Не лише собаки, а й коти несуть службу в контрольних пунктах пропуску. Вони допомагають виявляти порушників та психологічно підтримують військових та прикордонників на КПВВ.

Марфа Василівна несе службу разом із прикордонниками на так званому «Нульовому» блок-посту біля КПВВ «Золоте».

Лабрадор Дік не лише вірний друг, а й бойовий побратим Юрія. Пес хороший «антистрес» після важкого та виснажливого робочого дня, а також незамінний охоронець.

У зимовій «fashion-амуніції» – фокстер’єр – прикордонний експерт з виявлення вибухових речовин Сімка. Сімка служить в КПВВ «Золоте» Луганського прикордонного загону.

На КПВВ «Станиця Луганська» чотирилапі на вигляд грізні, як і їх господарі. Проте за суворим поглядом приховані хороші психологи та антистреси, саме вони у важку хвилину після виснажливого робочого дня допоможуть прикордонникам та працівникам КПВВ.

Військові протистояли не тільки російському агресору, але й лісовим пожежам

Цей рік приніс багато нових випробувань, українські військові протистояли не тільки російському агресору, але й прийняли виклик світової пандемії, яка не обійшла стороною. Боролись з наслідками масштабних пожеж, які завдали збитків як державі, так і населенню Луганщини.

За даними пресцентру Операції об'єднаних сил, наприкінці вересня - початку жовтня майже тисячу людей евакуйовано з епіцентрів пожеж, що трапились унаслідок умисних збройних провокацій з боку російсько-окупаційних військ.

До гасіння пожежі долучили понад пів тисячі військових та техніки, рятувальників з Луганської, Донецької, Харківської, Дніпропетровської, Запорізької та Полтавської областей. Пліч-о-пліч військовослужбовцям Збройних Сил України, рятувальникам ДСНС та представникам державного агентства лісових ресурсів України вдалося ліквідувати пожежу поблизу населених пунктів.

Масштабна пожежа дісталася і КПВВ «Станиця-Луганська», тоді роботу пропускного пункту довелося тимчасово призупинити. Полум'я зруйнувало модуль МКЧХ та павільйон для тих, хто очікує.

Місяць життя в недобудованому павільйоні на КПВВ. Без грошей, їжі та вигод

За час пандемії на Донбасі були періоди, коли всі КПВВ були закриті, а людей не пропускали в обидві сторони. Під час одного з таких періодів, навесні цього року, 62-річній Валентині, яка живе у Кременчуці, довелося жити на КПВВ «Станиця Луганська» майже протягом місяця. Жінка має інвалідність III групи, хворіє на цукровий діабет, що робить її залежною від ліків. Крім того, у неї низка хронічних захворювань.

Валентина гостювала у родичів у Кременчуці Полтавській області, у нас вона отримувала пенсію як переселенка. Насправді жінка живе на території, яку українська влада тимчасово не контролює. Її будинок розташований у Краснодоні (окупована територія Луганської області).

Жінка не змогла повернутися до Кременчука, також і родичі не змогли виїхати до неї в Станицю Луганську - транспортне сполучення між областями закрили в кінці березня.

У жінки не було з собою грошей для того, щоб виїхати зі Станиці Луганської, де-небудь винаймати житло й харчуватися. Місцева влада не надала пенсіонерці тимчасового помешкання.

Валентині та ще кільком таким самим «застряглим» на КПВВ місцевим жителям запропонували пожити в недобудованому торговому павільйоні. Всередині стояла піч-буржуйка, яка не дала їм замерзнути ночами, поки вони перебували на КПВВ. Їжею допомагали волонтери та місцеві жителі.

Жінка повернулася додому 24 квітня, а до осені їй вдалося в суді домогтися компенсації від українських чиновників. У травні Луганський окружний адміністративний суд частково задовольнив її позов, 16 листопада перший апеляційний адміністративний суд у Краматорську визнав протиправними як дії прикордонників, так і бездіяльність селищної станично-луганської влади. Адвокатам благодійного фонду «Право на захист» вдалося довести в суді неправомірні дії чиновників і прикордонників. У чому ж полягала їх неправота? Співробітники прикордонної служби керувалися не законом України, а секретним наказом командувача Об'єднаних сил, а місцева влада в Станиці Луганській не допомогла жінці у важких обставинах - так постановив суд.

Станично-Луганська селищна рада знала про те, що на КПВВ перебувають люди, які не можуть дозволити собі куди-небудь виїхати або винаймати житло за гроші. Чиновники відмовили у допомозі Валентині, бо вона не зареєстрована у Станично-Луганському районі, тобто не живе там. До того ж у селищній раді кажуть, що на території району просто немає соціального житла ні у власності райадміністрації, ні в органів місцевого самоврядування.

Суд зазначає, що позивачка опинилася в складній життєвій ситуації через карантин і не змогла повернутися туди, де вона зареєстрована як переселенка, - у Кременчук.

Тепер Станично-Луганська райадміністрація повинна виплатити Валентині 14 тисяч гривень, а Держприкордонслужба України - 5 тисяч гривень як компенсацію за моральну шкоду.

Олег Тарасенко, старший стратегічний юрист благодійного фонду «Право на захист», зазначає, що обов'язок виплатити компенсацію встановлений не так давно - близько двох тижнів тому.

Людина сама оцінює розмір моральної шкоди, виходячи з власних переживань, страждань. Але водночас компенсація повинна бути в розумних межах, адекватною. Розмір моральної шкоди врешті-решт визначається судом під час розгляду справи.

БФ «Право на захист» допомагає переселенцям і жителям тимчасово окупованих територій безкоштовно - надає правову допомогу. Як розповів Тарасенко, у більшості випадків позивачі не присутні на судових засіданнях. Усе, що потрібно, - особисто підписати договір з адвокатом. І більше позивач не витрачає свій час, його справою займається адвокат.

Перетнути лінію зіткнення можна лише через «Станицю Луганську»

Через КПВВ «Станиця Луганська» українські прикордонники пропускають всіх охочих в обидва боки кожного дня. Це єдиний КПВВ вздовж лінії розмежування на Донбасі, який працює більш-менш стабільно від початку карантину.

На лінії розмежування 15 та 16 грудня працюють хоч і всі пункти пропуску, але людей пускають лише на Луганщині - на КПВВ «Станиця Луганська». Потрапити на окуповану територію або навпаки на підконтрольну можна з 8.00 до 16.00.

Російсько-окупаційні війська заблокували функціонування більшості гуманітарних дорожніх коридорів. За цих обставин у КПВВ «Щастя» та «Золоте» громадяни лінію не перетинали. Фактично щоденний пропуск здійснюється лише в контрольному пункті в’їзду-виїзду «Станиця Луганська», а рух дорожнім коридором до КПВВ «Новотроїцьке» окупанти розблоковують двічі на тиждень у понеділок та п’ятницю.

Подібна ситуація на Донеччині: Держприкордонслужба України відкриває КПВВ «Майорське», «Мар’їнка», «Новотроїцьке» та «Гнутове» щодня, але окупанти блокують пропуск людей зі свого боку.

Пускають лише через блок-пост «Оленівка», що в районі КПВВ «Новотроїцьке», з регулярністю два дні на тиждень (щопонеділка та щоп’ятниці з 8.00 до 15.30 за київським часом). Але й на цьому посту висувають свої вимоги. Щоб потрапити на окуповану територію, людина має бути у списках так званого Міжвідомчого оперативного штабу.

В умовах пандемії коронавірусу українські прикордонники перевіряють на всіх КПВВ у людей температуру та наявність масок. Всіх, хто перетинає лінію зіткнення в бік підконтрольної території, відправляють також на двотижневу самоізоляцію. Це можна робити або в себе вдома, або в гостях за допомогою мобільного додатку «Вдома». Для цього потрібен сучасний смартфон. В кого смартфона немає, відправлять на обсервацію, також на 2 тижні в медичний заклад. Обсервацію або самоізоляцію можна припинити раніше, ніж за два тижні, якщо людина здала негативний ПЛР-тест на COVID-19.

16 грудня в районі проведення операції Об’єднаних сил відкрили багатофункціональний сервісний центр на КПВВ «Новотроїцьке». Його спорудили за аналогом центру на КПВВ «Щастя», що запрацював з 10 листопада.

На монтаж та обладнання комплексу знадобився лише місяць. Тут громадяни України зможуть отримати безоплатну правову допомогу, адміністративні та соціальні послуги в Центрі надання адмінпослуг. Також у сервісному центрі розміщено медичний пункт, відділення поліції, поштове та банківське відділення, кімната матері і дитини, аптека та магазин товарів першої необхідності.

Прес-центр Операції об’єднаних сил інформує про щоденні порушення тиші

16 грудня збройні формування Російської Федерації 3 рази порушили режим припинення вогню. Ворожа вогнева активність спостерігалася поблизу населених пунктів Шуми, Авдіївка, Опитне та Водяне. Протягом доби противник відкривав вогонь з гранатометів різних систем.

Вогонь у відповідь українські захисники не відкривали. Бойових втрат та поранень серед особового складу Об’єднаних сил немає.

У районі проведення операції Об’єднаних сил виконують завдання й інші складові сил оборони. Так, минулої доби представники Національної поліції України зі складу ОС зафіксували 71 адміністративне правопорушення. Підрозділи поліції зведених загонів перевірили 4738 транспортних засобів та 4568 осіб. Також було затримано 1 особу, яку підозрюють у причетності до збройних формувань Російської Федерації та її найманців.

Минулої доби через контрольний пункт в'їзду-виїзду «Станиця Луганська» на тимчасово окуповану територію України перейшло 1153 особи, на підконтрольну Україні територію прибуло 911 осіб.

Українська сторона Спільного центру з контролю та координації питань припинення вогню та стабілізації лінії розмежування сторін повідомляє, що з початку дії режиму припинення вогню офіцери-спостерігачі продовжують фіксувати системне застосування збройними формування Російської Федерації снайперського вогню проти підрозділів Збройних Сил України.

Зокрема, протягом листопаду 2020 року зафіксовано 4 випадки застосування снайперського вогню, в результаті якого загинув один військовослужбовець Збройних Сил України, ще одного воїна поранили.

Важливо зазначити, що крім особового складу ЗС України, ціллю для ворожих снайперів стають камери спостереження, що використовують передові українські підрозділи для ведення спостереження за противником та фіксації їх злочинних дій.

Про всі випадки порушення режиму припинення вогню російсько-окупаційними військами УС СЦКК негайно інформує СММ ОБСЄ.

Як змінився Луганськ та Донбас за 6 років війни

За 6 років війни зазнали змін й окуповані Луганськ та Донецьк. Які зараз міста й чим живуть мешканці, дізнавалися журналісти «Радіо Свобода».

Луганськ

Донецьк