12 квітня у Кременчуцькому краєзнавчому музеї відкрилася виставка «Єдність із космосом», яка присвячена 60-річчю першого польоту людини у космос. На відвідувачів, які завітають її побачити, чекають 50 експонатів: предмети космонавта Олексія Леонова, зокрема, його кітель, унікальні фотографії та колекція значків на космічну тематику.
12 квітня 1961 року з космодрому Байконур у Казахстані льотчик-космонавт Юрій Олексійович Гагарін (9 березня 1934 – 27 березня 1968) на космічному кораблі «Восток» піднявся на навколоземну орбіту. З цього часу і почали відмічати свято – Всесвітній день авіації і космонавтики, який у 1997 році в Україні отримав назву День працівників ракетно-космічної галузі. З 2011 року Міжнародна Асамблея ООН проголосила 12 квітня Міжнародним днем польоту людини в космос.
На виставці на першій вітрині представлена колекція предметів, яка випадково потрапила до музею. Нещодавно кременчужанка, яка залишилася анонімом для широкого загалу, по дорозі додому знайшла великий пакет із старими фотоальбомами та цілими серіями значків, які стосуються космічної тематики. Вона вирішила подарувати його музею.
Вікторія Ширай розмістила світлини зі знайденого альбому у фейсбуці з описом особистостей, які на них зображені. Ознайомитися з дописом можна за посиланням.
З Юрієм Гагаріним сидять на дерев’яній лавочці Г. Титов і А. Ніколаєв
Герман Степанович Титов (11 вересня 1935— 20 вересня 2000) — перша людина, що здійснила тривалий космічний політ (понад добу), дублер Юрія Гагаріна під час польоту космічного корабля «Восток-1».
6—7 серпня 1961 року Герман Титов здійснив космічний політ тривалістю 1 доба 1 година, зробив 17 обертів навколо Землі, пролетів понад 700 тисяч кілометрів. На момент польоту Герману Титову було без одного місяця 26 років, тому він наймолодший зі всіх космонавтів, що побували в космосі. Після польоту Титов більше не літав у космос, але був учасником різних космічних програм.
Андріян Григорович Ніколаєв (5 вересня 1929 —3 липня 2004) — льотчик-космонавт СРСР, генерал-майор авіації, пілот космічного корабля «Восток-3» і командир корабля «Союз-9». За національністю чуваш. Здійснив два космічні польоти — в 1962 і 1970 році — загальною тривалістю 21 доба 15 годин 20 хвилин 55 секунд. Був дублером космонавта Германа Титова під час польоту корабля «Восток-2» (серпень 1961 року).
Свій перший космічний політ Ніколаєв виконав з 11 по 15 серпня 1962 року на космічному кораблі «Восток-3». Корабель зробив 64 оберти довкола Землі. Це був перший багатоденний політ в історії космонавтики і перший груповий політ космічних кораблів: на орбіті з 12 серпня також був «Восток-4», пілотований Павлом Поповичем. Між космонавтами був встановлений двосторонній зв'язок, з кораблів навіть велися телепередачі. Політ продовжувався 3 доби 22 години 22 хвилини (спільний політ — 70 годин 23 хвилини 38 секунд).
На фото Ю. Гагарін зустрічає В. Терешкову
Валентина Володимирівна Терешкова (6 березня 1937 року) — перша у світі жінка-космонавт (16-19 червня 1963 р.). Політ пілотованого молодшим лейтенантом Валентиною Терешковою корабля «Восток-6» тривав майже 3 доби і 48 разів облетів Землю, промчавши у космосі близько 2 млн кілометрів. У 1995 отримала звання генерал-майор авіації.
На цьому фото космонавти Валерій Кубасов і Берталан Фаркаш, перший космонавт Угорщини і перший есперантист у космосі
Кубасов Валерій Миколайович (7 січня 1935 — 19 лютого 2014) — льотчик-космонавт СРСР. Здійснив три польоти в космос загальною тривалістю 18 діб 17 годин 59 хвилин 22 секунди. Входив до складу дублерного екіпажу космічного корабля «Союз-10» (разом з Олексієм Архиповичем Леоновим і Петром Івановичем Колодіним) під час старту 22 квітня 1971 року. Через медичні проблеми у Кубасова весь екіпаж відсторонили від польоту і в космос вирушили їхні дублери.
Як з'ясувалося пізніше, автором безцінних фотографій, знайдених небайдужою кременчужанкою практично на смітнику, був майор (за іншими джерелами, підполковник) Анатолій Ілліч Струков.
Фото з особистої справи офіцера, лейтенант
Він служив на Байконурі інженером-телеметристом в Управлінні вимірювань і математичної обробки (військова частина №68526), працював з геонавігаційним обладнанням, контролював пілотні польоти. Брав участь у підготовці ракет, ракет-носіїв та їх корисних вантажів на технічній і стартовій позиціях, а також у польоті. А.І. Струков мешкав у 1960-1980-х роках з дружиною Надією в селищі Ленінське поблизу космодрому Байконур.
Про долю Анатолія Струкова відомо дуже мало. Тому Кременчуцький краєзнавчий музей та музей військової історії Кременчука звертаються до містян та просять поділитися інформацією, якщо ви знаєте більше. Вам будуть дуже вдячні.
Кременчук має пряме відношення до освоєння космосу, адже тут у 1953—1955 роках у Кременчуцькій військовій авіаційній школі початкового навчання льотчиків (зараз Кременчуцький льотний коледж ХНУВС) навчався перший космонавт, який вийшов у відкритий космос – Олексій Архипович Леонов (30 травня 1934 — 11 жовтня 2019), а також Аксьонов Володимир Вікторович (1 лютого 1935), Климук Петро Ілліч (10 липня 1942), Левченко Анатолій Семенович (21 травня 1941– 6 червня 1988).
Меморіальна дошка на будівлі Кременчуцького льотного коледжу
Тож друга вітрина «Єдності із космосом» присвячена генерал-майору авіації, льотчику-космонавту, випускнику 10-ї Кременчуцької Військової авіаційної школи первісного навчання льотчиків Олексію Архиповичу Леонову. У Кременчуці він перебував лише 2 роки, з 1953 року. За цей час він полюбив наше місто, зустрів тут дружину Світлану і дуже часто приїжджав у місто до її матері.
В 1967 році Леонову присвоїли звання «Почесного громадянина Кременчука», а в його альма-матер з 1979 року почали проводити традиційний турнір по дзюдо на приз легендарного льотчика-космонавта, який протягом багатьох років спеціально приїжджав його відкривати. Останній раз в Кременчуці Олексій Леонов був у 2010 році.
Інформація
Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.