За історичними ескізами відновили купол в Успенському кафедральному соборі Кременчука

Вчора, 17 квітня, Свято-Успенський кафедральний собор зазнав історичних змін - тепер собор прикрашає купол у візантійському стилі.

Секретар Кременчуцької єпархії УПЦ (Московського патріархату-ред.) Віктор Капертехов розповів «Телеграфу», що купол відновлювали за архівними ескізами. Тепер Свято-Успенський кафедральний собор виглядатиме як до революції 1917 року з куполом у візантійському стилі. 

Відтепер у собору не лише купол іншої форми та кольору, ніж раніше, а й відсутні вікна між куполом та будівлею.

Так знімали купол минулих вихідних (9/10 квітня), фотографією поділилася кременчужанка в соцмережах

На початку тижня Митрополит Кременчуцький і Лубенський Миколай звершив Чин освячення Хреста на новий купол храму.

*Церква Успіння Божої Матері (Свято-Успенська церква, Успіння Пресвятої Богородиці) - церква у Кременчуці у мікрорайоні Крюків. Входить до переліку пам'яток архітектури та містобудування Кременчука.

Церква була закладена під будівництво в 1883 році, по завершенні будівництва в 1887 році освячена єпископом Полтавським і Переяславським Іоанном. Її призначення — бути цвинтарним храмом на кладовищі. Церква була приписана до Покровської православної церкви позаду Крюкова. Після жовтневої революції 1917 року богослужіння в храмі, за свідченням старої парафіянки, відбувалися до 1927 року. Після закриття храму тут був радянський загальноосвітній заклад в комплексі з будівлею школи. У приміщенні церкви влаштували спортзал, а в підвалах робили засолювання овочів для потреб заводських їдалень. Усюди стояли великі та маленькі дерев'яні бочки. Під час німецької окупації місцева церковна громада порушила питання про відкриття, і віруючим дозволили повернутися в храм і відновити богослужіння.

З 1988 року, року тисячоліття Хрещення Русі, храм почав змінювати свій зовнішній вигляд. Заміну колишнього, вже на той час зношеного головного купола, на новий, кам'яний, почали робити при настоятелі прот. Петрі Кучеруку та старості Балась Миколі Андрониковичу. При них також були придбані дзвони в Москві.