«Це злочин!» – українські бібліотекарі про закриття бібліотек в Кременчуці

14 вересня до Кременчука з'їхалися 20 бібліотекарів з різних куточків нашої країни. Вони прибули до нашого міста завдяки проєкту «Пізнай Полтавщину та її бібліотеки», аби перейняти досвід та поділитися власним. Триденний тур по області організувала Полтавська обласна бібліотека для юнацтва ім. Олеся Гончара. Захід мав відбутися минулого року, але його перенесли через карантин.

Перед бібліовізитом до Кременчука «туристи» побували в Козельщині, а потім поїхали до Полтави. У нашому місті крім бібліотек їх чекала пішохідна екскурсія від працівників краєзнавчого музею та презентація книги в художній галереї.

Кременчуцькі бібліотекарі показали гостям, як вони взаємодіють з містянами – і провели вуличне свято з конкурсами та презентацією літератури.

Ось таку ідею запозичили у нью-йоркської публічної бібліотеки – відтворюють обкладинки книг

Під час вуличного свята ТЪ запитав у завідувачки відділом абонемента філії №2 Кременчуцької міської публічної бібліотеки Інни Хмелик, чи менше людей зараз до них приходить, ніж 5 чи 10 років тому, адже тепер книжки можна знайти в інтернеті. Вона відповіла, що дійсно менше, проте додала:

Інна Хмелик зазначила, що бібліотекарі ведуть картотеку відмов – якщо немає якоїсь книги в наявності, а користувачі про неї питають, то таку літературу заносять у список, купують і, коли вона з'являється, телефонують читачам. Найбільшою популярністю серед кременчужан користуються детективи, любовні романи та книги для саморозвитку (їх більше бере молодь).

Кіт Рудий Панько – незмінний «працівник» бібліотеки на Соборній, 11

Ми розпитали у гостей, яка ситуація з бібліотеками у їх містах та як вони ставляться до реорганізації бібліотечної системи у Кременчуці.

Тетяна Сопова на фото зліва

Заступниця директора державної бібліотеки України для юнацтва (м. Київ) Тетяна Сопова:

- Я представляю державну бібліотеку України для юнацтва, ми є методичним центром для всієї мережі України, яка обслуговує юнацтво та молодь. Я вважаю, на сьогоднішній день закривати бібліотеки – це злочин! Мені дуже шкода, що голови ОТГ, яких народ вибрав, некомпетентні в тому, що сьогодні бібліотеки – це головне джерело знань для молоді. Інтернет – це чудово, ми самі ним користуємося, дітей своїх навчаємо правильно користуватись інтернетом. Можливо, це архаїзм, але я вважаю, що без книги глибоких знань не буде. Тому до скорочень ставлюсь негативно, а особливо, якщо ріжуть по-живому, коли це людина, яку скорочують. Тоді, ще раз повторю, це просто злочин перед бібліотечним людством і взагалі перед містянами. Там, де є багато бібліотек, там немає тюрем, якщо взяти європейську історію створення бібліотек. Слава богу, за останні 15 років у нас в Україні не закрилася жодна обласна юнацька бібліотека.

Лариса Титаренко, заступниця директора по роботі з юнацтвом обласної наукової бібліотеки міста Суми розповіла, що в її місті є центральна бібліотека з 16 філіалами і обласна бібліотека для дітей.

- Чи багато ходить до ваших бібліотек людей, якщо порівнювати з останніми роками?

Якщо порівнювати, то на сьогодні в бібліотеку стало більше ходити людей. Можливо, період локдауну вплинув. Але сьогодні бібліотеку відвідують молодь, люди старшого покоління і спеціалісти, тому що їм необхідна спеціальна література.

- Що найбільше читають?

Найбільшою популярністю користується відділ літератури іноземними мовами. І молодь, і старше покоління, судячи по моїй бібліотеці, вивчають мови в різному віці. Зараз це потрібно, щоб більше пізнавати світ.

- Як ставитесь до реорганізації бібліотек у Кременчуці? Чи немає у Сумах такого?

Проблема бібліотечного скорочення зараз у всіх регіонах. Коштів не вистачає на те, щоб фінансувати бібліотеки – і вони закриваються, спеціалісти залишаються без роботи. У нас те ж саме. Зараз іде обговорення закону про бібліотеки у новій формі. Там є такий пункт, що бібліотеку не можна буде закривати без підстав.

Поговорили ми і з Марією Медведською, заступницею директора Харківської обласної бібліотеки для юнацтва.

- Скільки у вашому місті бібліотек?

У нас в місті існує кілька централізованих бібліотечних систем в кожному районі, але я представляю обласну систему. І загалом в області в нас близько 800 бібліотек.

- Які книжки читають найчастіше у вас?

Дуже користуються попитом бестселери – речі, які сарафанним радіо передаються, те, що популярно і в книгарнях. Дуже добре «заходять» ті видання, які екранізовані. До речі, дуже кльовий зараз нон-фікшн – науково-популярна література, тому що ці книги яскраво оформлені, доступно написані, в них є цікаві деталі.

- Останнім часом до вас більше чи менше людей ходить?

Після карантину взагалі дуже багато людей. Тому що були дзвінки, люди питали, коли ми вже відчинимося, коли можна буде здати чи взяти книжки.

- У нас в місті триває реорганізація бібліотек. Частину хочуть закрити, скоротити людей. Як ви до цього ставитеся?

У нас ЦБС наразі більш-менш стабільні, дуже багато бібліотек відремонтували, вони стали сучаснішими і привабливішими для користувачів. Зараз є нова редакція Закону України «Про бібліотеки і бібліотечну справу», і у питаннях закриття має обов'язково враховуватися позиція Міністерства культури та інформаційної політики і позиція громади. За цей закон тільки проголосували у першому читанні, але, я думаю, його будуть застосовувати. Якщо бібліотека демонструє, що вона активно працює, туди ходять люди, вона проводить заходи, в неї є нова література – це треба розглядати як інвестицію у громаду, а не як якийсь матеріальний тягар. І відповідно не скорочувати такі бібліотеки. Це потрібно дуже індивідуально і делікатно робити, тому що це людські життя – і громади, і працівників.