«Завдяки боксу прийняв травму», - боксер з Кременчука Сергій Радченко

У Києві 8 грудня свій 15 поєдинок на профіринзі провів кременчуцький боксер Сергій Радченко (8-7-0 2КО). На ринг Сергій виходив, обгорнутий стягом Кременчука.

Суперником нашого боксера був Ігор Пилипенко із Запоріжжя (6-53-3). Він досвідчений боксер, який свого часу займався кікбоксингом. Ігор Пилипенко за професійну кар'єру боксера провів понад 60 поєдинків.

6 раундовий бій розпочався з пресингу кременчужанина Сергія Радченка. Й після серії ударів Сергій відправив суперника у нокдаун. Ігор підвівся й пішов уперед, проте Сергій знову перехопив ініціативу. Потужний правий удар від Сергія похитнув боксера із Запоріжжя – рефері був готовий відраховувати ще один нокдаун, але Пилипенко втримався на ногах.

У другому раунді Сергій Радченко завдав серії ударів по корпусу Ігоря Пилипенка. Проте ця серія стала останньою у протистоянні. Сергій Радченко здобув перемогу технічним нокаутом. Це його третя дострокова перемога на профіринзі.

«Він - як трактор: завів і він йде спокійно, на тихому і впевненому ходу»

Бій із Пилипенком був перший для Сергія після серйозної травми.

- Пропозиція провести бій із Ігорем Пилипенком надійшла несподівано. Я знаходився у Польщі на спарингах у Кшиштофа Гловацькі й Адама Балскі, це хлопці, з якими я проводив бої. Ми були раді один одного побачити. У залі зібралися усі топові крузервейти, з якими я боксував.

Перед цим боєм у мене була пропозиція, про яку я не говорив. Пропонували у Косово провести бій за пояс чемпіона світу за якоюсь новою версією UBO. Враховуючи, що у мене була остання поразка, тому треба було закрити поразку, щоб Федерація затвердила. Вони також пропонували перевести це у рейтинговий бій, але були нюанси у контракті, через які відмовилися від бою. А тут зателефонували з Києва й запропонували провести бій. Я не розмірковував і 5 хвилин - одразу погодився. Мені запропонували кілька варіантів, кращим варіантом був Ігор Пилипенко, який у попередньому поєдинку нокаутував молодого хлопця у Боснії та Герцеговині.

Часу на підготовку майже не було. Готувався на бій 22 жовтня з Каленгою, але після скасування поєдинку відпочивав два тижні. Ми пройшли серйозний збір, після якого проходить бій та 3-4 тижні відновлення. Лише тиждень провів спарингів, як одразу запросили на бій. Повноцінного тренування не було, користувалися тим, що готувалися до бою з Каленгою.

- Сергію, ти вже виходив на ринг проти Ігоря Пилипенка?

- Так, проти нього я дебютував на професійному рівні. У Львові у 2014 році ми пройшли всю дистанцію. По-своєму був цікавий бій. І ось знову так зійшлися зірки, що ми знову зустрілися. За два раунди важко було щось побачити, але особливо не змінився. Хочу відзначити, що Ігор дорослий та досвідчений боєць.

Чув думку, що він надто дорослий (йому майже 50 років - ред.), хочу сказати, що це помилкова думка - він дуже сильний. Є така категорія боксерів, як Бернард Гобкінз або Евандер Холіфілд, який у 50 років виходив на ринг і ставав чемпіоном світу. Таких боксерів небагато. Ігор Пилипенко у такій категорії боксерів, які 10, 20 років тому і зараз - в однаковій формі. Він - як трактор: завів і він йде спокійно, на тихому і впевненому ходу. Ігор такий, що може створити багатьом багато проблем на ринзі. Нещодавно Пилипенко їздив на виїзд, де його запросили для свого хлопця, а Ігор вийшов і у першому раунді нокаутував. Ще й так красиво. Як у любительській школі, вийшов, допрацював, ну просто краса.

«Лише два дні тому - ледь ходив, а зараз - танцює»

У жовтні Сергій Радченко мав провести бій проти французького боксера Йоурі Каленги, який входить у ТОП-10 WBA. Проте бій скасували через травму суперника.

- У деяких вболівальників викликало обурення, що виходжу проти такого суперника. Він боксував проти Денис Лебедєва й вони по черзі відправляли один одного у нокдаун. Для мене це був виклик. Не дуже цікаво боксувати там, де ти завідома знаєш, що переможеш. Звісно, це бокс і завжди є 1%, який може спрацювати. Мені подобається боксувати з серйозними суперниками.

Підготовка після травми й операції пройшла класно. Дякую всім спаринг-партнерам із Кременчука, Полтави та Харкова. Вони відпрацювали на відмінно. Єдине прикро, що перед тим як вилітати, коли мої обладунки зібрані, готовий до бою, а тут телефонують і повідомляють про скасування бою. Вони зателефонували усією командою, навіть Каленга був на відеозв'язку. Сказали, що були на МРТ і там якась травма зі спиною. Ще два дні на сумках просидів, бо був варіант заміни на бій, але суперник не знайшовся. Начебто перенесли цей бій без прив'язки до дати.

- Сергію, ти спілкувався з Каленгою, в якому він зараз фізичному стані? Чи встиг відновитися?

- Наче він відновився, тепер чекаємо підтвердження телебачення, промоутерів... Так, я спілкувався з ним. За кілька днів після скасування бою побачив в інстаграмі як він танцював. У мене навіть десь це відео є. Так яскраво танцював, що я навіть не витримав і написав йому: «Привіт, як справи? Тебе ж лише два дні тому ледь вклали на МРТ, не міг ходити». А він сказав, що приймає таблетки. Я пожартував: «Надсилай такі таблетки в Україну, наші спортсмени будуть задоволені». Зараз чекаємо рішення промоутерів та телебачення.

«Вдячний травмі»: як одна травма змусила боксера переглянути пріоритети

- Як ти готувався після травми?

- Для мене це був важкий момент. Несподіваність... травма - відірвалася зв'язка біцепса. Оперативно зробив операцію. Перший час мене вибило з колії. Але завдячую боксу, який загартовує достатньо сильно. У боксі я з 10 років і бокс навчає багато чому. Деякі вважають, що бокс це вийти та надавати по обличчю, проте це не так. Бокс - це ціла життєва філософія, яка виховує багато якостей, які стануть у нагоді в житті. Завдяки боксу прийняв травму, адже що не робиться - на краще. У деякий момент навіть був вдячний, що так трапилося. Наче травма, яка вибила мене з колії, й залишилися моменти, які дають про себе знати, але я вдячний. За час відновлення я дізнався багато цікавого. Переглянув людей та події, які мене оточують. Переглянув ставлення до життя. Поки був час, то скерував свої думки та енергію на хороші справи. Втілив свою давню мрію - спортивний фестиваль у Кременчуці «Спорт объединяет». У нас такого ще ніколи не було. Зробили благодійний забіг Mu Poryad Halfmarathon, турнір із шахів, що у підсумку дало змогу побудувати дитячо-спортивний майданчик. Зараз готуємо зал боксу, про який давно мріяв. Він зараз потихеньку народжується.

«Настав момент, коли є бажання та можливості»: про відкриття боксерського залу

- Розкажи про зал боксу?

- Щодо залу, то ця ідея виникла 5-10 років тому. Думка про зал завжди була поруч. У мене були моменти, коли індивідуально тренував хлопців. Якщо ти за щось взявся, то мусиш віддатися повністю. Оскільки я чинний професійний боксер, то не міг собі дозволити взяти групу. Особливо якщо це діти, ти взяв за них відповідальність і мусиш до чогось довести. Дитяча психіка вразлива, коли ти тренуєш дитину, вона до тебе звикає, а ти поїхав на підготовку. Дорослий може зрозуміти, а ось дитина - ні. Тому цю тему тримав поруч, але не чіпав. Багато хто питав про тренування й наш зал, особливо під час благодійних тренувань. Мабуть, зараз настав момент, коли є бажання та можливості. Є друзі, які підтримують цей проєкт.

Сергій розповів, що зараз тривають роботи з облаштування залу. На своїй сторінці в інстаграм він звітує про виконану роботу. Сам зал планують відкрити у січні наступного року.

- Плануєш тренувати?

- Тренувати планую. Хочеться, щоб були також й інші тренери, які будуть тренувати постійно. А я буду і тренувати, й продовжувати боксерську кар'єру. Готуватися тепер зможу у своєму залі. Це додатково мотивує та надихає.

Ми плануємо зробити такий ринг, якого ще немає у Кременчуці. Це буде великий та сучасний ринг.