Такими є дані департаменту соцзахисту населення. А ми проаналізували - за рахунок чого це покращення
Кількість отримувачів житлових субсидій у місті за п'ять років скоротилася у 2,8 разів. Так, станом на 1.01.17 року субсидії отримувало 63 946 родин, а станом на 1.11.2021 – 23 087. Такими є дані департаменту соціального захисту виконкому.
Зменшилася й кількість отримувачів усіх видів державних допомог на 1.01.17 складала 13 155 осіб, станом на 1.11.21 – 11 192 осіб.
ТЪ багато років пише про зміни у призначенні субсидій, ми проаналізували причини зменшення кількості отримувачів цієї допомоги.
З року в рік збільшувалася мінімальна зарплата — а відповідно, і офіційні доходи містян, які впливають на призначення субсидій. Так, на початок 2017 року мінімалка складала 3 200 грн, на сьогодні вдвічі більше, це 6 500 грн.
Держава поступово зменшувала соціальні нормативи використання комунальних послуг, відповідно до яких нараховується субсидія. Зокрема, якраз у лютому 2017 року уряд зменшив соціальні нормативи на газове, електричне та централізоване опалення в будинках з тепловими лічильниками.
Тоді Мінсоцполітики пояснило, що нормативи були завищені — мовляв, нині вони приведені у відповідність до фактичного споживання. Наприклад, соцнорматив по газу для опалення був встановлений на рівні 5 куб м на 1 кв м житлової площі). Але потім соцнормативи зменшували ще: на даний час він складає 4 куб м на 1 кв м житлової площі. Лише на цю норму нараховується субсидія. От і маємо зменшення кількості субсидіантів: норма невелика — і в певної частини людей субсидія вийшла в нуль, бо обов'язкова частка платежу перекриває (тобто теоретично має перекривати) плату за газ.
Чому ми кажемо — теоретично? Вкластися у соцнорматив по газу важко. Наприклад, маємо будинок 70 кв м, на який, за стандартним нормативом, має вистачити 280 кубів на місяць. Та досвід показує: при морозах 10-15 градусів таке можливо лише якщо будинок утеплений і обладнаний сучасним газовим котлом. У пенсіонерів, як правило, немає грошей на утеплення — а дехто навіть досі має старі газові котли родом з 90-х років. Тож люди, навіть маючи субсидію, платять значні суми за газ (бо не вкладаються у норматив). А ті, хто вкладається (живе у більш комфортному житлі і має більші доходи) — як уже сказано, виходять у нуль по субсидії.
Це не тільки проблема газового опалення — те саме і з централізованим. За спеку у квартирах, яка по гігакалоріях вийде за межі норми, мусимо доплатити — навіть якщо є субсидія.
У минулому опалювальному сезоні соцнормативи були збільшені на 50% на період карантину — але зараз ця норма діє лише для червоних зон.
У 2018 році уряд Гройсмана ввів суттєві обмеження для отримувачів субсидій, які стосувалися не лише доходів, а й майнового стану, витрат.
Тоді й з'явилися обмеження, за яких субсидія не призначається:
якщо площа квартири перевищує 120 кв. метрів, а будинку – 200 кв. м (зараз норма трохи вища - 130 кв м на квартиру і 230 на будинок);
якщо є авто не старше 5 років;
якщо перебував за кордоном протягом 60 днів;
через несплату ЄСВ;
відсутність офіційних доходів.
У наступні роки список обмежень не послаблювався, а лише посилювався. Наприклад, нещодавно з'явилася ще одна умова для власників транспортних засобів, при якій субсидія не призначається — наявність двох і більше стареньких авто (віком до 15 років).
Крім того, нововведення відсікло й тих, хто має депозити (на даний час — понад 100 тис грн).
У жовтні ми публікували актуальний список умов, за яких не призначають субсидію.
Крім того, уряд кілька разів оголошував верифікацію отримувачів субсидій з метою виявити тих, хто нечесно користується соціальною допомогою, маючи хороші доходи.
Отже, тенденція нашого часу: витрати на комуналку ростуть — а кількість отримувачів субсидій, навпаки, зменшується.
Інформація
Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.