Кременчуцькі медики «швидкої» розповіли, як під ударами ракет рятувати людей на ТЕЦ

12 травня, у День медсестри та медбрата, у Кременчуці на станції швидкої медичної допомоги відзначили працівників, які 24 квітня рятували людей під час ракетного обстрілу Кременчуцьких НПЗ та ТЕЦ. Багатьом із них тоді довелося працювати у наднебезпечних умовах.

Лікар виїзної бригади Віта Невкрита згадує той день:

Екіпаж лікаря Віти Невкритої примчався на місце події одним з перших. За її словами, там був дим, біля ТЕЦ бігали люди і кричали, що є багато поранених. Але ніхто не знав, скільки людей потребують допомоги. Начальник рятувальників Сергій Геращенко сказав, що треба заїхати на територію підприємства.

Бригада піднялася на третій поверх теплоелектроцентралі, де знаходилися двоє важкопоранених чоловіків. Один із них був без свідомості і не реагував. Але надати їм медичну допомогу чи евакуювати їх не встигли, бо у цей момент стало відомо, що у ТЕЦ знову летять ракети. Тому бригада спустилася у бомбосховище. Там теж були троє поранених, яким надавав допомогу медик з тероборони.

Потім почали прибувати ще «швидкі», які допомагали пораненим. Також приїхала патрульна поліція. Начальник поліцейських Олександр Борзенко сповістив, що більшість людей може самостійно ходити. Тому їх вивезуть машинами або каретами «швидкої», які знаходяться за територією ТЕЦ (бо на той час ніхто не знав, чи будуть ще прильоти, тому біля ТЕЦ було небезпечно).

Тих, хто не міг сам пересуватися, почали евакуювати. У цей час лікар Богдан Неділько та водій Едуард Буряк разом з тероборонівцями піднялися на третій поверх, щоб забрати важкопоранених. Але один з них уже помер. Інший знаходився у тяжкому стані. Зараз він лікується у Німеччині, його чекає реабілітація.

Віта Невкрита ділиться, що виклик на таку надзвичайну ситуацію у неї був вперше. Лікарем вона працює 1 рік і 4 місяці, до цього займала посаду фельдшера.

Мер розповів, що знаходився у будівлі на іншій стороні вулиці і чув, як від ударів ракет здригалися двері у приміщенні. За його словами, працівники ТЕЦ, які потрапили під удар – герої, бо вони не залишили свої робочі місця та пункти управління. Бо якщо б вони пішли – наслідки обстрілу могли бути набагато гіршими для міста.

Медсестра Лариса Костина працює на станції швидкої допомоги півтора року. Каже, що вдячна своєму колезі Павлу Філімонову, який допоміг їй у тій ситуації та підтримав.

Фельдшер виїзної бригади Надія Колеснікова ділиться спогадами:

На запитання, чи боялися медики самі, відповідає:

Міський голова Віталій Малецький зазначив, що з медиків «швидкої» зараз зняли доплати за роботу з коронавірусними хворими, бо «ковід ми «перемогли» – почалася війна». Незважаючи на те, що станція екстреної медичної допомоги підпорядковується області, а не місту, з міського бюджету виділять 900 тис. грн. Ці кошти стануть матеріальним заохоченням для 270 працівників станції. Найближчим часом лікарі, середній та молодший медичний персонал, водії мають отримати ці виплати.

Тож герої – це не лише ті, хто воює на передовій, а й ті, хто рятує людські життя у тилу. Щиро дякуємо їм за роботу!