«300 танків готувалися форсувати Псел»: як «Гадяцьке сафарі» на кордоні Полтавщини знищило елітне військо рф

«Гадяцьке сафарі» вже оповите легендами про сміливість місцевого населення Сумщини та Полтавщини, злагоджені дії українських військових та розгром однієї з елітних дивізій російської армії. Від початку вторгнення рф місцеві захисники, озброєні одними мисливськими рушницями, відібрали у російських загарбників понад 10 танків та іншу бронетехніку, а також кулемети та автомати.

Після того як місцеві мешканці та дорожники демонтували дорожні вказівники, щоб збити ворога з пантелику, величезна колона техніки, яка рухалася з Сумщини на Ніжин Чернігівської області, опинилася під Гадячем на Полтавщині. В очікуванні бензовозів росіяни провели кілька годин. А поки чекали, зголодніли (бо в них закінчилися ще й сухпайки) і пішли до села просити їжу та грабувати місцевих жителів.

Начальник відділу комунікації 116 бригади територіальної оборони Іван Петренко розповів «Кременчуцькому Телеграфу» деталі «Гадяцького сафарі» та незламності українського народу.

«Гадяцьке сафарі» - це полювання на кантемирівську дивізію, яка була однією з елітних

Коли лише формувалася військова бригада територіальної оборони, вирішувалося питання постачання зброї військовим до Полтавської області. Іван Петренко разом з побратимами-афганцями організували збір інформації з районів Гадяча, Зінькова та Лубен – звідки заступав ворог.

- Таким чином вдалося організувати негласну мережу інформаторів. Як тільки колона російської армії перетинала наш кордон в районі Білгородської чи Курської області. А через 2-3 години кум, брат, сват передавали інформацію. Далі інформацію передавали до штабу й наша артилерія мали можливість отримати дані щодо переміщення російських військ. А війська насувалися потужні. Я з подивом дізнався, що «гадяцьке сафарі» це було полювання на кантемирівську гвардійську дивізію, яка була однією з елітних.

Пам'ятаю кінець лютого – початок березня, коли однодумці повідомили, що на півночі Полтавщини (росіяни – ред.) не можуть форсувати річку Псел. Один міст підірвали, інший не придатний. Вони (росіяни – ред.) наводять понтонну переправу й стоять 300 танків. Ми підрахували, що 300 танків це і є дивізія. Якщо їм вдасться форсувати Псел й почати рух, то точно проривалися через Полтаву та Кременчук, щоб «відсікти» наші війська, які знаходяться на південь, - розповів Іван Петренко.

Що відомо про кантемирівську дивізію та рідкісний елітний танк

4 гвардійська танкова Кантемирівська ордена Леніна Червонопрапорна дивізія імені Юрія Андропова (4 ТД, в/ч 19612) - з'єднання танкових військ Збройних сил російської федерації чисельністю в дивізію. Дислокується в Наро-Фомінську Московської області. Входить до складу 1-ї гвардійської танкової армії Західного військового округу.

Брала участь в операціях у Південній Осетії 1997 року, Косово 1998-2007 років, у Чеченських війнах. У 2022 році дивізія брала участь у повномасштабному вторгненні рф в Україну.

Брала участь в російсько-українській війні з лютого 2022 рок. Зазнала значних втрат. Зокрема, на Сумщині та Полтавщині.

У березні 2022 року були поширені відео та фото зі знищеною технікою, яка перебувала на озброєнні 4-ї дивізії: експериментальний танк Т-80УМ-2 та командирський Т-80УК.

26 березня ГУР МОУ повідомило, що командир 13-го танкового полку дивізії застрелився через розгром російських військ у Тростянці Сумської області.

Бійці ЗСУ захопили один з найрідкісніших танків армії РФ - Т-80УК. Це спеціальна модернізація танка Т-80У, яка призначена для командира танкового підрозділу. Т-80УК було виготовлено всього декілька одиниць і всі вони знаходились у «елітній» 4 танковій Кантемирівській дивізії.

Цей танк легко відрізнити візуально за наявністю системи «Штора» та детекторам лазерного опромінення. Загалом танк відрізняється від базового наявністю додаткових радіостанцій та навігаційної апаратури. Враховуючи рідкість цього зразка, скоріш за все була захоплена машина командира батальйону.

Слід зазначити, що Т-80УК був помічений на навчаннях армії РФ «Запад-2021», разом із Т-80УМ2 «Черный орел», який спалили на Сумщині.

«Спрацював ефект партизанської війни»

- Цікаво, що дійсно піднялися прості люди. Згодом мені вдалося побувати на місцях цих подій у Полтавській та Сумській області. Збройні сили України там були представлені по мінімуму. Там спрацював ефект партизанської війни, коли місцеві патріоти правдами й не правдами здобували зброю. Познімали дорожні знаки.

Не було чим зірвати міст, так вони заклали мости великими блоками та залізобетонними плитами, а петлі позрізали. Російські танкісти підійшли, подьоргали, підігнали інженерну машину, але не було можливості просуватися далі. Колона стоїть. Тут почала бити наша артилерія, байрактари. І це змусило їх відступати.

Відступати змусила й хитрість наших місцевих загонів територіальної оборони та самооборони. Вони робили кілька пострілів, підривали, підривали їх бензовози, коли з’являлося полум’я та горіли машини – в окупантів були величезні очі. Вони кидали все, і танки, і гармати. Велику частину цього важкого озброєння наші воїни змогли забрати та відновити. Зараз цю техніку використовують проти самих ворогів.

Було що національна поліція ходила по фермерах й забирала танки. Це дійсно таке було, - розповів начальник відділу комунікації ТрО Іван Петренко. 

росіяни заходили в будинки місцевих та питали «Де Бандера?»

- Коли побував там після всіх цих подій, то відчув страх у людей. Пройшов майже місяць після того, як ця територія не в зоні військового конфлікту. Але коли розмовляєш з людьми, то ці 3-4 дні закарбовані «морозом по спині».

Ми зайшли в одне подвір’я до звичайних простих селян. Чоловік з дружиною пенсіонери, донька та маленька дитина. Вони як побачили нас, то аж злякалися. «Чого ви боїтеся? Ми з української армії. Бачите жовто-блакитні емблеми», - питав місцевих мешканців.

- Знаєте, після початку березня, коли до нас у двір зайшли російські окупанти й наставили на нас зброю… Найперше, що вони спитали: «Де Бандера?», - розповів один з місцевих жителів.

Вони настілки бояться цього ім’я.

Російські військові принижували, мародерили… Люди по 3-4 дні не вилазили з погребів, - розповів Іван Петренко.

Чобіт «попелюшки», сухпай та заплутані російські війська

Начальник відділ комунікації 116 бригади територіальної оборони Іван Петренко додав, що до військового музею Кременчука привіз кілька експонатів з «Гадяцького сафарі». Це сухий пайок російських загарбників та один чобіт російського військового.