Чому кременчужанам не вдасться перейти на індивідуальне газове опалення. І який вихід?  

Кременчуцьку ТЕЦ розбомбили рашисти. Три ворожі удари ракет зруйнували джерело централізованого опалення в місті та поставили під загрозу опалювальний сезон.

Наразі і міська, і обласна влада розглядають різні варіанти виходу з цієї ситуації.

При цьому з боку мерії Кременчука лунають дуже суперечливі заяви. Так, 20 травня депутати на сесії «по Вайберу» погодили будівництво трьох котельних за 2,34 млрд грн замість зруйнованої ТЕЦ. При цьому питання «Де гроші?» так і зависло в повітрі.

Та рівно через місяць, 20 червня, міський голова Віталій Малецький раптом закликав кременчужан переходити та індивідуальне опалення. Та згодом оприлюднив алгоритм переходу. Констатуємо: місяць втрачено, так би мовити, «на роздуми». То наскільки реальна ця перспектива? Сьогодні наша тема – газове опалення. І спочатку - термінологія. Індивідуальне опалення - це коли є окремий котел у кожній квартирі. Автономне опалення - тут мається на увазі котельний блок на цілий будинок, а не на окрему квартиру.

Невеличкий спойлер.

Почнемо з поганого. Перейти на індивідуальне опалення (тобто у квартирах, для кожної квартири окремо), як закликає мер міста, зможе лише дуже обмежена кількість багатоквартирних будинків. Причин три:

• обмежені технічні можливості та можливості ринку газової техніки;
• вкрай мало часу на перехід;
• при цьому потрібно дуже багато грошей – у більшості громадян стільки немає…

Тепер – про хороше. Альтернатива є: автономне газове опалення для всього будинку. Це більш реально і обійдеться дешевше. Детальніше – у інтерв’ю з Богданом Оксененком,  керівником ПрАТ «Кременчукгаз».

Індивідуальне опалення: де можна, а де - ні

- Пане Богдане, наразі мер закликав містян переходити на індивідуальне опалення. І перше питання – про ціну. Головний інженер «Кременчукгазу» озвучив інформацію про вартість такого переходу: 50-80 тис грн. Конкретизуйте, звідки така цифра? Що входить у цю суму?

- 50-80 тисяч гривень - це котел (близько 30 тис. грн) плюс переробити систему опалення в квартирі та стояки, це без лежаків.

- Чинний Порядок переходу на індивідуальне опалення передбачає стислі терміни для відключення – не пізніше 1 вересня. Тобто часу на всю процедуру узгоджень, отримання технічних умов, проєктування та власне робіт залишається трохи більше 2 місяців. Чи можливо встигнути за такий час? Чи здатні технічні служби «Кременчукгазу» зробити все настільки швидко?

- Я не бачу можливості виконати 100% перехід на індивідуальне опалення. «Кременчукгаз» зможе підключати по 10 будинків в день (з великим напрягом). Але монтаж виконати в такій кількості не можливо.

- Скільки додаткових споживачів (будинків, квартир) можуть забезпечити індивідуальним опаленням існуючі газові мережі? Тобто скільки кременчуцьких багатоквартирних будинків реально (до 1 вересня) зможе відключитися від ЦО та перейти на індивідуальне газове опалення?

- Це буде невелика кількість. Річ у тім, що система газозабезпечення міста будувалася, виходячи з централізованого теплопостачання. Тобто газ використовується здебільшого для приготування їжі. А тому в більшості будинків, як мінімум, необхідно проводити перекладання стояків та лежаків (по моїх оцінках у 90% випадків).

По розподільчих мережах ситуацію ми поки що вивчаємо. Але в центральній частині міста проблеми із забезпеченням необхідних обсягів газу точно є. І перехід на індивідуальне газове опалення при цьому неможливий.

Тобто при переході на індивідувальне опалення є такі «вузькі місця»: перше – із забезпеченням необхідних обсягів газу, друге – димовентканали, тобто відведення продуктів згоряння. На даний час законодавчо заборонені турбовані котли у багатоквартирних будинках (де труба виводиться на фасад), повинні бути лише димохідні. А димовентканали є лише в будинках із газовими колонками. Тобто на сьогодні фактично можна перевести на індивідуальне газове опалення лише будинки з газовими колонками – провести ревізію існуючих димовентканалів.

У інших будинках димових вентканалів  немає. Можливо, буде інше «командирське» рішення на рівні Кабміну – дозволити у Кременчуці турбовані котли. Але це має бути окреме рішення. Бо хто візьме на себе відповідальність за порушення законодавства при монтажі?

- Скільки у місті ліцензованих організацій, які встановлюють індивідуальне газове опалення? Яку кількість споживачів вони здатні охопити послугами?

- Компаній, які можуть виконати роботи і працюють на сьогодні у місті близько п’яти.

Додам, ми також вивчали ситуацію із забезпеченням індивідуальними котлами - це також проблема! Ми вивчали ринок: збирали інформацію на підприємствах, які виробляють ці прилади. Українські виробники можуть до першого вересня забезпечити лише кілька сотень котлів. Імпорт також не гарантує необхідні партії  – деякі можуть завезти 500-1000 котлів, це максимум. До того ж, вони дорогі – а ціна для людей теж має значення. Це серйозна проблема, про яку ми намагаємося говорити на  рівні міста, але нас не завжди чують.

Що з квартальними котельними?

- Міська влада також розглядала варіант будівництва квартальних котельних. Чи може він бути реалізований, виходячи з технічних питань?

- По декількох районах Кременчука ми робили аналіз ситуації щодо газових мереж – у відповідь на пропозиції щодо встановлення у місті квартальних котельних. Наприклад, у районі водоканалу таку квартальну котельню встановити на існуючих мережах не можливо. Треба лише підводити окрему мережу. А це такі серйозні роботи, з ними ми вже запізнюємось! Якщо йти цим шляхом у місті, то, за великим рахунком, давно цим треба було б цим займатися, щоб встигнути до опалювального сезону.

Автономне опалення на будинок - сценарій реалістичний

- То який же вихід із ситуації наразі можливий?

- Якщо говорити про «Кременчукгаз», то ще влітку минулого року ми залучили фахівців та почали опрацьовувати питання теплопостачання багатоквартирних будинків. Це була окрема тема, тому що думали: взимку можуть виникнути проблеми (у зв’язку з ціною на газ для підприємств теплоенергетики – таких, як ТЕЦ). Проте виникла інша проблема – війна та знищення ТЕЦ. Але певні напрацювання щодо теплопостачання у нас наразі є. Автономне опалення в місті може бути реалізоване, виходячи з наявних газових мереж у Кременчуці. Зрозуміло, що це також непростий варіант. Але ось є 5-поверховий 2-під’їзний будинок біля колісного заводу на межі міста (він уже на території Кременчуцького району). На пропозицію Кременчуцької районної адміністрації ми розробили технічне рішення – влаштувати там автономне газове опалення, використовуючи існуючі мережі. Бо якщо переходити на індивідуальне опалення, там потрібно перекладати 1,5-2 км мережі – збільшити діаметр  газової труби, яка йде до будинку. Це додаткові витрати. На відміну від цього, при автономному опалені використовуватиметься той обсяг газу, який уже заходить у будинок – тобто не збільшуватиметься потужність мереж: ми намагатимемося раціонально використовувати те, що вже є, щоб не влізати у глобальну реконструкцію.

- Ви навели приклад автономного опалення, а чи робили аналіз на можливість його облаштування у розрізі міста: скільки це будинків, скільки це споживачів?

- Чесно – ні, не робили. Ми розглядали питання, у першу чергу, по ОСББ. Аналізували ці будинки – інші не розглядали. Та автономне опалення – більш реалістичний варіант, ніж індивідуальне. Якщо ми хочемо змінити схему опалення і не влізати у велику реконструкцію, то це одне з небагатьох рішень, яке можна реалізувати. Та якщо йти цим шляхом – знову-таки – цим потрібно займатися вже зараз.

- Яка ситуація нині з котлами для автономного опалення?

- Їх потрібно менше, ніж на індивідуальне! Наприклад, 500 будинків – це десь півтори тисячі котлів (можливо, доведеться ставити котельний блок на під’їзд, залежно від розводки у будинку, скільки контурів опалення у будинку – стільки й котлів). Але ж це не 60 тисяч – за кількістю квартир, як при індивідуальному. І вартість автономного опалення нижча. Ми прорахувати по двох будинках – по 9-поверхівці ОСББ, що в районі «Кременчукгазу» та по 5-поверхівці біля колісного заводу, яка вже в роботі. 5-поверхівка сумарно обійдеться близько 500 тисяч гривень, 9-поверхівка – понад 600 тисяч. Це в середньому близько 10 тисяч гривень з квартири - не 50 тисяч як при індивідуальному. Крім того, ми розглядали питання комплексно: скільки гігакалорій може видати котел у рамках існуючої газової мережі.  У принципі, до температури  мінус 10 градусів ситуація у будинку буде комфортною. При температурі мінус 25 ситуація може бути некомфортною. Що можна зробити? Утеплити будинок. Ми також підраховували, скільки це коштує. Для 9-поверхівки – близько 1 мільйона 300 тисяч гривень. І керівнику ОСББ ми кажемо, скільки що коштує: якщо хочеться більше комфорту і менше грошей витрачати на опалення, то потрібні заходи з енергозбереження. А це ще 14-15 тисяч з квартири на утеплення будинку, за розрахунками для 9-поверхівки.

- Як ви плануєте вирішувати проблему з опаленням у власній оселі?

- У мене індивідуальне газове опалення, воно є від початку у моєму будинку. Але щодо нинішньої ситуації по місту я вважаю, що найліпший варіант – це автономне опалення. Я особисто не хотів би, щоб у моїй квартирі був газовий котел. Але хотів би, щоб була гаряча вода (коли потрібно) і опалення. Та це за умови, якби були окремі лічильники тепла у квартирі та я б мав можливість «прикручувати» опалення, коли  я захочу. Але в наших будинках такого немає і зробити складно, на жаль. Чому я за такий варіант? Тому що є можливість гнучко налаштовувати джерело теплової енергії. Наприклад, зараз газ. А раптом – не газ? Або не метан, а метанол? Ми можемо прийти й до такої історії. Є різниця – поміняти один котел на будинок чи 50-60 котлів у окремих квартирах.

У наступному матеріалі «Телеграфа» – про інший варіант опалення у місті – відновлення централізованого теплопостачання. Попри заклики до переходу на індивідуальне опалення, у мерії та області все ж віддають перевагу цьому варіанту.

Чи реально та за які гроші? Далі буде.