Топ новина, Кременчук, Прощаємося із СРСР, Перейменування “радянських” вулиць, ТЪ у темі

Віддай свій голос: стартує голосування за перейменування вулиць у Кременчуці

18.07.2022, 07:32 Переглядів: 11 805

Голосування триває до 7 серпня

Сьогодні 18 липня о 9.00 на сайті мерії Кременчука стартує голосування за перейменування вулиць. Спочатку розпочнуть з 30 об’єктів топоніміки Кременчуцької міської територіальної громади, що пропонується перейменувати в рамках процесу деколонізації. Голосування триває з 18 липня до 7 серпня (включно).

Розпочнуть з «радянського пантеону»: які 30 вулиць Кременчука перейменують першими

Для електронного голосування необхідно пройти авторизацію за допомогою системи ID.GOV.UA та проголосувати на сайті мерії за посиланням.

Також приймаються та рахуються голоси громадськості за визначені вулиці, надіслані у письмовому вигляді.

Адреси для прийому письмових пропозицій:

виконавчий комітет Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області: пл. Перемоги, 2, Кременчук
департамент «Центр надання адміністративних послуг»: вул. Гагаріна, 14, Кременчук
контакт-центри за місцем проживання Автозаводської та Крюківської районних адміністрацій.

Електронна адреса: Вебпортал Кременчуцької міської ради та виконавчого комітету за посиланням
Для електронного голосування необхідно пройти авторизацію за допомогою системи ID.GOV.UA.

Заяви надавати обов’язково зазначаючи:
- ПІБ, адреса (місце реєстрації), контактні дані громадянина, який подає пропозицію;
- зміст заяви;
- дата надання пропозиції, а також підпис.

Особа, яка надає заяву, відповідно до ст. 6 Закону України «Про захист персональних даних» погоджується на обробку її персональних даних з метою опрацювання отриманої від неї інформації. Анонімні пропозиції не розглядаються.

вулиця Пантелеймона Куліша	Пантелеймон Олександрович Куліш (26 липня (7 серпня) 1819 Вороніж, Глухівський повіт, Чернігівська губернія - 2(14) лютого 1897, хутір Мотронівка, нині село Оленівка, Борзнянського району Чернігівської області) – український письменник, фольклорист, етнограф, мовознавець, перекладач, критик, редактор, видавець, філософ історії. Активно сприяв розвиткові української літературної мови, науки, філософії, історії. Автор першої фонетичної абетки української мови, яка лежить в основі сучасного українського правопису та мовлення. Іван Франко називав Куліша «перворядною зіркою» в українському письменстві, «одним із корифеїв нашої літератури». Відомий найбільше як перекладач Біблії та як автор першого українського історичного роману «Чорна рада». Писав українською та російською мовами. Член Сербської академії наук та мистецтв від 1892
вулиця Козака Мамая	Картина «Козак Мамай» набула значного поширення в XVIII-XIX ст. Козак у думах і помислах українців уособлював народну силу духу, незламність волі в боротьбі з поневолювачами. Зображення козака на народних картинах в час, коли запорозького війська вже не існувало, сприймалося як своєрідний пам'ятник героїчному минулому українського народу
вулиця 4 Універсалу	На честь ключової події Української революції 1917-21 рр. - прийняття Українською Центральною Радою 4 Універсалу, яким вперше у 20 столітті було проголошено незалежність України. Важливо:виконання ст.5 п.4 Закону України «Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України в 20 ст.»
вулиця Комунальна	На вулиці багато підприємств
вулиця Олега Гегечкорі	Указом Президента України №322/2022 від 8 травня 2022 року «За особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» присвоєне звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» Гегечкорі Олегу Іродійовичу – полковнику (посмертно). Гегечкорі Олег - командир вертолітної ескадрильї 11-ї окремої бригади армійської авіації Сухопутних військ ЗСУ. Народився 09.01.1972, кримчанин, син військового льотчика. Навчався у вертолітному училищі в місті Кременчуці. Служив в окремій бригаді армійської авіації на Херсонщині. За штурвалом провів більше 20 років, готував до самостійних польотів курсантів. Побував у багатьох гарячих точках, зокрема, брав участь в АТО на Донбасі. Був нагороджений орденами «За мужність» ІІ і IIІ ступеня.Загинув 08.03.2022, захищаючи столицю – його вертоліт збили російські загарбники на Київщині. Залишилися дружина та двоє дітей
вулиця Василя Устимовича	Василь Устимович (1864-1924), нащадок знаного козацького роду Сахно-Устимовичів (по батькові) та козацько-старшинницького роду Родзянків (по матері), лікарь, меценат, засновник дендропарку Устимівка. Пам'ятна дата - 2024 рік - це 100-річчя смерті громадського діяча славетного роду. Вулиця 1905 року перетинається з вулицею Коцюбинського, де жив видатний діяч. Також на вулиці 1905 року знаходиться медичний заклад, що відповідає роду діяльності Устимовича, а також у будинку 27 - комунальне підприємство "Благоустрій Кременчука" ("Зелене господарство"), що відповідає інтересам людини, яка була засновником відомого дендропарку
вулиця Михайла Зелінського	Зелінський Михайло (? – 21.11.1918, ст. Ромодан). Військовий діяч; командир 1-ї сотні 2-го Запорозького куреня військ Центральної Ради (з 9.02.1918), командир 1-го Республіканського куреня 2-го Запорозького полку Армії Української Держави, командир Республіканського полку Запорозького корпусу Армії УНР; звання – полковник Армії УНР (посмертно). Похований у м. Кременчуці
вулиця Хлібна	У другій половині ХІХ ст. на вулиці був побудований паровий млин, який з часом став найбільшим у місті борошномельним товариством «І. Немець та сини». Працювало на млині близько 100 людей. У 1913 році на базі підприємства виникає «Південно-Руське борошномельної та лісопильної справи акціонерне товариство», де працювало вже понад 200 людей. Особняк уцілів під час Другої світової війни, коли була знищена велика частина міської забудови. У ньому розмістили шкірно-венерологічний диспансер]. Станом на 2016 рік, будівлю включено до списку пам'ятників архітектури Кременчука. / Попередня назва вулиці – Весела, але у місті така вже існує

проїзд Правопорядку	На вулиці знаходяться Cервісний центр МВС України в м. Кременчук, а також Управління Патрульної Поліції у м. Кременчуці
проїзд Автомобільний
проїзд Захисників Маріуполя або Захисників Азова	В усіх на слуху підрозділи Азову, що героїчно захищали Маріуполь, але не потрібно забувати, що там також були підрозділи поліції, які виявили виняткову сміливість та відвагу. Керівник Патрульної поліції міста Маріуполь Михайло Олесандрович Вершинін та інші поліцейські до останнього знаходилися на Азовсталі та останніми вийшли з полком Азов. Оскільки, на цій вулиці знаходиться Патрульна Поліція, то їм буде надзвичайно морально приємно, що героїв поліцейських пам'ятають та цінують. І є приклад на кого рівнятися.
проїзд Героїв Маріуполя	Окремий загін спеціального призначення «Азов» є частиною МВС і одні з головних оборонців міста Маріуполь
проїзд Українських Повстанців	Український громадянський рух, що боровся за незалежність українського народу відіграв важливу роль у становленні нашої держави

вулиця Оксани Мешко	На честь видатного борця за незалежність, шістдесят ниці з Полтавщини Оксани Мешко.Просвітницька стаття за посиланням https://bit.ly/3LybDc8 Важливо:виконання ст.5 п.4 Закону України «Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України в 20 ст.»
вулиця Героїв Охтирки	«Місто-герой України» - указ Президента України від 24.03.2022 №164/2022
вулиця Марусі Богуславки	Легендарна українська героїня 16-17 століть. Потрапила у турецький полон до гарему. Звільняла козаків-невільників, які перебували у полоні 30 років
вулиця 8 Березня	Залишити. Міжнародний жіночий день, повна назва Міжнародний день боротьби за права жінок і міжнародний мир — міжнародна дата, яка щорічно відзначається 8 березня на згадку про культурні, політичні та соціально-економічні досягнення жінок
вулиця Романа Сушка	Роман Сушко є видатним представником українського народу який зробив великий внесок у боротьбу за незалежність України. Роман Кирилович Сушко (псевдо: «Сич», «Кіндрат»; 9 березня 1894, с. Ременів, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорська імперія — 14 січня 1944, Львів) — український військовий та політичний діяч, поручник легіону УСС, Один з організаторів (співзасновників) Січових Стрільців та його проводу Стрілецької Ради, та УВО (Української Військової Організації). Співзасновників ОУН. Входив до складу ПУН. Один з найближчих соратників Голів ПУН полковника Євгена Коновальця та полковника Андрія Мельника. Полковник Армії УНР. Один з найкращих командирів Корпусу Січових Стрільців. Учасник другого Зимового Походу Армії УНР. Двічі ставав крайовим командантом УВО. Командир «Легіону Сушка», який у 1939 році повинен був оголосити відновлення незалежності України у Львові, проте вступ червоної армії на територію західноукраїнських земель, завадив цим планам. Також він є автор багатьох історичних праць. Роман Сушко загинув 14 січня 1944 року, у Львові. Хто саме вчинив вбивство не відомо. Існує декілька версій того хто і за чиїм наказом скоїв вбивство. Одна з найбільш вірогідних версій зазначає що вбивство було вчинено більшовицькими агентами. Відповідно до чинного законодавства, Романа Сушко можна зарахувати до борців за незалежність України у ХХ столітті
вулиця Шефіки Гаспринської	Шефіка Гаспринська — одна з ініціаторок кримськотатарського жіночого руху на зламі ХІХ–ХХ століть, що став унікальним явищем в ісламському світі. Політична і громадська діячка, редакторка першого мусульманського жіночого журналу «Алем-і Нісван», ЄДИНА ЖІНКА, яку обрали до Президії першого Курултаю кримськотатарського народу. Жінка в органах влади в мусульманському світі це вже безпрецедентний випадок, надто для 1917 року, коли відбувався Курултай. (До прикладу в ОАЕ жінкам дали право голосу тільки 2006 року)
вулиця Євгена Коновальця	Євген Михайлович Коновалець (14 червня 1891, с. Зашків, нині Жовківський район, Львівська область, Україна — 23 травня 1938, Роттердам, Нідерланди) — полковник Армії УНР, командир Січових Стрільців, член Стрілецької Ради, командант УВО, голова Проводу українських націоналістів (1927), перший голова ОУН (з 1929), один із ідеологів українського націоналізму. Один з найвідоміших до борців за незалежність України у ХХ столітті

провулок Оксани Мешко	На честь видатного борця за незалежність, шістдесят ниці з Полтавщини Оксани Мешко.Просвітницька стаття за посиланням https://bit.ly/3LybDc8 Важливо:виконання ст.5 п.4 Закону України «Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України в 20 ст.»
провулок Героїв Охтирки	«Місто-герой України» - указ Президента України від 24.03.2022 №164/2022
провулок Марусі Богуславки	Легендарна українська героїня 16-17 століть. Потрапила у турецький полон до гарему. Звільняла козаків-невільників, які перебували у полоні 30 років
провулок Раїси Каганової	Працювала з 1918 р. – лікарем міської амбулаторії у Кременчуці, де мешкала її сестра Тетяна. У 1919 р. була по мобілізації призначена старшим ординатором приймальника Кременчуцького евакопункту і одночасно за сумісництвом працювала ординатором 3-го міського епідемічного бараку. Це були тяжкі часи, коли вирували численні епідемії інфекційних хвороб. Доводилося працювати по 14-16 годин на добу, надаючи допомогу хворим на тиф, холеру, віспу; виїжджали і в села Кременчуцького району, де не було інфекціоністів. Під час епідемії помер помічник Р.Каганової, теж лікар-інфекціоніст, і вся робота лягла на її плечі. Звичайно, все це не обійшлося без наслідків: після перенесених хвороб (тиф, холера, кір – останній дав ускладнення, що спричинило туберкульоз) Раїсу демобілізували. В 1921 році Раїса Мойсеївна стала завідуючою інфекційним відділенням 1-ї міської лікарні (колишнього богоугодного закладу, земської лікарні; фотографії 1901 року можуть дати приблизне уявлення про тодішній вигляд корпусів лікарні). Крім того, була консультантом у міській поліклініці, у військовому шпиталі, викладала у медичному технікумі та вечірньому виробничому інституті – філіалі Харківського медінституту, виїжджала в села Галещину, Козельщину, Семенівку та ін., де також не було спеціалістів. Під час Великої Вітчизняної війни довгих чотири роки Каганова працювала в лікарні м. Фергана Узбецької РСР, куди була евакуйована, — старшим ординатором, дитячим лікарем. Про цей час їй нагадували Почесна грамота Президії Верховної Ради Узбецької РСР, значок «Відміннику охорони здоров’я». Повернувшись наприкінці 1945 року з евакуації, лікар Каганова знову очолила інфекційне відділення 1-ї міської лікарні, викладала в медичному училищі. Раїса Мойсеївна мала особливий хист – гуртувати коло себе персонал відділення, для якого вона була прикладом. За відданість професії, чуйність, материнське ставлення до пацієнтів Раїса Мойсеївна стала в Кременчуці майже легендарною особистістю
провулок Романа Сушка	Роман Сушко є видатним представником українського народу який зробив великий внесок у боротьбу за незалежність України. Роман Кирилович Сушко (псевдо: «Сич», «Кіндрат»; 9 березня 1894, с. Ременів, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорська імперія — 14 січня 1944, Львів) — український військовий та політичний діяч, поручник легіону УСС, Один з організаторів (співзасновників) Січових Стрільців та його проводу Стрілецької Ради, та УВО (Української Військової Організації). Співзасновників ОУН. Входив до складу ПУН. Один з найближчих соратників Голів ПУН полковника Євгена Коновальця та полковника Андрія Мельника. Полковник Армії УНР. Один з найкращих командирів Корпусу Січових Стрільців. Учасник другого Зимового Походу Армії УНР. Двічі ставав крайовим командантом УВО. Командир «Легіону Сушка», який у 1939 році повинен був оголосити відновлення незалежності України у Львові, проте вступ червоної армії на територію західноукраїнських земель, завадив цим планам. Також він є автор багатьох історичних праць. Роман Сушко загинув 14 січня 1944 року, у Львові. Хто саме вчинив вбивство не відомо. Існує декілька версій того хто і за чиїм наказом скоїв вбивство. Одна з найбільш вірогідних версій зазначає що вбивство було вчинено більшовицькими агентами. Відповідно до чинного законодавства, Романа Сушко можна зарахувати до борців за незалежність України у ХХ столітті
провулок Святослава Хороброго	Святослав Ігорович (близько 938 р. — березень 972 р.) — великий князь київський (945—972 рр.). Представник династії Рюриковичів. Єдиний син київського князя Ігоря і княгині Ольги. Після загибелі батька перебував під регентством матері (945—964 рр.). Ставши самостійним правителем, проводив активну зовнішню політику, значно розширивши територію Руської держави. Підкорив волзьких булгар, аланів, радимичів, в'ятичів (964 р.). Розгромив Хозарський каганат (965—968 рр.). 968 року допоміг візантійському імператорові Никифору Фоці придушити повстання болгар, але його спроба залишитися в Болгарії змусила Візантію нацькувати на Київ печенігів. Відігнавши їх, посадив своїх синів намісниками на Русі — Ярополка в Києві; Олега в Овручі, Володимира у Новгороді. 969 року вирушив у другий похід на Болгарію. 971 року був обложений у болгарському місті Доростолі, змушений повернутися на Русь. На зворотному шляху загинув у засідці на Дніпрі, яку влаштував печенізький хан Куря. Прізвисько — Хоро?брий. «Іду на Ви» (або «Хочу на ви іти…») — легендарний вислів Святослава Ігоровича на означення проголошення військових дій своїм супротивникам — ультиматум про оголошення війни. Перша згадка, згідно Повісті временних літ, датується 964 роком за давньослов'янським календарем

проїзд Оксани Мешко	На честь видатного борця за незалежність, шістдесят ниці з Полтавщини Оксани Мешко.Просвітницька стаття за посиланням https://bit.ly/3LybDc8 Важливо:виконання ст.5 п.4 Закону України «Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України в 20 ст.»
проїзд Героїв Охтирки	«Місто-герой України» - указ Президента України від 24.03.2022 №164/2022
проїзд Марусі Богуславки	Легендарна українська героїня 16-17 століть. Потрапила у турецький полон до гарему. Звільняла козаків-невільників, які перебували у полоні 30 років
проїзд 8 Березня	Залишити. Міжнародний жіночий день, повна назва Міжнародний день боротьби за права жінок і міжнародний мир — міжнародна дата, яка щорічно відзначається 8 березня на згадку про культурні, політичні та соціально-економічні досягнення жінок
проїзд Романа Сушка	Роман Сушко є видатним представником українського народу який зробив великий внесок у боротьбу за незалежність України. Роман Кирилович Сушко (псевдо: «Сич», «Кіндрат»; 9 березня 1894, с. Ременів, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорська імперія — 14 січня 1944, Львів) — український військовий та політичний діяч, поручник легіону УСС, Один з організаторів (співзасновників) Січових Стрільців та його проводу Стрілецької Ради, та УВО (Української Військової Організації). Співзасновників ОУН. Входив до складу ПУН. Один з найближчих соратників Голів ПУН полковника Євгена Коновальця та полковника Андрія Мельника. Полковник Армії УНР. Один з найкращих командирів Корпусу Січових Стрільців. Учасник другого Зимового Походу Армії УНР. Двічі ставав крайовим командантом УВО. Командир «Легіону Сушка», який у 1939 році повинен був оголосити відновлення незалежності України у Львові, проте вступ червоної армії на територію західноукраїнських земель, завадив цим планам. Також він є автор багатьох історичних праць. Роман Сушко загинув 14 січня 1944 року, у Львові. Хто саме вчинив вбивство не відомо. Існує декілька версій того хто і за чиїм наказом скоїв вбивство. Одна з найбільш вірогідних версій зазначає що вбивство було вчинено більшовицькими агентами. Відповідно до чинного законодавства, Романа Сушко можна зарахувати до борців за незалежність України у ХХ столітті
проїзд Івана Фірцака	Іван Федорович Фірцак (Кротон-Фірцак; Іван Сила, 28 липня 1899, Білки, нині Іршавського району Закарпатської обл. — 10 листопада 1970, Білки, Закарпатська область) — український борець, боксер, боєць вільного стилю, силач, артист цирку. 1928 року був визнаний найсильнішою людиною планети. Деякі силові трюки Івана Фірцака-Кротона досі ніхто не може повторити. В Іспанії на кориді Кротон голіруч переміг бика, звалив його на плечі та відніс до найближчого ресторану. Міг зрушити з місця дерев'яну хату. Дід Кротона — Іван Вільхович — у лісі вбив ведмедя поліном, за що в селі його прозвали Силою. Підлітком Кротон пошкодував корову і, впрягшись до плуга сам зорав поле. Коли телиця пошкодила ногу, Іван приніс її додому на плечах. Здійснив втечу із в'язниці, розігнувши ґрати. Виграв бій із японським борцем Токедзо, який був на 20 кг важчим за Фірцака

вулиця Олександра Оксанченка	На честь кращого у світі льотчика-аса, воїна російсько-української війни. Життя пов’язане з Полтавщиною. З нього та з тих кого він навчав створений образ Привид Києва. Це пілот який отримав нагороду - «Найкращий пілотаж серед країн-партнерів НАТО» у Великій Британії! Президент держави присвоїв уславленому льотчику-винищувачу звання Героя України посмертно.
вулиця Мрії	На честь знищеного українського літака «Мрія». Ан-225 «Мрія» (кодове ім'я НАТО — «Козак» англ. Cossack) — найбільший та найпотужніший у світі транспортний літак, створений київським КБ імені Антонова. Під час російського вторгнення в Україну 27 лютого 2022 року у результаті повітряної атаки російських окупантів на аеропорт Гостомель під Києвом літак Ан-225 «Мрія», один із найбільших та найпотужніших літаків у світі, був спалений
вулиця Української Авіації
вулиця Аеродромна
вулиця Миколи Капустянського	Український військовий і політичний діяч, генерал-хорунжий Армії УНР, один із керівників ОУН
вулиця Захисників Батьківщини

провулок Ніла Хасевича	Ніл Хасевич (25 листопада 1905, с.Дюксин, нині Деражненська сільська громада, Рівненський район, Рівненська область – 4 березня 1952, с.Сухівці, Рівненський район тієї ж області) – український художник, графік, активний громадський і політичний діяч, член ОУН і УГВР. Лицар Срібного Хреста Заслуги та медалі «За боротьбу в особливо важких умовах»
провулок Федора Мазуленка	Федір Іванович народився у Кременчуці (1882-1945), архітектор. Закінчив Кременчуцьке залізничне училище. Далі навчався у вузі. Спроектував у нашому місті "Клуб залізничників вагоноремонтного заводу" 1925-1927 роки у Крюкові, в стилі українського модерну, а також спроектував клуб залізничників у Полтаві. За одними даними був репресований і загинув у 1938 році. За іншими джерелами, помер у 1945 році. Реабілітований посмертно у 1957 році
провулок Костромський	Це історичний топонім цього місця (зупинка "Кострома" про це свідчить). Це колишне передмістя Крюкова. Назву місцевість отримала від робітничого поселення робітників-росіян, які будували в Кременчуці перший залізничний міст, ще до Першої світової війни.
вулиця Анни Ярославни	Анна Ярославна (близько 1032 — між 1075 і 1089) — руська князівна, королева Франції (1051—1060). Представниця династії Рюриковичів. Дочка великого князя київського Ярослава Мудрого та його другої дружини, шведської принцеси Інгігерди. Відіграла важливу роль

вулиця Тараса Трясила	Трясило Тарас Федорович (? - 1639) – козацький військовий діяч, кошовий отаман не реєстрованого Війська Запорізького (з 1629). Брав участь у 30-річній війні (1618-1648). Корсунський полковник, організатор походу на Крим (1629), керівник повстання проти Речі Посполитої (1630). Учасник Смоленської війни (1632-1634)
вулиця Максима Кагала	Указом Президента України №201/2022 від 2 квітня, за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі присвоєно:звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» КАГАЛУ Максиму Володимировичу – старшому лейтенанту (посмертно). Максим Кагал «Пітон» (01.12.1991, Кременчук – 25.03.2022, Маріуполь) - боєць полку Нацгвардії «Азов», спортсмен-кікбоксер, чемпіон світу та бронзовий призер ЧС із кікбоксингу за версією ISKA 2014 року
вулиця Якима Сомка	Яким Сомко (1619 - 1663) – український військовий, політичний і державний діяч. Наказний гетьман Війська Запорозького, голова Козацької держави в Лівобережній Україні (1663 - 1 місяць). Страчений внаслідок інтриг у середовищі тогочасної української еліти (1663). Створив 16.05.1661 Кременчуцький полк. У його складі були Максимівка, Омельник, Потоки, Остап'є, Балаклія, Білоцерківка, Кобеляки та ін.Яким Сомко був невдоволений і московською політикою в Україні, прагнув зберегти під своєю булавою цілісність і самостійність Гетьманщини. Це викликало недовір'я й ворожість Москви до Сомка, й опозицію до нього з боку промосковських колаборантів з частини задніпровської, лівобережної козацької старшини
вулиця Байди-Вишневецького	Дмитро Байда-Вишневецький - український магнат на Волині, князь гербу Корибут, козацький ватажок, гетьман. Староста канівський і черкаський. Власник маєтків у містечку Вишнівець Крем'янецького повіту. Збудований ним замок на острові Мала Хортиця вважається прототипом Запорозької Січі

вулиця Володимира Хавкіна	Володимир Аронович Хавкін (автентичне ім'я Валдемар Мордехай Волф Хавкін; 15 березня 1860, Одеса, Російська імперія - 26 жовтня 1930, Лозанна, Швейцарія) - український, французький, швейцарський та індійський бактеріолог єврейського походження. Творець перших вакцин проти чуми та холери
вулиця Василя Кричевського	Видатний український архітектор, творець стильового напряму Український архітектурний модерн, творець нового українського стилю в архітектурі. Життя і діяльність пов’язане з Полтавщиною
вулиця Федора Мазуленка	Мазуленко Федір Михайлович (1882-1945). Споруди: клуб вагоноремонтного заводу в Кременчуці, клуб залізничників у Полтаві, школи, житлові будинки робітничого селища поблизу Харкова. Народився у Кременчуці
вулиця Херсонська	У Крюкові було дві вулиці за напрямом дороги: Херсонська і Катеринославська по яким ішли чумацькі валки. Зараз колишня Херсонська - це Приходька, а тепер буде відновлена історична назва трохи поряд
вулиця Григоровича-Барського	Іван Григорович Григорович-Барський - український архітектор, представник пізнього козацького бароко (рококо). Народився у Літковичах[а], походив із купецького роду Григоровичів-Барських, брат мандрівника Василя Григоровича-Барського. Навчався у Києво-Могилянській академії. Творець оригінальних типів культових та світських споруд у Києві та інших містах України. Для творчості зодчого характерні багатство композиційних прийомів, мальовнича пластика фасадів та рослинні орнаменти в стриманому, витонченому декорі, а в історію українського мистецтва він увійшов передовсім як архітектор-новатор

провулок Володимира Хавкіна	Володимир Аронович Хавкін (автентичне ім'я Валдемар Мордехай Волф Хавкін; 15 березня 1860, Одеса, Російська імперія - 26 жовтня 1930, Лозанна, Швейцарія) - український, французький, швейцарський та індійський бактеріолог єврейського походження. Творець перших вакцин проти чуми та холери
провулок Василя Кричевського	Видатний український архітектор, творець стильового напряму Український архітектурний модерн, творець нового українського стилю в архітектурі. Життя і діяльність пов’язане з Полтавщиною
провулок Федора Мазуленка	Мазуленко Федір Михайлович (1882-1945). Споруди: клуб вагоноремонтного заводу в Кременчуці, клуб залізничників у Полтаві, школи, житлові будинки робітничого селища поблизу Харкова. Народився у Кременчуці
провулок Диканський	Диканька — селище міського типу в Україні, центр Диканського району Полтавської області

провулок Георгія Майбороди	Майборода Георгій Іларіонович народився 18.12(1 грудня) 1913 на хуторі Пелехівщині Кременчуцького повіту Полтавської губернії (тепер село Глобинського району в селянській родині. Український радянський композитор. У 1932 році закінчив Кременчуцький індустріальний технікум. Під час німецько-радянської війни воював на фронті, а по її закінченню в 1945-1949 роках навчався в аспірантурі Київської консерваторії під керівництвом Левка Ревуцького. В 1952-1958 роках викладав у Київській консерваторії музично-теоретичні дисципліни. Жив у Києві. Депутат Верховної Ради УРСР 7-9-го скликань. Помер 06.12.1992. Похований у Києві на Байковому кладовищі.Вніс значний внесок до розвитку української музики. Працював у різних жанрах, переважає героїко-патріотична тематика. Автор опер «Милана» (1957), «Тарас Шевченко» (1964), «Ярослав Мудрий» (1973)
провулок Ринковий
провулок Торговельний	Поряд Ново-Іванівський ринок
провулок В'ячеслава Чорновола	В'ячеслав Чорновіл - український політик, публіцист, літературний критик, діяч руху опору проти зросійщення та національної дискримінації українського народу, політичний в'язень СРСР. Провідник українського національно-демократичного визвольного руху кінця 80-х — 90-х років; Герой України (2000, посмертно). Лавреат Міжнародної журналістської премії імені Ніколаса Томаліна (1975). Ініціатор проголошення Декларації про державний суверенітет України 16 липня 1990 року та Акту проголошення Незалежності України 24 серпня 1991 року

провулок Сергія Петренка	На честь відомого поета, публіциста,громадського діяча, краєзнавця, археолога Сергія Миколайовича Петренка (07.11.1955, Донеччина Добропільського району - 14.10.2013). У своїх творах поет змальовував історичне минуле і сьогодення України, всім серцем вболівав за її долю. Був справжнім патріотом. Проживав у Кременчуці основну частину свого творчого життя неподалік провулку Бородінського, на вулиці Олександрійській Крюківського району
провулок Жовтоводний	На честь переможної битви Богдана Хмельницького під Жовтими Водами (1648)
провулок Історичний
провулок Бітольський	Бітола- місто в Північній Македонії, побратим, що допомагає нам активно гуманітарними грузами
провулок Кіборгів або Захисників Донецького аеропорту	«Кіборгами» називають українських військових — учасників оборони Донецького аеропорту імені Сергія Прокоф'єва під час війни на сході України (26 травня 2014 — 22 січня 2015), в тому числі боїв навколо ДАПу та учасників проривів для надання допомоги захисникам. Усі вони були добровольцями. Герої тримали оборону 244 дні

провулок Пшеничний
провулок Шолом-Алейхема	Шолом-Алейхем (у перекладі - «мир вам», справжнє прізвище, ім'я та по батькові - Рабинович Соломон Наумович (Шолом Нохумович); 18 лютого (2 березня) 1859, Переяслав - 13 травня 1916, Нью-Йорк, США) - єврейський письменник, драматург, один з основоположників сучасної художньої літератури мовою їдиш. Також писав свої твори івритом і російською. Життя митця було тісно пов'язане з Україною
провулок Бориса Грінченка	Грінченко Борис Дмитрович (1863-1910), український письменник, педагог, критик, лексикограф, літературознавець, етнограф, публіцист. Навчався у Харківській реальній школі (з 1874). Учителював (з 1881). Автор першого «Словника української мови» (1907-1909)
провулок Димитріївський	Історична назва; на честь св. великомученика Димитрія Солунського, 270-306, який є уособленням воїнського подвигу, патріотизму, захисту Вітчизни
провулок Антіна Кущинського	Кущинський Антін Андрійович (1.02. 1897, м. Лохвиця, тепер Полтавської обл. – 22.05.1992, Чикаго, США). Військовий, громадський і кооп. діяч, науковець, публіцист, інженер-економіст, просвітянин, педагог; старшина Українського полку ім. гетьмана Пилипа Орлика (1917), старшина 47-го Кременчуцького полку (1918), 35-го Кременчуцького полку (1918 – 1919), член упр. Кременчуцького т-ва “Просвіта” і Кременчуцького українського гуртка шкільної молоді (1919), голова Українського гуртка в м. Ямболі (1922, Болгарія), асистент кафедри теорії кооперації УГА в Подєбрадах, секретар УВУ та асистент правн. ф-ту УВУ (1930-ті), комендант Гуцульського коша Карпатської Січі (1939), адміністратор гетьманських видань і співред. тижневика “Українська дійсність” (1940 – 1945), член Вищого проводу Гетьманського руху, голова військової референтури штабу гетьмана (до 1945), відповідальний, згодом головний редактор ж. “Українське козацтво” (7.01.1968 – 1982), кошовий Вільного козацтва (на еміграції), член упр. Українського національного музею в США; звання – сотник Вільного козацтва (12.1917), сотник Армії Української Держави (1918), підполковник Армії УНР (на еміграції) та Братства Карпатських січовиків. Закінчив Кременчуцьку реал. школу (1915) та Київську військову школу ім. князя Костянтина. Акт. учасник українізації частин рос. армії. Від грудня 1917 р. – організатор Вільного козацтва в м. Кременчуці. Учасник антибільш. повстанського руху на Полтавщині. Проти червоних воював і у складі Армії УНР. Закінчив екон.-кооп. ф-т УГА в Подєбрадах (18.11.1922 – 24.12.1927). В УВУ (Прага) студіював філософію і право. Ув’язнений угорцями в концтаборі Варіо-Лопуш біля Ніредґази. У повоєнний час жив у Зах. Німеччині, Франції, Півд. Америці. 1958 року переїхав до Чикаго, де продовжував громадську й просвітницьку працю. Автор книжок “Гетьман Павло і гетьманич Данило Скоропадські” (Чикаго, 1968), “Вояцькі заслуги і лицарські чесноти Гетьмана всієї України Павла Скоропадського” (Чикаго, 1973), “Патріот і державний муж України” (Чикаго, 1974) та ін
провулок Михайля Семенка	Михайль Семенко (Михайло Васильович Семенко, 19 (31) грудня 1892, село Кибинці, Миргородський повіт, Полтавська губернія, нині Миргородський район, Полтавська область — 24 жовтня 1937, тюрма НКВС СРСР, Київ) — поет доби Розстріляного відродження; основоположник і теоретик українського футуризму (також відомого як панфутуризм), організатор футуристичних угруповань, редактор багатьох видань. Модернізував українську лірику урбаністичною тематикою, сміливими експериментами з формою вірша, запровадив нові образи й створив слова, покликані відбити нову індустріалізовану добу. Загинув під час сталінського терору

вулиця Олекси Гірника	Гірник Олекса Миколайович (1912-1978) радянський український дисидент і політв’язень, Герой України (2007, посмертно). Український націоналіст, засуджений до ув’язнення польською та радянською владою (1940). Після звільнення (1948) мешкав у м. Калуш, Івано-Франківської області. Здійснив акт самоспалення (1978) на Чернечій горі в Каневі, біля могили Т.Шевченку
вулиця Миколи Скринського	Відомий військовий хірург, заслужений лікар України, полковник медичної служби, який понад 20 років життя віддав лікуванню кременчужан, робив унікальні хірургічні операції, а в період Другої світової війни, будучи начальником хірургічного відділення польового шпиталю польської армії, врятував тисячі польських воїнів. Нагороджений багатьма військовими нагородами Польської Республіки
вулиця Кузьми Скрябіна	Відомий український співак, композитор та автор текстів пісень, письменник, телеведучий, продюсер, актор. Вокаліст гурту «Скрябін». Люди зібрали підписи за версію назви вулиці Кузьми Скрябіна.
вулиця Сергія Волинського	Військовий, майор, учасник російсько-української війни, оборонець Маріуполя, захисник Азовсталі, випускник Кременчуцького ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою
вулиця Всеволода Нестайка	Всеволод Зіновійович Нестайко (30 січня 1930, Бердичів, УСРР – 16 серпня 2014, Київ) - письменник, класик сучасної української дитячої літератури. Для його творів характерна людяність, доброта і світлий погляд на життя, а також надзвичайне почуття гумору, яке з дитинства впливає на ваше власне і потім не полишає вас усе життя. Найпопулярніший твір – трилогія «Тореадори з Васюківки» («Пригоди Робінзона Кукурузо» 1964, «Незнайомець з 13-ї квартири» 1966, «Таємниця трьох невідомих» 1970.Довідка-розповідь про Нестайка на сайті УІНП https://bit.ly/3yOJjjd
вулиця Героїв Маріуполя	На цій вулиці розташовується Кременчуцький ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою Полтавської обласної ради. Випускник 2009 року цього закладу Волинський Сергій Ярославович, героїчно захищав місто Маріуполь разом із своїми побратимами під час повномасштабного вторгеннея рф на територію України
вулиця Ліцейна	На вулиці розташовується Кременчуцький ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою
вулиця В'ячеслава Чорновола	Громадський діяч, дисидент, Герой України, український політик, публіцист, літературний критик, діяч руху опору проти зросійщення та національної дискримінації українського народу, політичний в’язень СРСР. Провідник українського національно-демократичного визвольного руху кінця 80-х — 90-х років; Герой України (2000, посмертно). Лавреат Міжнародної журналістської премії імені Ніколаса Томаліна (1975)
вулиця Чорнобаївська
вулиця Самійла Кішки	Самійло Кішка (1530 (?) — 1602 (1620)) — шляхтич брацлавський із роду Кошичів або Кошків. Козацький отаман, старший війська Запорозького (1574 — 1575, 1599 — 1602). Керував козацьким військом у Лівонській кампанії, а також низкою морських походів: на Ґезлев, Ізмаїл, Очаків, Аккерман

вулиця Воїнів-афганців	Оскільки в Україні це словосполучення остаточно утвердилось за ветеранами війни в Афганістані (1979-1989)
вулиця Воїнів-захисників	Це поняття більш широке, не пов'язане з радянською термінологією та включає будь-яких військових-українців, що виконували обов'язок із захисту Батьківщини у різних війнах та збройних конфліктах
вулиця Воїнів Азова
вулиця Воїнів АТО	На цій вулиці проживає відносно багато учасників бойових дій у зоні АТО. Воїни АТО - загальновживане поняття, що характеризує бійців, які захищали східні регіони України від російських військ та їх колаборантів протягом 8 років, починаючи з 2014-го
вулиця Ветеранів або Воїнів	Оскільки поняття воїни «Афганці» є не коректним терміном. Назва «ветеранів» може бути пам’яттю за ветеранами 2 світової, ветеранами війни в Афганістані (1979-1989), ветеранами Російсько-Української війни
вулиця Червоної Калини	«Ой у лузі червона калина…», «Червона калина» — українська народна пісня часів Богдана Хмельницького авторського походження, вперше опублікована у 1875-му році, яка стала в обробці та текстовій версії Степана Чарнецького роки гімном Українських січових стрільців. Відома у декількох варіантах. Славень народного супротиву у Російсько-Українській війні
вулиця Миротворців	Миротворчі сили ООН — військові контингенти країн-членів ООН, виділені за Статутом ООН з метою запобігання або ліквідації загрози миру і безпеки шляхом спільних примусових дій, якщо заходи економічного і політичного характеру виявляться або виявилися недостатніми. Починаючи з 1992 року Збройні сили України беруть участь у миротворчих операціях під егідою ООН, НАТО та інших міжнародних організацій. У військових операціях взяло участь 44 000 українських військовослужбовців, 55 з них — загинуло
вулиця Захисників Маріуполя	Це героїчні військові (батальйон "Азов", а також нацгвардійці, прикордонники, десантники, морпіхи), які мужньо захищали місто Маріуполь

вулиця Леоніда Каденюка	Леонід Костянтинович Каденюк (28 січня 1951, Клішківці, Чернівецька область, Українська РСР — 31 січня 2018, Київ, Україна) — український льотчик-випробувач 1-го класу, генерал-майор авіації, перший і єдиний астронавт незалежної України, народний депутат України 4-го скликання, Народний Посол України, Герой України, кавалер ордена "За заслуги" III ступеня, кавалер ордена "За мужність". «Я був першим, хто полетів у космос із українським прапором і виконав завдання українського уряду. 1997 року вперше український гімн пролунав у відкритому космосі», згадував космонавт. Під час польоту в космосі три прапори України, тризуб, портрети Тараса Шевченка, Сергія Корольова, Юрія Кондратюка, Миколи Холодного та фото космонавта Леоніда Іванова - друга Каденюка, який загинув так і не побувавши в космосі
вулиця Привокзальна	Поруч знаходиться автовокзал
вулиця Козака Кременя	Легендарний засновник Кременчука
вулиця Юрія Кондратюка	З метою увічнення пам'яті українця, який зробив великий внесок у освоєння людством космосу. Юрій Кондратюк - український учений-винахідник, один із піонерів ракетної техніки й теорії космічних польотів. Автор так званої «траси Кондратюка», якою подорожували на Місяць космічні кораблі «Аполлон»
вулиця Бидгощська	Цією назвою ми вшановуємо місто-побратим Кременчука, яке надзвичайно нам допомагає від самого початку війни та входить до першої трійки за об’ємом допомоги
вулиця Алітуська	Цією назвою ми вшановуємо місто-побратим Кременчука, яке надзвичайно нам допомагає від самого початку війни та входить до першої трійки за об’ємом допомоги
вулиця Покровська	Відновлення однієї з історичних назв вулиці – Покровська. Наприкінці XVIII – початку XIX століття тут діяла церква Покрови Пресвятої Богородиці (Покровська церква), яка мала близько тисячі парафіян. За радянських часів церква була зруйнована, і лише деякі її підвальні приміщення збереглися. Це одна з небагатьох історичних та культурних пам’яток Кременчука, що залишились після того, як місто було майже повністю знищене під час Другої світової війни
вулиця Херсонська	Такий топонім вже був в Кременчуці на теренах вулиці Лейтенанта Покладова до часів радянської окупації. Зараз можемо проявити солідарність і назвати в честь міста героя одну з вулиць. Плюс Кременчуцька вулиця в Херсоні- одна з центральних у місті
вулиця Миколи Плав'юка	Микола Плав'юк є видатним представником українського народу який зробив великий внесок у боротьбу за незалежність України. Микола Васильович Плав'юк (англ. Mykola Vasyliovych Plaviuk; 5 червня 1927, с. Русів, Снятинський повіт, Станіславівське воєводство, Польща — 10 березня 2012, Гамільтон, Онтаріо, Канада) — український політичний,та громадський діяч в еміграції, останній Президент УНР в екзилі (1989—1992), п'ятий Голова ОУН (1979—2012), визначний публіцист, співорганізатор та один з президентів СКВУ(Світового конгресу вільних українців). З 1941 року вступив до юнацтва ОУН. За дорученням ОУН в березні 1945 року став у ряди 2-ї дивізії Української національної армії. Після закінчення другої світової війни, перебував на еміграції та виконував різні доручення ОУН. З 1948 року — член «Пласту», з 1949 — член студентського ідеологічного товариства національного соціалізму «Зарево». Також у 1949 році закінчив Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана, отримавши кваліфікацію економіста. У 1950 році переїжджає до Монреалю, Канада, де стає активним членом української діаспори. У 1954 році закінчує Університет Конкордія. У 1956 році на з'їзді Українського національного об'єднання Канади Миколу Плав'юка було обрано заступником Голови Президії УНО, а в 1959 — Головою цього товариства. Висунув ідею створення громадського об'єднання під назвою Ідеологічно споріднені націоналістичні організації (ІСНО). У 1964 році на установчому з'їзді ІСНО був обраний першим Головою Проводу цього об'єднання. З 1964 року — член ПУН (Проводу українських націоналістів). У 1967 році був одним з організаторів першого Світового Конґресу Вільних Українців у Нью-Йорку. У 1973, на другому Світовому конгресі, обраний його першим віцепрезидент, у 1978, на третьому з'їзді, став президентом СКВУ. Після смерті Олега Штуля-Ждановича в 1977 році, коли ОУН очолив Денис Квітковський, обійняв посаду заступника Голови ПУН. З 1979 — Голова ОУН. У період з 1979 по 2010 обирався Головою ПУН ще 10 разів
вулиця Львівська

вулиця Сергія Корольова	Сергій Павлович Корольов (родове прізвище Королів; Українець за походженням. 30 грудня 1906 (12 січня 1907), Житомир, Волинська губернія, колишня Російська імперія — 14 січня 1966, Москва, Російська РФСР) — український вчений у галузі ракетобудування та космонавтики, конструктор. Вважається основоположником практичної космонавтики
вулиця Квіткова	Колективне звернення жителів вулиці Гагаріна с. Потоки
вулиця Перемишлянська	Перемишль місто у Польщі. Зеленський запровадив відзнаку “Місто-рятівник” і надав її цьому місту за визначну поміч Україні
вулиця Пилипа Орлика	Український політичний, державний і військовий діяч, Генеральний писар (1702-1709), гетьман Війська Запорозького у вигнанні (1710-1742), поет, публіцист. Основними пріоритетами зовнішньої політики Пилип Орлик уважав: необхідність шведської протекції з гарантією незалежності й територіальної цілісності України, встановлення міцного миру та військового союзу з Кримським ханством. У 1710 році Пилип Орлик уклав зі старшиною та запорожцями «Договори і Постановлення Прав і вольностей Війська Запорозького» — документ, який пізніше дістав назву Конституція Пилипа Орлика — так звана «Бендерська конституція». Нею він зобов'язався обмежити гетьманські прерогативи, зменшити соціальну експлуатацію, зберегти особливий статус запорожців і боротися за політичне й церковне відокремлення України від Московії. Створення цих документів вважається значною заслугою Пилипа Орлика в історії України. Росія намагалася переконати увесь світ в тому, що України як держави ніколи не існувало. Проте ще у 1710 році українець, гетьман Пилип Орлик створив першу в Європі модель вільної, незалежної держави. Це Конституція Пилипа Орлика, в якій було прописано поняття «вільного народу», основи демократії та правосуддя, антикорупційні та соціальні засади

вулиця Олександра Корпана	Олександр Богданович Корпан (1994-2022) український військовий льотчик (капітан), командир авіаційної ланки авіаційної ескадрильї 299 БрТА ПС ЗС України, учасник російсько-української війни, найкращий льотчик ударної авіації за підсумками 2021 року. За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі Герою з Тернопільщини йому присвоєне звання Герой України (2022) з удостоєнням ордену «Золота Зірка»
вулиця Люблінська або Люблінської Унії	Люблін активно допомагає Україні гуманітарною допомогою. Найбільший хаб волонтерської помочі Україні. Місто допомагає багатьом містам України і Кременчуку зокрема. Люблінська унія 1569 — угода про об'єднання Королівства Польського та Великого князівства Литовського в союз держав — Річ Посполиту. Угода ратифікована королем польським і великим князем литовським Сигізмундом II Августом. Об’єднання мало на меті протистояти московській агресії, адже Московське князівство на час підписання унії загарбало майже третину території Великого Князівства Литовського.«Київ був і є головою й головним містом Руської землі» (Люблінська унія). Згідно з Люблінською унією, Київське князівство прилучалося до Корони Польської, зберігаючи той самий обсяг самостійності, що й Волинська земля. Умови угоди, підписаної з очільниками Київщини 5 червня 1569 року, були ідентичні в усіх питаннях з волинською
вулиця Віри Холодної	Всесвітньо відома акторка, кінозірка, родом із Полтави
вулиця Українських Льотчиків	Українські військові льотчики героїчно боронять Україну у загарбницькій війні росії проти України

вулиця Сергія Подолинського	Подолинський Сергій Андрійович (1850-1891, м.Київ) – український науковець, лікар, соціолог, економіст, фізик, громадський і політичний діяч, публіцист. Започаткував фізичну економіку, визначивши баланс надходження екзогенної (сонячної та земної) енергії та її накопичення через явища природи і працю людини, чим спростував теорію Маркса про додаткову вартість, як механізм розвитку світової економіки. Розкрив помилковість застосування закону «золотого мільярда»Мальтуса. Увійшов в історію як один із перших економістів, який писав свої праці українською мовою. Його фізична економіка стала предтечею теорії ноосферної цивілізації академіка Вернадського. Слідом з’явилися теорія Миколи Руденка про систему Сонце-Земля-Людина-Всесвіт. А затим О.Бердник проголосив в ООН створення Української Духовної республіки
вулиця Альфреда Нобеля	Альфред Бернард Нобель (21 жовтня 1833, Стокгольм - 10 грудня 1896, Санремо, Італія) - шведський хімік, винахідник, підприємець і благодійник.На його честь названо синтетичний хімічний елемент нобелій (Nobelium), також фізико-технічний інститут у Стокгольмі та Університет у Дніпрі.Найвідомішим досягненням А.Нобеля був винахід динаміту, запатентованого 1867 року. Саме виробництво цієї вибухівки стало основою швидкого збагачення підприємця. Він володів понад 90 фабриками в 20 країнах світу, був власником 355 патентів.Був членом Королівського інституту в Лондоні, Товариства цивільних інженерів у Парижі та Шведської королівської академії наук
вулиця Героїв Волновахи	«Місто-герой України» - указ Президента України від 06.03.2022 №111/2022
вулиця Михайла Первака	Михайло Антонович Первак (17.09.1897, с. Піски Кременчуцького повіту Полтавської губернії – 26.03.1962, Детройт, США) – військовий і громадсько-політичний діяч, повстанець, інженер-гідротехнік, учитель. Член Легії українських націоналістів, звання – прапорщик російської армії, старшина Армії УНР. По закінченні 6 класів Пирогівської гімназії мобілізований до рос. армії (18.05.1916). Закінчив гідротехнічний підвідділ інженерного відділу УГА в Подєбрадах (14.05.1932). Вчителював на Закарпатті. Похований на цвинтарі Вудмер
вулиця "Мрії"	27 лютого російські окупанти знищили флагман української авіації – легендарний Ан-225 «Мрія». Росія поцілила літак, як символ можливостей української авіації. «Мрія» - авіаційний гігант, на рахунку якого рекорди з перевезення максимального комерційного вантажу та найдовшого і найважчого в історії авіації моновантажу. Уже відомо, «Мрія» буде відновлена! Але «Мрія» має бути увічнена і в нашому місті.
вулиця Гвардійська	Назва присвячена військовому формуванню - Національній гвардії України. Ця почесна назва засвідчить глибоку повагу і вдячність жителів Кременчука нацгвардійцям, які героїчно захищають життя та свободу українських громадян і територіальну цілісність нашої держави у війні з росією. Як альтернатива - можна назвати провулок та вулицю Нацгвардії України
вулиця Захисників Азовсталі	Назва увічнюватиме подвиг бійців, які мужньо і самовіддано захищали останню фортецю оборони міста Маріуполь і уособлює незламність всього народу України
вулиця Володимира Кисельова	Український кременчуцький легкоатлет., Заслужений майстер спорту. Олімпійський чемпіон. Міністерство молоді та спорту України вписало ім’я В. Кисельова в списки імен видатних українських спортсменів – чемпіонів та призерів Олімпійських ігор, що пропонуються увічнити у об’єктах топоніміки. (http://surl.li/cbsmq)
вулиця Маріупольська
вулиця Героїв УПА	Українська повстанська армія (УПА)— військово-політичне формування, що діяло в Україні протягом 1942—1960 років (хоча були й випадки бойового спротиву окремих бійців УПА і пізніше), озброєне крило ОУНР та загони підпорядковані Уряду УНР. Вояки, які до неї належали, боролись одразу проти двох тоталітарних держав – нацистської Німеччини та Радянського Союзу. І хоч на меті вони мали відновлення української державності, проте вважались у часи СРСР «ворогами народу» через опір поневоленню. З 1941 по 1943 у Полтаві та області також діяло підпілля ОУН.Підпільники обмежувались пропагандою та невеликими диверсіями, а більшість готових військових кадрів відправляли на західну Україну де велася кровопролитна війна. Агітаційна справа підпілля йшла добре — невдоволення колгоспами, пам'ять голодоморів та жахи окупації на Полтавщині забезпечили націоналістам свіжі кадри, які бажали боротися проти СРСР та проти окупанта — Німеччини. Нелегально видавався журнал «Сурма», «Україна в боротьбі», книга «Симон Петлюра». Полтавське підпілля тримало тісні зв'язки з Харковом, Запоріжжям, Сумами. Наприкінці 1942 року підпілля ОУН мало тісні зв'язки із групою радянських підпільників «Набат». Остання спроба закріпитися на Полтавщині ОУН та УПА належить, вірогідно, до 1944 року. Всі бажаючі продовжити боротьбу проти Німеччини та СРСР влилися до УПА, а незначні підпільники, що не були знищені НКВС і гестапо, розчинилися в області

провулок Сергія Подолинського	Подолинський Сергій Андрійович (1850-1891, м.Київ) – український науковець, лікар, соціолог, економіст, фізик, громадський і політичний діяч, публіцист. Започаткував фізичну економіку, визначивши баланс надходження екзогенної (сонячної та земної) енергії та її накопичення через явища природи і працю людини, чим спростував теорію Маркса про додаткову вартість, як механізм розвитку світової економіки. Розкрив помилковість застосування закону «золотого мільярда»Мальтуса. Увійшов в історію як один із перших економістів, який писав свої праці українською мовою. Його фізична економіка стала предтечею теорії ноосферної цивілізації академіка Вернадського. Слідом з’явилися теорія Миколи Руденка про систему Сонце-Земля-Людина-Всесвіт. А затим О.Бердник проголосив в ООН створення Української Духовної республіки.
провулок Альфреда Нобеля	Альфред Бернард Нобель (21 жовтня 1833, Стокгольм - 10 грудня 1896, Санремо, Італія) - шведський хімік, винахідник, підприємець і благодійник.На його честь названо синтетичний хімічний елемент нобелій (Nobelium), також фізико-технічний інститут у Стокгольмі та Університет у Дніпрі.Найвідомішим досягненням А.Нобеля був винахід динаміту, запатентованого 1867 року. Саме виробництво цієї вибухівки стало основою швидкого збагачення підприємця. Він володів понад 90 фабриками в 20 країнах світу, був власником 355 патентів.
провулок Героїв Волновахи	«Місто-герой України» - указ Президента України від 06.03.2022 №111/2022
провулок Михайла Первака	Михайло Антонович Первак (17.09.1897, с. Піски Кременчуцького повіту Полтавської губернії – 26.03.1962, Детройт, США) – військовий і громадсько-політичний діяч, повстанець, інженер-гідротехнік, учитель. Член Легії українських націоналістів, звання – прапорщик російської армії, старшина Армії УНР. По закінченні 6 класів Пирогівської гімназії мобілізований до рос. армії (18.05.1916). Закінчив гідротехнічний підвідділ інженерного відділу УГА в Подєбрадах (14.05.1932). Вчителював на Закарпатті. Похований на цвинтарі Вудмер
провулок "Мрії"	27 лютого російські окупанти знищили флагман української авіації – легендарний Ан-225 «Мрія». Росія поцілила літак, як символ можливостей української авіації. «Мрія» - авіаційний гігант, на рахунку якого рекорди з перевезення максимального комерційного вантажу та найдовшого і найважчого в історії авіації моновантажу. Уже відомо, «Мрія» буде відновлена! Але «Мрія» має бути увічнена і в нашому місті.
провулок Гвардійський	Назва присвячена військовому формуванню - Національній гвардії України. Ця почесна назва засвідчить глибоку повагу і вдячність жителів Кременчука нацгвардійцям, які героїчно захищають життя та свободу українських громадян і територіальну цілісність нашої держави у війні з росією. Як альтернатива - можна назвати провулок та вулицю Нацгвардії України
провулок Національної Гвардії	Національна гвардія України — військове формування з правоохоронними функціями, що входить до системи Міністерства внутрішніх справ України і призначено для виконання завдань із захисту та охорони життя, прав, свобод і законних інтересів громадян України, суспільства і держави від злочинних
провулок Героїв УПА	Українська повстанська армія (УПА)— військово-політичне формування, що діяло в Україні протягом 1942—1960 років (хоча були й випадки бойового спротиву окремих бійців УПА і пізніше), озброєне крило ОУНР та загони підпорядковані Уряду УНР. Вояки, які до неї належали, боролись одразу проти двох тоталітарних держав – нацистської Німеччини та Радянського Союзу. І хоч на меті вони мали відновлення української державності, проте вважались у часи СРСР «ворогами народу» через опір поневоленню. З 1941 по 1943 у Полтаві та області також діяло підпілля ОУН.Підпільники обмежувались пропагандою та невеликими диверсіями, а більшість готових військових кадрів відправляли на західну Україну де велася кровопролитна війна. Агітаційна справа підпілля йшла добре — невдоволення колгоспами, пам'ять голодоморів та жахи окупації на Полтавщині забезпечили націоналістам свіжі кадри, які бажали боротися проти СРСР та проти окупанта — Німеччини. Нелегально видавався журнал «Сурма», «Україна в боротьбі», книга «Симон Петлюра». Полтавське підпілля тримало тісні зв'язки з Харковом, Запоріжжям, Сумами. Наприкінці 1942 року підпілля ОУН мало тісні зв'язки із групою радянських підпільників «Набат». Остання спроба закріпитися на Полтавщині ОУН та УПА належить, вірогідно, до 1944 року. Всі бажаючі продовжити боротьбу проти Німеччини та СРСР влилися до УПА, а незначні підпільники, що не були знищені НКВС і гестапо, розчинилися в області

вулиця Придніпровська	Поряд знаходиться однойменний парк
вулиця Миколи Садовського	Микола Карпович, справжнє прізвище Тобілевич (01(13).12.1856 - Кам'яно-Костувате, Бобринецький повіт, Херсонська губернія, Російська імперія - 07.02.1933, Київ, Українська СРР, СРСР) – український актор, режисер, письменник і громадський діяч. Корифей українського побутового театру. У професійному театрі з 1881 року. У 1888 році організував власну трупу. У 1905-му на запрошення з Галичини Садовський очолював театр «Руської Бесіди» у Львові, чим (разом із М.Заньковецькою) сприяв значному піднесенню театральної культури на Західноукраїнських землях. Повернувшись до Києва, Садовський заснував перший український стаціонарний театр, який розпочав свою роботу 1906 року в Полтаві, а потім діяв аж до 1919 в Києві. Знімався у головній ролі у фільмі «Вітер з порогів» (1929 рік)
вулиця Максима Кагала	Указом Президента України №201/2022 від 2 квітня, за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі присвоєно:звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» КАГАЛУ Максиму Володимировичу – старшому лейтенанту (посмертно). Максим Кагал «Пітон» (01.12.1991, Кременчук – 25.03.2022, Маріуполь) - боєць полку Нацгвардії «Азов», спортсмен-кікбоксер, чемпіон світу та бронзовий призер ЧС із кікбоксингу за версією ISKA 2014 року
вулиця Алітуська	Алітус місто-побратим Кременчука. Розташоване на півдні Литви, адміністративний центр Алітуського повіту і Алітуського району; шосте в Литві за кількістю жителів. Надзвичайно і оперативно почали допомагати нашому місту після навали російських окупантів. Місто Кременчук отримало від них на кінець весни більше 25 тон гуманітарних вантажів
вулиця Андрія Мельника	Андрій Мельник є видатним представником українського народу який зробив великий внесок у боротьбу за незалежність України. Тому вважаю справедливим назвати вулицю (яка долучається до вулиці яку я пропоную перейменувати на честь Євгена Коновальця) у місті Кременчук на його честь. Андрій Атанасович Мельник (12 грудня 1890, Воля Якубова, Дрогобицький повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина — 1 листопада 1964, Кельн, ФРН) — український державний, військовий, та політичний діяч. Голова Проводу Українських Націоналістів, другий голова ОУН. Один з найближчих соратників полковника Євгена Коновальця. Андрій Мельник полковник Армії УНР, він був одним з організаторів (співзасновників) Січових Стрільців та його проводу Стрілецької Ради. Після чого Андрія Мельника було обрано на посаду заступника команданта Євгена Коновальця. Після поразки української національної революції 1917-1921 роках, Андрій Мельник став одним з співзасновників УВО та був обраний заступником Євгена Коновальця. Метою УВО було відновлення незалежності Української Держави. За свою діяльність в УВО Андрій Мельник був засуджений польським окупаційним режимом до декількох років в'язниці. Андрій Мельник після виходу з в'язниці, продовжив свою підпільну революційну діяльність. Під час створення ОУН Андрій Мельник перебував у Львові, під постійним наглядом польської таємної поліції, також мав заборону від польської окупаційної влади покидати Львів. Через що Андрій Мельник не зміг взяти участь у першому конгресі українських націоналістів у Відні. Проте навіть при цьому, члени ПУН (Провід Українських Націоналістів) та провідні діячі ОУН вважали та відносили Андрія Мельника до співзасновників ОУН. Після створення ОУН, Андрій Мельник одразу долучається до нової організації (метою якої було відновлення незалежності України) та очолює Краєвий Сенат ОУН. Протягом багатьох років Андрій Мельник був представником ПУН на Західноукраїнських землях, і виконував директиви Голови ПУН полковника Євгена Коновальця
вулиця Ілона Маска	Пропозиція грунтується на великому вкладі цієї всесвітньовідомої особистості у боротьбу українського народу з російськими окупаційними військами, а зокрема наданням ЗСУ провідних технологій високошвидкісного супутникового інтернету «Starlink». Також, являючись засновником корпорацій «SpaceX», «PayPal», генеральним директором «Tesla» і великим прихильником креативності та соціальних мереж, назва вулиці на честь Ілона Маска може викликати інтерес у цієї людини до нашого міста, як до промислового хабу й прямих інвестицій в економіку Кременчука
вулиця Героя України Віталія Скакуна	В перші часи війни24.02.2022, щоб зупинити наступ російської танкової колони на столицю України Київ, Скакун Віталій Володимирович - інженер окремого батальйону окремої 35-ї бригади морської піхоти, матрос, визвався замінувати і підірвати Геніченський автомобільний міст. Міст замінував, підірвав і загинув сам. За геройський подвиг Скакуну В.В. присвоєне звання Героя України (посмертно). Скакун В.В. народився 19.08.1996 в м. Бережани Тернопільської області. Йому було всього 25 років. Залишилися матір, сестра, бабуся. Вічна слава Герою України Віталію Скакуну
вулиця Січових Стрільців	Січові Стрільці — військовий підрозділ Наддніпрянської Армії УНР, сформований у 1917 році початково із українців з Галичини та Буковини. Понад сто років тому – в листопаді 1917-го – у Києві почалося формування Галицько-Буковинського куреня Січових стрільців. Невдовзі цей підрозділ, трансформуючись у полк, окремий загін, корпус – відзначився в більшості визначних подій Української революції
вулиця Сергія Мехеди	Капітан Мехеда Сергій Олександрович загинув 16 червня у с. Адамівка Донецької області при виконанні бойового завдання, залишаючись вірним військовій присязі та українському народові, виявивши стійкість та мужність, у результаті обстрілу та падіння повітряного судна МІ-8 МТ. Сергієві Мехеді було 40 років, народився у Кременчуці, був одружений, мав трьох дітей. У березні військовий був нагороджений орденом «Богдана Хмельницького» ІІІ ступеня.

вулиця Аверкія Гончаренка	Аверкій Матвійович Гончаренко (22.10.1890, село Дащенки Лохвицького повіту Полтавської губернії - † 12.04.1980, США) - український військовик, командир українських частин у бою під Крутами, старшина Дивізії СС «Галичина» (1943-1945). Спершу здобував освіту в Прилуцькій гімназії.1912 року з відзнакою закінчив Чугуївське військове училище. Служив в у 76-му Кубанському полку Рос. імператорської армії. У званні поручника брав участь у Першій світовій війні у складі 260-го Брацлавського полку. У 1915-му був поранений та отримав підвищення до рангу капітана. Георгіївський кавалер - за бойові заслуги нагороджений хрестом святого Георгія. З 1916 року викладав тактику в Київській школі прапорщиків. У січні 1918 року - командир куреня Першої української військової школи імені Богдана Хмельницького, учасник оборони Бахмача та командувач операції під Крутами. 1918 року був військовим комендантом Подільської губернії, 1919 року – нач. канцелярії Головного отамана Симона Петлюри. Після війни проживав у Галичині, де працював в українській кооперації
вулиця Бидгоща	Бидгощ – місто-побратим Кременчука. Місто розташоване в історичному регіоні Куявія на півночі Польщі. Бидгощ - найбільше місто та адміністративний центр Куявсько-Поморського воєводства. Є одним із найбільших міст Польщі, 8-м за чисельністю населення. Бидгощ є значним економічним, культурним, науковим, медичним (10 лікувальних закладів, один із найкращих онкологічних центрів країни), військовим (розташовані Інспекторат Управління Збройних сил, а також навчальний центр НАТО) та спортивним центром країни. Є великим транспортним вузлом (автомобільним, залізничним, водним), має міжнародний аеропорт імені Ігнація Яна Падеревського та річковий порт, тут перетинаються два річкових транспортних шляхи, які об'єднують між собою річкові транспортні системи Західної та Східної Європи. Місто-побратим надзвичайно нам допомагає від самого початку війни та входить до першої трійки за об’ємом допомоги. Місто Кременчук отримало від них на кінець весни більше 17 тон гуманітарних вантажів та цільову допомогу військовим і лікарням
вулиця Андрія Кузьменка	Андрій Вікторович Кузьменко (псевдонім — Кузьма; 17 серпня 1968, Самбір, Львівська область — 2 лютого 2015, Лозуватка, Дніпропетровська обл.) — український співак, композитор, поет, письменник, телеведучий, продюсер, актор. Лідер гурту «Скрябін». Герой України (2020, посмертно).Кузьменко займав активну політичну позицію, яку часто висловлював в інтерв'ю. Він постійно допомагав військовим та багато займався благодійністю. Крім того, просто талановита людина, яка була патріотом України, і правдиво висловлювалась про діяльність наших політиків. Один із останніх концертів артиста відбувся у м. Кременчук
вулиця Катерини Ющенко або Винахідниці Ющенко	Українська науковиця-кібернетикиня, програмістка, винахідниця. Теж представник Наддніпрянщини, уродженка Чигирина. Нагороджена орденом княгині Ольги. Катерина Ющенко розробила концепцію формальної мови Адресного програмування (1954 р.), де у вигляді математичного формалізму вводилися операції з адресами комп'ютера (як от взяття значення за адресою: «штрих-операція»)
вулиця Перший Занасип або 1 Занасипська	Це приблизно відображає її розташування і історичну топоніміку нашого міста
вулиця Оліфера Голуба	Оліфер Голуб (Стеблівець-Черняк) (1540 та 1550 роками, Стеблів — 1628) — український політичний і військовий діяч, гетьман реєстрових (1622–1623) та нереєстрових козаків-випищиків, близький соратник гетьманів Петра Сагайдачного і Михайла Дорошенка

вулиця Петра Григоренка	Петро Григорович Григоренко (16 жовтня 1907, Борисівка, Бердянський повіт, Таврійська губернія - 21 лютого 1987, Нью-Йорк) – радянський генерал-майор, українець, правозахисник. Виступав на захист кримських татар та інших депортованих народів. У 1964 році за легальну правозахисну діяльність розжалуваний у рядові і позбавлений усіх державних відзнак. Перебував у радянських тюрмах, таборах і «психушках». З 1977 року проживав у США. Помер у Нью-Йорку, похований на українському цвинтарі у Саут-Баунд-Бруці в штаті Нью-Джерсі
вулиця Омеляновича-Павленка	Михайло Володимирович Омелянович-Павленко (8 грудня 1878 року, Тифліс, Російська імперія - 29 травня 1952 року, Париж, Франція) - визначний український діяч, генерал-полковник Армії УНР, український воєначальник, до 1917 року полковник рос. армії, за доби УНР - генерал армії УНР, Начальний командант УГА. Командував операціями Першого зимового походу (1920 року). Брат Івана Омеляновича-Павленка
вулиця Сергія Кульчицького	Сергій Петрович Кульчицький (17 грудня 1963, Веймар, Східна Німеччина — 29 травня 2014, Слов'янськ, Україна) — український військовий, генерал-майор, начальник управління бойової та спеціальної підготовки Головного управління Національної гвардії України. Герой України.

тупик Дорожній
тупик Степовий
тупик Пирятинський	Пирятин — місто в Україні, у Полтавській області, Лубенському районі, центр Пирятинської об'єднаної територіальної громади. Населення за переписом 2001 року становило 16 560 осіб. Площа території міста 7228 га. Історичне населене місце
тупик Максима Левіна	Максим Євгенович Левін, більш відомий як Макс Левін (7 липня 1981, м. Боярка, Києво-Святошинський район, Київська область, Українська РСР, СРСР — між 13 та 31 березня 2022, біля с. Гута-Межигірська, Вишгородський район, Київська область, Україна) — український фотокореспондент, фотограф, документальний фотограф. 10 років працював в редакції LB.ua, співпрацював з агенствами Reuters, BBC, TRT World, Associated Press, Hromadske. Більшість його документальних проектів пов'язані з війною в Україні. Загинув висвітлюючи російське вторгнення в Україну 2022 року — у нього двічі навмисно вистрілив російський військовий. Кавалер ордену "За заслуги" III ступеня (2015), кавалер ордену "За мужність" III ступеня (2022, посмертно). Лауреат премії імені Георгія Гонгадзе(2022, посмертно)

Віддай свій голос: стартує голосування за перейменування вулиць у Кременчуці

Варіанти перейменування 30 вулиць (для перегляду розверніть)

1. вулиця 1905 року

2. проїзд 40-річчя ДАІ

3. вулиця 8 Березня

4. провулок 8 Березня

5. проїзд 8 Березня

6. вулиця Аерофлотська

7. провулок Андрія Головка

8. вулиця Багратіона

9. вулиця Баженова

10. провулок Баженова

11. провулок Бєлінського

12. провулок Бородінський

13. провулок Валерія Брюсова

14. вулиця Ватутіна

15. вулиця Воїнів-інтернаціоналістів

16. вулиця Гагаріна

17. вулиця Гагаріна (с. Потоки)

18. вулиця Гастелло

19. вулиця Гвардійська

20. провулок Гвардійський

21. вулиця Генерала Жадова

22. вулиця Генерала Ірінєєва

23. вулиця Генерала Карбишева

24. тупик Генерала Карбишева

25. вулиця Генерала Манагарова

26. вулиця Генерала Родімцева

27. тупик Германа Титова

28. провулок Героїв Бреста

29. провулок Глінки

30. провулок Гомельський

Для дому і сім'ї

Для дому і сім'ї - програма телепередач

Приватна газета

№ 49 від 5 грудня 2024

№ 48 від 28 лисопада 2024

№ 47 від 21 листопада 2024

№ 46 від 14 листопада 2024

вулиця Петра Болбочана	Болбочан Петро Федорович (5(17) жовтня 1883, с.Ярівка, нині Хотинський район, Чернівецька область - 28 червня 1919, с.Балин, нині Дунаєвецький район, Хмельницька область) - український військовий діяч, полковник Армії УНР, очільник Кримської операції проти більшовиків з метою встановлення на території півострова української влади та взяття під контроль Чорноморського флоту. З листопада 1918 року по січень 1919 року Болбочан керував Обороною північно-східної України
вулиця Мальовнича
вулиця Придніпрянська	Вона іде паралельно течії Дніпра в правобережній частині міста і після її закінчення дуже логічно розпочинається нинішня вулиця Правобережна
вулиця Петра Супруненка	Академік в галузі механіки
вулиця Лікаря Самойловича	Данило Самойлович із 1784 року мешкав у нашому місті та боровся з епідемією чуми. Тут він вперше використав власну систему протичумних заходів – дезінфекцію та вакцинацію. Унаслідок цього кількість людей, які одужали від чуми, досягла небувалого для тих часів рівня, що викликало широкий інтерес і захоплені відгуки у світовій медичній пресі. У нашому місті вперше у світовій практиці Самойлович започаткував окремі епідеміологічні експерименти, якими спростував думку про можливість зараження чумою через повітря
вулиця Ліни Костенко	Ліна Василівна Костенко — українська письменниця, поетеса-шістдесятниця. Лауреатка Шевченківської премії, Премії Антоновичів. У радянські часи брала активну участь у дисидентському русі, за що була надовго виключена з літературного процесу
вулиця Сарматська або Скіфська	Сармати — кочовий іраномовний народ, який належав до іранської групи народів. Багато стоянок скіфської пори на території Кременчуччини. Скіфи, або скити — екзоетнонім грецького походження, який у сучасній науковій та художній літературі застосовується до практично всіх племен, що мешкали у VII—III ст. до н. е. на землях сучасної України від Дунаю до Дону, всю цю територію Геродот називав Велика Скіфія. На землі нинішньої України скіфи прийшли у VII столітті до нашої ери, перетнувши Кавказ і захопивши Кімерію, та частково витіснивши в закавказзя та Малу Азію, та асимілювавши кімерійський етнос і стали домінуючою силою в степах та лісостепах на північ від Понту
вулиця Гетьманська	Гетьман — назва урядників, вищих воєначальників та голів держав у таких державних і військово-державних утвореннях, як гуситська Чехія, Велике князівство Литовське, Королівство Польське, Річ Посполита, Козацька держава, Військо Запорозьке Низове та Українська Держава
вулиця Січових Стрільців	Січові Стрільці — військовий підрозділ Наддніпрянської Армії УНР, сформований у 1917 році початково із українців з Галичини та Буковини, військовополонених з австро-угорської армії
вулиця Данила Апостола	Данило Апостол (нар. 4 (14) грудня 1654 — 17 (29) січня 1734) — український військовий, політичний і державний діяч. Гетьман Війська Запорозького, голова Гетьманщини на Лівобережній Україні (1727-1734). Представник козацького роду Апостолів волоського походження. Син Павла Апостола. Народився на Полтавщині. Двічі обіймав посаду миргородського полковника (1682-1686, 1693-1727). Учасник азовсько-дніпровських походів 1695-1696 року, організованих Московією до османських володінь у Північному Причорномор'ї. 1696 року розбив на річці Ворсклі кримського хана Селіма І та прокримського гетьмана Петрика

вулиця Дмитра Карпенка	На честь сотника УПА, уродженця села Ревівка Кременчуцького району, хорунжого УПА (посмертно-сотника УПА), стрільця куреня «Гайдамаки», викладача тактики бою школи УПА «Олені», командира сотні «Сіроманці» Дмитра Карпенка-«Яструба»
вулиця Вінстона Черчилля	Сер Вінстон Леонард Спенсер-Черчилль (30 листопада 1874 - 24 січня 1965) - британський державний діяч XX століття. У 1940-1945 і 1951-1955 роках - прем'єр-міністр Великої Британії. Від 1900 до 1964 року (за винятком 1922-1924 років) - депутат парламенту (англ. Member of Parlament, MP) від п'ятьох різних виборчих округів. Більшу частину політичної кар'єри перебував у лавах Консервативної партії (в 1940-1955 роках - її очільник). Дотримувався ідеології економічного лібералізму та імперіалізму. У 1904-1924 роках належав до Ліберальної партії. А ще прославився як військовик, історик, маляр і письменник. Серед його численних нагород - Нобелівська премія з літератури. Черчилля вважають однією з найвизначніших постатей XX століття. Досі популярний у Великій Британії та Західному світі, де його розглядають як звитяжного лідера часів війни, що відіграв важливу роль у захисті європейської ліберальної демократії проти поширення фашизму.
вулиця Маріїнська	На честь святої Діви Марії
вулиця Кременчуцьких Артилеристів	На честь Кременчуцької 107-ї реактивної артилерійської бригади ракетних військ ЗСУ, яка брала активну участь у війні на сході України та територіально знаходиться неподалік
вулиця Генерала Момота	Ігор Федорович Момот (18 серпня 1965 - 11 липня 2014) — український прикордонник, генерал-майор (посмертно). Начальник Навчального центру підготовки молодших спеціалістів Державної прикордонної служби України. Заступник начальника Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України. Під час війни на Донбасі обороняв український кордон у Донецькій і Луганській області як начальник мотоманевреної групи прикордонників. Загинув унаслідок удару російської реактивної артилерії під Зеленопіллям. Герой України (посмертно)

тупик Затишний
тупик Квітучий
тупик Анатолія Левченка	Анатолій Семенович Левченко (21 травня 1941, с.Основинці, Краснокутський район, Харківська область, Українська РСР, СРСР - 6 серпня 1988, Москва, РРФСР, СРСР) - український радянський льотчик-космонавт, Герой Радянського Союзу (1987), 64-й космонавт СРСР і 207-ма людина у космосі, льотчик-космонавт СРСР (№ 63), капітан запасу. Здійснив один космічний політ тривалістю 7 діб 21 година 58 хвилин 12 секунд. Помер через 7 місяців після польоту, у віці 47 років, від пухлини головного мозку
тупик Опішнянський	Опішня — селище міського типу Полтавського району Полтавської області України. Старовинне козацьке містечко. Розміщене на пагорбах понад річкою Ворсклою. «Найвище» поселення Полтавщини. Головний осередок сучасного українського гончарства
тупик Івана Сірка	Іван Сірко — український полководець, подільський шляхтич, козацький ватажок, кальницький полковник, легендарний кошовий отаман Запорозької Січі й усього Війська Запорозького Низового. Здобув перемогу в 65 боях
тупик Катерини Білокур	Українська художниця жанру наївного мистецтва, майстриня народного декоративного живопису. Входить до переліку найвідоміших жінок давньої та сучасної України. Була членкинею Спілки художників України. нагороджена орденом «Знак Пошани», одержала звання Заслуженого діяча мистецтв України, одержала звання Народного художника України. Твори Катерини Білокур регулярно експонувалися на виставках у Полтаві, Києві, Парижі та інших містах світу
тупик Віктора Баранова	Віктор Федорович Баранов (14 жовтня 1950, Кривуші, нині Кременчуцького району Полтавської області - 30 липня 2014) - український письменник (поет, прозаїк, перекладач). Голова Національної спілки письменників України (із жовтня 2011 по липень 2014), головний редактор літературного журналу «Київ», віце-президент Товариства «Україна-Румунія», член Комітету з присудження щорічної премії Президента України «Українська книжка року»
тупик Михайла Максимовича	Максимович Михайло Олександрович (3 [15] вересня 1804, хутір Тимківщина, нині Богуславець, Полтавська губернія — 10 [22] листопада 1873, хутір Михайлова Гора біля с. Прохорівки, нині Канівський район) — видатний український науковець, енциклопедист, фольклорист, історик, філолог, етнограф, ботанік, поет, архівознавець і природознавець зі старшинського козацького роду Полтавщини, перший ректор університету Св. Володимира. Член Історичного товариства імені Нестора-Літописця

провулок Миколи Руденка	Микола Данилович Руденко (19 грудня 1920, с. Юр'ївка, нині Лутугинський район - 1 квітня 2004, Київ) - український письменник (автор науково-фантастичних, філософських та поетичних творів), філософ, громадський діяч, засновник Української Гельсінської Групи. Герой України.Микола Руденко – Лауреат Шевченківської премії, геніальний дослідник школи фізичної економіки. Праці М.Руденка - це глибокий аналіз першопричин тупикового напрямку розвитку CPCP (Капітал. Маркса) та висвітлення місії i ролі України в світі i людини у Всесвіті, це окреслення ідеї Гармонії з природою, яка дозволить подолати виклики XXI століття. Його роботи з фізичної економіки привернули увагу світової науки і спрямували подальший її розвиток
провулок Національної Гідності
провулок Директорії	Директорія УНР - найвищий орган державної влади відродженої Української Народної Республіки, який діяв з 14 листопада 1918 року до 10 листопада 1920 року. (Уряд УНР, очолюваний Винниченком, Чеховським, Левицьким, Петлюрою)
вулиця Героїв Маріуполя	«Місто-герой України» - указ Президента України від 06.03.2022 №111/2022. Назва увічнюватиме неймовірну відвагу, мужність та героїзм бійців ЗСУ, які тримали оборону міста, що стало символом незламності українського духу у нинішній російсько-українській війні
провулок Водоканальний	На честь одного з найстаріших та найбільш значущих підприємств комунальної сфери міста Кременчука
провулок Алітуський	На честь активного міста побратима з Литви, що активно допомагає місту зараз у війні з рф
провулок Харитини Пекарчук	На честь військової діячки Армії УНР, життя якої пов’язане з Кременчуком. Харитина Пекарчук — перша українська жінка, яка отримала українську державну нагороду в ХХ ст. (жетон ордена «Залізного хреста» № 1 і Хрест Симона Петлюри), засновниця сімферопольської «Просвіти». У 1917-му взялася за українізацію трьох полків російської армії, розташованих у Сімферополі, організувала там український хор та аматорський гурток, влаштовувала літературні вечори, разом із кримськими татарами видавала газету. На початку 1918 року Харитина втекла від переслідувань більшовиків на Полтавщину, та згодом, уже навесні, її схопили у Кременчуці. Витерпіла російські чекістські катування, а навесні 1918 року після звільнення Кременчука від російських окупантів армією УНР пішла на військову службу в полк імені Івана Богуна. Згодом очолила санітарний потяг загону Армії УНР «Запорозька Січ», у бою з більшовиками поранена в ногу, із денікінцями — у живіт, брала участь у Першому зимовому поході Армії УНР
провулок Героїв Бучі	Вшановуючи пам'ять українців, що героїчно боролися проти російських окупантів під час повномасштабного вторгнення росії в Україну 24.02.2022 року та під час окупації

провулок Левка Ревуцького	Лев Миколайович Ревуцький (1889, Іржавець, Прилуцький повіт, Полтавська губернія, Російська імперія - 1977, Київ, Українська РСР, СРСР) - український композитор, педагог, музичний і громадський діяч. Доктор мистецтвознавства (1941), академік АН УРСР (1957), заслужений діяч мистецтв УРСР (1941), народний артист СРСР (1944), Герой Соціалістичної Праці (1969), лауреат Державної премії СРСР (1941), Державної премії УРСР ім. Т.Г.Шевченка (1966). Депутат Верховної Ради УРСР 2-5-го скликань
провулок Миколи Леонтовича	Видатний композитор, диригент, «український Моцарт», жертва червоного терору. Він записував народні пісні й згодом вдихав у них нове життя. Всесвітньовідома мелодія «Щедрик», створена Леонтовичем за мотивами української народної щедрівки стала символом Різдва у багатьох країнах. Англомовна версія «Щедрика» – колядка «Carol of the Bells» звучала у фільмах «Міцний горішок -2», «Один вдома», «Гаррі Поттер». https://bit.ly/3wHTXWa
провулок Дмитра Барковського	Кременчужанин, учасник визвольного руху Опору, який проживав в будинку №5 по цій вулиці, розстріляний гестапо 08.08.1942. Д.Д. Барковський, 1907 р.н. працював вчителем української мови, в роки окупації – директором Кременчуцького краєзнавчого музею науковим співробітником. 06.08.1942 був арештований разом з іншими співробітниками, як член ОУН і після тортур його розстріляли
провулок Музичний
провулок Максима Березовського	Максим Созонтович Березовський (нар. 16 (27) жовтня 1745, Глухів - 22 березня (2 квітня) 1777, Санкт-Петербург, Російська імперія) — український композитор, диригент, співак. Автор духовних концертів та опери «Демофонт», а також першої української симфонії. Класик європейської музики.Березовський відомий як композитор — автор духовних концертів, які він написав після повернення з Італії (найбільш популярний концерт «Не отвержи мене во время старости»). Він поєднав у своїй творчості тогочасний досвід західноєвропейської музичної культури з національними традиціями хорового мистецтва. Разом із Д. Бортнянським створив класичний тип хорового концерту

провулок Караїмський	Караїми (самоназва – Караїr) - тюркський народ, який живе у Криму. Відомо, що караїми мешкали в Кременчуці ще до Першої світової війни
провулок Міжнародний
провулок Кузьми Скрябіна	Андрій Вікторович Кузьменко (псевдонім - Кузьма; 17 серпня 1968, Самбір, Львівська область - 2 лютого 2015, Лозуватка, Дніпропетровська обл.) — український співак, композитор, поет, письменник, телеведучий, продюсер, актор. Лідер гурту «Скрябін». Герой України (посмертно). Заслужений артист Автономної Республіки Крим (2008)
провулок Привітний
провулок Гостомельський	«Місто-герой України» - указ Президента України від 06.03.2022 №111/2022. Гостомель — селище міського типу в Бучанському районі Київської області України. Центр Гостомельської селищної громади. 6 березня 2022 року Указом Президента України з метою відзначення подвигу, масового героїзму та стійкості громадян, виявлених у захисті своїх міст під час відсічі збройної агресії Російської Федерації проти України, місту присвоєно почесну відзнаку «Місто-герой України»
провулок Туган-Барановського	Михайло Іванович Туган-Барановський (*8(20) січня 1865, с. Солоне, Харківська губернія, Російська імперія (зараз - Україна) - †21 січня 1919, біля станції Затишшя, УНР) - український вчений-економіст. Перший економіст зі Східної Європи, наукові теорії якого визнали зарубіжні вчені різних шкіл і напрямків; один із найкращих знавців кон'юнктурних економічних циклів, автор численних праць з питань теорії вартості, розподілу суспільного доходу, історії господарського розвитку та кооперативних основ господарської діяльності. Генеральний секретар фінансів УЦР (серпень-листопад 1917). Один із фундаторів Української Академії Наук, доктор економіки (1899)