Переїхали до Словаччини: що країна пропонує тим, хто їде від війни

Кременчужанка Ярослава із березня мешкає у Словаччині. 24 лютого застало її із дитиною у Туреччині. Звідти дівчина вирішила полетіти до Словаччини, де отримала тимчасовий захист. Вже пів року кременчужанка мешкає у словацькому місті, що втричі менше за Кременчук:
– Коли почалась війна, я разом із дитиною була в Туреччині. Пробула там близько місяця. А далі приїхала в Словаччину, адже раніше я тут навчалася та працювала, знаю мову. Тож мені легше адаптуватися. У Словаччині українцям дуже допомагали: і з житлом, речами, продуктами. Багато людей просто так безкоштовно приймали українців, селили у себе вдома. Було безліч гуманітарної допомоги. Через три місяці така активна допомога пішла на спад. Тим, хто приїжджає зараз, вже важче облаштуватися, особливо з житлом.

Українське жовто-блакитне дерево у словацькому місті
– Куди селять українців? Чи є соціальне житло?
– Зараз ще діє державна програма компенсації вартості житла, її продовжили до лютого. Словакам, які надають притулок українцям, держава компенсує певну суму. На зимовий період ці виплати підняли: десь 10 євро на дорослого на добу, і 5 євро на дитину.. Але знайти житло за цією програмою трохи складніше, ніж раніше. Це пов'язано із паперовою тяганиною. І господарю, і українцям потрібно щомісяця відвідувати держустанови, заповнювати документи, що підтверджують факт їхнього проживання. Раніше більше словаків погоджувалися на паперові складнощі, але зараз не всі згодні гаяти на це час, відпрошуватись у певні дні з роботи. Також державна компенсація може надходити до власників житла із затримкою на 1-2 місяці. Тож не всі охоче приймають українців за цією держпрограмою. Наприклад, мені господар одразу сказав, що він не буде зв'язуватися з оформленням паперів. Тож я або плачу, або шукаю інше житло.
Також деякі українці поводяться не кращим образом, поводяться так, що за них соромно. Є люди, що просто сідають на голову, починають щось вимагати, поводити себе, ніби їм всі винні. Переважно, таке ставлення демонструють мешканці Західних областей. Є ті, хто переїхав з Закарпаття: здає власне житло за гроші, а мешкає в Словаччині за держпрограмою, отримує соцдопомогу.
– Скільки коштує оренда житла ?
– Однокімнатна квартира – 450-500 євро, двокімнатна - 700-800 євро у нормальному стані. Але одразу потрібна певна сума коштів, аби сплатити депозит, за перший та останній місяці. Якщо житло 500 євро, то одразу потрібно 1500 євро. Договори часто укладають щонайменше на рік, адже у них через рік йде перерахунок комунальних послуг, скільки було витрачено фактично. Але все залежить від власника. Мені пощастило, я не платила ані депозиту, ані за другий місяць. А коли виникли фінансові труднощі, попрохала про невелику розстрочку і мені пішли на зустріч. Загалом, порівняно із березнем, коли я сюди приїхала, ціни на все пішли вгору: житло, продукти, комунальні послуги. Кажуть, що вартість опалення підвищилася в чотири рази. Люди шоковані. Підвищення значно вдарить по кишені. Багато тих, хто використовує електрику для обігріву, газ менш популярний. У кого є можливість, запасаються дровами. Всі думають, як пережити зиму.

Приклад вартості оренди житла
– Чи є у Словаччині соціальні виплати українцям?
– Перші три місяці ми отримували від Словаччини фінансову допомогу. Це близько 80 євро на дорослу людину, 160 на дитину до трьох років, та 120 євро на дитину віком від 3 років. На себе і свого сина я отримувала десь 240 євро. Потім цю виплату скасували, і нас автоматично перевели на виплати від ООН. Хто хотів, оформлював виплати від Червоного Хреста: там була трохи більша сума. Різниця між ними невелика: 20-40 євро.
Зараз отримувати виплати стає складніше, ужорсточають контроль. Раніше багато хто працював онлайн на Україну та разом із тим отримував виплати від Словаччини. Вони це розуміли, але нічого не могли зробити. Зараз у Словаків більше даних. Вони бачать, хто офіційно отримує виплати в Україні. Якщо твій дохід більше за мінімальний, тобі відмовлять у фінансовій допомозі у Словаччині.
– Виплат у розмірі 200 євро вистачає на життя?
– Лише якщо ти не орендуєш житло і мешкаєш за держпрограмою. Тоді вистачить на доволі скромне харчування. Але якщо потрібно доплачувати за житло, платити за оренду, прожити на ці гроші не реально. Раніше 200 євро на харчування цілком вистачало. Але зараз ціни пішли вгору. Один похід до супермаркету – 40-50 євро. Потрібно мінімум 300 євро на харчування. Наприклад молоко 0.8-1 2.євро, м'ясо – 4-6 євро.

Чек з словацького супермаркета

Гуманітарної допомоги вже менше, але вона є. У нашому місті її видають 2-3 рази місяць, раніше було щотижня. Можна взяти засоби гігієни, продукти, речі. Перші три місяці був дуже багатий вибір: береш, скільки треба. Але є українці, за яких бере сором. У моєму місті жінка з Західної України, яка мала тримала секодн- хенд, приходила о 5 ранку, першою займала чергу і просто загрібала все підряд. Словаки все розуміли, але нічого не могли вдіяти: вони не мали права відмовити у гуманітарній допомозі.

Так виглядає пункт видачі гуманітарної допомоги

– Яка вартість проїзду?
– Він довго був безкоштовним по всій Словаччині, але вже кілька місяців платний. Однак є пільги: можна придбати спеціальну картку, за якою проїзд коштує пів ціни. Наприклад, вартість квитка євро, а з карткою сплачуєш 0.5 євро. Загалом, безлімітний проїзд містом десь 20 євро на місяць.
– Чи безкоштовна медицина для тих, хто отримав захист у Словаччині?
– Можна розраховувати на базову медичну допомогу. Ми звертались до лікарів. Моя дитина впала, счесала собі півобличчя. У лікарні надали безкоштовну допомогу. Також ми зверталися до лікаря, аби дістати кліща –їх тут дуже багато влітку, у Словаччині навіть продаються спеціальні інструменти, аби діставати їх самостійно. Лікар все зробив безкоштовно.

Так виглядає девайс для видалення кліщів: дуже популярний у Словаччині влітку та навесні

– А щодо ліків за рецептом, чи вони безкоштовні?
– Без рецепта майже нічого не можна придбати. В принципі, медикаменти за рецептом мають видати безкоштовно. Але за фактом це трапляється не завжди. Я та мої знайомі переважно замовляли ліки з України: це зручно.
– Як з оформленням документів: чи це швидко, або ж велика бюрократія?
– Все дуже швидко: у моєму випадку без проблем оформила і собі, і матері.

– На які роботи можна влаштуватися?
– Все залежить від досвіду та вмінь, знання мови. Якщо ти не лінуєшся працювати, то знайдеш роботу: у кафе, ресторані, магазині тощо. Я по приїзду звернулась до власника квартири, яку орендувала, і попрохала допомогти із роботою. Займалась прибиранням квартир, складів, допомагала з перекладом. Моя знайома вже на третій день після приїзду до Словаччини знайшла роботу, хоча не знала мови. Працює у магазині, допомагає з розкладкою товарів. Словаки дуже добре ставляться, допомагають. Їхній менталітет схожий на наш, а мова, в принципі, не важка. Навіть без знання словацької можна зрозуміти, що від тебе хочуть. Немає мовного бар'єра, як у Німеччині. Якщо ти йдеш назустріч, намагаєшся порозумітися, повторювати за ними слова, тобі завжди допоможуть. Подруга влітку ходила з дитиною на роботу, і це сприймали нормально, проблем не було. Люди розуміють, що нікуди подіти дитину, коли садки закриті, а працювати треба. Якщо трішки знаєш мову, то можна влаштуватися перекладачем, рієлтором. Хто хоче, той знайде. Усіх, хто хотів, працюють.

 
- А як із працевлаштуванням спеціалістів, які процедури потрібно проходити?
– Обов'язково перекладати та підтверджувати свій диплом. Можливо, доведеться брати додаткові класи, курси. Наприклад, навіть косметолог з українським дипломом не зможе працювати без підтвердження, потрібно пройти медичні курси.
– Які у Словаччині зарплати?
– Середня зарплата – 700-800 євро. Мінімалка – 4 євро на годину. Якщо людина відповідальна, добре виконує свою роботу, додають бонуси. Українцям платять так само як і словакам, немає дискримінації. Також дають талони на харчування. Ними можна розраховуватись в магазині, або ж попрохати видати просто грошима.
- Скільки у вас часу пішло на вивчення мови?
– Коли я вперше приїхала до Словаччини, то була у важкій ситуації, без знань та з боргами. Потрібно було дуже швидко опанувати мову. Я її вивчила буквально за місяць на рівні, достатньому для роботи, бо не мала вибору. Тож якщо захотіти, то все можливе. Словацька мова не така складна, схожа з нашою, і українці швидко її розуміють. А зараз багато безкоштовних курсів, спікінг клабів, тож більше можливостей.
– Чи безкоштовне навчання у школах, відвідування дитсадків?
– Так. Спочатку мій син ходив у приватний садок. Але там мені не сподобалось, і я віддала його до державного словацького саду. При чому місць у ньому не було і я дуже прохала керівництво нас взяти. І вони пішли на зустріч. Також у нашому місті нещодавно відкрили два українські садки, а так діти навчалися разом зі словаками. Українські класи та садки є у великих містах
Влітку я влаштовувала літній табір для українських дітей на два тижні. Табір працював два тижні з 8 до 16-ти та мав великий попит, адже влітку сади та школи закриті, а батькам потрібно працювати. Ми працювали на волонтерських засадах. Плата була символічна, аби закупити канцелярію, оплатити харчування: ми нічого не заробляли. Словаки нам усі йшли назустріч. Наприклад, ми не платили за вхід до музеїв, екскурсії: практично всюди українських дітей пускали безкоштовно. Нам навіть зробили знижку близько 50% на харчування.