Водночас у ДФТГ говорять про значні проблеми з матеріальним забезпеченням та сподіваються на допомогу в їх вирішенні усіх територіальних громад району
Із самого початку повномасштабної війни з росією на Кременчуччині за власної ініціативи патріотично налаштованих громадян почали створювати добровольчі формування територіальних громад (ДФТГ). Разом із військовослужбовцями ЗСУ та Нацгвардії вони готувались до оборони Кременчука та всього району. За перше півріччя минулого року було створено 8 ДФТГ: 5 – у Кременчуці та по одній – у Горішніх Плавнях, Семенівці та Кам’яних Потоках.
Проте у листопаді командування ЗСУ прийняло рішення реформувати систему управління добровольчими формуваннями та залишило у кожному районі по одній базовій ДФТГ, до якої могли приєднатися в якості структурних підрозділів інші ДФТГ, що розформовувалися. Таким чином поліпшувалося управління добровольчими формуваннями в усій країні. На Кременчуччині таким базовим формуванням було визначено ДФТГ №3, у складі якого перебувало найбільше колишніх військових та добровольців, що мали реальний бойовий досвід. Зокрема, учасники АТО/ООС та ветерани війни в Афганістані.
Варто зазначити, що добровольчі формування територіальних громад – це передбачені законом військові загони, які створюють за власною ініціативою та за згоди органів місцевого самоврядування і територіальних органів військового управління патріотично налаштовані громадяни. Вони об’єднують добровольців, які не є військовослужбовцями, але готуються до того, щоб зі зброєю в руках зустріти ворога та дати йому гідну відсіч. Добровольці не отримують зарплати від держави, а матеріально-технічне забезпечення таких формувань цілком покладається на територіальні громади.
Журналісти «Кременчуцького Телеграфа» бували на навчальних стрільбах ДФТГ №3 у жовтні та на прийнятті присяги добровольцями ДФТГ Кам’янопотоцької територіальної громади у вересні. Ми вирішили продовжити досліджувати цю тему та запросили на інтерв’ю командира єдиного ДФТГ району – Кременчуцького добровольчого куреня, сформованого на базі ДФТГ №3, Андрія Анатолійовича Чуйка.
Нагадаємо, що командир ДФТГ №3 був обраний на зборах цього формування, а після проведення спеціальної перевірки правоохоронними органами призначений на посаду наказом Командувача Сил територіальної оборони ЗСУ. Після цього він отримав право проводити набір добровольців у ДФТГ та готувати їх до виконання завдань за призначенням.
Займатися створенням військового підрозділу підполковнику Андрію Чуйку доводиться не вперше – це ж саме він робив у 2015 році, коли формував військову частину повітряно-десантних військ ЗСУ. Тоді він повернувся на військову службу після 13-ти років перебування на пенсії. А в лютому 2022-го цього зробити не зміг через вік - йому виповнилося 63. Але залишатися осторонь у такий важкий для країни час він не зміг.
Підполковник у відставці Андрій Чуйко вперше звільнився з армії під час скорочення ЗСУ у 2002 році. У 2015-2016 роках приймав безпосередню участь в Антитерористичній операції на Донбасі. Позивний «Кочевник».
- Українці часто плутають поняття тероборона та ДФТГ. Чим відрізняється ДФТГ від батальйонів та бригад територіальної оборони?
У територіальній обороні ЗСУ є два крила. Одне – це військові частини тероборони (бригади, батальйони), які є частиною ЗСУ та виконують завдання Міноборони. Їх військовослужбовці отримують грошове забезпечення та інше забезпечення від Міноборони. А добровольчі формування тероборони – це підрозділи, які оперативно підпорядковані командуванню Сил територіальної оборони, але їх забезпечення покладається на місцеві органи влади.
- Як правильно називати бійців вашого формування – військовослужбовці чи добровольці? Та чи підписували вони контракт на проходження служби та чи приймали присягу?
Ми є добровольцями територіальної оборони. У нас є контракти, які добровольці підписують з командиром ДФТГ. Є присяга добровольця, яку приймали усі наші бійці. І ще будуть приймати по мірі надходження нових людей.
- Які завдання стоять перед вашим ДФТГ та чим займаються добровольці? І чи входить патрулювання вулиць та інші завдання по охороні правопорядку до ваших основних завдань?
Головне завдання ДФТГ – разом з підрозділами Сил оборони України (НГУ, Національна поліція, СБУ, ДСНС та інші – ред.) готуватися до оборони та брати участь в обороні Кременчука та Кременчуцького району. Восени ми понад 2 місяці займалися фортифікаційним обладнанням оборонних позицій та споруд на території району. Є у нас і попутні завдання, які ми виконуємо зараз – це спільне патрулювання вулиць Кременчука разом з представниками національної поліції.
- З початку повномасштабної війни з росією в Кременчуцькому районі було створено 8 ДФТГ. Як створювалися ДФТГ та хто призначав їх командирів, зокрема Вас? Коли саме було створено ДФТГ №3? І чому ваші добровольці не пішли на військову службу за мобілізацією до лав ЗСУ?
З перших днів повномасштабної агресії росії у нас на базі Спілки ветеранів війни в Афганістані зібралось багато людей, які мали бойовий досвід, та тих, хто його не мав. З різних причин вони не могли служити в ЗСУ. Хтось через свій вік – 60+, хтось через стан здоров’я чи інші проблеми, які не дозволяли призиватися на військову службу.
Тому цих людей ми зібрали разом і з перших днів березня почали створення добровольчого формування. Тоді ж почалася військова підготовка. Зараз ми готуємо своїх добровольців до виконання бойових завдань індивідуально та у складі підрозділів. Ми проводимо заняття по вогневій, тактичній, інженерній підготовці, тактичній медицині та іншим предметам за допомогою інструкторів батальйону тероборони та Нацгвардії.
- Чи були серед ваших бійців ті, хто за станом здоров’я був придатний та врешті пішов на військову службу до ЗСУ?
Такі добровольці були, і на даний час 17 наших бійців проходять військову службу у лавах ЗСУ та Національної гвардії України. До речі, вони мені телефонують і дякують за те, що пройшли базову військову підготовку в нашому ДФТГ, і це їм допомогло на фронті.
- У листопаді минулого року систему управління ДФТГ в Україні вдосконалили і в кожному районі залишили лише одну базову ДФТГ, до якої могли приєднатися в якості структурних підрозділів розформовані ДФТГ. У Кременчуцькому районі в якості базової ДФТГ обрали вашу. Чому був зроблений саме такий вибір і чи приєдналися до вас в якості підрозділів розформовані ДФТГ у повному складі або ж добровольці з цих формувань в індивідуальному порядку? Якщо приєдналися, то хто саме і скільки?
Дійсно, таке рішення було прийняте командуванням Сил територіальної оборони ЗСУ. За поданням командира бригади територіальної оборони
Полтавщини в якості базового в Кременчуцькому районі вибрали саме наше добровольче формування. То було його рішення. Я вважаю, що воно могло обґрунтовуватися на рівні підготовки наших добровольців, а, можливо, й на тому, що я офіцер з досвідом військової служби та маю бойовій досвід. До того ж, у нашому ДФТГ понад 15 добровольців мають досвід війни в Афганістані і є люди, які воювали в АТО.
Починаючи з листопада, до нас перейшло з розформованих ДФТГ понад 90 добровольців. Повністю приєдналася добровольча сотня із Кам’яних Потоків, яку очолює Сазонов Олег Юрійович. Також до нас приєднався маленький підрозділ з Семенівки. Решта командирів та особового складу ДФТГ, які були розформовані, на жаль, не виявили бажання далі проходити службу за контрактом добровольця у лавах нашого ДФТГ.
Я запрошую усіх, хто має бойовий досвід та досвід військової служби, а особливо тих, хто був у лавах розформованих ДФТГ та має певну підготовку, до Кременчуцького добровольчого куреня. Приходьте у наш штаб на вулицю 29 Вересня, 5 і будемо розмовляти.
- Тобто з 7-ми розформованих ДФТГ до вас у повному складі приєдналося лише два? А в індивідуальному порядку?
Так, у повному складі лише два. В індивідуальному порядку, на жаль, приєдналося дуже мало. Ми відкриті для усіх і чекаємо тих, хто готовий стати на захист України у такий важкий для неї час.
- До реформування системи управління ваша ДФТГ підпорядковувались кременчуцькому батальйону територіальної оборони. Як зараз?
Система управління трошки переформатувалася – ми зараз безпосередньо підпорядковуємося Полтавській бригаді територіальної оборони. Тобто не батальйону, а на рівень вище.
- Ваша ДФТГ наразі єдина у Кременчуцькому районі. Згідно з чинним законодавством, матеріально-технічне та фінансове забезпечення ДФТГ покладається на органи місцевого самоврядування. Які територіальні громади району беруть участь у вашому забезпеченні, та як це врегульовує Кременчуцька районна військова адміністрація?
Реальну допомогу ми поки отримуємо лише від Кременчуцької міської ради, за що вдячні. Проте хочу зазначити, що проблем у нас дуже багато. Насамперед з питань матеріально-технічного, фінансового та транспортного забезпечення. Діалог ведеться постійно, і є надія, що нас забезпечать усім, що потрібно для виконання бойових завдань. На жаль, Кременчуцька РВА поки що залишається осторонь у вирішенні цих питань. Інші територіальні громади допомагають лише тим, хто знаходиться на їх території. Зокрема, наш Семенівський підрозділ забезпечений своєю громадою дуже гарно. Мені приємно про це говорити, але це єдина громада, яка так допомагає. Кам’янопотоківська громада допомагала на початку війни, а зараз допомоги, на жаль, немає.
- Чи забезпечені ви наразі усім необхідним для виконання поставлених завдань, і чого вам не вистачає? Та чи надходить якась допомога від Міноборони та від волонтерів?
Ми чимось більш-менш забезпечені, чогось не вистачає. Проблем дуже багато. Від Міноборони допомоги немає і бути не може. Адже, згідно з чинним законодавством, все це покладається на органи місцевого самоврядування. Я сподіваюся на підтримку місцевої влади і забезпечення усім, що потрібно нам для виконання завдань.
- Чи є у вас службовий транспорт, та на чому ви виїжджаєте на заняття з бойової підготовки чи на стрільби?
На жаль, увесь транспорт у нас лише особистий, і виїжджаємо на всі завдання ми лише на ньому.
- Чи отримують добровольці якусь плату, хоча б за ті дні, які вони проводили на роботах по фортифікаційному обладнанню оборонних позицій, патрулюванню вулиць чи виконанні інших завдань?
Восени ми виконували бойові завдання по фортифікаційному обладнанню оборонних позицій і, відповідно до рішення виконкому Кременчуцької міської ради, люди отримували невелику суму. Так само отримують і за патрулювання разом з поліцією вулиць Кременчука. Якщо ми будемо виконувати інші бойові завдання, то тим же рішенням виконкому передбачена відповідна виплата. Зауважу, що це не грошове забезпечення, а винагорода чи допомога.
- А чи можна назвати суму, які отримують ваші добровольці, чи це таємна інформація?
Минулого року це було 180 грн, а на 2023 рік передбачено 240 грн за день. Це за 8 годин виконання бойових завдань. І лише тим, хто безпосередньо задіяний на виконання цих завдань.
- У бюджеті на 2023 рік Лохвицької територіальної громади на Полтавщині, в якій проживає близько 22 тисяч мешканців, на забезпечення ДФТГ закладено 16 млн грн. Розмір міського бюджету Кременчука щонайменше удесятеро більший. А якщо додати бюджети інших 11 територіальних громад району, то це ще більше. Чи закладено у бюджет Кременчука та інших громад району витрати на забезпечення вашої ДФТГ та скільки?
Так, я пишаюся нашими колегами з Лохвиці і їхньою місцевою владою. У нас теж закладена певна сума у програмі підтримки територіальної оборони, але вона у рази менша. Я дуже сподіваюся, що ця сума буде збільшена і під час реалізації програми будуть враховані усі наші потреби.
- Розкажіть про себе: який досвід військової служби, військове звання, де проходили службу?
Я ветеран військової служби. У мене 27 календарних років вислуги. Військову службу закінчував у Кременчуці у 2002 році – в ракетній бригаді. Потім працював, а у 2015 році добровільно пішов до військкомату, призвався на військову службу і брав участь в формуванні нової частини ПДВ. Потім в ній проходив військову службу разом із своїми побратимами, маю бойовий досвід. Із самого початку повномасштабного вторгнення росії в Україну я теж пішов до військкомату, але вік вже не той – і мені відмовили у призові на військову службу. Тому я став добровольцем та взяв активну участь у створенні цього добровольчого формування. Займаюся цією роботою з березня минулого року. Військове звання – підполковник у відставці.
- Чи є у вашому ДФТГ зброя та боєприпаси, необхідні для ведення бою?
Все буде добре – зброя є.
- А який морально-психологічний стан добровольців та чи є випадки відмови від виконання завдань, звільнення зі служби?
Наша чисельність потроху збільшується. Морально-психологічний стан та бойовий дух добровольців дуже високий. А від людей, які мають не ті наміри або ж неправильно себе ведуть, ми позбавляємося. У нас таких було двоє. Усі інші сумлінно виконують свої обов’язки та готові до виконання бойових завдань по обороні міста і району.
- Ви людина військова, досвідчена, а тому наших читачів може цікавити ваша думка - коли буде перемога?
Перемога буде обов’язково і буде у цьому році. Я в цьому впевнений.
- Ми всі віримо в перемогу над ворогом, хочемо, щоб цей день настав найскоріше.
Слава Україні!
- Героям Слава!
Інформація
Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.