Деякі кременчужани у соцмережах обурюються, що у місті знищують педіатрію. «Кременчуцький ТелеграфЪ» розбирався, чи справді ситуація настільки критична
Днями у кременчуцьких соціальних мережах поширилася інформація про те, що у місті знищують педіатрію. «Кременчуцький ТелеграфЪ» розбирався, що відбувається у цій сфері медицини, і чи справді ситуація настільки критична.
По-перше, у дописах мовилося про те, що 30 працівників дитячої лікарні одержали повідомлення про повне скорочення (звільнення). А ще 100 співробітників отримали чи отримають від керівництва повідомлення про часткове скорочення. Йшлося про переведення на пів ставки цієї кількості людей.
ТЪ взяв коментар щодо скорочень та переведень на пів ставки в очільника міського департаменту охорони здоров'я Максима Середи.
— У такій кількості, як ви кажете, що 100 людей, ми не переводили на пів ставки. Буває таке, що переводять десь у консультативно-діагностичних підрозділах на неповний робочий день, якщо немає навантаження, але це не може стосуватися працівників стаціонару. Стаціонар працює цілодобово, і служби повинні забезпечувати цілодобову роботу. А оптимізація дійсно є по консультативно-діагностичному центру, на пресслужбі (Кременчуцької міської ради — ред.) ця інформація була.
У стаціонарі дитячої лікарні скорочення лікарів не передбачається. Так, дійсно, там планують скорочувати, оптимізувати персонал, який безпосередньо не залучений до лікувального процесу. Тобто це адміністративно-господарчий, технічний, молодший персонал (санітарки), бухгалтерсько-економічна служба. Тому що у деяких відділеннях кількість (працівників — ред.) перевищує сучасні нормативи.
Оптимізація — це не завжди скорочення, це раціональне використання тих ресурсів, які є. Можливо, деякі відділення потребують підсилення, там де когось не вистачало. Тому одні працівники будуть переводитися до тих відділень, де є достатньо навантаження. А ті структурні підрозділи, які не навантажені, причому хронічно (ми не кажемо тільки за попередній рік, коли у нас йде війна, ми кажемо про тенденцію за багато років), то там дійсно буде проводитися оптимізація, — сказав він.
Назвати конкретну кількість тих, кого скоротять чи переведуть на пів ставки, Максим Середа не зміг, бо, за його словами, вона ще невідома. Але пояснив, що наразі працює комісія, яка вивчає це питання разом з економістами, юристами, заступником з медичної частини лікарні, допомагають і фахівці з департаменту охорони здоров'я:
У найближчі два-три тижні людей попередять про скорочення. Після цього вони, згідно з законодавством, відпрацюють ще 2 місяці.
По-друге, кременчужани скаржилися на рішення, за яким усіх вузькоспеціалізованих лікарів з амбулаторій у різних районах Кременчука з 1 березня переведуть у медзаклад на вулиці Лікаря Парнети.
Міський голова Віталій Малецький на запитання журналістів про це рішення відповів, що в амбулаторіях на Маслова, Лікаря Бончука та Лесі Українки продовжать консультувати педіатри. За даними пресслужби мерії, їм виділять окремі робочі місця, що розширить години прийому, адже зараз у кабінеті може працювати 2 лікарі, почергово. Забір аналізів та прийом результатів проходитиме, як і раніше, у центрах первинної медико-санітарної допомоги по районах. Опрацьовуватимуть їх у лабораторії консультативно-діагностичного центру на вулиці Лікаря Парнети.
Він додав, що на третьому поверсі дитячої лікарні проведуть ремонт, і там вузькоспеціалізовані лікарі прийматимуть пацієнтів.
Своєю чергою директор департаменту охорони здоров'я Максим Середа прокоментував:
На запитання, чи підпадуть під скорочення ті вузькоспеціалізовані лікарі, які працювали у районних амбулаторіях, пан Середа відповів:
За експертною думкою ми звернулися до заступниці директора з охорони дитинства та материнства Центру ПМСД №3 Надії Боровик. Вона прокоментувала, що подібна модель обслуговування пацієнтів діє у країнах Європи й давно вже впроваджується у великих містах України.
— Моя думка, що всі спеціалісти в одному місці — це нормально, правильно. Батьки з дітьми приїхали на Лікаря Парнети й знають, що вузькі спеціалісти працюватимуть повний день з 8.00 до 18.00, а не, наприклад, два дні на тиждень, як в амбулаторіях.
Коли мова йде про спеціалізовану медичну допомогу, це не первинна, яка на території поблизу. Спеціалізована медична допомога потребує додаткових обстежень — інструментальних, лабораторних. Потенціал філіалів ніколи не відповідає потенціалу центральної бази.
Наприклад, аналізи. Якщо лаборант рахує вручну, через мікроскоп, який старший за мене, це одне. Чи то стоїть гемоаналізатор (апарат для автоматичних лабораторних досліджень — ред.), йде повірка, правильне завантаження. Або, наприклад, приходить людина до хірурга, а їй треба УЗД, лікар все одно направляє сюди (на Лікаря Парнети – ред.). Чи то приходить людина до хірурга і просто перейшла з поліклініки на третій поверх стаціонару – і зробила УЗД, яке працюватиме також повну зайнятість.
У великих містах давно уже так. Амбулаторії «первинки» відкриті у віддалених районах для людей, яким територія важлива. Ми побачили з медичною реформою: є такі люди, які їздять до мене на прийом з Онуфріївки, вони прекрасно їздять до мене щомісячно. Для них територіальна прив'язка — взагалі не проблема. Це чітко показали декларації. Територія обслуговування лікарем-педіатром абсолютна не відповідає території проживання пацієнтів. Знову ж таки, у мене є (пацієнти – ред.) з Крюкова, з Ревівки, з Аврори.
У спеціалізованої медичної допомоги немає у критерії територіальної доступності, і для неї повинна бути база. Це держава позиціонує ще з моменту реформи (медичної системи — ред.). У всьому світі так. Більше ніж 90% проблем здоров'я повинна закривати якісна «первинка». За кордоном, як правило, сімейна медицина. Це ми зберегли педіатрію у повному обсязі. Хоча, наприклад, у лікаря-педіатра обсяг – 900 людей, а у лікаря загальної практики-сімейної медицини — 1800 пацієнтів. А зарплата однакова. Для держави краще, коли буде один сімейний, ніж два педіатри.
Крім того, лікар повинен постійно самовдосконалюватися, читати нові джерела, не призначати те, що давно всі цивілізовані країни не призначають. Якщо ми хочемо зробити якісну медичну допомогу, вона все одно повинна бути оптимізована, конкурентоспроможна. Щоб лікар теж розумів, що якщо він не буде вдосконалюватися, якісно консультувати, то з ним через якийсь час можуть розірвати стосунки.
Теоретично на майбутнє допомога повинна покращитися, тому що не буде розпорошення. Навіть той же хірургічний інструментарій. Чи закупити на 4 амбулаторії — правобережжя, Академіка Маслова, Лесі Українки й Лікаря Парнети, чи закупити ті ж самі набори на один заклад якісніші чи разові, щоб можна було замінити набори багаторазового використання.
У великих містах ти приходиш на прийом, коли тобі зручно, коли ти зміг — і лікар завжди на місці. А інколи лікарю хочеться показати людину прямо зараз декільком фахівцям. Тому теоретично це буде покращення, але не у доступності, а в якості.
Нагадаємо, що мова про переведення вузьких спеціалістів у медзаклад на вулиці Лікаря Парнети йшла ще у липні 2021 року. А у січні минулого року працівники дитячої лікарні також скаржилися на хвилю скорочень.
P.S.: «Кременчуцький ТелеграфЪ» триматиме це питання на контролі. Коли буде відомо, скільки та яких саме працівників дитячої лікарні скоротять, ми повідомимо про це громадськість.
Інформація
Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.