Кременчук попрощався з молодшим сержантом Андрієм Соколовим, якого вдома чекали донечки

Сьогодні, 2 лютого, кременчужани у Міському палаці культури попрощалися з молодшим сержантом Андрієм Соколовим, який загинув при захисті України. Військовий загинув біля населеного пункту Першотравневе Ізюмського району Харківської області при захисті Батьківщини, виявивши стійкість та мужність під час виконання бойових завдань. 

Андрій Вікторович Соколов народився 28 червня 1979 року. Військового призивали на військову службу за контрактом у 2018 році Покровсько-Ясинуватським ОМТЦК Донецької області. Андрій був молодшим сержантом, командиром відділення взводу радіорозвідки розвідувальної роти. Мав статус «Учасник бойових дій». Залишилися дружина та двоє дітей.

— Андрій народився у місті Димитрів, що на Донеччині, 28 червня 1979 року. У 2014 році, коли розпочалася війна, його родина переїхала до Кременчука. Ми сусіди по будинку. Тоді, коли переїхали, він пішов до військкомату і став на захист Батьківщини. Він казав, що йде захищати своїх дівчат — дружину та двох доньок. Андрій був у зоні АТО/ООС. Потім звільнився з ЗСУ і працював у на одному з підприємств міста. З початку повномасштабної російської агресії, 24 лютого, він прибіг до військкомату, щоб захищати. Був командиром відділення у розвідці. Його дуже любили побратими. Вони дуже тепло про нього відгукуються. Він був класний командир, спеціаліст, хоча і строгий, але справедливий. Завжди приходив на допомогу товаришам. 27 січня 2023 року загинув від артилерійського обстрілу у Першотравневому Харківської області. Йому назавжди буде 43 роки, — розповів військовий із позивним «Художник».

Попрощатися з Андрієм Соколовим до Міського палацу культури прийшли рідні, близькі, небайдужі кременчужани, побратими та представники міської влади. 

Над домовиною огорнутою у синьо-жовтий стяг схилилася дружина та дві неповнолітні доньки, які чекали вдома на свого татка. 

— Знайомі з 2019 року. Пройшли двічі Авдіївку, були в Попасній разом. Потім нас розкидала війна, а минулого року знову зійшлися служити разом, з квітня минулого року. Він відзначився як добра людина, який всім, навіть чужим допомагав, намагався завжди встигнути все зробити. Він гарний спеціаліст з електротехніки. Андрій все робив спокійно... Як воїн, він був дуже хорошим. 27 січня десь подівся його янгол-охоронець. Він Чугуїв пережив, коли був великий авіаналіт, Харків, коли були бомбардували, жодної подряпини. А тут... Того дня я сидів на 2 поверсі, а він збирав обладнання і прилетіла 152-мм міна. Я його вивозив з місця, де він загинув і сюди привіз. Він мав позивний «Сокіл», — розповів побратим з позивним «Пірат».

Схилившись на одне коліно кременчужани віддали шану захиснику України. Попрощавшись у палаці автоколона вирушила до Свято-Миколаївського собору, де відбулася панахида за загиблим. Далі, під залп військового салюту, тіло воїна придали землі на Свіштовському кладовищі на Алеї Слави. Тепер Андрій Соколов разом з іншими захисниками України назавжди залишилися у строю.