Скільки концертів дали, чи страшно виступати під час війни, та скільки зібрали для ЗСУ хлопці з «Без обмежень»

Напередодні концерту гурту «Без обмежень» Кременчук знову опинився під ворожим ракетним обстрілом. Тож усі з хвилюванням чекали, чи відбудеться концерт улюбленого гурту, чи не скасують його. Під час нічного обстрілу ніхто не загинув, славетна ППО збила кілька ракет, а концерт таки відбувся у міському палаці культури.

«Кременчуцький Телеграф» поспілкувався після шоу з ударником гурту Олексієм Бережним.

Ви ж уже не вперше у нашому місті. Як вам Кременчук?

Так, напевно, це вже 5 приїзд. Ви знаєте, часу подивитися місто, на жаль, у нас немає, але кожен приїзд завжди дуже вражає теплотою прийому. Найбільше радує те, що у такі складні часи, коли повітряні тривоги, глядачі приходять на концерти й таким чином підтримують ЗСУ. У нас дуже багато запитів від військових і завдяки таким концертам, по суті — донатам за квитки, ми й намагаємося задовольняти ці всі запити й підтримувати армію.

Повітряні тривоги, перерви під час виступів — реалії концертного сьогодення України. Рік повномасштабної війни. На скільки важче стало виступати у воєнний час?

Не можу сказати, що прям важче якось фізично чи організаційно. Проте загальний емоційний фон наразі дещо ускладнює. Емоційно важче працювати, бо іноді читаєш новини й диву дивуєшся, як ці сталеві хлопці та дівчата творять історію, роблять просто неймовірні речі на фронті й поза фронтом. І ми намагаємося в силу наших скромних можливостей бути частиною цього нереального двіжу, завдяки якому Україна зараз виборює свою справжню незалежність, дай Боже, на віки.

Український слухач змінився?

Я думаю, всі ми змінилися. Всі ми змінили своє ставлення щодо ідентичності. Може й не всі, але більшість. Маю надію, що дуже багато людей ухвалили для себе доволі просте принципове рішення виключити все російське, як-то музика й відеоконтент в YouTube, щоб мінімізувати російський вплив навколо себе, а також щоб не спонсорувати країну-агресора. Адже за прослуховування музики та перегляд відео в інтернеті їм там копієчка до копієчки, і ось вже зброя, яка вбиває українців. Звісно, що звички не так просто викорінити, але ми всі до цього йдемо.

Скільки ви вже провели концертів після вторгнення 24 лютого?

Це важко.. Треба підрахувати.. У нас був європейський тур, і був американський тур, і в Канаді були концерти. Напевно десь концертів 80 відбулося за цей час. Попередньо тур налічував 100 концертів, коли ми стартували 15 січня минулого року. 23 лютого відбувся концерт у Хмельницькому, 24 лютого він був перерваний. Зараз ми намагаємося надолужити тур, поєднати для людей приємне з корисним. Прагнемо змістити фокус уваги з суто військових новин, нагадати за що ми воюємо всі, дати людям хоча б на дві годинки емоційного перепочинку. Це дуже важливо.

Виступаєте для військових?

Так. Є у нас волонтерські виступи, вони проходять в акустичному форматі. Ми з Сергієм Танчинцем їздимо, буквально у дві гітари, в незалежності від умов: і в бліндажі, і в лісі, і в полі, і в місцях постійної дислокації та відновлення, і ближче до лінії фронту, тобто місце для нас не має жодного значення. Має значення для кого ми це робимо.

На ваші тилові концерти часто приходять військові у формі?

Досить часто. Нам дуже приємно бачити військових у залі. Ми завжди відмічаємо, що це саме ті люди, завдяки яким ми маємо змогу зібратися.

Це благодійний тур. Яку суму вже вдалося зібрати? Чи після кожних кількох концертів ви щось передаєте на потреби ЗСУ?

У цьому турі, в залежності від міста та сталих витрат, дохід від шоу різний. Але на підтримку армії ми передаємо до 80% доходу від концерту.

Мова йде про мільйони гривень?

Так.

Страшно виступати у великих залах?

Ризик завжди є. Як є ризик і в тому, що може цеглина на голову впасти, коли йдеш по хліб. Але ми віримо в ППО, ми віримо у наші Збройні Сили. Тож не аж так страшно.

Ви вірите в перемогу України?

Не просто вірю, я у ній впевнений. Дай Боже, щоб вона була цього року.

Яка ваша найулюбленіша пісня?

У мене всі улюблені. А найулюбленіша та найуспішніша пісня у нас ще попереду.

На яких барабанах ви зараз граєте?

На ударних Premier.

Є що сказати наостанок жителям Кременчука?

У першу чергу, хочеться подякувати всім, хто тим чи іншим чином підтримує армію. Зараз має бути дві позиції в українців — ми або в ЗСУ, або для ЗСУ. Всі ті, хто відвідує українських артистів, як наголошує Сергій Танчинець — українських не за паспортом, а за змістом, вони всі роблять дуже корисну справу. Наразі всі українські артисти працюють з благодійною ціллю та підтримують ті чи інші військові підрозділи або благодійні організації. Наприклад, ми працюємо з 4 благодійними фондами та певним переліком підрозділів. Є дуже багато точкових запитів, які ми намагаємося задовольняти в міру своїх сил. Так от, я хочу подякувати жителям Кременчука, які ходять на концерти у ці надскладні часи, які продовжують донатити на підтримку ЗСУ.