«Кременчуцький ТелеграфЪ» поспілкувався із неймовірними волонтерами, які щодня допомагають нашим захисникам на фронті. Вони збирають кошти, ремонтують техніку, закуповують, що потрібно. Тим часом «крило допомоги» з Недогарок «перетворило» етносадибу на волонтерський штаб: тут нині смажать пиріжки та чаклують на перемогу
Із Віталієм Горбом та Русланом Погорільцем ми зустрілися у етносадибі «Кучерява хата» у Недогарках. Чоловіки саме привезли чергову партію продуктів жінкам, які чи не щодня готують домашню їжу нашим хлопцям.
Етносадиба «Кучерява хата», де раніше приймали гостей, перетворилася на волонтерський штаб, кухню та склад продуктів. Допомагає простий люд Піщанської громади.
За раз жінки готують 20 літрів маринованої капусти, до 15 кілограм вінегрету, 12-15 кілограмів козацької каші або плову. Роблять мед з лимоном, хлопці це дуже люблять. - Мені дуже подобається, що люди допомгають, гуртуються. Дехто соромиться сюди приносити продукти, то я в постах пишу - готуйте вдома, машина їхатиме в такий-то час.
Про потреби захисників Віталіна дізналася від чоловіків-волонтерів. Сергій Горб на «передок» їздить із 2014 року, здійснив вже 90 поїздок.
Приблизно так виглядає вантаж на передок
Нині «кістяк» команди - це Сергій Горб, його сини Віталій та Ігор, а також Руслан Погорілець. Всіх, хто допомагає, з вдячністю називають «крило допомоги». Не на камеру кажуть, що є місцеві підприємці, які здатні перерахувати не одну сотню доларів, якщо хлопцям на нулі терміново потрібно полагодити машину чи купити необхідні речі.
Нещодавно до шпиталю у Дніпрі потрапило багато поранених бійців. За кілька годин чоловіки зібрали кожному по пакету речей - починаючи від капців, закінчуючи зубною щіткою.
Волонтери
Віталій Горб каже, що насправді, не зважаючи на потужний волонтерський рух у країні у хлопців дуже великі потреби.
Віталій поєднує волонтерство із роботою на ПрАТ «Кременчукгаз».
Тим часом «Кучерявою хатою» шириться неймовірний запах смажених пиріжків. На кухні - чотири жінки смажать на замовлення чергову сотню смакоти.
У кожної з цих жінок - на фронті сини.
Швидкість рухів жінок на кухні - просто заворожує. А коли вони заспівали разом пісень, пораючись із тістом, на очі навернулися сльози.
- Ми там їм не можемо допомогти, то робимо що можемо. Напечемо пиріжків, наваримо кулішу, козацької каші. Що нам замовляють, те й робимо. Дуже хлопці полюбляють сало з часником, - розповідає Віра Москалик, мама бійця. - З Віталіною ми «на дзвіночку». Наготуємо, насмажимо, ще й чарів наколдуємо і з душею відправляємо нашим хлопцям на фронт.
«Кучерява хата» кучерявої майстрині приймає гостей під Кременчуком
Якщо ви маєте змогу та бажання допомогти волонтерам, про яких ми розповіли, долучайтеся, зв’язок через їх особисті сторінки:
Інформація
Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.