Як у Кременчуці відзначили 30-річчя Кременчуцького міського товариства інвалідів
10.03.2023, 22:06Переглядів: 3 317
Захід пройшов у міській художній галереї і зібрав багато людей
10 березня у міській художній галереї відбувся захід до 30-річного ювілею Кременчуцького міського товариства інвалідів «Оселя добра і радості». У великому залі галереї зібралися учасники товариства, а також представники міської влади, організацій, підприємств та церков, волонтери, які йому допомагають.
У цей день у галереї лунали пісні та вірші, присвячені Україні, а члени та друзі товариства отримали грамоти та подяки. Адміністрації «Оселі добра і радості» вручили подарунки, серед яких вітаміни, кавоварка, декоративні обереги та інше.
- Інвалідам дуже складно жити, тому що, здавалося б, усе проти них. Наприклад, кудись поїдеш, але немає туалету або він є, але у нього не заїдеш, – прокоментував Андрій Мельник, який 14 січня 2023 року очолив товариство. – У цих людей багато внутрішньої сили. Я побачив це. Я побачив матерів, які віддають всю себе важкохворим дітям і ще знаходять час, щоб прийти до товариства і допомогти іншим: провести майстер-класи, жіночий клуб, інші заходи. Я низько вклоняюся їм та тим людям, які у нашому товаристві безкоштовно 25-30 років працюють клоунесами, культмасовиками. Це ж треба відкинути усі свої домашні справи і прийти за так, як приходять і працівники товариства.
Він додав, що деякі люди відвідують «Оселю добра і радості» лише, щоб отримати гуманітарну допомогу, але більшість активна – зараз, під час війни вони знаходять час і сили, щоб зробити окопні свічки, принести речі або консервацію та варення для військових:
- Інвалід – це людина з обмеженими можливостями, але це і художники, письменники, декоратори – ці люди пишуть книги, малюють, ліплять, вони дуже талановиті! І цим людям треба допомагати! Мені прикро, що тільки на 30-річчя нашої організації сьогодні будуть нагороджувати людей почесними грамотами міської та обласної ради, управлінь, департаментів, а 30 років цього не було… Вони жили самі по собі, а інше суспільство жило само по собі. Хоча повинен сказати, що влада приділяє увагу: постійно підтримують різними засобами, фінансами, в оплаті за комунальні послуги. Мені здається, що питання інвалідності повинно бути більш широко осмислене нашим суспільством.
Сергій Чумак, голова Полтавської обласної організації союзу осіб з інвалідністю України, зауважив, що Кременчуцьке товариство було однією з трьох організацій (разом з Карлівською і Полтавською), які стояли в основі руху людей з інвалідністю в області. І Кременчуцька організація завжди була прикладом творчої реабілітації людей з інвалідністю.
- У нас у свій час піднялася реабілітація (інвалідів – ред.) високого спорту, а от була нестача рекреаційного спорту. То от це питання Кременчуцька організація гарно, достойно робить. Саме представники кременчуцької команди виїжджають на різні змагання, і обласного, і всеукраїнського, і навіть міжнародного рівня. Ваш потенціал лише почав розкриватися, ви можете більше. Я відчуваю, що ми уже потихеньку стаємо законодавцями мод в Україні: як робити, як працювати таким організаціям. Можу сказати, що наші організації, у Полтавській області, одні з найкращих в Україні, а ваша, безперечно, перлина серед них, – зауважив Сергій Чумак.
За словами Андрія Мельника, серед учасників товариства є кандидати і майстри спорту міжнародного класу.
Усі роботи, які ви побачите у фотогалереї цієї публікації, власноруч виготовили учасники товариства інвалідів «Оселя добра і радості» – серед робіт іграшки, картини з бісеру і навіть з монет!
Жанета Симонян, заступниця голови Кременчуцького міського товариства інвалідів, близько 4 років займається творчістю – створює картини з монет та ґудзиків.
- Я почала робити картини з монет та возити їх на фестивалі. Просто до цього я возила людей з інвалідністю на фестивалі, а потім подумала: «А чому я їх тільки везу, а своїх робіт у мене немає?!»
Тоді і з’явилася ідея робити такі креативні картини. Жінка зізнається, що її роботи користуються попитом – їх купують на фестивалях або через фейсбук. Люди часто беруть роботи Жанети, щоб комусь подарувати. На одну роботу йде 3-4 дні. Сюжети для картин вона вигадує сама.
- Я їздила у Німеччину і там показувала майстер-клас, як ці картини робити! У мене у Німеччині їх купували.
Роботу з гербом мисткиня подарувала Кременчуцькій художній галереї.
- Я хочу, щоб усім членам нашого товариства було легше, щоб рани не боліли, щоб ночами нічого не нило, щоб ви вірили у майбутнє, – сказав наприкінці голова товариства Андрій Мельник.
Він розповів присутнім, що у цей день вирішили започаткувати нагородження друзів товариства, які допомагають йому, дипломами людини з добрим серцем. На заході їх отримали:
Костянтин Рубан - волонтер благодійного фонду Help Heroes оf Ukraine, США;
Микола Литвиненко - директор Кременчуцького обласного шпиталю для ветеранів війни;
Богдан Оксененко - голова правління ПрАТ «Кременчукгаз»;
Дмитро Кавунник - волонтер благодійного фонду Help Heroes оf Ukraine, США.
Наприкінці заходу усіх охочих чекав банкет від меценатів, які надали смаколики.
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Інформація
Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації. Будь-ласка, ЗАРЕЄСТРУЙТЕСЬ. Ознайомтесь із правилами коментування.