Цькують та принижують на роботі: як кременчужанам захиститись від мобінгу та покарати винних

Українцям добре знайоме слово булінг, під яким зазвичай розуміють цькування дітей у школі. Проте, з образами, приниженнями, переслідуванням, психологічним тиском та іншими формами дискримінації можуть стикнутися й дорослі. Таке відбувається у трудових колективах — переважно з боку їх керівництва чи роботодавця, а інколи й з боку співробітників. Тепер у працівників, які зазнають такої дискримінації, є можливість захистити свої права та поставити кривдників «на місце». Притягнути роботодавців та інших винних осіб до відповідальності та відшкодувати завдану мобінгом шкоду тепер можливо за допомогою нових норм закону.

Мобінг — це цькування на робочому місці

Наприкінці минулого року Верховна Рада ухвалила два законопроєкти, які були підписані президентом та набрали чинності.

Це Закони України:

• «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання та протидії мобінгу (цькуванню)» (№ 2759-IX від 16.11.2022 - набрав чинності 11.12.2022 р.);
• «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо запобігання та протидії мобінгу (цькуванню)» (№ 2806-IX від 1.12.2022 - набрав чинності 23.12.2022 р.)

У цих законах йдеться про визначення поняття мобінг, його заборону, запровадження адмінвідповідальності за таке правопорушення та визначення можливостей захистити свої права для людини, яка зазнала цькуванню на робочому місці.

Зокрема, зміни та доповнення внесені до Кодексу законів про працю України, де стаття про основні права працівників доповнена словами щодо права «на гідне ставлення з боку роботодавця, інших працівників».

Кодекс також доповнений статтею 2^-2 щодо заборони мобінгу (цькування) працівників та у ньому дається визначення цьому терміну.

В ухваленому законі також визначені форми психологічного та економічного тиску, які можна кваліфікувати як мобінг:

• створення стосовно працівника напруженої, ворожої, образливої атмосфери (погрози, висміювання, наклепи, зневажливі зауваження, поведінка загрозливого, залякуючого, принизливого характеру та інші способи виведення працівника із психологічної рівноваги);
• безпідставне негативне виокремлення працівника з колективу або його ізоляція (незапрошення на зустрічі й наради, в яких працівник, відповідно до локальних нормативних актів та організаційно-розпорядчих актів має брати участь, перешкоджання виконанню ним своєї трудової функції, недопущення працівника на робоче місце, перенесення робочого місця в непристосовані для цього виду роботи місця);
• нерівність можливостей для навчання та кар’єрного росту;
• нерівна оплата за працю рівної цінності, яка виконується працівниками однакової кваліфікації;
• безпідставне позбавлення працівника частини виплат (премій, бонусів та інших заохочень);
• необґрунтований нерівномірний розподіл роботодавцем навантаження і завдань між працівниками з однаковою кваліфікацією та продуктивністю праці, які виконують рівноцінну роботу.

Водночас у законі надається пояснення, що ж не вважається мобінгом (цькуванням) працівника:

Куди можна поскаржитись на цькування на робочому місці?

Особи, які вважають, що вони зазнають мобінгу (цькування) на робочому місці, мають право звернутися зі скаргою до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю або до суду.

Зокрема, стаття 5^-1 Кодексу законів про працю України, доповнена положеннями, про право працівника, який постраждав від мобінгу (цькування), дискримінації, упередженого ставлення до себе у сфері праці, та потребує захисту честі та гідності, на звернення до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, та до суду щодо визнання таких фактів та їх усунення. При цьому оскаржуватися можуть не тільки дії, а й бездіяльність роботодавця та відповідних посадових осіб, які були зобов’язані не допустити цькування постраждалого, але не зробили цього.

Важливо те, що на період розгляду такої скарги чи адміністративного провадження у справі працівник не можу бути звільнений з роботи.

В Україні центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю є Державна служба України з питань праці (Держпраці), яка була утворена у 2014 році.

На офіційному сайті Держпраці вказаний номер телефону, по якому можна отримати консультації з питань праці — (044) 288 10 00

Північно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці знаходиться у Полтаві за адресою: вул. Пушкіна, 119, телефон — (0532) 56-40-76. Управління має офіційну сторінку у Фейсбуці.

У Держпраці чекають на роз’яснення Мінекономіки

З часу ухвалення законопроєктів на набрання чинності законів про мобінг минуло лише декілька місяців. Ми вирішили поцікавитися, скільки працівників уже захистили від цькування (мобінгу) за цей час та чи були взагалі такі звернення від постраждалих до Північно-Східного міжрегіонального управління Держпраці (Полтава).

Як пояснила заступник начальника відділу з питань праці цього управління Яна Ягодовська, на період воєнного стану управління припинило проведення будь-яких перевірок, бо це заборонено постановою Кабміну від 13.03.2022 р. №303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану».

Втім, у п. 2 цієї постанови уряду записано: «за наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров’я людини… протягом періоду воєнного стану дозволити здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю)».

Вона також зауважила, що до управління вже надійшли дві скарги з приводу мобінгу від кременчужан. Як тільки з Мінекономіки надійдуть відповідні нормативні документи, перевірки по цим скаргам будуть проведені. А поки вона порадила тим, хто потерпає від мобінгу, звертатися до судів, які нічим не обмежені при розгляді таких справ.

Зауважимо, що у прикінцевих положеннях закону № 2759-IX, який набрав чинності 11.12.2022 року, Кабінету Міністрів доручено «протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим законом… забезпечити приведення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим законом».

Термін у 3 місяці минув 11-го березня 2023 року. Отже, Мінекономіки не вклалося у визначені законом терміни. Сподіваємося, що чиновники міністерства це виправлять найближчими днями, підготують та направлять в управління Мінпраці необхідні нормативно-правові документи для протидії мобінгу.

Кременчуцька історія

Зважаючи на малий термін дії законодавчих змін, пов’язаних із захистом працівників від мобінгу (цькування), судових справ за статтею 173-5 КУпАП поки дуже мало.

Проте, позитивний результат від ухвалення нових законодавчих норм щодо протидії мобінгу вже є.

Власне кажучи, дослідити це питання нашу редакцію мотивувало звернення працівниці однієї з бюджетних установ Кременчука, яка останні місяці зазнавала відвертого мобінгу від свого керівництва та деяких співробітників. Мета психологічного та фінансового тиску на неї та всіляких принижень була названа керівниками установи відкрито — звільнення з місця роботи за власним бажанням. Жінка такого бажання не мала, бо працювала у цій установі давно, свою роботу любила та звільнятися не хотіла.

Мобінг тривав певний час, але після набрання чинності новим законом та усвідомлення керівниками цієї бюджетної установи можливих наслідків у вигляді адміністративної відповідальності та відшкодувань, він не те щоб повністю припинився, але значно послабився. Принаймні досі ця жінка вирішила не розповідати свою історію нашому виданню, сподіваючись на порозуміння з керівництвом установи та можливість спокійно продовжувати працювати на своєму робочому місці.

Чи можна відшкодувати нанесену мобінгом шкоду?

Кодекс законів про працю України також доповнили нормами, які передбачають можливість відшкодувати шкоду, завдану постраждалому внаслідок мобінгу або через бездіяльність роботодавця. Вони встановлюють обов’язок роботодавця, відшкодувати працівнику, який постраждав від цькування, матеріальну та моральну шкоду, щоправда, лише на підставі судового рішення, яке набрало законної сили.

Зокрема, стаття 158 Кодексу, яка визначає обов’язки роботодавця щодо полегшення та оздоровлення умов праці, доповнена такою нормою:

Доповнення щодо відшкодування витрат на лікування внаслідок мобінгу внесені до статті 173 Кодексу законів про працю України:

А стаття 237^-1 Кодексу викладена у новій редакції та передбачає можливість відшкодування роботодавцем не тільки матеріальної, а й моральної шкоди за мобінг:

Законом № 2759-IX внесені зміни до ЗУ «Про колективні договори і угоди», якими передбачено, що заходи, спрямовані на запобігання, протидію та припинення мобінгу, а також відновлення порушених внаслідок мобінгу прав працівників мають бути внесені до колективних договорів підприємств.

Штрафом — по кривдникам та недобросовісним роботодавцям

Окрім судового захисту своїх прав шляхом відшкодування понесеної матеріальної та моральної шкоди, особа, яка постраждала від мобінгу, може притягнути кривдників та винних осіб, зокрема роботодавця, до адміністративної відповідальності у вигляді штрафів чи громадських робіт.

Законодавці законом № 2806-IX доповнили Кодекс України про адміністративні правопорушення статтею 173^-5 «Мобінг (цькування) працівника».

Нею передбачена відповідальність за вчинення мобінгу (цькування) у вигляді накладення штрафу на громадян від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850 — 1700 грн) або громадські роботи на строк від 20 до 30 годин.  

Розмір штрафу на фізичних осіб — підприємців, які використовують найману працю, та на посадових осіб більший — від 100 до 200 н.м.д.г. (1700 — 3400 грн) або громадські роботи на строк від 30 до 40 годин.

Якщо ж мобінг здійснюється групою осіб або особою, яку протягом року вже було піддано адміністративному стягненню за таке ж порушення, то відповідальність у вигляді штрафу встановлена у більшому розмірі — від 100 до 200 н.м.д.г. (1700 — 3400 грн) або громадські роботи на строк від 30 до 50 годин. А для ФОПів та посадових осіб — від 200 до 400 н.м.д.г. (3400 — 6800 грн) або громадські роботи на строк від 40 до 60 годин.

Отже, попри те, що нова норма закону поки ще не має широкої судової практики, яку можна було б проаналізувати та навести як приклад, в Україні з’явилась реальна можливість для працівників захистити себе від цькування, приниження, образ, психологічного чи економічного тиску на робочому місці. Зміни та доповнення до Кодексу законів про працю України та Кодексу України про адміністративні правопорушення відкривають можливості припинити мобінг в колективі та захистити права тих, хто страждає від цього явища.

До речі, як зазначається у пояснювальній записці до ухвалених законопроєктів, потреба їх прийняття обґрунтовувалася тим, що Україна прискорено наближає своє законодавство до норм Європейського Союзу.

Здійснено за підтримки Асоціації «Незалежні регіональні видавці України» та WAN-IFRA в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією партнерів