240 грн за візит лікаря при зарплаті 2200 євро: як працює медична система за кордоном

З квітня прийшли аптечні новації: ужорсточили контроль за відпуском рецептурних ліків. Тобто, фактично ми йдемо до того, що ліки як у західних країнах відпускатимуть переважно за рецептом. Хоча поки що, швидше за все, нас чекає перехідний період і правила не запрацюють на повну. Як це вже працює за кордоном? Адже справа не лише у рецептах — уся система побудована по-іншому. Кременчужанка поділилася з нами власним досвідом страхової медицини у Люксембурзі.

«Більшість рецептурних ліків відпускають за знижкою»

— Якщо ви запитайте тих, хто поїхав до Європи, що потрібно привезти, швидше за все вам назвуть ліки, — каже кременчужанка Оксана. — Бо більшість препаратів в ЄС за рецептами і їх не купити. Наприклад, я мешкаю у Люксембурзі, моя знайома пішла працювати прибиральницею. За тиждень вона так натягалась, що поворушитися важко, а на роботу треба. Прийняла пігулки «Диклофенаку», що була з собою. А якби не було, то без рецепта його не купити: йди до лікаря, чекай на прийом, відпрошуйся з роботи. Є ліки, що можна придбати самостійно, наприклад, краплі в ніс чи проносне. Проте якщо я піду до лікаря і він випише мені рецепт, більшість ліків я отримаю за знижкою, або ж навіть безкоштовно. Наприклад, дерматологічний крем, що коштує 8 євро, за рецептом мені продали за 1,5 євро. Бо він належить, вартість яких компенсують на 80%. А от на краплі в ніс знижки немає. Проте є дорогі ліки, що коштують 500-2000 євро, і їх повністю відпускають безкоштовно. У нас одна літня жіночка їх отримувала.

«Лікування та медикаменти обійшлися як в Україні»

— Я отримала тимчасовий захист Люксембурзі, де вся медична система, включаючи купівлю ліків, дуже відрізняється від нашої. В них працює система державного медичного страхування. Принцип такий: ти записуєшся на прийом до лікаря, як правило, приватного. Це можна зробити онлайн у застосунку: дуже зручно. Після візиту самостійно сплачуєш послуги лікаря. У скільки обійдеться візит, ніколи достеменно не відомо. Лише після візиту лікар напише коди, які означають, що саме він робив. За ними визначається вартість всього прийому. Я платила від 65 до 250 євро за лікування, однак це може бути й більше: рахунки можуть бути космічні. Далі страхова повертає тобі певний відсоток коштів. Орієнтовна вартість повернення — 88%, проте є процедури, які страхування покриває повністю, а є такі, що страхування не покриває взагалі. Тобто, коли йдеш до лікаря, ти ніколи не знаєш, у скільки коштів насправді тобі обійдеться лікування. Це як «рулетка». Тому якщо чесно, спочатку я дуже боялась звертатись до лікарів у цій країні. А коли випала пломба, то взагалі збиралась їхати в Україну на лікування. Проте таки ризикнула походити по лікарях і здивувалася, що вийшло зовсім не дорого. У одній з найбагатших країн світу та Європи, де мінімально на руки отримують 2200-2300 євро, лікування та медикаменти мені обійшлися як в Україні.

— Скільки обійшовся стоматолог?

— Мені довелось звернутися 4 рази й вартість візиту становила від 80 до 250 євро залежності від кількості роботи. Наприклад, панорамний знімок — 60 євро, одна невелика пломба — 80 євро. Звичайно, це дуже дорого і кошти за роботу лікаря потрібно сплатити одразу. Але потім страхова повертає частину цих витрат, у моєму випадку повернули десь 90%. І загалом, чотири походи обійшлися мені десь у 90 євро: по 15 євро за пломбу. Тож лікування зубів мені вийшло не дорожче, ніж в Україні. Насправді рахунки мали бути більшими, проте лікар людяно ставився до українців і не писав у рахунок коди, які не покриває страхування. Наприклад, 12 євро за знеболювальне я мала б сплатити самостійно, однак лікар його не включив до рахунку. Можливо, записав якийсь інший код, який покрив страхування. Проте за чимось більш серйозним, ніж пломба — коронки, вініри, імпланти, усі намагаються їхати до інших країн. Бо страховка покриває зовсім небагато і виходить дуже дороге лікування.

«До прийому довелось тиждень ходити гарнюньою з червоним фейсом»

— Потрапити до лікаря вчасно — це проблема. Навіть із зубами я чекала тиждень, поки з'явиться вікно у мого стоматолога. А ще я «виграла приз» і моє обличчя обсипало червоними плямами, тож довелось бігти до дерматолога. Перше, з чим стикаєшся — ти не можеш ось так взяти та завтра прийти на прийом, як у нас. Я почала шукати найближчий онлайн запис і побачила, що деякі дерматологи доступні аж з червня! Інші через місяць. Мені пощастило «піймати» вікно в одного лікаря через тиждень. А до прийому довелось тиждень ходити гарнюньою з червоним фейсом. Візит до дерматолога коштував 65 євро. З них мені компенсували майже все: я сплатила менше, ніж 7 євро з власної кишені, тобто 240 грн за прийом приватного лікаря. При чому мені не потрібно було спочатку звертатися до сімейного лікаря, аби він виписав спрямування. До вузькопрофільних фахівців як правило можна записатися самостійно, і страхова цей візит компенсує. Дерматолог мені виписав рецепт. За ним в аптеці я отримала ліки за знижкою: гормональний крем, що без рецепта коштує 8 євро, обійшовся мені у 1.5 євро: 70 грн. Проте на шампунь, виписаний дерматологом, знижки не було. Знайома зверталась до отоларинголога. Візит їй обійшовся у 11 євро з власної кишені, інше оплатила страхова. Також вона придбала препарати за рецептом лікаря десь на 30 євро: 4 найменування, зокрема антибіотики.

— А якщо потрібні аналізи, дослідження?

— Тільки за спрямуванням лікаря. Наприклад, я звернулась до гінеколога. Вартість візиту разом з УЗД та стандартними аналізами — 120 євро. З них мені повернули все, окрім 13 євро: тобто, 530 грн я сплатила з власної кишені. Це консультація, УЗД та аналізи у приватній клініці. Також за спрямуванням лікаря робила КТ легенів, коли захворіла на ковід. Мені спочатку запропонували почекати 2 тижні на КТ. Але все-таки з ковідом взяли таки як ургентну пацієнтку та зробили одразу. Грошей не взяли, але через місяць від шпиталю прийшов рахунок на 120 євро за КТ легенів. Я його просто віддала до соцустанови, яка опікується українцями.

— А щодо швидкої?

— Її ніхто не викликає. Виклик швидкої коштує дуже дорого і має сенс лише якщо трапилось  ДТП чи щось надзвичайне, людина не транспортабельна. Основна задача «швидкої» — це транспортування в лікарню, надання першої медичної допомоги у станах, що загрожують життю. Рахунок знайомої, що викликала швидку для бабусі з тиском — 500 євро. Тож зазвичай викликають таксі та їдуть у шпиталь, чекають на допомогу в черзі.

«Все лікують парацетамолом»

— Це те, з чим зіткнулися багато тих, хто переїхав під час війни за кордоном: всім здається, що за кордоном лікують краще, але чекає шок-контент. Тут не випишіть тобі одразу купу ліків та антибіотики: зазвичай спочатку пробують лікувати парацетамолом. Може, й так пройде. Мені парацетамолом спробували лікувати ангіну. Довелось приходити ще через два дні. Потім виписали антибіотик, який я прохала не давати, бо він з дитинства на мене не діє. Далі його замінили на інший, але забули виправити дозування.  Ковід також парацетамолом лікували. Вже не вперше чую скарги як від наших, так і від інших національностей, що лікарям начхати, чим закінчиться лікування. Намагаються прийняти пацієнта якомога швидше, бо час — це гроші. Наприклад, візит дерматологу та гінекологу зайняв хвилин по 5. Дерматолог навіть не підійшов до мене ближче роздивитися, що там на обличчі, не увімкнув світло, хоча за вікном було сіро. Сказав, спробуймо оце — не призначив жодних аналізів, хоча лікар з України радив саме аналізи. До речі, призначене лікування не допомогло.

Гінеколог так поспішала, що навіть не поставила запитань, які ставлять зазвичай лікарі на кшталт прийому гормональних препаратів. Проте спитала, чи я працюю, аби зрозуміти, чи зможу я оплатити рахунок, якщо вона напише щось зайве. За 5 хвилин огляду сказала, що все добре. Жодних висновків УЗД на руки не надала, на питання, через що могли бути болі, відповіла що не знає, головне, що все добре. Ви вільні, наступний пацієнт. А пацієнтів багато: не дивлячись на запис на конкретну годину, доводиться чекати пів години чи годину свого прийому. Якось не серйозно. 

І великий мінус страхового лікування — ти ніколи не знаєш, у що воно тобі обійдеться. От звідки я знаю, які коди напише стоматолог, що він насправді робив, що з цього покриває страхова, а що — ні? Те саме стосується будь-якого лікаря. Так, кожну з процедур за кодом можна розшифрувати на сайті страхової, але це все медичні терміни, мало що зрозуміло. І цим користуються. У приватній бесіді один з лікарів, що працює у приватній клініці, розповів, що й дійсно ці коди можуть малювати, чи пропонувати пацієнтам як необхідні процедури, те, що насправді й не потрібно. Бо лікарі працюють за відсоток: половина коштів їм, половина власнику клініки. І чим більше сплачує пацієнт, тим більше коштів отримує і лікар, і клініка. Тож подекуди принцип виписати пацієнтові великий рахунок заохочується керівництвом. Чую багато скарг, що в них медицина гірша, хоча заробітки високі. Тож саме тут розумієш, що із лікарями та їхнім підходом в Україні все не так погано, як нам здається.

“Здійснено за підтримки Асоціації “Незалежні регіональні видавці України” в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією партнерів”