Як переживають повінь тварини та рослини Кременчуцьких плавнів

25.04.2023, 09:29 Переглядів: 6 834

Репортаж з польових досліджень із науковцями та інспекторами у регіональному ландшафтному парку

Минулої п’ятниці «Кременчуцький ТелеграфЪ» побував разом із працівниками регіонального ландшафтного парку (РЛП) «Кременчуцькі плавні» на польових дослідженнях. Науковці з’ясовували, як повінь впливає на флору та фауну заказника адже такої великої води біорізноманіття наших плавнів ще не бачило. 

 

Олександр Саламатін, Надія Гальченко, Олег Максименко

Спочатку вирушили до Чечелевого зняти контрольні заміри води. Доїхати до місця, де зазвичай фахівці виходять на воду, неможливо. Сосни наполовину стоять у воді. 

 

Повінь у Кременчуці: що насправді сталося та коли це скінчиться

Головна наукова співробітниця РЛП, кандидатка біологічних наук Надія Гальченко показує на місце, де ростуть дикі орхідеї червонокнижна рослина, яку дуже рідко можна зустріти на території Кременчуцьких плавнів. У документи РПЛ занесені точні координати місць знаходження цієї квітки, її пильнують бо рідкісна. Але тут все затоплене водою. При тому, що в день, коли ми приїхали, вода вже відступила на кілька метрів. Тож чи виживе у цій точці червонокнижна рослина буде відомо, коли вода відступить. 

Надія Гальченко уважно вивчає біорізноманіття: те на що ми не звертаємо уваги під ногами, виявляється, має значення для досліджень. 

Ось, наприклад,  насіння хвилівника, занесене водою з островів, ростиме тепер тут, розповідає Надія Гальченко. Тож ландшафт трохи зміниться. Буде багато очерету. Цій рослині повінь точно пішла на користь. 

Пані Надія показує нори польовок невідомо, чи залишили вони їх. Поруч сліди дикої кози. 

 

Ось тут лежала і їла дика коза

Подивіться, сліди кози розташовані трикутником. А ось і місце, де вона лежала, і під’їла стовбурець молодої сосни, говорить науковиця. Ймовірно, тваринам доводилося евакуюватися з островів через повінь. Кози та кабани вміють плавати, тож могли спокійно перебратися до лісу, у безпечне місце. 

Тим часом директор РЛП Олег Максименко разом з інспектором з охорони природно-заповідного фонду Олександром Саламатіним обстежують майже «штучні» озера, що утворилися в улоговинах лісу. Найбільше занепокоєння через повінь у них викликає риба. 

 

Риба по заплавах потрапила у штучні озера. Але ми бачимо, що деінде вода вже висохла і вона не зможе вибратися назад, у глибокі місця. А зараз період нересту якщо віднереститься загине, говорить Олег Максименко.

Приглядаємося уважніше у великих «калюжах» і дійсно плавають риби. Поруч кілька мертвих особин.  

 

Цьому мальку десь рік не встиг виплисти, каже Олександр Саламатін.

Проте бере з води до рук ще живу рибку та відносить ближче до великої води. 

 

Дорогою зустрічаємо диких фазанів. А ще були чепурки (чаплі) проте в кадр не потрапили

Поруч із «озером» Олександр Саламатін знаходить браконьєрське кільце такий собі трофей. Це кільце використовують для забороненої риболовлі. 

 

Інспектор Олександр Саламатін знайшов у лісі заборонене знаряддя лову риби

Рівень, що був на піку повені у Кременчуцьких плавнях, дійсно вражає. Станом на минулу п’ятницю вона відійшла на метрів 5-7. На «березі», де була вода, знаходимо покинуті яйця. Надія Гальченко каже це яйце крижня. Річ у тому, що крижні, вони ж дикі качки, вже встигли відкласти яйця. А велика вода зрушила гнізда, разом із яйцями, на сушу. 

 

Яйце крижня

Так, качки встигли почати гніздування, проте думаю, що водоплавні птахи змогли врятувати переважну більшість пташенят, каже Надія Гальченко. 

Переїжджаємо до Старої Білецьківки це теж територія регіонального парку Кременчуцькі плавні. Місцеві мешканці впізнають співробітників, адже тут постійно проводяться прибирання берегів. Велика вода дісталася і сюди. Рибалки сидять поруч один з одним із вудками, риба клює. 

 

Працюють

Інспектор Олександр пильно дивиться чи не порушують рибалки правил риболовлі. Спілкується із рибалками питає, чи шершава вже луска в тарані. Якщо шершава нерест розпочався. 

 

Рибалки в Старій Білецьківці

Рибалки інспекції не злякалися правил не порушують, самі спостерігають за повінню та обговорюють її наслідки.

Сподіваємося на позитив, каже директор РЛП Олег Максименко. Не думаю, повінь значно вплине на наше біорізноманіття.  Але будемо спостерігати. 

 

Олег Максименко

Науковці також відзначили, що повінь настала у відносно холодну погоду - як на квітень. Тому і нерест не встиг розпочатися на повну, та і яйця не всі почали висиджувати. Тому має бути все добре. 

До речі, у кілька минулих років популяція тварин, птахів та рослин значно збільшилася. Завдяки карантину та військовим обмеженням, які стосуються заборони виходити на річки. Тому мають надію, що біорізноманіттю повінь принесе мінімальні втрати.

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Інформація

Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.
Будь-ласка, ЗАРЕЄСТРУЙТЕСЬ.
Ознайомтесь із правилами коментування.
Читайте також:
  • Kiaparts
  • НОВИНИ ПАРТНЕРІВ:


Свіжий випуск (№ 45 від 7 листопада 2024)

Для дому і сім'ї

Читати номер

Для дому і сім'ї - програма телепередач

Читати номер

Приватна газета

Читати номер
Попередні випуски
Вверх