Підприємство на Кременчуччині виготовляє до 80 тонн меду за сезон та вирощує маток бджіл

У кількох селах Семенівщини, що у Кременчуцькому районі, на угіддях приватного сільськогосподарського підприємства «Дружба» виготовляють до 80 тонн меду за сезон та вирощують маток бджіл.

Початок промислового бджільництва у ПСП «Дружба»

У 2017 році ПСП «Дружба» розпочало промислове бджільництво та обрало для цього українську степову породу бджіл. Для створення «домівок» для медоносних комах за основу взяли вулик «Рута» української конструкції, його удосконалили місцеві пасічники-інженери.

У 2018 році пасіка «Дружби» була найбільшою в Україні, досягла кількості 8 тисяч бджолосімей, із них 500 бджолосімей – матковивідна пасіка, щоб розводити цих комах та підтримувати їхній генофонд.

У 2018-2019 роках на підприємстві розробили медовий конвеєр – сіяли медові трави, тож усе літо бджоли не сиділи без роботи, постійно збирали мед і нектар. Масово мед викачують раз за сезон, проте потім можуть викачати невелику кількість.

ПСП «Дружба» співпрацювало з Українським центром меду у Києві, там мед з-під Кременчука переробляли, доводили до європейських стандартів і продавали у Європу.

У 2020 році, коли оголосили карантин, порушилися логістика, і продаж продуктів бджільництва знизився. Тоді розпродали частину бджолосімей пасіки. Наразі торгівля йде лише по Україні – Суми, Київ, Кременчук. Сертифікований мед закуповує кондитерська компанія «Лукас» для виготовлення своєї продукції.

Щорічно після кожного медозбору продукт здають в обласну Держпродспоживслужбу на перевірку. На пасіках ПСП «Дружба» виходить мед вищого ґатунку, бо підприємство знаходиться в екологічно чистій зоні. Інколи бджіл «запрошує» на запилення французька фірма «Маїсадур», у якої офіс у Дніпропетровській області, а поля елітного соняшника під Кременчуком – у Піщаному, Недогарках.

На медовому заводі є установка для викачування меду, єдина в Україні

Інвестиційний проєкт підприємства «Дружба» – медовий завод, який зараз облаштовують. Костянтин Ємельянов, виконавчий директор торгового дому «Меди Межиріччя», каже, що у майбутньому на медовому заводі планується проводити гомогенізацію – перемішування меду, щоб затримати процес кристалізації (підготовка до європейських стандартів), проте обладнання для цього поки не поставили.

За словами Віталія Фролова, бригадира промислової пасіки, тут знаходиться фінська автоматична установка Paradise Honey для викачування меду на 200 рамок – найбільша в Україні (подібна є у пасічника Нагорнюка на Київщині на 80 рамок). Викачування триває 20 хвилин, установка робить 180 обертів за хвилину. За зміну виробляють 2 тисячі рамок, це близько 4,5 тонн меду. Установку Paradise Honey використовують раз на рік – коли цвіте соняшник (у серпні), бо для того, щоб заповнити систему, потрібна велика кількість меду – 300 кг. За сезон у середньому виготовляють 50-80 тонн меду, інколи людям доводиться працювати у кілька змін.

Тут же виготовляють крем-мед. Річ у тому, що мед містить кристали цукру, які згодом зацукровуються. У спеціальному апараті кристали меду розтирають, тож він насичується киснем, стає білим, масляним і нагадує згущене молоко. Такий продукт вже ніколи не зацукрується.

Закаточна машина

На цій же локації розміщена сертифікована лінія розливу олії та працює чеська установка для виробництва соняшникової олії холодного віджиму. На ринок вона фактично не потрапляє, бо її виготовляють для місцевих пайовиків малими партіями.

Матковивідна пасіка української степової породи бджіл

Основна пасіка ПСП «Дружба» знаходиться у селі Біляки. Це матковивідна пасіка, бо на ній займаються розведенням української степової породи бджіл. Виводять маток для розширення пасіки підприємства. А якщо є замовлення, продають через інтернет-магазин місцевим пасічникам

Парк нуклеусів (вулики для виробництва маток), який заселений маткомісцями

Юрій Субота, який працює у філіалі Інституту бджільництва у Гадячі та є консультантом у ПСП «Дружба», розповідає, що порід бджіл у світі понад 200. Кожен континент має свої природні породи, або так звані аборигенні. На території України аборигенними є українська степова, карпатська і в північних регіонах України раніше була поліська. Зараз поліської майже немає, через агресивність нею люди не дуже займалися і вона втрачена, роботи з нею закінчилися наприкінці 80-х років.

Таких фахівців, як Юрій Субота, які спеціалізуються на українській степовій породі, лише двоє в Україні

Українська степова порода походить від македонської. Чим вона хороша? Бо місцева, пристосована до тутешніх умов медозбору, враховує безвзяткові періоди та періоди розвитку. Також вона одна з найбільш стійких до хвороб.

Також він пояснив, як відбувається процес вирощування маток:

Під час війни попит на маток впав. Кожен рік потрібно поміняти у себе хоча б третину маток. Тобто на 1800 сімей потрібно тільки собі «зробити» 600 маток. Тож ми десь до тисячі за сезон вирощуємо.

Загалом на пасіці ПСП «Дружба» зараз – 1700 бджолосімей та 200 матково-вивідкових бджолосімей.

Мед та продукти бджільництва продає торговий дім «Меди Межиріччя».