«Кременчук — європейське місто, яке разом з усією Україною повертається додому в європейське ґроно», — Артем Ряса

26 липня у вікнах абонемента бібліотеки філії № 2 на Соборній, 11 у Кременчуці відкрилася фотовиставка Артема Ряси «Кременчук — Україна — Європа», присвячена Дню Української Державності. Відвідати її можна щодня майже цілодобово (не забуваймо про комендантську годину).

Головною ідеєю фотовиставки є те, що Україна — це прекрасна європейська держава з тисячолітньою історією і давніми традиціями демократії та самоврядування, а Кременчук — це чудове європейське місто.

Світлини на виставці представлені у чотирьох підтемах:

• «Народини нації»
• «Європа — це ти»
• «Навіть під час війни розпускаються квіти. М.Тетчер»
• «Архітектура — це музика в просторі, ніби застигла музика. Ф.Шеллінг»

«Кременчуцький ТелеграфЪ» поспілкувався з Артемом Рясою про його «вуличну» фотовиставку у центрі міста, захоплення фотографією та любов до Кременчука та України:

— Ця фотовиставка — що вона для вас? Чому ви вирішили її зробити?

— Близько двох років тому я побачив дуже цікаву виставку фото Евгена Перевезенцева. А потім була чарівна виставка робіт Анатолія Сербіна. Тоді я зрозумів, що теж можу систематизувати свій фотоархів і представити його містянам.

Ще з дитинства фотографую, хоч не є професійним фотографом і ніколи не мав професійного фотоапарата (тому це виставка мобільної фотографії). Йшли роки, змінювалися ґаджети, якість ставала краще, події гостріші — так зʼявився десятирічний фотоархів. У 2013-2023 роки відбулося стільки подій і в моїй країні, і в моєму місті, і моєму житті. Захотілося створити малу презентацію, свого роду зріз фото за десятиріччя.

— А чому саме фото? А не, наприклад, картини чи відеоблог?

— Кожне фото, для мене, це окрема якась історія. Малювати не вмію, а відеоблог я маю. Наприклад, 2021 року до 450-річчя улюбленого міста я створив відео «Кременчук 1993/2021»:

Як я вже сказав, малювати я не вмію, але знаєте як я люблю заходи сонця?! Я щовечора ходжу провести сонце, побачити як у цей вечір його намалювала природа та сфотографувати цю мить.

Один з улюблених днів у році 20 червні — день літнього сонцестояння. Люблю його проводити на камінні біля річки Дніпро і до останнього проміння дивитись у далечінь.

Природа малює шедеври. Люблю ходити в осінній сквер імені Олега Бабаєва, до вечірнього Міського саду та до літнього «Придніпровського» парку, а ще до унікальної арки кохання в парку «Гарди» на Петрівці.

Тому одна з підтем виставки має назву «Навіть під час війни розпускаються квіти. Маргарет Тетчер».

— Що для вас Кременчук?

— Кременчук — це місто моїх перших кроків. Той фундамент, що заклали гідні вчителі. Тутешні люди дали мені основу та базу для дій.

Ґрунтуючись на досвіді в Кременчуці, роки діяльності закордоном були цікавими та масштабними. Один з основних моїх принципів — рекламуй Кременчук закордоном, а Європу вдома. Що і роблю останні роки.

Кременчук доволі відомий закордоном, особливо там, де я зміг його гідно презентувати. Наприклад в академічній партнерстві, співпраці організацій та міст тощо.

Кременчук — це європейське місто, що разом з усією Україною повертається додому у європейське ґроно. І ми, молодь, власне ті агенти змін, що це пришвидшуємо.

Тому одна з підтем і має назву «Європа — це ти!».

— Що для вас Україна?

— Це країна з великою історією, яка має амбітне майбутнє. Амбітно? Так! Але ж і правдиво.

Від Революції Гідності до сьогоднішнього вечора відбуваються важливі події. Я бував в багатьох країнах, але Україна то є місце сили. Я впевнений, ми ще побачимо її авангард.

Ми свідки великого народження модерної нації. Що є ще однією з підтеми моєї фото виставки.

— Чи вірите у перемогу України у цій війні за справжню Незалежність?

— Вірю! Я бачу очі людей. Так, вони стомлені. Але в них є та віра в краще. І це нас обʼєднує.

Завдяки ЗСУ, волонтерам, нашим громадянам і солідарним закордонним партнерам — ми переможемо. І хоч за нас цивілізований світ, проте ми й самі щодня маємо ставати кращою версією себе. І ми стаємо. Така моя думка.

Ми маємо максимально закривати збори волонтерів, допомагати армії, підвищувати рівень освіти та життя, робити все для перемоги. Ворогам на зло. Донатьте на буржуйки, на причепи, на гуманітарку кременчуцьким волонтерам!

Нас не люблять росіяни за нашу незалежність і тому кажуть «нєзалєжниє» чи «свідомиє», ніби то нас має ображати. А нас то не ображає, а навпаки мотивує.

Як казав В’ячеслав Чорновол — «розвалюється гнила російська імперія», а Україна стане останнім цвяхом в труну тої імперії зла.

Читайте також:

• Шоколадки Лукашенка та пісні Януковича: кременчужанин Артем Ряса збирає політичну агітацію