Раківка з Google Earth: на чию честь перейменували вулиці

Кременчуцькі вулиці перейменовуються, позбавляючись свого радянського та імперського минулого. На мапах та адресних покажчиках з’являються нові імена. Ми нарахували, що загалом з початку декомунізації у Кременчуці з’явилось понад 200 нових імен та назв, присвячених певним подіям. Частину з них перейменували у 2016 році. З початком повномасштабної війни на нас чекало друге «велике перейменування».

Ми створили мапу перейменованих вулиць в Google Earth, на якій можна «політати», роздивитись вулиці, подивитись фото тих, на чию честь назвали вулиці. «Потицяти» мапу Раківки можна тут 

Вулиця Бончука

(до 2022 р. — Генерала Манагарова)

Відомий лікар-уролог, протягом багатьох років очолював другу міську лікарню. Заслужений лікар України.

Пролікував понад 50 000 хворих та провів понад 10 000 операцій. Досягненням Бончука є створення на базі лікарні першого в області відділення хронічного гемодіалізу. Завдяки міжнародному досвіду, набутому у різних куточках світу, одним з перших в Україні впровадив новий вид медичної допомоги — сімейна медицина. Обирався депутатом Крюківської районної ради та членом правління Республіканської та Європейської Спілок урологів.

Провулок Віктора Федорченка

(до 2022 р. — пров. Чернишевського)

Віктор Федорченко  26 років очолював пологовий будинок Кременчука. За часи своєї праці в Кременчуці запровадив понад сорок нових методик лікування та методів обстеження хворих. Під час роботи головним гінекологом міста не переставав практикувати, особисто провів загалом понад 14 000 операцій, врятував багато життів. Заслужений лікар України, Почесний громадянин Кременчука, був обраний депутатом міськради. На його похоронах було багато жінок. І майже кожна на запитання, чому вона сюди прийшла, відповідала: «Він врятував мені життя».

Вулиця Олександра Білаша

(до 2016 р — Дем’яна Бєдного)

Український композитор (1931-2003 роки) та поет родом з Градизька. Автор пісні «Два кольори». Популярними стали його пісні «Три подружки синьоокі», «Два кольори», «Ясени» та інші. Цікаво, що після закінчення школи Олександр Білаш спобував вступити до Полтавського музичного училища, але безуспішно. Всі свої твори він грав на слух, а нот зовсім не знав. Але з часом вступив до Київської державної консерваторії.

Провулок Євгена Гребінки

(до 2022 р — Петра Олексієва)

Євген Гребінка — відомий український байкар, письменник, громадський діяч, що народився у Пирятинській губернії. Прожив коротке життя — усього 36 років. Проте надрукував 50 повістей та встиг робити собі ім’я в літературі. У 23 роки познайомився з Тарасом Шевченком. Гребінка підтримував поета матеріально, допомагав із самоосвітою та долучився до викупу кобзаря з кріпацтва.

Вулиця Володимира Івасюка

(до 2016 р. — вул. Рози Люксембург)

Композитор, автор тієї самої пісні «Червона рута», що була визнана найкращою піснею 1971 року. Прожив лише 30 років: його знайшли повішеним у лісі. Вже за наших часів у смерті композитора звинуватили КДБ.

Радянський «Beatles» — саме так величали друзі та музичні критики перший «проект» Івасюка. На 3-му курсі він пише пісню «Червона Рута», яка стане справжнім хітом на всі віки. За коротке життя встиг написати 107 пісень і 53 інструментальні твори. Серед його творів немає жодного, написаного російською мовою. У 1979 році влада СРСР запропонувала йому написати музику на хвалебні вірші до 325-річчя Переяславського угоди, він відповів відмовою. У тому ж році, на піку своєї кар'єри, композитор загинув. Тіло композитора знайшли у військовій зоні Брюховицького лісу підвішеним: він стояв на колінах. За два місяці до загибелі Володимира викликали в КДБ, щоб обговорити гонорари композитора, які він повинен отримати за вихід пластівок в Канаді. Похорон фактично перетворився на велелюдну маніфестацію, у якій взяли участь десятки тисяч людей, що приїхали з усієї України та з-поза її меж. Всі живі квіти в крамницях Львова розкупили, щоб покласти на могилу співака. 

У 2015 львівська прокуратура заявила, що Володимира Івасюка вбили співробітники КДБ. Судова експертиза встановила, що Івасюк не міг самостійно завершити самогубство.

Провулок Федора Мазуленка

(до 2022 р — провулок Андрія Головка)

Розстріляний архітектор палацу Котлова. Кременчужанин Федір Мазуленко у 1925-1927 роках звів свою найвідомішу будівлю — Клуб ім.Котлова в стилі українського архітектурного модерну. У 1937 на хвилі репресій його заарештували та звинуватили в участі в контрреволюційній націоналістичній організації. Розстріляний за вироком УНКВД.

Вулиця Чорних Запорожців

(до 2022 р — вулиця Олександра Радищева)

Загін Чорних запорожців – військове формування кавалерії, що існувало за часів УНР. Назву вони отримали через чорну уніформу, на їхніх чорних шапках був знак — череп з перехрещеними кістками. Ці хлопці не брали полонених і самі не здавались: «перемога або смерть». У 1920-му виступили в союзі з поляками проти більшовиків.

Колишні бійці полку доживали свій вік в еміграції. Деякі з них стали успішними: наприклад, Лаврентій Кемпе працював театральним актором та режисером в Австрії та Канаді, а Дмитро Гонта був відомим бандуристом.

Також цю назву використала 72-га окрема механізована бригада імені Чорних Запорожців ЗСУ.

Вулиця Володимира Вернадського

(до 2016 р. — вулиця Червонофлотська)

Видатний український вчений, засновник кількох нових напрямів у вивченні людством навколишнього світу. Вернадський заснував геохімію, біогеохімію, радіобіологію, а також вчення про біосферу. Творець цілого філософського напряму космізму — теорії про народження та еволюцію Всесвіту, згідно з якою космос не хаос, а «структурно-організований впорядкований світ», в якому людина — це не громадянин (раб, підмайстер, робочий) якоїсь країни, а «громадянин світу».

Автор теорії про ноосферу, вчення про біосферу, а також один з засновників Академії наук України. Найбільший учений ще як мінімум у 12 (!) галузях науки, який здійснив найважливіші відкриття, актуальні донині. А саме: в кристалографії, геології, радіогеології, метеоритиці, палеонтології, ґрунтознавстві, біогеохімії, мінералогії, геохімії, біології, а також філософії і історії.

Провулок Вернадського

тупик 1-й Володимира Вернадського (до 2016 р.-1-й Червонофлотський)

Тупик 1-й Володимира Вернадського (до 2016 р.- 1-й Червонофлотський)

Тупик 2-й Володимира Вернадського (до 2016 р. — тупик 2-й Червонофлотський)

вул. Антоненка-Давидовича

(до 2022 — вул. Чернишевського)

Український письменник, один із духовних лідерів української інтелігенції. У юнацтві брав участь у бойових діях у складі полку УНР. У 35-му засуджений до 10 років таборів та етапований до Сибіру. Брав активну участь у культурологічній діяльності шістдесятників.

Вулиця Василя Сухомлинського

(до 2016 р. — вулиця Пальміро Тольяті)

Педагог-новатор, що створив власну освітню систему. Народився на Кіровоградщині, з 1933 року навчався у Кременчуці. Спочатку вчився в медичному технікумі, потім вступив на робочий факультет, був прийнятий до педагогічного інституту.

Після війни у 1948 році Сухомлинський стає директором Павлиської середньої школи та працює на цій посаді 23 роки, до кінця життя. Звичайну сільську школу він перетворив у справжню педагогічну лабораторію.

Провулок Святослава Хороброго

(до 2022 р — провулок Рилєєва)

Відважний полководець, син князя Ігоря і княгині Ольги, батько київського князя Володимира Великого. Розширив територію Київської Русі шляхом приєднання до Києва земель в’ятичів (сучасні області РФ). Автор знаменитої фрази «Іду на Ви!». За 10 років у походах і боях Святослав пройшов зі своїми воїнами 8 тисяч кілометрів і створив найбільшу імперію в Європі: вона займала територію від Балтійського моря до Каспійського. Святослав прославився як військовий лідер і полководець, якого боялися навіть у Візантії. У важкі моменти він говорив своїм воїнам: «Помремо за Русь, але не осоромимо землі нашої. Мертві сорому не знають».

Вулиця Дніпрової Чайки

(до 2022 р. — Рилєєва)

Це псевдонім української письменниці Людмили Василевської-Березіни. Внесла значний внесок у розвиток дитячої літератури. За пропаганду антиурядової літератури та допомогу політичним в’язням потрапила до списку неблагонадійних, була заарештована, а потім за нею встановлено гласний нагляд поліції.

Вулиця Шістдесятників

(до 2022 р — вулиця Декабристів)

Молоде покоління митців 60-х років, сформоване в період тимчасової «відлиги» радянського режиму. Виступили на захист національної мови і культури, свободи художньої творчості. Рух «шістдесятників» було розгромлено. Тих, хто не припиняв опору, вбито або заарештовано й покарано довголітнім ув’язнення.

Основу руху шістдесятників склали письменники та поети Василь Стус Іван Драч, Микола Вінграновський, Василь Симоненко, Ліна Костенко, Євген Гуцало, художники Алла Горська, Віктор Зарецький, режисер Лесь Танюк, кінорежисери Сергій Параджанов, Юрій Іллєнко, перекладачі Григорій Кочур, Микола Лукаш, публіцисти, критики й правозахисники: В’ячеслав Чорновіл, Левко Лук’яненко, Олекса Тихий, Іван Світличний та інші.

Вулиця Січових Стрільців

(Добролюбова)