Останнього часу в Кременчуці, а особливо на його околицях, можна побачити чимало незвичних дерев, які раніше ніколи не росли у наших краях. Зазвичай вони мають красиве листя, гарно квітнуть та швидко ростуть. Нібито й добре — чим більше зелених насаджень, тим чистіше повітря та приємніші краєвиди. Втім, те що здається гарним, на перший погляд, виявляється зовсім не таким при ретельнішому вивченні проблеми. А те, що нашестя чужорідних дерев, чагарників та трав’янистих рослин є саме проблемою, не викликає жодного сумніву у фахівців, які займаються цим питанням.
Спостережливі кременчужани, які цього літа відпочивали на пляжі озера Силікатне у парку «Студентський», що на Першому Занасипу, помітили, що значна частина парку заросла невідомими деревами, які здалеку схожі на білу акацію (робінію лжеакацію).
Особливо багато цих дерев, які створили непрохідні хащі, на початку парку — в районі річкового порту та тенісного клубу «Прем’єр». І що цікаво — ще торік таких величезних заростей тут не було — чужоземна рослина не тільки привабливо виглядає, а й росте з неймовірною швидкістю, захоплюючи все більшу територію парку.
«Кременчуцький ТелеграфЪ» дізнався, що це за чужоземні дерева, які поступово заповнюють Студентський парк. Виявилося, що це айлант найвищий (китайський ясень) — швидкоросле дерево, родом зі Східної Азії. На Півдні України його почали вирощувати, як декоративне дерево, ще за радянських часів. Цей вид легко дичавіє, а заввишки може виростати до 20-30 метрів. А головне, дерево дуже невибагливе, посухостійке, швидко розростається у густі зарослі та витісняє місцеві види.
Зазначимо, що з моменту створення парку «Студентський» його територію засаджували невибагливими до ґрунтів деревами, які могли прижитися на піщаниках: акацією, тополями, соснами, кленами та березами. Як зазначається у Вікіпедії, усього у Студентському парку було висаджено понад 14 тисяч дерев та 60 тисяч кущів.
Утриманням території парку «Студентський» займається КП «Благоустрій Кременчука». Ми поцікавилися у його генерального директора Віктора Василенка ситуацією з нашестям інвазійних видів дерев у парку та чи можна цьому якось запобігти.
Варто додати, що айлант має схильність до утворення кореневої порослі, висота якої за рік може досягати 3 метрів. Він невибагливий до складу ґрунтів, посухостійкий, має також високу стійкість до грибкових захворювань та ураження шкідниками. У насадженнях без нагляду утворює густі чагарники з порослі.
З неприємного — насіння дерева отруйне. У тварин, які поїдають його листя, можливі отруєння, а у садівників, які обрізають його гілки, на обличчі та руках іноді з’являються пухирчасті або гнійничкові висипання. А пилок айланта алергійний. Тож з цим деревом варто бути обережним. Втім, айлант ще називають неофіційною лікарською рослиною — його квіти, плоди та листя використовують у деяких рецептах.
Те, що гарно для Китаю, не завжди добре для України. Чужорідні види дерев здатні змінити або знищити цілі екосистеми. Не маючи природних ворогів на нових територіях, інвазійні види швидко розмножуються, захоплюють простір та витісняють місцеві види із природних ландшафтів.
Так пояснила ситуацію з айлантом у Кременчуці головний науковий співробітник КУ ПЗФ РЛП «Кременчуцькі плавні», кандидат біологічних наук, доцент Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського Надія Гальченко.
Зауважимо, що наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 03.04.2023 № 184 дійсно затверджено перелік інвазійних видів дерев зі значною здатністю до неконтрольованого поширення, заборонених у процесі відтворення лісів.
До нього увійшли 13 видів: айлант найвищий, аралія маньчжурська, в’яз низький, гледичія колюча, горіх чорний, дуб червоний, каркас західний, клен ясенелистий, маслинка вузьколиста, павловнія (види та гібриди), робінія звичайна, черемха пізня, ясен пенсільванський.
Ці чужорідні види заборонено використовувати для створення та відновлення лісів та полезахисних смуг в Україні. Водночас висаджені до набуття Переліком чинності дерева з цього списку не будуть вирубуватися.
На жаль, не усі інвазійні види, що поступово захоплюють територію України, включені до «червоного» переліку Міндовкілля. Є багато інших рослин, які не так помітні, як дерева, проте створюють велику небезпеку.
Він розповів, що у парку існує напрям наукової роботи, який передбачає виявлення та картування місцезнаходжень, а також розробка заходів, щодо зменшення чисельності цих інвазійних видів.
За словами Олега Максименка маслинка срібляста і маслинка вузьколиста наразі захопили ділянки території парку поблизу заправки на вулиці Чумацький шлях. Це такі невисокі, кущовидні, колючі дерева, які дуже складно викорінити. А ехіноцистис шипуватий та ваточник сирійський зустрічаються і на островах.
Маслинка вузьколиста, або лох (Elaeagnus) родом з Китаю та країн південної Азії. Хоч рослина й схожа на маслину європейську (оливу), але жодним чином не споріднена з нею.
Ехіноцистис шипуватий або їжакоплідник виткий (Echinocystis lobata) — занесена до України зі США та Канади однорічна рослина у вигляді ліани завдовжки до 6 метрів, яка полюбляє захоплювати у лісі заплавну місцевість понад річкою. Ліани заплітають усі дерева, звішуючи колючі «огірки» з чорними насінинами всередині. Гарно квітують, але це алергійна рослина. Цю рослину інколи називають «скажений огірок» (Ecballium), але це інший вид й він на території міста не зустрічається.
Ваточник сирійський (Asclepias syriaca) — дуже естетична рослина з незвичайним зовнішнім виглядом та привабливим запахом родом із Південної Америки. Його раніше вирощували у декоративних цілях, вважається гарним медоносом. Втім, ваточник сирійський є одним з найшкідливіших бур’янів. З’являючись на полях, він витісняє інші культури та розростається з майже неймовірною швидкістю. А оскільки ця рослина вирізняється високою посухостійкістю, а також має дуже добре розвинену, міцну та розгалужену кореневу систему, боротися з нею вкрай важко. Агрономи, яким довелося стикатися з проблемою появи ваточника сирійського на полях, говорять, що ефективних хімічних засобів, які б допомогли боротися з цим бур’яном, майже немає. Незалежно від того, йдуть чи не йдуть дощі, цей бур’ян виростає до 2,5 метрів заввишки.
Отже, алергійна амброзія, яка останні десятиліття розповсюдилась по всій Україні, була лише початком експансії чужорідних інвазійних рослин. Вони поступово захоплюють територію та здатні змінити або знищити цілі екосистеми.
Інформація
Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.