Умови тендерів прописували під конкретні товари, які поставили фірма депутата міськради та фірма, якою володіє донька ексмера Бабаєва
Виконком Кременчуцької міської ради у 2023 році замовив низку мобільних комплексів для прання та гігієни, призначених для військових частин. Загальна сума цих закупівель склала майже 43 мільйона гривень. Це вагончики, переобладнані з морських контейнерів, де розміщуються душові кабінки, пральні машини та сушарки для речей. Такі контейнери встановлюються на шасі вантажного автомобіля або на причіп, що дуже зручно у польових умовах. (Причепи замовник купував окремо.) Лазні-пральні дуже необхідні українським військовим. Та до самих процедур закупівель, які провів виконком, виникає багато запитань…
Першу закупівлю на 4 млн 176 тис. грн виконком провів 8 лютого. В умовах військового стану відкриті торги з особливостями можуть відбуватися з одним учасником, і ним стало ТОВ «Дормаш груп». Виконком купував «Мобільний лазнево-пральний комплекс ДС-01-М». Можливо, цим і пояснюється те, що на торги більше ніхто не прийшов, адже тендерна документація містила посилання на конкретну марку товару, а технічний опис предмету закупівлі — на комплектуючі конкретних виробників (комплект приладів безпеки бренду AFRISO, клапани бренду ESBE, бойлер Roda, пральні та сушильні машини Siemens). Замовник вказав, що «Законом не забороняється пропонувати відповідні еквіваленти», проте очевидно, що документацію прописали під конкретний товар одного виробника.
Договір з ТОВ «Дормаш груп» виконком (у особі міського голови Віталія Малецького) підписав 16 лютого. Парадокс у тому, що, відповідно до тендерної документації виконавець мав поставити товар до 20 лютого — тобто мав лише чотири дні на виконання угоди. Це ще раз доводить, що тендер прописали під конкретного учасника і під готовий товар. Ціна за одиницю склала 2 млн 88 тис. грн.
ТОВ «Дормаш груп» зареєстроване у Кременчуці. Керівником підприємства є Котляр Віталій Юрійович, депутат Кременчуцької міської ради. Він же був кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «Дормаш груп» до 2020 року. Наразі цим власником є Котляр Тетяна Олексіївна. За даними аналітичної системи YouControl, яка акумулює дані відкритих державних реєстрів, близнюк української фірми ООО «Дормаш групп» (діюче станом на сьогодні) зареєстроване з 2014 року в російському бєлгороді, а його учасником є громадянин України Котляр Віталій Юрійович. А ось і виписка з російського реєстру, яка цю інформацію підтверджує.
Втім, Держаудитслужба, перевіривши закупівлю, порушень не виявила.
Після цього виконком Кременчуцької міської ради ще кілька разів оголошував торги на закупівлю, по суті, аналогічного товару. Але при цьому назвав його по-іншому та дещо змінив вимоги до технічних характеристик. Тепер товар став називатися «Пересувний мобільний комплекс для прання та гігієни (ПМК)». І знову ми зустрічаємо в описі надмірну деталізацію та посилання на комплектуючі конкретних виробників.
Тендери один за одним стало вигравати ТОВ «Житлоінвест». Як і в попередній закупівлі, терміни поставки були рекордно короткими від моменту укладення угод. У такі обмежені строки вкладеться лише той постачальник, який має готовий товар, що чекає на відправку. При цьому замовник вказав, що цей товар має бути виготовленим у 2023 році. Вимоги звужували коло конкурентів. Та конкуренція все ж таки була, проте виконком щоразу відхиляв найбільш економічно вигідні пропозиції. Далі — у деталях.
Та замовник був невблаганний: у відповідь зазначив, що «у сторін буде досить часу» та зауважив, що це закупівля для ЗСУ. Тим не менш, учасників тендеру було два: ТОВ «Житлоінвест» і вже знайомий по попередній закупівлі ФОП Мурадханян, який знову запропонував товар дешевше, ніж конкурент — за 11 млн 711 тис. грн. І виконком знову відхилив його пропозицію, засумнівавшись, що ФОП має виконаний аналогічний договір. Та попросив усунути невідповідності: надати виписку з банку про зарахування коштів за товар на свій рахунок, щоб пересвідчитись у виконанні договору. І знову відхилив більш економічно вигідну пропозицію через те, що учасник не надав цей документ. (Звернемо увагу, що на момент перших тендерів на лазні для військових виконком не включав вимогу про аналогічний договір у тендерну документацію. А тут раптом, навіть маючи позитивний відгук від покупця, який надав ФОП Мурадханян, вирішив запросити від цього учасника тендеру додаткові документи.) У підсумку ціна від ТОВ «Житлоінвест» склала 12 млн 833,5 тис. грн за 5 лазень-пралень, по 2 млн 586,7 тис. грн за штуку.
У підсумку більш економічно вигідну пропозицію ТОВ «БПК «Газінвестпроект» замовник відхилив.
Що ж вимагав замовник за Єдиним закупівельним словником? Як (за його логікою) мав називатися договір, щоб мати право називатися аналогічним? А ось лише так: «Пересувний мобільний комплекс для прання та гігієни з автономним джерелом живлення
згідно з ДК 021:2015 код 44210000-5 Конструкції та їх частини».
Ми промоніторили закупівлі мобільних лазень-пралень у Prozorro. Зазвичай їх купують під іншими класифікаторами:
А ось скрин з буклету від ТОВ «Житлоінвест»
Абсурд у тому, що всі постачальники лазень-пралень під іншими класифікаторами закупівель не могли претендувати на замовлення виконкому. Замовник штучно обмежив конкуренцію.
Наш висновок: вимоги тендерної документації замовник підтасовував під конкретного учасника. Це виглядає як схема.
1. Надмірна деталізація предмету закупівлі. Характерно, що опис пересувного мобільного комплексу для прання та гігієни, виконаний замовником, повністю збігається з буклетом продавця — ТОВ «Житлоінвест». Впритул до рекламних фраз щодо конкретних матеріалів:
«Перевагами використання цих матеріалів є:
Більше того, коли учасники копіювали опис вимог, гарантуючи відповідність пропонованого товару, замовник сумнівався у спроможності виготовити такий товар та просив надати паспорт або документ, який його замінює. «Житлоінвест» надавав буклет, документи конкурентів замовника не задовольняли.
2. Обмежений час на виконання угоди, протягом якого виготовлення товару фізично не можливе.
3. «Еволюція» тендерних вимог: при закупівлі товару на першому тендері замовник не вимагав досвід виконання аналогічного договору, але включив цю вимогу в документацію наступних закупівель.
4. Надмірні вимоги до аналогічного договору.
Ще одне спостереження: з одного боку, замовник виявляв прискіпливість до учасників. Так, у протоколі відхилення ТОВ «БПК «Газінвестпроект» говориться, що порівняльна таблиця товарів «ставить під сумнів спроможність учасника задовольнити потребу замовника». З іншого боку, що потрібно, аби виготовити товар? Передусім, технологія та виробнича база. Закон України «Про публічні закупівлі» (ст. 16) передбачає один або декілька кваліфікаційних критеріїв процедури закупівлі. Під номером один значиться «наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій». Та виконком жодного разу не включав у тендерну документацію цей критерій… Можливо, тому, що йому не відповідає «Житлоінвест»?
У цілому (з урахуванням останньої закупівлі, де очікується підписання угоди), сума підрядів ТОВ «Житлоінвест» на мобільні комплекси для прання та гігієни складе 38,6 мільйона гривень.
ТОВ «Житлоінвест» зареєстроване у Кременчуці з 2003 року та має 30 видів діяльності, основний з яких «Будівництво житлових та нежитлових будівель». Статутний капітал фірми 1 млн 510 тис грн. У місті вона відома саме як будівельна організація. На її офіційному сайті пропозиції купити квартири в нових будинках. Інформації про виробництво модулів для прання та гігієни немає. Серед видів діяльності фірми лише один з натяжкою відповідає предмету закупівлі виконкому — «Виробництво будівельних металевих конструкцій і частин конструкцій». Чому з натяжкою? Бо баня-пральня все ж не будівельна конструкція, а скоріше споруда модульного типу.
За даними аналітичної системи YouControl, керівником ТОВ «Житлоінвест» на сьогодні є Мудрий Андрій Юрійович, а кінцевим бенефіціарним власником — Бабаєва Анна Олегівна — донька колишнього міського голови Кременчука Олега Бабаєва (вона має 45% власності у фірмі через ПП «Виробничо-комерційна фірма «Укрпродукт-2000»). Як відомо, Олег Бабаєв, жертва гучного вбивства у 2014 році, свого часу прийшов на посаду міського голови із бізнес-структур. ТОВ «Житлоінвест» — одна із таких структур, з якою пов’язані імена впливових і нині посадовців. Так, серед засновників нині значиться Плужник Дар’я Олександрівна, її частка у власності 22,5%. Це донька Олександра Плужника, вихідця з Кременчука, депутата Київської міської ради, який свого часу очолював Полтавський УБОЗ, згодом Київський УБОЗ. Плужник був фігурантом багатьох журналістських розслідувань і здобув репутацію найбагатшого міліціонера. Плужник Дар’я Олександрівна також пов'язана із народним депутатом Юрієм Шаповаловим через ТОВ ТРК «Кременчук», де вона має частку 16,65%. А частку 50% має ПП «Томс», кінцевим бенефіціарним власником якого є Шаповалов Юрій Анатолійович.
У компанії «Житлоінвест» із 2008 року і до свого переїзду до Києва працював заступником директора Ігор Кушнір, очільник «Київміськбуду», також фігурант численних журналістських розслідувань. У ЗМІ є згадка про те, що «Житлоінвест» пов’язана з фірмою «Міс», з якої починався бізнес Кушніра.
«Яка різниця, чия фірма отримала підряд? Головне, що вона працює для військових, на передову!» — передбачаємо подібні коментарі у соцмережах. Тим більше, що у Кременчуці дуже розвинена мережа провладних ботів, які вихваляють усе, що робить мерія та хейтять її опонентів.
А різниця є. У Prozorro мобільні лазні-пральні купували від 527 тис грн (щоправда, ми не знаємо комплектації цього товару, договір не оприлюднений). Нещодавно видання The Village опублікувало репортаж з виробництва мобільних лазень-пралень у Броварах. Малий мобільний лазневий комплекс (його може тягти позашляховик) коштує близько 660 тисяч гривень, а великий (для розміщення на вантажному причепі) близько 1,1 мільйона гривень. Великий комплекс — це 4 або 5 душових кабінок, 2 пральні машини, дві сушарки. Опис схожий на те, що замовляв виконком. Може бути різниця у комплектації та ціні «начиння», але ж в цілому ціна лазні-пральні від «Житлоінвесту», які закуповує виконком Кременчуцької міськради, вища у понад два рази, ніж у виробника з Броварів. І, нагадаємо, більш економічно вигідні пропозиції, які учасники подавали на торги, замовник стабільно відхиляв.
Є різниця у тому, як відбуваються тендери. Штучне обмеження конкуренції на тендерах унеможливлює економію, яку можна і треба використовувати на користь військових. Або здорова конкуренція, максимальна економія та максимальна робота на спільну Перемогу — або свої люди та схеми.
Здійснено за підтримки Асоціації “Незалежні регіональні видавці України” в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією партнерів
Інформація
Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.