Україна розділилася навпіл у визначенні вини поліцейського та правомірності застосування ним зброї

Останні два дні інформаційний простір України переповнений емоційними коментарями щодо надзвичайної події, що сталася у Дніпрі 29 серпня. Патрульний поліцейський застрелив водія авто, який поводився агресивно, влаштував конфлікт, чинив спротив та напав на його колегу. В результаті загинула людина, проти поліцейського відкрите кримінальне провадження — йому загрожує до 15 років позбавлення волі.

Нагадаємо, що поліцейського підозрюють у вчиненні злочинів, передбачених:

• ч. 1 ст. 115 КК України (Вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині) — карається позбавленням волі на строк від 7 до 15 років;
• ч. 3 ст. 365 КК України (Перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу, якщо вони спричинили тяжкі наслідки) — карається позбавленням волі на строк від 7 до 10 років.

До речі, за попередніми даними, патрульний поліцейський виявився родом з Кременчука — це син померлого бізнесмена, який довгий час працював податківцем.

Посадити не можна виправдати — де поставити кому?

Коментуючи цю трагічну подію, українці розділилися навпіл. Хтось виправдовує дії поліцейського, вказуючи на агресивну та зухвалу поведінку водія, який відверто провокував та принижував поліцейських. Інші вважають дії правоохоронців вкрай непрофесійними та злочинними, акцентуючи на порядок застосування вогнепальної зброї.

При цьому ніхто з коментаторів не має повної інформації з того, що сталося на місці події. Відеозаписи з бодікамер патрульних, які поліція оприлюднила в інтернеті, не дають загальної картини та розуміння усіх обставин затримання й виниклої бійки, у тому числі й щодо застосування вогнепальної зброї. Численні експерти у своїх коментарях суперечать один одному. А правоохоронні органи коментують ситуацію дуже обережно, або взагалі відмовляються від коментарів.

Зокрема, на запитання «Кременчуцького Телеграфа» до Патрульної поліції Кременчука нам порадили звертатися до їхнього центрального органу — Департаменту патрульної поліції України.

У Кременчуцькому районному управлінні поліції відповісти на питання погодилися, але лише на деякі й пізніше.

Окрема тема — права та повноваження правоохоронців під час дії воєнного стану, які майже не змінилися у порівнянні з мирним часом.

У ході кримінального провадження, яке проводить Державне бюро розслідувань, відповідь на усі ці питання буде надана. Зокрема, у ДБР вже підтвердили, що після зупинки автомобіля, чоловік поводився агресивно та мав ознаки алкогольного сп’яніння.

А остаточний висновок по цій справі може зробити тільки суд. Тож здавалося б, чекаймо на нього та знижуємо накал емоцій! Проте, засідання суду відбудеться нескоро — зазвичай досудові розслідування у кримінальних провадженнях тривають не менше двох місяців, а здебільше значно довше.

Так довго чекати мало хто здатен, і тому соцмережі переповнені емоціями, висновками, думками, припущеннями та звинуваченнями.

Не бажаючи втягуватися у дискусії щодо цього, «Кременчуцький ТелеграфЪ» все ж таки вирішив дослідити обґрунтованість деяких розповсюджених звинувачень та думки окремих правоохоронців.

«Поліцейський мав зробити попереджувальний постріл у повітря»

Порядок застосуванні зброї регламентується статтею 46 Закону України «Про Національну поліцію».

У ній зазначається, що «поліцейський уповноважений у виняткових випадках застосовувати вогнепальну зброю» та викладений перелік таких випадків. Серед них:

• відбиття нападу на поліцейського або членів його сім’ї, у випадку загрози їхньому життю чи здоров’ю;
• захист осіб від нападу, що загрожує їхньому життю чи здоров’ю;
• затримання особи, яка чинить збройний опір, намагається втекти з-під варти, а також озброєної особи, яка погрожує застосуванням зброї та інших предметів, що загрожують життю і здоров’ю людей та/або поліцейського.

У законі також зазначено, що «поліцейський уповноважений застосовувати вогнепальну зброю тільки після попередження про необхідність припинення протиправних дій і намір використання заходу примусу», проте ніде не йдеться про попереджувальний постріл у повітря. Отже, йдеться про словесне попередження.

У зазначеній статті закону допускається у деяких випадках застосування вогнепальної зброї поліцейським без попередження. До випадку у Дніпрі можуть відноситися такі ситуації, визначені законом:

• при спробі особи, яку затримує поліцейський із вогнепальною зброєю в руках, наблизитися до нього, скоротивши визначену ним відстань, чи доторкнутися до зброї;
• якщо особа чинить збройний опір;
• для припинення спроби заволодіти вогнепальною зброєю.

Відповідь на те, чи підходить бійка, що сталася 29 серпня, під якусь із цих ситуацій, може дати тільки слідство та суд.

У Законі «Про Національну поліцію» також зазначається, що поліцейський уповноважений застосовувати вогнепальну зброю у разі збройного нападу, якщо відвернення чи припинення відповідного нападу неможливо досягнути іншими засобами. І він має право застосовувати вогнепальну зброю тільки з метою «заподіяння особі такої шкоди, яка є необхідною і достатньою в такій обстановці, для негайного відвернення чи припинення збройного нападу».

Серед обмежень закон передбачає заборону поліцейським «застосовувати вогнепальну зброю в місцях, де може бути завдано шкоди іншим особам… крім випадків необхідності відбиття нападу або крайньої необхідності».

Тож, як суд трактуватиме ситуацію під час конфлікту у Дніпрі залежить від багатьох обставин, які нам наразі невідомі і які мають бути досліджені в ході досудового слідства.

Ситуація важка

Про трагічну подію у Дніпрі та правову ситуацію висловився на своїй сторінці у Фейсбук перший заступник начальника департаменту патрульної поліції України Олексій Білошицький.

Керівник Патрульної поліції зауважив, що не може висловитись «про правомірність або неправомірність, про винуватість чи невинуватість» і зазначив, що є «комісія, яка проводить службове розслідування і є слідство, які оцінять всі докази в сукупності й дадуть свої висновки, базуючись на фактах, а не здогадках».

Хоча, в цьому він не зовсім правий. З поліції звільняються. І не тільки тому, що там працювати важко та небезпечно. А й через зовсім інші причини.

Про п’яне бидло та незахищеність законом

Про дві головні причини, які змушують поліцейських звільнятися, емоційно висловилася Юлія Безименко, яка ухвалила для себе таке рішення.

На момент написання статті відповіді на питання «Кременчуцького Телеграфа» з Департаменту патрульної поліції України та Кременчуцького районного управління поліції ми не отримали. Як тільки отримаємо, ознайомимо з ними наших читачів.