Вплив повномасштабної війни на візуальне мистецтво Кременчука: фотопроєкт

8.09.2023, 16:40 Переглядів: 1 357

 

«Творчість стала ключем, що допомагає вийти з різних ситуацій і прожити емоції»

На сьогодні у часи повномасштабної війни мистецтво відіграє важливу роль, як індикатор емоційного стану українців. Завдяки роботам митців можна скласти певну картину внутрішнього світу громадян України. 

Документування злочинів Росії та сьогоднішніх переживань суспільства дає змогу показати світу, як війна впливає на Україну.

*У цій частині фотопроєкту «Вплив повномасштабної війни на візуальне мистецтво Кременчука» головною героїнею стала місцева 23-річна художниця Жанна Куліш, яка активно займається творчістю з 2021 року. Вона не має художньої освіти, свою рефлексію щодо війни мисткиня «виливає» у свої картини. Її роботи вже виставлялись на мистецькому фестивалі «Мозаїка», який нещодавно проходив у Кременчуці.

Здебільшого Жанна пише у сюрреалістичному стилі.

 

На початку повномасштабної війни у художниці не було ані сил, ані натхнення на створення серйозних. До серйозної роботи — картини «Азовсталь» — були лише скетчі, наприклад «Пташка на калині», який вийшов, за словами мисткині, «дуже кривавим і моторошним». Загалом скетчі дівчина малювала для емоційної розради.

— Картину «Азовсталь» я почала малювати у березні, коли люди були ще у сховищах Азовсталі. Тоді у мене в голові це не вкладалось. Я виходила на вулицю або коли прокидалась вранці і бачила сонце, я не уявляла, як люди можуть там сидіти і бачити постійно темряву. Мені хотілось рефлексувати, вилити свої емоції, — розповідає Жанна Куліш.

Перші кольори картини були темними та похмурими, вже під завершення почали з’являтись і яскравіші, «там навіть пробивалась надія, що все буде гаразд», додає художниця.

 

— Я намалювала останні штрихи — колоси, як надія, яка пробивається саме після всіх незгод, — розповідає мисткиня.

У роботі зображені силуети душ, які злітають у небо. За словами художниці, це у пам’ять тих, хто загинув в Азовсталі. Для Жанни — це дуже емоційна картина, це перша серйозна робота з початку повномасштабного вторгнення. Надалі художниця планує віддати «Азовсталь» на благодійний аукціон у Київ.

Свої майбутні роботи Жанна бачить в образах, але потім під час процесу створення і в кінці може вийти зовсім інше, що до цього планувалось. Вона каже, що серед художників, з якими спілкується, це поширена практика. 

Наразі творчість для дівчини стала невіддільною частиною її життя — вона «стала ключем, що допомагає вийти з різних ситуацій і прожити емоції». 24 лютого 2022 року став переломним днем у життєвих поглядах Жанни. Тепер, окрім концептуальних картин є і такі роботи, які більше наближені до реальності, каже художниця.

Картина «Шкіра русалоньки» створювалась при свічках у часи блекаутів восени минулого року. Її художниця створила за один вечір.

 

— У мене були свічки, я їх запалила і поставила на підвіконні. Поставила картину на підвіконні. Як раз там сідало сонечко. Тут також не було якоїсь ідеї, за відчуттями штрихи малювала, а потім я така малюю і думаю: «Ухти, то можна зробити таку легку картинку, ніби вона луска дракона або русалоньки». Коли я вже намалювала цю картину і вже готовою вже подивилась на неї, я вже почала бачити у цих лусках певний сенс. У кожній лусці можна побачити щось своє, — каже Жанна.

Вона додає, що візуально картина здається такою, ніби сяє — «сама картина з`явилась з блекауту, коли було нічого, ані гаджетів, ані інтернету, ані світла».

— Ця картина наштовхує просто саме бути тут, в цьому моменті, тобто не думати про майбутнє. Коли ми думаємо про це, то починаємо хвилюватись, а вона наче заземляє, просто хочеться бути тут і зараз і замислитись, що у тебе зараз на душі, — пояснює Жанна.

«Шкіра русалоньки» змушує задуматись над контекстом кожної деталі, що на ній зображена. Картина зворушила Жанну. 

Скетч про соняхи, який присвячений попереднім рокам до повномасштабного вторгнення,  АТО, створювався паралельно з «Азовсталь». Надалі цю картину Жанна диджиталізувала. 

 

— Іноді так буває, що з такими малими ескізами в скетчах хочеться цей образ конкретний зафіксувати, а потім може переформуватися в картину. Але картина вже може вийти зовсім іншої. 

Жанна почала рефлексувати стосовно українського минулого. Саме на образи соняхів її наштовхнула книга «Метафізичний Реквієм» футуриста Володимира Горяєва.

 

Футболку з логотипом «Одіссей» художниця створила нещодавно, щоб підтримати свою кохану людину, яка полюбляє конструювання літаків/літальних апаратів. Її хлопець не може займатися своїм хобі повноцінно через заборону у воєнний стан запускати квадрокоптери, дрони без відповідного дозволу.

— За допомогою творчості я намагаюсь бути тут і зараз. Фактично я себе відволікаю, я заземлююсь і рефлексую, — каже Жанна.
Роботи художниці — тут і за цим посиланням.

*Перші дві частини фотопроєкту можна переглянути за посиланням

Автор: Вероніка Білодід Фото: Вероніка Білодід
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Інформація

Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.
Будь-ласка, ЗАРЕЄСТРУЙТЕСЬ.
Ознайомтесь із правилами коментування.
  • Kiaparts
  • НОВИНИ ПАРТНЕРІВ:


Свіжий випуск (№ 45 від 7 листопада 2024)

Для дому і сім'ї

Читати номер

Для дому і сім'ї - програма телепередач

Читати номер

Приватна газета

Читати номер
Попередні випуски
Вверх