Вчені відтворили вигляд шаманки, яка жила понад 4 тисячі років тому на Полтавщині

4.10.2023, 18:00 Переглядів: 12 746

 Шаманка-катакомбниця у відтвореному одязі, прикрасах та разом із предметами, знайденими у її похованні під рештками кургану в місті Гребінка

Археологи комунального закладу «Центр охорони та досліджень пам'яток археології» створив оцифровану реконструкцію справжньої шаманки доби ранньої бронзи (ІІІ тис. до н.е.). Це стало результатом археологічних розкопок у Гребінці з 2007 року, а нині диджиталізовано у 3-D моделі.

 

Майже знищений курган у Гребінці

Отже, дослідники з’ясували, що шаманка, що жила на Полтавщині, у Гребінці, - це жінка віком 25-30 років, зростом 154-158 см, з фізично добре розвиненим тілом. Жінку поховали під рештками кургану в місті Гребінка з багатим і виразним реманентом ритуального змісту.

«Вказані знахідки у похованні, їх розташування та контекст, дали змогу визначити цей інвентар як предмети шаманського застосування та символи високого соціального стану, а саму небіжчицю – ідентифікувати як служницю культу, шаманку, знахарку, представницю високої соціальної касти тогочасних катакомбних племен», - йдеться в дослідженні.


Зуб у складі намиста та перевернутий горщик поруч


Так, у стародавніх культурах шамани нерідко (якщо не завжди) поєднували у собі функції як чаклунів, що спілкувалися з племінними духами, так і цілителів, стародавніх лікарів та знахарів. Про досить високий рівень, зокрема, «стоматологічної майстерності» нашої героїні свідчить людський зуб у складі її намиста: найімовірніше цілителька вирвала його у свого одноплемінника, позбавивши його таким чином сильного болю, який спричиняла надзвичайно рідкісна на той час хвороба - карієс. Цей зуб став її «лікарським трофеєм» у намисті.

Сама небіжчиця була лежала в могилі приблизно у тій же позі, в якій ховали померлих її одноплемінники. Але все ж таки, як було помічено археологами, її кістки мали  дещо штучне розташування, і були «викладені» у наближеній до «правильної» анатомічної пози. Ймовірно поховання вже відбувалося тоді, коли плоті на кістках вже не було.

 

Намисто з зубом

Такий спосіб погребіння схожий з традиціями монахів Тибету, коли тіло померлого спочатку лишали в горах, де від дії тварин, птахів та комах від тіла лишалися самі кістки. Це може бути пояснено, зокрема, і тим, що згідно тогочасних вірувань душа людини знаходиться у кістках, і таким чином померлому полегшується процес вивільнення душі. 

Ще одним фактором, що окреслює приналежність небіжчиці до касти жерців, було положення горщика поруч із нею: він знаходився у незвичному місці для поховань тих часів - у ногах, і був перевернутий. У багатьох давніх народів перевернуті догори дном посудини, сам ритуал перевертання, ототожнювались з потойбічним світом, переходом у засвіти. За слов’янськими етнографічними даними таким чином наші пращури «визначали» чи «мітили» відьму чи відьмака. 

 

Бубон та палиця-калаталка

Найбільш виразно шаманська риса нашої небіжчиці вимальовувалася знахідкою решток бубна та палиці-калаталки поряд. Всередині бубна було знайдено рештки органічної речовини, яка дослідниками ототожнюється із залишками ароматичних речовин для обкурювання, чи навіть психотропними речовинами, за допомогою яких шамани часто входили в транс.

Проєкт науковців «Центру охорони та досліджень пам'яток археології» створений  у віртуальній, доповненій та тривимірній реальності «ViRтуальність забутих предків: імерсивний світ шаманського поховання бронзової доби». У 2007 році археологи Центру дослідили майже знищений курган поблизу міста Гребінка на Полтавщині. Саме там було виявлено ряд захоронень катакомбної історико-культурної спільноти, серед яких – поховання молодої жінки.

 

«Наша мета — зробити історико-культурну спадщину доступнішою та цікавою для сучасних українців. Наша ідея — змусити стародавні артефакти та комплекси, які прочекали у землі понад 4000 років, говорити з молодими аудиторіями зрозумілою та сучасною мовою, посилити у громад усвідомлення потреби в збереженні їхніх археологічних пам’яток, культурного, творчого, рекреаційного та туристичного потенціалу», зазначили автори. 

Зануритися у віртуальність бронзової доби можна тут. Презентація проєкту запланована на 6-го жовтня о 17:00 у дворику Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського


Автор: Олеся Данилова Джерело фото: Центр охорони та досліджень пам'яток археології
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Інформація

Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.
Будь-ласка, ЗАРЕЄСТРУЙТЕСЬ.
Ознайомтесь із правилами коментування.
  • Kiaparts
  • НОВИНИ ПАРТНЕРІВ:


Свіжий випуск (№ 45 від 7 листопада 2024)

Для дому і сім'ї

Читати номер

Для дому і сім'ї - програма телепередач

Читати номер

Приватна газета

Читати номер
Попередні випуски
Вверх