Представник Полтавського ТЦК та СП спростував 10 популярних міфів про мобілізацію

Президент України підписав закони щодо продовження дії воєнного стану та проведення загальної мобілізації в Україні на чергові 90 днів — до 14 лютого 2024 року. Під час війни в Україні військовозобов’язаними вважаються усі чоловіки віком від 18 до 60 років, які придатні, або обмежено придатні до проходження військової служби за станом здоров’я. Їх можуть мобілізувати до війська за певною процедурою. 

Речник Полтавського обласного ТЦК та СП майор Роман Істомін у коментарі «Телеграфу» розвіяв популярні міфи про мобілізацію під час воєнного стану в Україні. Він прокоментував найтиповіші «поради» популярних блогерів та медійних адвокатів і юристів щодо того, як можна уникнути мобілізації. Виявляється, що вони не завжди знають законодавство України, або невірно трактують його положення.

Такі порадники активувалися після резонансного рішення Зінківського районного суду, який 2 листопада скасував Полтавський апеляційний суд. Це рішення виправдовувало жителя Полтавщини, звинуваченого в ухиленні від призову на військову службу.

Нагадаємо, 23 серпня суддя Зіньківського райсуду виправдав 39-річного військовозобов’язаного, який за висновками ВЛК був придатний до служби в ЗСУ, проте проігнорував мобілізаційне розпорядження та двічі без поважних причин не з’явився до ТЦК та СП. Такий вирок суддя виніс у «зв’язку з недоведеністю наявності в діях обвинуваченого складу злочину».

У скасованому рішенні судді йдеться про те, що укази президента про мобілізацію нібито не були оформлені відповідно до законодавства, що Міністерство оборони та Кабінет Міністрів нібито «приватні компанії», закони про мобілізацію та воєнний стан є «авторськими творами», а у військкомів нібито немає повноважень примусово комплектувати Збройні сили України військовослужбовцями.

Кримінальне провадження направили на новий судовий розгляд. А стаття 336 Кримінального кодексу України («Ухилення від призову за мобілізацією»), передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 5 років.

Саме це стало приводом для звернення видання за коментарем до представника Полтавського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки майора Істоміна з проханням про коментарі, у яких він спростував найбільш поширені міфи.

Міф 1. «Вручення повістки мають зафіксувати два свідки» — такої норми немає в жодному нормативному документі.

Міф 2. «ТЦК та СП не мають юридичних підстав мобілізовувати громадян, тому що вони не державна, а приватна структура».

Міф 3. «ТЦК та СП можуть призивати громадян лише до складу самих ТЦК» — мобілізація до лав ЗСУ є одним з основних завдань ТЦК.

Тобто, під час мобілізації, що триває, ТЦК виконують мобілізаційні завдання і комплектують ті підрозділи, які визначено.

Міф 4. «Виписана на коліні повістка не дійсна» — місця виписки та вручення повістки не визначені жодним нормативним актом.

Міф 5. «Якщо дані військовозобов’язаного вносили у частково заповнений бланк, то від повістки можна відмовитись» — для пришвидшення процедури це дозволяється.

Міф 6. «Від повістки можна відмовитись, якщо певні дані вносили до неї за відсутності отримувача» — наявна в ТЦК інформація вноситься до повістки завчасно.

Міф 7. «Працівники ТЦК та СП не мають права перевіряти документи у цивільних громадян, відтак, вручення ними повісток незаконне» — військові залучаються до патрулювання з правом перевіряти документи.

Міф 8. «Якщо військовослужбовці ТЦК і СП зупинили автомобіль або заблокували та вимагають взяти повістку, то треба знімати на відеокамеру все, що відбувається на дорозі, й викликати Нацполіцію» — на блокпосту військові можуть зупинити автомобіль і вручити повістку, а знімати їх заборонено.

Міф 9. «Повістки можна і треба ігнорувати, й за це не буде відповідальності» — можуть позбавити волі на 5 років.

Міф 10. «Суди не застосовують норму кримінального права щодо ухилянтів» — умовне покарання не звільняє від подальшої мобілізації.

Але відтепер за ухилення від неї громадянин одразу вирушить за ґрати. Навіть без повторного відкриття кримінального провадження, оскільки такі громадяни стають на облік в органах пробації. І саме ці органи вносять до суду подання з проханням скасувати звільнення від відбування покарання з випробувальним строком і направлення чоловіка для відбування призначеного йому покарання. Тобто громадянин може відразу виконати свій конституційний і громадянський обов’язок, а може спочатку відбути покарання, а потім все одно його виконати. На те він і обов’язок.

Читайте також:

• Чи можуть засуджених ухилянтів після відбуття покарання мобілізувати до лав ЗСУ
• Роспропаганда підвищила речника Полтавського ТЦК до воєнкома та «знайшла» його віллу в Іспанії
• Ухилення від мобілізації: апеляційний суд скасував скандальний вирок Зіньківського райсуду
• На Полтавщині прокуратура оскаржує вирок судді, який виправдав ухилянта від призову