Чому в Кременчуці зросла кількість фейкових замінувань та хто їх створює: відповіли у Кіберполіції

З початку повномасштабної війни Росії проти України у Кременчуці та в області почастішали повідомлення про мінування тих чи інших закладів — найчастіше там, де є масове скупчення людей. Новини про «мінування» можна побачити у соцмережах та місцевих медіа ледь не щодня. 

Чому у Кременчуці зросла кількість «мінувань», хто стоїть за цим та чи варто містянам хвилюватися — у нашому матеріалі.

На тиждень на Полтавщині надходять 5-10 повідомлень про «замінування». Таку статистику фіксують з початку повномасштабної війни, розповідають у відділі протидії кіберзлочинам в Полтавській області. На сьогодні жодне з цих повідомлень не підтверджувалось — вибухівки не знаходили.

Найчастіше під «мінування» потрапляють державні установи, навчальні заклади або великі торговельні центри. Правоохоронці кажуть, «мінувальники» обирають саме їх через те, що там завжди багато людей — серед натовпу легше «розсіяти» паніку. Крім того, електронні адреси закладів, на які приходять повідомлення про замінування, є в інтернеті.

Хто стоїть за «мінуваннями» та яка їх мета

Найбільше повідомлень про замінування на Полтавщині надходять від українців з тилових областей країни, кажуть у Кіберполіції. Менше — від громадян Росії та жителів тимчасово окупованих територій. У співвідношенні — 70% від українців, а 30% — жителі РФ та окупованих територій. Мета відправників — створити паніку, дестабілізувати ситуацію в місті та вивести із нормального режиму роботи установи чи організації, розповіли поліціянти.

Здебільшого смс-ки про мінування надсилають через сервіси ВПН інших країн. Сервіс дозволяє приховувати IP-адресу — унікальний «адрес» комп’ютера, що призначається кожному конкретному пристрою, за яким можна визначити його розташування. Попри зусилля приховати IP-адрес, правоохоронцям вдається розшукати «мінувальників» у більшості випадків.

Тенденції у періодичності хвиль «мінувань» немає, зазначають у Кіберполіції, повідомлення надходять хаотично.

Що робить Кіберполіція, коли отримують повідомлення, та як запобігають фейковим «мінуванням»

Після того, як кіберполіціянти отримують повідомлення від чергового оператора, вони починають встановлювати IP-адреси відправника та його ймовірні місця розташування, розповідають правоохоронці.

Далі поліція шукає облікові дані правопорушника і, у разі якщо їх знаходять, передають до слідчих органів. 

Через те, що значну частину фейкових повідомлень надсилають підлітки та школярі, правоохоронці проводять лекції для батьків підлітків та учнів, студентів, а також для освітян.

Яке покарання чекає на відправника за хибне повідомлення про замінування?

За фейкову інформацію про замінування передбачена кримінальна відповідальність за ст. 259 Кримінального Кодексу України. Так, людину можуть позбавити волі на 2-6 років.

Якщо повідомлення було про замінування об’єктів інфраструктур, заклади держорганів, охорони здоров’я, освіти або якщо воно спричинило тяжкі наслідки чи вчинене повторно — карається позбавленням волі на 4-8 років.

Чи варто людям хвилюватися у разі повідомлень про замінування

За словами кіберполіціянтів, населенню не потрібно панікувати й розповсюджувати неперевірену інформацію. Якщо людина перебуває у «замінованому» закладі, необхідно дотримуватись інструкцій рятувальників та правоохоронців.