Різдво та Миколая по-новому. Кременчуцький протоієрей розповів, чим важливі церковні реформи

26.11.2023, 10:01 Переглядів: 4 151

«Вирвавшись із тенет Московського патріархату, ми отримали можливість змінювати, ті чи інші моменти церковного життя на краще»

З 1 вересня цього року Православна церква України перейшла на новоюліанський церковний календар. Тепер українські віряни ПЦУ відзначають усі християнські свята і дні на 13 днів раніше. На грудень припадають важливі для християн події — День святого Миколая, Різдво та Щедрий вечір. Наприклад, вже незабаром в Україні відзначатимуть День святого Миколая 6 грудня замість 19.

В українському суспільстві святкування два Різдва — вже не є чимось незвичним. Яка ж із дат дійсно є правильною, чому перехід на новоюліанський календар важливий для української нації, що дають реформи в церкві України та що говорять кременчуцьким вірянам, які не визначились з датами — у нашому матеріалі.

«Виправляємо похибку». Чому виникли дві дати та яка з них є історично правильною?

Як розповів Телеграфу протоієрей, настоятель Свято-Миколаївського кафедрального собору Володимир Макогон, ще у 16 віці вчені довели, що Юліанський календар не відповідає астрономічним подіям, адже в розрахунках була похибка. 

— Юліанський календар був прийнятий за імператора римського Юлія у 46-му році до Різдва Христового. У 46-му році до Різдва Христового. Тобто, більше двох тисячоліття тому. І за цим календарем жив весь світ. І ось у 16-му віці вчені мужі, астрономи, математики, фізики, вони прийшли до Папи Римського Григорія. І показали, і довели, згідно з астрономічними розрахунками, що Юліанський календар не відповідає життю й існуванню сучасного світу, того світу 16-го віку. Тобто, є астрономічна похибка в розрахунках. Юліанський календар дійсно мав відставання на 11 хвилин за кожен рік, — каже Володимир Макогон.

Він додає, що за той період вже назбиралось 10 діб відставання Юліанського календаря. Тоді у 1586 році Папа Григорій затвердив новий календар, який отримав назву на честь ім’я священнослужителя — Григоріанський.

Для розрахунку Юліанського календаря вчені запропонували схему. Науковці довели, розповідає Володимир Макогон, що кожні 400 років юліанський календар відстає на три доби — тож вони вирахували формулу, за основу якої взяли 25 грудня.

— Християни 16-го століття, які користувались і жили за юліанським календарем, вони святкували Різдво Христове 4 січня. Вчені мужі запропонували, що кожен 123 або 124 рік треба додавати одну добу відставання до юліанського календаря, на відміну від Григоріанського. Вони запропонували формулу, якщо кінець віку ділиться на число 400 без залишку, тоді один день не додаємо. Якщо ділиться, тоді додаємо один день. 

На практиці це виглядало так: наприклад, в 11600 році, кінець 16 віку, розділили на 400, поділилося, і один день не додавали. І весь 17 вік християни, які користувались Юліанським календарем, далі святкували Різдво 4 січня. У кінці 17 віку довелося додавати один день, адже 1700 не ділиться на 400 без залишку. Увесь 18 вік віряни відзначали Різдво 5 січня. Зокрема, 18 та 19 сторіччя також не ділились без залишку, тому віряни 20 століття відзначали Різдво Христове 7 січня.

2000 рік розділився на 400 без залишку, тому нині християни відзначають Різдво 7 січня.

— Але у 2100 році християни майбутнього, які залишаться в юліанському календарі, отримають іще один рік додачі, бо 2100 не ділиться на 400, і будуть святкувати Різдво Христове 8 січня. У 2200 році християни, які будуть жити за юліанським календарем, отримають іще один день відставання і будуть святкувати Різдво Христове 9 січня. […] Лише 2400 рік не буде додавати один день. Ми бачимо, яке велике відставання від реального часу астрономічних подій юліанського календаря, — розповідає Володимир Макогон.

Він зазначив, що у більшості всі біблейські події прив’язані до Різдва Христового. 

— Чому ми святкували раніше Благовіщення Пресвятої Богородиці 7 квітня? Бо воно було 25 березня. Рівно 9 місяців від зачаття до пресвятої Марії через Шестя Духа Святого до народження Сина Божого у цьому світі у вигляді Богодитини. Все було прив’язане. Тепер ми виправляємо цю похибку, — каже отець.

За його словами, 100 років тому в Константинополі за головування тодішнього патріарха Вселенського Мелетія IV зібрався синакс представників всіх православних церков. Священнослужителі приймають рішення про перехід «не на Григоріанський календар, а на оновлений Юліанський», розроблений сербським вченим Мілутіном Міланковичем.

— Таким чином оновлений Юліанський календар, враховуючи похибки навіть Григоріанського календаря, багато моментів виправив і є більш точнішим, ніж Григоріанський календар, не кажучи вже про старий Юліанський календар, — каже Володимир Макогон.

«Вирвавшись із тенет Московського патріархату, ми отримали можливість змінювати, ті чи інші моменти церковного життя на краще». Чому віряни дотримуються старого Юліанського календаря

Протоієрей роз’яснює, що сучасні християни, які дотримуються старого Юліанського календаря, не бажають приймати зміни у церковному житті сучасного світу. Ще на початку 20-х років російська церква, як і весь православний світ, перейшов на оновлений календар — «але прихожани, тодішні прихожани російської православної церкви […] не прийняли цей календар». 

— А чому? Мені важко сказати чому, за яких обставин. Я думаю, що із-за браку інформації. Їм не довели, їм не роз’яснили. Мабуть, не було такої можливості, яку ми маємо зараз з вами, — розповідає отець і додає: — От у вас зупиняється годинник. Ви заводите годинник. Ви ж стрілки ставите на сучасний час. Безумовно. Ви ж не залишаєте стрілки на тому місці, де годинник зупинився. У вас щось збилося в календарі. Ви це помітили через день, два, три, через тиждень. Ви ж не живете з відставанням у тиждень. Ви швидко це виправляєте. 

Через нарікання російського духовенства церква повертається на старий Юліанський календар.

За словами Володимира Макогона, у таких вірян є «закореніли якісь звички, і небажання щось змінити через неусвідомлення».

— Ну от уявіть таку картину, у вас день народження, візьмемо там, 1 січня, а ми приходимо вас вітати 14-го. Ну як ні в чому не бувало. Ну хочете жити за новим стилем, живіть. А ми будемо жити за старим. І будемо творити все, що нам заманеться. Можливо, це ж наш вибір, але це неправильно. Ми пропонуємо відновити. Для чого? Для блага. Взагалі, вирвавшись із тенет Московського патріархату, ми отримали можливість змінювати, тобто реформувати, а ми кажемо змінювати, ті чи інші моменти церковного життя на краще, — каже настоятель собору.

«Який сенс читати священне писання незрозумілою мовою?»

Під час розмови про новий календар Володимир Макогон зачепив ще одну тему реформи в українській церкві — мова. Так, в Православній церкві України нині проводять богослужіння української мовою.

— Та ж слов’янська мова. Не зрозуміла ні для кого. Я маю в більшості на увазі мирян та навіть і церковних робітників. Колись Кирило і Мефодій Колись Кирило і Мефодій вони склали цю азбуку і дарували Кирилицю. Для чого? Бо не була зрозумілою для слов’ян мова аравійська, древньоєврейська, не була зрозумілою для слов’ян латинська мова і не була зрозумілою для слов’ян грецька. І ми не користувалися в повсякденному житті, — каже отець. 

Він додає, що у ті часи представники Західної церкви засуджували служіння слов’янською мовою. 

— Потім тією мовою перестали користуватися. Українці користуються українською мовою. Росіяни російською. Білоруси білоруською. Я беру спеціально цю частину. що було зрозуміло, яка наш народ і наші сусіди. Слов'янською мовою ніхто не користується. Відтак вона є незнайомою. Відтак ми її не розуміємо. Який сенс читати священне писання незрозумілою мовою? Тому ми даруємо українську, яка знайома, яку ми розуміємо. Для чого? Для повноти усвідомлення, — каже Володимир Макогон.

Що говорять кременчуцьким вірянам, які не визначились з датами

На думку священника, у майбутньому українські віряни більше переходитимуть на оновлений календар. 

— Тепер, коли ми перейшли на оновлений календар, треба, я думаю, щоб пройшов якийсь час. Це ж звичка. От ми з вами переходимо на оновлений час весною. На годину раніше ми стаємо. Ну, якийсь час нам незручно. Але проходить певна адаптація або переналаштування, і ми живемо нормально, і користуємося тим, що світовий день більший. Дожили до осені. Знову змінюється час години. Зараз ми зробимо час години на годину назад. Чому? Щоб світовий день був більший. Знову якісь неподобства. Та ні, мабуть, незручності. Так. Якісь незручності, але два-три дні, тиждень, два місяці. Так само, я думаю, буде і тут, — говорить протоієрей.

Чому Україна лише за століття перейшла на оновлений Юліанський календар? Володимир Макогон висловив кілька припущень: від небажання українцями щось змінювати у своєму духовному житті від нестачі інформації.

Нагадаємо, нещодавно «ТелеграфЪ» провів опитування серед кременчужан про те, коли вони планують святкувати День святого Миколая та Різдво.


Матеріал створений у рамках циклу матеріалів ТЪ про великі грудневі церковні свята за новоюліанським календарем

Автор: Вероніка Білодід Фото: Артем Коваленко Відео: Артем Коваленко
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Інформація

Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.
Будь-ласка, ЗАРЕЄСТРУЙТЕСЬ.
Ознайомтесь із правилами коментування.
Читайте також:
  • Kiaparts
  • НОВИНИ ПАРТНЕРІВ:


Свіжий випуск (№ 45 від 7 листопада 2024)

Для дому і сім'ї

Читати номер

Для дому і сім'ї - програма телепередач

Читати номер

Приватна газета

Читати номер
Попередні випуски
Вверх