«Зарплати, які принижують»: що показав аналіз оплати праці медиків кременчуцької «швидкої»

«Є чим пишатися»

З червня триває конфлікт кременчуцьких медиків станції екстреної медицини та керівництва Полтавського обласного центру екстреної медичної допомоги (ЕМД). Головною причиною стали зарплати, які отримують лікарі та середній медичний персонал — фельдшери. Влітку медики вголос заявили про зрівняйлівку виплат: лікар-новачок «швидкої», без категорії та стажу роботи, отримує таку саму зарплату, що і його колега з вищою категорією та неабияким стажем. Натомість керівництво обласного центру екстреної медичної допомоги, якому підпорядковується кременчуцька станція, пояснювало, що у межах фонду заробітної плати виконує урядову Постанову № 28 про оплату праці. Відповідно до цієї Постанови, мінімальна заробітна плата лікаря має складати не менше 20 000 грн, а середнього медперсоналу — 13 500 грн.

Кременчуцькі медики поцікавилися рівнем оплати праці та принципами її нарахування в інших центрах екстреної медицини та виявили, що їхнім колегам у ряді областей нараховують зарплату більш справедливо. Тобто крім базових цифр, гарантованих урядом, є доплати, які диференціюють виплати залежно від кваліфікації, стажу, умов роботи. Працівники швидкої Кременчука поскаржилися на зрівнялівку та низькі виплати у низку інстанцій: від обласного керівництва до Президента України. Скарга, скерована Президенту, традиційно повернулася в область. У Полтавській обласній військовій адміністрації нібито «почули» людей і створили спеціальну комісію, яка розглянула їхні скарги.

Та результати роботи цієї комісії знову пригнітили медиків екстренки. Новий керівник Полтавської обласної військової адміністрації (ОВА) Філіп Пронін, на якого вони покладали особливі надії, коментуючи висновки комісії для преси, заявив, що із зарплатами в області все добре. І навіть є чим пишатися:

Медики «швидкої» намагалися побачити статистику і цей «ТОП», але марно.

Про що говорять дані НСЗУ, або від «комунікації» зарплати не ростуть

Працівники кременчуцької швидкої від самого початку скептично ставилися до роботи комісії, яка засідала 22 листопада. Річ у тім, що до початку цього фінального засідання вони отримали з Полтавської ОВА чергову відписку щодо розгляду їхнього звернення. У цьому листі вже були готові висновки роботи комісії. І вони фактично повторювали відповіді, отримані медиками на їхні попередні звернення. У листі йдеться про те, що оплата відповідає Кодексу Закону про працю і здійснюється відповідно до колективного договору. А також відповідає урядовій Постанові про оплату парці. Структура та чисельність персоналу комунального некомерційного медичного підприємства, за висновками комісії, також відповідає нормі.

Але ж медики говорили не про норми, а про відсутність диференціації в оплаті праці, про зрівняйлівку. І про те, що чомусь їхні (навіть середні) зарплати — на передостанньому місці в Україні. Так, зарплата лікаря — на передостанньому місці після окупованої Донецької області.

А зарплата середнього медперсоналу — на другому місці з кінця після окупованої Луганської.

Таким й є офіційні дані НСЗУ, опубліковані на Єдиному державному порталі відкритих даних, доступними широкому загалу.

Ось вибірка із даних НСЗУ (ми відфільтрували із загальної кількості медичних закладів обласні центри екстреної медичної допомоги, щоб порівнювати саме цю медичну ланку). Дані по лікарях у таблиці відфільтрували в порядку спадання.

Середньомісячна ЗП одного штатного працівника в місяць, грн

(Дані НСЗУ за 1-2 квартал 2023 року)

Інтерактивні діаграми демонструють рівень зарплат лікарів та середнього медичного персоналу по областях, за спаданням. 

Для аналізу використані офіційні дані НСЗУ

За програмою державних медичних гарантій, оплата праці медиків залежить від кількості населення, яке обслуговує те чи інше комунальне некомерційне медичне підприємство, від кількості наданих послуг. Адже держава зараз перераховує гроші за конкретну виконану медиками роботу. Тому коректно буде порівнювати Полтавську та Івано-Франківську області — за чисельністю населення, які обслуговують центри екстреної швидкої допомоги, вони тотожні. Але ми бачимо, що середня зарплата лікаря швидкої на Івано-Франківщині на понад 9 тисяч гривень вища, ніж лікаря на Полтавщині, який виконує ту ж саму роботу. Зарплата фельдшера на Івано-Франківщині (середній медперсонал) майже на 4 тисячі гривень вище, ніж у його колеги з Полтавщини. (Дані виділені в таблиці). То чим тоді пишається керівник ОВА Філіп Пронін?

Щоправда, у відповіді ОВА говориться про якісь некоректні дані, які надав обласний центр екстреної допомоги на сайт НСЗУ, цитуємо:

Але ж це твердження стосується кількості підрозділів, а не зарплат. Тож ми виходимо із того, що даним про зарплати на сайті НСЗУ можна вірити. Бо це офіційні дані. І медики кременчуцької швидкої мають право на оціночне судження, коли, порівнюючи статистику зарплат по областях, не пишаються своїми зарплатами, а називають їх принизливими.

Якщо керівництво центру екстренки у Полтаві або обласний відділ охорони здоров’я ОВА має якість інші дані про «ТОП-5», то чому вони до цього часу не оприлюднені?

«ТелеграфЪ» підготував інформаційний запит до обласного управління охорони здоров’я. Ми хочемо подивитися на цей «ТОП-5». Відповіддю обов’язково поділимося. До речі, аналогічний запит уже зробив адвокат кременчуцьких медиків екстренки Валерій Гонтар, та поки що відповіді не отримав. 

Чого вперто не чує керівництво Полтавщини

У численних відповідях, які надходили з різних інстанцій кременчуцьким медикам «швидкої», йдеться про урядову Постанову № 28 від 13.01.23 «Деякі питання оплати праці працівників державних та комунальних закладів охорони здоров’я». Звернімо увагу: цей документ чітко регулює саме мінімальні гарантовані законом виплати (20 000 грн для лікарів та 13 500 грн для середнього медичного персоналу), а не верхню «планку» зарплат.

Дійсно, Постанова містить такий пункт:

Саме на цей пункт посилаються в області, а також у Держпраці, куди також зверталися зі скаргою працівники кременчуцької «швидкої». Мовляв, ніякої зрівнялівки немає, усі доплати нараховуються на посадовий оклад і входять у гарантовану законом виплату.

Треба пояснити, що «основна зарплата» — це посадовий оклад відповідно до Єдиної тарифної сітки бюджетників. І ці оклади мізерні.  Наприклад, оклад лікаря вищої категорії (13 розряд) за цією тарифною сіткою складає 6567 грн. «Додаткова» зарплата — це надбавки, доплати, премії (яких давно не бачили на швидкій) і т. п. І якщо після нарахування всіх доплат оплата праці медика не досягає мінімального рівня (див. вище), нараховується надбавка. Так звана «гарантія медичним працівникам». Під такою назвою ця доплата фігурує в зарплатних «корінцях» працівників швидкої. Чим менший рівень інших доплат до окладу — тим більший розмір «гарантії». І навпаки: чим більші (зароблені роками) надбавки за вислугу, за тривалість безперервної роботи, нічні та інше — тим розмір «гарантії» менший. От і маємо на виході «комунізм»: усі отримують фактично однакові мінімальні гарантовані законом суми (вже згадані 20 000 лікарю і 13 500 фельдшеру, і це не чистими, а з нарахуваннями). Стаж та вислуга повністю нівелюється! Саме на цьому й наголошують медики швидкої, намагаючись «достукатися» до керівництва області та інших інстанцій. У відповідь їм кажуть щось на кшталт «такий закон», вперто не помічаючи ще один пункт Постанови № 28, який говорить про те, чого й добиваються кременчуцькі медики — про диференціацію оплати праці:

Звичайно, можна бідкатися, розводити руками, говорити про замалий фонд оплати праці, складні часи та скруту. А ще на умови колективного договору, якого, до речі, не бачив колектив. І який керівництво обласного центру ЕМД не надало навіть у відповідь на інформаційний запит.

Виникає питання: якщо з фондом оплати праці так туго, чому тоді керівництво обласного центру ЕМД, маючи значно більші оклади, ніж лікарі, щомісяця та щокварталу виписує собі чималі премії? Як писав раніше «ТелеграфЪ», отримавши документи, премії керівному складають від 15 до 24 тисяч гривень. Звичайні лікарі та фельдшери можуть лише мріяти про таку диференціацію оплати праці. Але продовжують її добиватися.

Хронологія конфлікту

1. У червні медики кременчуцької швидкої заявили, що їм недоплачують заробітну плату та поскаржилися на зрівняйлівку. У відповідь наштовхнулися на цькування та погрози. Зокрема, вони заявили про цькування з боку керівника Полтавського обласного центру екстреної медичної допомоги Дмитра Лавренка. Керівник обласного управління охорони здоров’я Віктор Лисак, коментуючи скарги медиків, заявив, що їм виплачують все, що належить. 

2. У відповідь на скарги кременчуцьких медиків на цькування та погіршення умов праці керівник Полтавської ОВА Дмитро Лунін заявив, що вони звикли працювати не за стандартами. 

3. У вересні стало відомо з офіційних джерел, що медики швидкої у Кременчуці та на Полтавщині отримують фактично найменші зарплати в Україні. 

4. У жовтні лікарі та фельдшери звернулися до президента, уряду, НСЗУ, нової обласної влади міського голови Кременчука та до мешканців громади Кременчуцького району з приводу несправедливої оплати праці. Вони пригрозили страйком, бо влада їх не чує. 

5. У області терміново створили комісію, аби розібратися зі скаргами медиків кременчуцької «швидкої».

6. 22 листопада новий керівник Полтавської ОВА Філіп Пронін прокоментував результати роботи комісії. І сказав, що Полтавщина в ТОП-5 зарплат по Україні. Джерело таких даних до цього часу невідоме.

7. Чотири медики Кременчуцької станції екстреної допомоги подали у суд на керівництво. Вони оскаржують дисциплінарне покарання, яке отримали, бо вважають, що для нього немає підстав. А догана — це чергова спроба придушити їхню боротьбу проти низьких зарплат і неналежного ставлення до них з боку керівництва.

P.S. Серію матеріалів про зарплати кременчуцьких медиків швидкої написала моя добра подруга і колега Оля Мінчук, яка, на жаль, навічно пішла від нас. Вона почала збирати фактаж і для цього матеріалу. Вважаю за честь його дописати. Олю, спочивай з миром. А добра твоя справа нехай живе.